Рішення

від 20.11.2008 по справі 5020-3/149

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-3/149

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"20" листопада 2008 р. справа № 5020-3/149

За позовом                     Товариства з обмеженою відповідальністю "АМІ"

(99011, м. Севастополь, вул. 4 Бастіонна, 28)

до відповідача          Приватного підприємства "Твістер-Студіо"

(99055, м. Севастополь, пр. Ген.Острякова, 169/25)

про стягнення 16733,03 грн.,

суддя Головко В.О.

За участю представників:

від позивача – Першин С.В., довіреність № б/н від 13.10.2008;

від відповідача – не з'явився;

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АМІ" звернулося до суду з позовом до Приватного підприємства "Твістер-Студіо" про стягнення 16733,03 грн., з яких: сума основного боргу –10617,18 грн., збитки від інфляції –4656,77 грн., три процента річних –700,73 грн., пеня –758,35 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору № 41 від 14.06.2006 стосовно виконання робіт з монтажу та встановлення рекламного щита "біг-борду".

Відповідач явку повноважних представників в судове засідання не забезпечив, вимоги ухвал суду від 16.10.2008, 04.11.2008 не виконав, відзиву на позов, витребувані судом документи та докази не подав. Про дату, місце та час судового засідання повідомлений належним чином –рекомендованою кореспонденцією за його юридичного адресою.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Позаяк явка в судове засідання сторін –це право, а не обов'язок, справу може бути розглянуто без їх участі, якщо їх нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається. Також відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вищевикладене, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами (в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтями 20, 22, 811 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні представнику позивача роз'яснені його процесуальні права та обов'язки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд -

встановив:

14.06.2006 між позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю "АМІ"  (Замовник) та відповідачем –Приватним підприємством "Твістер-Студіо" (Підрядник) був укладений договір підряду № 41 (далі –Договір).

Згідно з пунктами 1.1, 1.2 Договору Підрядник зобов'язується, на підставі затвердженої Замовником технічної та кошторисної документації, виконати роботи з монтажу та встановлення рекламного щита "біг-борду" (далі –роботи), Замовник зобов'язується прийняти роботи та сплатити на умовах цього Договору їх вартість. Обсяг, зміст та ціна виконаних робіт, склад обладнання, матеріалів визначені в технічній та кошторисній документації.

Відповідно до розділу 4 Договору за виконання робіт Замовник перераховує Підряднику відповідно з кошторисом (додаток № 1) 15167,40 грн. (в тому числі ПДВ 20% - 2527,90 грн.). Оплата робіт здійснюється поетапно. Замовник здійснює авансовий платіж у розмірі  10617,18 грн. шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника не пізніше п'яти банківських днів з дати укладення цього Договору. Остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі виконаних робіт.

Пунктом 2.3 Договору строк виконання та  здачі робіт встановлений сторонами –тридцять днів з дати отримання Підрядником авансу.

Згідно з пунктом 5.2.1 Договору Підрядник зобов'язується своєчасно виконати та здати роботи.

Строк дії Договору визначений до 31.12.2006, а в частині розрахунків та гарантійних зобов'язань –до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Замовник сплатив на поточний рахунок Підрядника авансовий платіж у розмірі 10617,18 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 417 від 19.06.2006 (а.с.18).

Не зважаючи на перерахування грошових коштів Замовником на рахунок Підрядника згідно з умовами Договору, Підрядник не виконав роботи за Договором.

14.09.2007 Замовник надіслав на адресу Підрядника претензію (вих. № 302), в якій запропонував Підряднику повернути грошові кошти у розмірі 10617,18 грн. та сплатити пеню згідно з пунктом 6.2 Договору № 41 від 14.06.2006 (а.с. 19).

Втім будь-якої відповіді, як ї коштів –не отримав.

Викладене стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 41 від 14.06.2006.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.2003, та пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України дані кодекси застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання ними чинності, тобто після 01.01.2004.

Правовідносини між сторонами виникли після 01.01.2004, тому при розгляді спору суд керується Цивільним кодексом України в редакції 2003 року та Господарським кодексом України.

Відповідно до пункту 1 статті 188 та пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Судом встановлено, що Підрядник не виконав роботи з монтажу та встановлення рекламного щита "біг-борду", у зв'язку з чим заборгованість в розмірі 10617,18 грн. (авансовий платіж) підлягає стягненню з Приватного підприємства "Твістер-Студіо" на користь Позивача в повному обсязі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплачує кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором чи законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних –платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Перевіривши розрахунок інфляційного відшкодування, 3% річних, керуючись вищезазначеними нормами, суд встановив, що розрахунок зроблений з додержанням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим суд визнає вимоги позивача щодо стягнення інфляційного відшкодування в розмірі 4656,77 грн., 3% річних від зазначеної суми в розмірі 700,73 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтями 546, 549, пунктом 3 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 6.2 Договору за порушення строку виконання робіт Підрядник  сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,05% від вартості робіт за кожен день прострочення.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

З аналізу викладених норм вбачається, що до стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується строк позовної давності в один рік, а нарахування неустойки припиняється  через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони в спорі, яка заявлена до прийняття рішення.

Відповідач не надав суду клопотання про застосування до вимог позивача щодо стягнення пені строку позовної давності.

Таким чином, розмір пені за порушення виконання зобов'язання за Договором, яка підлягає стягненню з Відповідача, становить 758,35 грн.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "АМІ" підлягають задоволенню повністю в сумі 16773,03 грн., з яких: 10617,18 грн., збитки від інфляції –4656,77 грн., три процента річних –700,73 грн., пеня –758,35 грн.

Витрати позивача по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "Твістер-Студіо" (99055, м. Севастополь, пр.Ген.Острякова, 169/25, код ЄДРПОУ 31600614, р/р 260093302001 в СФ ЗАТ «Петрокомерц-Україна»в м. Севастополі, МФО 384544) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АМІ" (99011, м. Севастополь, вул. 4 Бастіонна, 28, код ЄДРПОУ 32427895, р/р 2600000015669 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 384986) 17018,36 грн. (вісімнадцять тисяч триста шість гривень 50 копійок), в тому числі: 10617,18 грн., збитки від інфляції –4656,77 грн., три процента річних –700,73 грн., пеня –758,35 грн.; витрати по сплаті державного мита у сумі 167,33 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі  118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                 В.О. Головко

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84

Господарського процесуального кодексу України

і підписано 25.11.2008.

Розсилка:

1.          Товариство з обмеженою відповідальністю "АМІ"

(99011, м. Севастополь, вул. 4 Бастіонна, 28)

2.          Приватне підприємство "Твістер-Студіо"

(99055, м. Севастополь, пр. Ген.Острякова, 169/25)

3.          Справа

4.          Наряд