Постанова

від 24.05.2012 по справі 18/2568/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2012 р. Справа № 18/2568/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М. , суддя Гончар Т. В. , суддя Шевель О. В.

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю №267 від 05.10.2011р.,

відповідача - Бессараба Ю.К. (директор); ОСОБА_3 за довіреністю б/н від 21.02.2012р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№893П/3-11) на рішення господарського суду Полтавської області від 14.12.11 у справі № 18/2568/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія", м. Полтава

до Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроцентр", м. Полтава

про стягнення 33 993,77 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Євразія" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроцентр" 33 993,77 грн. збитків на підставі статей 21, 22 Цивільного кодексу України, посилаючись на те, що внаслідок невиконання відповідачем взятого на себе зобов'язання за договором на виконання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № ТД-1/08 від 26.02.08р., ТОВ "Євразія" зазнало прямих збитків на вказану суму.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 14 грудня 2011 року у справі № 18/2568/11 (суддя Солодюк О.В.) позов задоволено. Стягнуто з Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроцентр" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія" 33 993,77 грн. збитків, 339,84 грн. державного мита та 236,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суд визнав доведеним позивачем завдання йому відповідачем збитків, а також неправомірність поведінки відповідача, як підстави для стягнення збитків, та до спірних правовідносин застосував приписи статті 22 Цивільного кодексу України.

Відповідач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 14 грудня 2011 року у даній справі скасувати у повному обсязі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, судові витрати покласти на позивача. Свої вимоги відповідач, зокрема, обґрунтовує тим, що позивачем до матеріалів справи не надано доказів, які підтверджують надання підрядникові всіх необхідних вихідних даних для виконання проекту, визначених чинним законодавством та технічним завданням, а тому не доведено вину відповідача у неналежному виконанні взятих на себе зобов'язань за договором № ТД - 1/08 від 26.02.2008р., що є підставою для відмови у позові.

Позивач у відзиві та його представники у судовому засіданні, вважають рішення господарського суду Полтавської області від 14 грудня 2011 року у справі № 18/2568/11 законним, обґрунтованим, прийнятим у відповідності до норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просять залишити його без змін. Апеляційну скаргу відповідача вважають необґрунтованою, не підтвердженою належними доказами та такою, що не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні 07.05.2012р. оголошувалась перерва до 14.05.2012р.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на скаргу та поясненнях до відзиву доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Із встановлених судом обставин справи вбачається, що 26 лютого 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євразія" (замовник) та Науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерагроцентр" (виконавець) був укладений договір №ТД-1/08 (договір).

Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт з виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки поза межами с. Розсошенці Полтавського району, для розташування об'єкту сервісу-пункту надання медичної допомоги з аптечним кіоском.

Відповідно до п. 2.1 договору виконавець зобов'язується виконати роботи обумовлені договором в двомісячний термін з дня одержання оплати, всіх вихідних документів у відповідності до технічного завдання.

Відповідно до п. 3.1 договору вартість робіт складає 5 000,00 грн.

07.08.08р. сторонами була укладена додаткова угода № 1 до цього договору, відповідно до умов якої позивач зобов'язувався сплатити відповідачеві 50% вартості суми договору до початку виконання робіт . Початком робіт вважається перерахування платежу. Остаточний розрахунок проводиться у термін не пізніше 2 банківських днів з моменту передачі виконавцем замовнику звіту технічної документації.

Згідно з технічним завданням, затвердженим уповноваженим представником позивача 17 квітня 2009 року, вихідними даними, що зафіксовані в п. 4 є: ідентифікаційний номер фізичної особи, попередня документація про розмір і цільове використання земельної ділянки, висновок районного відділу земельних ресурсів про наявні обмеження та обтяження на використання земельної ділянки, висновок районного відділу містобудування та архітектури про наявні обмеження на використання земельної ділянки, довідка з річного звіту згідно форми 6-зем, дані земельного кадастру на земельну ділянку, матеріали погодження земельної ділянки, місця розташування об'єкту будівництва, права власності (користування).

