Постанова

від 11.11.2008 по справі 19/157

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

19/157

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

11.11.08                                                                                           Справа  № 19/157

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді                              Юрченка Я.О.

суддів                                                  Зварич О.В.

                                                            Якімець Г.Г.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «науково-виробниче підприємство «Ерго», с.Малехів Жовківського району Львівської області

на рішення Господарського суду Львівської області від 28.08.2008р.

у справі № 19/157

за позовом Приватного підприємства «Час-Пік», м.Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «науково-виробниче підприємство «Ерго», с.Малехів Жовківського району Львівської області

про стягнення 12992,46 грн.

За участю представників:

позивача: Виджак І.В.

відповідача: не з‘явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.08.2008р. у справі № 19/157 задоволено позовні вимоги Приватного підприємства «Час-Пік», м.Львів та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «науково-виробниче підприємство «Ерго», с.Малехів Жовківського району Львівської області на користь позивача 8497,01 грн. основного боргу, 1609,08 грн. пені, 2886,37 грн. інфляційних витрат, 129,92 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При прийнятті рішення місцевий господарський суду виходив з приписів ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України та того, що матеріалами справи підтверджено заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар в сумі 8497,01 грн.

Скаржник, відповідач у справі, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з мотивів, у ній викладених. Зокрема скаржник покликається на те, що оскаржуване рішення було прийнято без участі відповідача, жодних ухвал ним одержано не було, судове рішення отримано 25.09.2008р.

Відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки не повідомив, пояснень з приводу поданої апеляційної скарги не надав.

Виходячи з приписів ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд вбачає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами за відсутності представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Розглянувши доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, однак підстави для відмови у задоволенні позовних вимог відсутні, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.07.2008р. Приватне підприємство «Час-Пік», м.Львів звернулось в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «науково-виробниче підприємство «Ерго», с.Малехів Жовківського району Львівської області про стягнення заборгованості за поставлений за договором № 155 від 22.07.2005р. товар в сумі 8527,01 грн. та пені за прострочення оплати отриманого товару в сумі 2029,43 грн. Заявою про збільшення розміру позовних вимог від 28.08.2008р. позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 11383,38 грн. суми основного боргу за поставлений товар з урахуванням індексу інфляції, де 8497,01 грн. –сума заборгованості за договором № 155 від 22.05.2005р., 2886,37 грн. інфляційних витрат, та 1609,08 грн. пені за прострочення оплати отриманого товару.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.07.2008р. було порушено провадження у справі № 19/157 та прийнято позовну заяву до розгляду, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.08.2008р., від сторін витребувано додаткові докази у справі.

У зв'язку з неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду від 21.07.2008р., ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.08.2008р. розгляд справи № 19/157 було відкладено на 28.08.2008р., зобов'язано відповідача виконати вимоги ухвали від 21.07.2008р. –подати витребувані докази у справі.

28.08.2008р. за відсутності представника відповідача, при неподанні ним відзиву та витребуваних документів, судом першої інстанції в порядку ст.75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами було прийнято рішення, яке є предметом апеляційного оскарження.

Відповідно до ст.87 ГПК України рішення та ухвали розсилаються сторонам, прокурору, який брав участь в судовому процесі, третім особам не пізніше п'яти днів після їх прийняття або вручаються під розписку, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

У матеріалах даної справи відсутні докази надіслання або вручення сторонам під розписку ухвал Господарського суду Львівської області від 21.07.2008р. та від 18.08.2008р., зокрема відсутні повідомлення про вручення поштового відправлення, чим допущено порушення ст.87 ГПК України.

Відповідно до ст.104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

За таких обставин, оскаржуване рішення Господарського суду Львівської області підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з порушенням норм процесуального права. Хоча по суті спору оскаржуване рішення прийнято з дотриманням вимог матеріального права, у відповідності з фактичними обставинами та матеріалами справи.

Так, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої і апеляційної інстанцій, між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір № 155 від 22.07.2005р., відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов‘язався передати у власність покупця канцелярські товари, сувеніри та іграшки, а покупець - прийняти й оплатити товар, відповідно до умов договору.

У відповідності до умов п.3.1 договору покупець оплачує товар, згідно з цінами, зазначеними в рахунках-фактурах, видаткових накладних і специфікаціях, що надаються Постачальником на кожну партію товару.

Всього відповідачу було поставлено товару на суму 59864,18 грн.

Відповідно до п.3.3 договору оплата здійснюється за умовою відтермінування платежу за відпущений товар протягом 45 календарних днів від дати фактичної передачі товару.

Позивач здійснював відпуск товару відповідачу до 29.11.2006р.

Однак, за поставлений товар відповідач розрахувався частково. На момент звернення з позовом до суду борг відповідача перед позивачем склав 8497,01 грн. Згідно з двостороннім Актом звірки на 01.01.2008р. заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар станом на 01.01.2008р. склала: за даними позивача – 8527,01 грн., за даними відповідача –8445,18 грн. Позивач 17.06.2008р. звертався до відповідача з листом–вимогою погасити заборгованість в сумі 8527,01 грн., який відповідачем залишений без відповіді і задоволення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України  зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений строк та у відповідності до умов договору та вимог цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошових зобов'язань.

Згідно із вимогами статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п.4.2 договору у випадку несвоєчасної оплати покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань» від 22.11.1996р. Якщо протягом 30 календарних днів покупець не ліквідував заборгованість за поставлений товар, продавець має право вирішувати питання неплатежу в судовому порядку.

Розмір пені за період дії терміну позовної давності відповідно до здійсненого позивачем розрахунку становить 1609,08 грн.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Сума інфляційних втрат відповідно до здійсненого позивачем розрахунку становить 2886,37 грн.

Докази погашення відповідачем боргу в сумі позову у матеріалах справи відсутні та скаржником не подані.

За таких обставин, позовні вимоги є підставними, доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відтак, оскільки відповідачем в апеляційній скарзі не наведено доводів на спростування правомірності заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 8497,01 грн. основного боргу, 2886,37 грн. інфляційних витрат, 1609,08 грн. пені та висновків суду першої інстанції по суті спору щодо задоволення позову, тоді як зазначені в апеляційній скарзі доводи про порушення судом першої інстанції норм процесуального права є достатніми для скасування оскаржуваного судового рішення, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню повністю (так як скаржник в апеляційній скарзі ставить вимогу лише про скасування рішення господарського суду), рішення суду –скасуванню, однак правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог відсутні.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Ерго», с.Малехів Жовківського району Львівської області задоволити.

Рішення Господарського суду Львівської області від 28.08.2008р. у справі № 19/157 скасувати.

Позовні вимоги задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Ерго»(80383, с.Малехів Жовківського району Львівської області, вул.Коновальця, 31б, ЄДРПОУ 22356269, р/р 26006276263001 в ЗГРУ «Приватбанк»МФО 325321) на користь Приватного підприємства «Час-Пік»(79019, м.Львів, вул.Жовківська, 28, ЄДРПОУ 22360472, р/р 26000238865001 в ЗГРУ «Приватбанк»МФО 325321) 8497,01 грн. основного боргу, 1609,08 грн. пені, 2886,37 грн. інфляційних витрат, 129,92 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити Господарського суду Львівської області видати наказ відповідно до ст.116 ГПК України.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя                                                                      Юрченко Я.О.

Суддя                                                                                          Зварич О.В.

Суддя                                                                                          Якімець Г.Г.