Ухвала

від 10.04.2012 по справі 2а-12688/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12688/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"10" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: при секретарі: Федорової Г.Г., Данилової М.В., Ключковича В.Ю., Плетньовій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2011 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоЦентр-Київ»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АвтоЦентр-Київ»(далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (далі - відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 14.04.2011 року № 0000302200/0, яким ТОВ «АвтоЦентр-Київ»зменшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у загальному розмірі 43 142,55 грн., у тому числі: 34 514,04 грн. -за основним платежем та 8 628,51 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоЦентр-Київ»задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва від 14.04.2011 року № 0000302200/0.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 20.12.2005 року між ТОВ «АвтоЦентр-Київ»(далі - Позичальник) та Торговим та послуговим товариством з обмеженою відповідальністю «ВАКЕРТ ВІЛАГ АУТО ТОРГОВЕ ТОВАРИСТВО»(Угорщина) (далі - Позикодавець) було укладено кредитний договір № 12-20/2 про отримання резидентом кредиту в іноземній валюті від нерезидента, відповідно до якого Позикодавець надає Позичальнику відсотковий грошовий кредит у розмірі 135 000 евро, а Позичальник зобов'язується прийняти вказаний кредит та повернути його з урахуванням 2 % річних в установлений цим договором термін. Згідно додаткової угоди № 1 від 17.10.2007 року до кредитного договору № 12-20/2, позика повертається у строк до 01.01.2013 року (а.с. 75-81);

20 грудня 2005 року між ТОВ «АвтоЦентр-Київ»(далі - Позичальник) та Торговим та послуговим товариством з обмеженою відповідальністю «МОСТ 2000»(Угорщина) (далі - Позикодавець) було укладено кредитний договір № 12-20/1 про отримання резидентом кредиту в іноземній валюті від нерезидента, відповідно до якого Позикодавець надає Позичальнику відсотковий грошовий кредит у розмірі 165 000 евро, а Позичальник зобов'язується прийняти вказаний кредит та повернути його з урахуванням 2 % річних в установлений цим договором термін. Згідно додаткової угоди № 1 від 17.10.2007 року до кредитного договору № 12-20/1, позика повертається у строк до 01.01.2013 року (а.с. 82-88).

17 червня 2005 року між ТОВ «АвтоЦентр-Київ»(далі - Позичальник) та Торговим та послуговим товариством з обмеженою відповідальністю «ВАКЕРТ ВІЛАГ АУТО ТОРГОВЕ ТОВАРИСТВО»(Угорщина) (далі - Позикодавець) було укладено кредитний контракт № 06-17/2, відповідно до якого Позикодавець передає Позичальнику у тимчасове користування 135 000 євро, Позичальник зобов'язується прийняти вказаний кредит та повернути його з урахуванням 2 % річних в установлений цим договором термін. Згідно додаткової угоди № 1 від 07.11.2006 року до кредитного контракту № 06-17/2, позика повертається у строк до 01.01.2013 року (а.с. 89-98).

17 червня 2005 року між ТОВ «АвтоЦентр-Київ»(далі - Позичальник) та Торговим та послуговим товариством з обмеженою відповідальністю «МОСТ 2000»(Угорщина) (далі - Позикодавець) було укладено кредитний контракт № 06-17/1, відповідно до якого Позикодавець передає Позичальнику у тимчасове користування 165 000 євро, Позичальник зобов'язується прийняти вказаний кредит та повернути його з урахуванням 2 % річних в установлений цим договором термін. Згідно додаткової угоди № 1 від 07.11.2006 року до кредитного контракту № 06-17/1, позика повертається у строк до 01.01.2013 року (а.с. 97-104).

За вказаними кредитними договорами в період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року позивачем іноземним контрагентам було виплачено процентів (доходу) у загальному розмірі 36 000,00 євро (345 140,42 грн.).

В період з 01.03.2011 року по 22.03.2011 року працівниками Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва, на підставі направлень від 01.03.2011 року № 615/23-80П, від 15.03.2011 року № 692/23-80П було проведено виїзну планову перевірку ТОВ «АвтоЦентр-Київ»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року.

За результатами проведення перевірки відповідачем складено акт № 65/23-80/33549796 від 29.03.2011 року (а.с. 5-30), на підставі якого ДПІ у Святошинському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.04.2011 року № 0000302200/0, яким позивачу зменшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 43 142,55 грн., у тому числі за основним платежем в розмірі 34 514,04 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 8 628,51 грн. (а.с. 40).

Позивач не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням розпочав процедуру його адміністративного оскарження.