У п.2 технічного завдання визначено підстави для виконання Науково-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерагроцентр" роботи, а саме: клопотання замовника, а також Рішення №203 Щербанівської сільської ради від 28.03.2008 року.

На виконання умов вищезазначених договору та додаткової угоди позивач платіжним дорученням № 505 від 07.08.2008р. перерахував відповідачеві оплату по вказаним роботам в сумі 2 500,00 грн.

Крім того, позивач посилається на те, що для отримання права на відведення земельної ділянки ним було замовлено та оплачено відповідні послуги наступним організаціям та установам:

- ТОВ "НВП "Техно-Консалт" м. Київ (договір № 267/11-2007-С від 08.11.2007р.) - експертно-аналітична робота щодо відповідності документації та планів по будівництву чинному законодавству розробка паспорта прив'язки об'єкту, розробка обґрунтування доцільності та можливості будівництва -13 500,00 грн. (платіжне доручення від 13.11.2007р. № 1070);

- ТОВ "НВП "Техно-Консалт" м.Київ (договір № 267/11-2007-С від 08.11.2007р.)

- представництво інтересів замовника у Державній службі автомобільних доріг України з питань проходження технічної документації з метою отримання дозволу на будівництво та експлуатацію об'єкту, усунення можливих недоліків, а також погодження на вилучення земельної ділянки - 12 600,00 грн. (платіжне доручення від 13.11.2007р. №1069);

- Київська філія Державного підприємства - Українського державного інституту з проектування об'єктів дорожнього господарств "Діпродорекспертиза" м. Київ (договір № 488/12-07 від 04.12.2007р.) - експертно-аналітична обробка технічно-правової документації надання результатів обробки - 5 393, 77 грн. (платіжне доручення від 21.12.2007р. №1124), відповідно до чого позивач отримав дозвіл на розміщення об'єкту сервісу на землях дорожнього господарства вздовж автомобільної дороги М-22 Полтава-Олександрія від 24.12.07р. № 02104/488/12-07 та технічних умов на розміщення пункту надання медичної допомоги з аптечним кіоском від 23.01.08р. № 01/08.

Проте, як стверджує позивач, роботи та звіт технічної документації він від виконавця -відповідача не отримав.

Листом № 77 від 16.03.2011р. позивач до відповідача звертався з запитом щодо виконання умов договору, який залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, позивач стверджує, що внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за договором, останнім завдано ТОВ "Євразія" збитки в сумі 33 993,77 грн., з урахуванням перерахованих відповідачеві 2 500,00 грн.

Посилаючись на те, що відповідач зі свого боку належним чином не виконав умови договору на виконання робіт з виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки поза межами с. Розсошенці Полтавського району, позивач просив стягнути з відповідача спричинені ним збитки в сумі 33 993,77 грн.

Задовольняючи заявлені ТОВ "Євразія" позовні вимоги, суд першої інстанції визнав їх обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішення з господарського спору, відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6 «Про судове рішення», повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою визначені Законом України "Про землеустрій".

Абзацом 3 ч.1 ст.1 Закону України "Про землеустрій" термін "документація із землеустрою" визначено як затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Згідно п. "д" ч.2 ст.25 Закону України "Про землеустрій" проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок є одним з видів документації з землеустрою.

В силу ст.26 Закону України "Про землеустрій" відносини замовників і розробників документації з землеустрою регулюються законодавством України і договором.

Стаття 27 Закону України "Про землеустрій" передбачає, що замовники документації із землеустрою визначають за погодженням із розробником документації із землеустрою вартість робіт, термін їх виконання і порядок їх оплати. Замовники документації із землеустрою за рахунок власних коштів мають право на вибір розробника та укладення з ним договору, якщо інше не передбачено законодавством України.

У разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації несуть відповідальність, передбачену договором і законом (ст.28 Закону України "Про землеустрій").

Вартість робіт із землеустрою визначається, згідно з кошторисом на виконання робіт, який складається на підставі розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг, які затверджено наказом Держкомзему України, Мінфіну, Мінекономіки від 15.06.2001 року №97/298/124 та зареєстровано в Мінюсті України 10.07.2001 року за №579/5770.

Згідно із ст.29 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов'язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації.

Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником.

Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою.

Отже, виконання робіт із землеустрою здійснюється на платній основі.

Права та обов'язки розробників документації із землеустрою визначені ст.28 Закону України "Про землеустрій".

Вищенаведена норма закону не передбачає обов'язку розробника документації із землеустрою погоджувати з відповідними органами та затверджувати документацію із землеустрою.

Натомість ст.30 Закону України "Про землеустрій" визначає, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом та іншими законами України.

З аналізу умов договору (п. 2.2.) вбачається, що головною умовою, яка є передумовою виконанню робіт відповідачем є обов'язок замовника надати виконавцю одночасно з укладанням договору, всіх необхідних для виконання вищевказаних робіт вихідних даних, а також вирішити всі спірні питання з суміжними землекористувачами, якщо такі є до початку виконання робіт.

Також, у п. 2.З. договору сторони правочину передбачили, що у випадку відсутності повної документації для складання проекту відведення на земельну ділянку замовника, а також неузгодження меж по незалежним від виконавця причинам, термін виконання робіт переноситься на термін подання останнього документу, або до вирішення спірних питань з суміжними землекористувачами замовником, або актується в процентному відношенні виконання робіт актом здачі-приймання виконаних робіт.

Таким чином, початком виконання робіт з виготовлення проекту землеустрою відповідачем є не проведена позивачем оплата 50 % вартості суми договору, на що посилається суд першої інстанції, а наявність у відповідача всіх необхідних документів, а також рішень, висновків та дозволів інших установ та органів місцевого самоврядування, чого на твердження відповідача, замовником виконавцю надано не було.

Комплекс робіт по складанню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідач виконує у відповідності до Порядку розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок затвердженого постановою Кабміну № 677 від 26.05.2004 року.

Згідно з п. 9. даного Порядку, проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини.

Як зазначено вище, відповідно до п. 2.1. договору відповідач зобов'язується виконати роботи, обумовлені договором, у двомісячний термін з дня одержання оплати, всіх вихідних документів згідно з технічним завданням. Тому, умовою виконання обов'язку відповідачем за договором є одержання ним всіх вихідних документів у відповідності з технічним завданням, а не лише оплати, як наполягає позивач.

Вихідними даними, що зафіксовані в п. 4 Технічного завдання, є: ідентифікаційний номер фізичної особи, попередня документація про розмір і цільове використання земельної ділянки, висновок районного відділу земельних ресурсів про наявні обмеження та обтяження на використання земельної ділянки, висновок районного відділу містобудування та архітектури про наявні обмеження на використання земельної ділянки, довідка з річного звіту згідно форми 6-зем, дані земельного кадастру на земельну ділянку, матеріали погодження земельної ділянки, місця розташування об'єкту будівництва, права власності (користування).

Так у технічному завданні міститься п.2, яким встановлені підстави для виконання НВ ТОВ "Інтерагроцентр" роботи, а саме: клопотання замовника-позивача по справі, а також Рішення №203 Щербанівської сільської ради від 28.03.2008 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Земельного Кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

Колегія суддів відзначає, що вищевказане Рішення №203 Щербанівської сільської ради від 28.03.2008 року не містить дозволу на розробку землеустрою. Даним Рішенням позивачу лише дозволено побудувати магазин (аптечний пункт) вздовж автошляху Суми-Полтава-Олександрія. Таким чином, проект землеустрою не був погоджений з Гайворонським відділом земельних ресурсів та державним інспектором екологічної безпеки.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір є договором підряду, у відповідності до якого одна сторона (підрядник) зобов'язана на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.І ст.837 ЦК України).

До договорів підряду застосовуються загальні положення, передбачені параграфом 1 глави 61 ЦК України, з врахуванням особливостей, встановлених параграфами 2-4 зазначеної глави.

Відповідно до ч. І ст. 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх.

Замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації, а підрядник зобов'язаний додержуватися вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування і має право відступити від них лише за згодою замовника (ст. 888 ЦК України).

Отже, чинним законодавством встановлено обов'язок замовника щодо надання підряднику завдання на проектування, а також вихідних даних, необхідних для складання

технічної документації. Чого замовником, як свідчать матеріали справи, в повному обсязі зроблено не було, що виключило можливість виконати обов'язок відповідача в повному обсязі.

До того ж відповідно до ч.3 ст. 220 Господарського кодексу України, боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

В силу ч.4 ст. 612 Цивільного кодексу України, прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Статтею 221 Господарського кодексу України передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.

Згідно зі ст. 613 Цивільного кодексу України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 Цивільного кодексу України.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог та заперечень.

При цьому, відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, для того, щоб у позивача виникло право вимоги до відповідача за даним договором, саме позивачу необхідно довести виконання ним належним чином своїх обов'язків за договором.

Натомість з матеріалів справи вбачається, що зобов'язання за договором не могли бути виконані відповідачем внаслідок того, що позивач не отримав і не надав відповідачу дозволи на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки поза межами с. Розсошенці Полтавського району, для розташування об'єкту

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

У відповідності до ч. 2 статті 22 Цивільного кодексу України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже, підставою вимог позивача було неналежне виконання відповідачем умов договору. Разом з тим, як вказано вище, будь-яких доказів виконання умов договору зі свого боку позивачем не доведено. І визнання позивачем факту того, що копії необхідних вихідних даних та іншої погоджувальної та дозвільної документації ним передавалися виконавцеві, за відсутності належних доказів їх існування, не може бути прийнято апеляційним господарським судом у якості належного доказу, оскільки у відповідності до статті 43 ГПК України, визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, не є обов'язковими для суду. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Крім того суд першої інстанції не взяв до уваги, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини особи яка допустила господарське правопорушення і, задовольняючи позов щодо стягнення збитків, не встановив наявність складу цивільного правопорушення. Не з'ясував при цьому належним чином наявність протиправної поведінки відповідача, вини особи яка допустила господарське правопорушення, причинно - наслідкового зв'язку між діями відповідача по виконанню умов договору та заподіянням збитків позивачу, які пов'язані, зокрема з витратами позивача - оплатою послуг організаціям та установам для отримання права на відведення земельної ділянки ТОВ "Євразія".

У зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів дійшла висновку про відмову позивачу у стягненні з Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроцентр" 33 993,77 грн. збитків, як не доведеної належними та допустимими доказами. Враховуючи, що позивач свій обов'язок як замовника щодо надання підряднику вихідних даних, необхідних для складання технічної документації не виконав, дії відповідача щодо неналежного виконання взятих на себе умов договору №ТД-1/08 від 26.02.2008р. не можна вважати протиправними, і як наслідок, у суду відсутні підстави для стягнення на користь позивача вказаної суми збитків.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача у зв'язку з її юридичною та фактичною обґрунтованістю і наявністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99,101,102, п.2 ст. 103, п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 14.12.11 у справі № 18/2568/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразія" (поштова адреса : вул.Фрунзе,57, м. Полтава, 36039; юридична адреса: вул.Жовтнева,210 А, смт. Котельва, Котелевський район, Полтавська область, 38600, код ЄДРПОУ 22524560, р/р 260045489101 в філії ПРУ ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", МФО 331832) на користь Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроцентр", 36039, м. Полтава, вул.1100-річчя Полтави,14-а/22, оф.305, код ЄДРПОУ 23808816, р/р 26007170959001 в ПРУ КБ "Приватбанк" м. Полтава, МФО 331401) 804,75 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови підписано 17.05.2012 року.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Шевель О. В.