За результатами розгляду первинної скарги позивача, ДПА у м. Києві було прийнято рішення № 6726/10/25-114 від 25.06.2011 року, у відповідності до якого скаргу позивача було залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 14.04.2011 року № 0001002980/0, № 0000302200/0, № 0001012380/0 без змін (а.с. 42-45).

Рішенням ДПА України від 26.08.2011 року № 15448/6/25-0115 скарга позивача була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 14.04.2011 року № 0001002980/0, № 0000302200/0, № 0001012380/0 та рішення ДПА у м. Києві № 6726/10/25-114 від 25.06.2011 року - без змін (а.с. 48-50).

З апеляційної скарги вбачається, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення був висновок податкового органу про те, що сума податку на доходи нерезидента повинна оподатковуватись за ставкою у розмірі 15 % від їх суми згідно п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого податковою інспекцією і було додатково донараховано податок на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 34 514,04 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 8 628,51 грн.

Проте, колегія суддів не погоджується з даними доводами апелянта з огляду на наступне.

Відповідно до п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (тут і далі по тексту ухвали - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі -Закону № 334/94-ВР), будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти: проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Згідно п. 13.2 ст. 13 Закону № 334/94-ВР, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

При цьому, п. 18.1 ст. 18 Закону № 334/94-ВР передбачено, що якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до пунктів 1, 2 ст. 11 Конвенції між Україною та Угорською Республікою про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень, ратифікованої Законом України № 137/96-ВР від 23.04.1996 року, проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватись у цій другій Державі.

Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 відсотків від загальної суми процентів. Компетентні органи Договірних Держав за взаємною згодою можуть встановлюють спосіб застосування такого обмеження.

Процедуру звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, які набрали чинності в установленому порядку (далі - міжнародні договори), та відшкодування (повернення) сум податку, надміру сплачених на території України визначає Порядок звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 року № 470 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 4 Порядку, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати положення міжнародного договору, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року (п. 6 Порядку).

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження свого права на звільнення від оподаткування виплачених за вищевказаними контрактами процентів, позивачем під час перевірки були наданні:

- довідка від 03.06.2010 видана Управлінням податкового та фінансового контролю Північно-Алфельдською Регіональною Дирекцією, з якої вбачається, що Торговельне та осоуговуюче товариство за обмеженою відповідальністю «ВАКЕРТ ВІЛАГ АУТО ТОРГОВЕ ТОВАРИСТВО»(місцезнаходження: 4400, м. Ніредьгаза, Блв. Белшо, 57, податковий номер 12656550-2-15) згідно угоди, підписаної між Угорщиною та Україною для уникнення подвійного оподаткування у 2010 році, приналежить до Угорщини (а.с. 105-107);

- довідка від 18.06.2010 видана Управлінням податкового та фінансового контролю Північно-Алфельдською Регіональною Дирекцією, з якої вбачається, що ТОВ «МОСТ 2000»(місцезнаходження: 4624, Тісабездед, передмістя, кадастровий номер 87/26, податковий номер 12148637-2-15) згідно угоди, підписаної між Угорщиною та Україною для уникнення подвійного оподаткування у 2010 році, приналежить до Угорщини (а.с. 108-110);

- довідка від 16.12.2010 видана Управлінням податкового та фінансового контролю Північно-Алфельдською Регіональною Дирекцією, з якої вбачається, що ТОВ «ВАКЕРТ ВІЛАГ АУТО ТОРГОВЕ ТОВАРИСТВО»(місцезнаходження: 4400, м. Ніредьгаза, Блв. Белшо, 57, податковий номер 12656550-2-15) згідно угоди, підписаної між Угорщиною та Україною для уникнення подвійного оподаткування у 2008 році, приналежить до Угорщини (а.с. 115-117);

- довідка від 16.12.2010 видана Управлінням податкового та фінансового контролю Північно-Алфельдською Регіональною Дирекцією, з якої вбачається, що ТОВ «МОСТ 2000»(місцезнаходження: 4624, Тісабездед, передмістя, кадастровий номер 87/26, податковий номер 12148637-2-15) згідно угоди, підписаної між Угорщиною та Україною для уникнення подвійного оподаткування у 2008 році, приналежить до Угорщини (а.с. 118-120).

Крім цього, позивачем були надані довідки від 21.04.2009 видані Управлінням податкового та фінансового контролю Північно-Алфельдською Регіональною Дирекцією, відповідно до яких ТОВ «ВАКЕРТ ВІЛАГ АУТО ТОРГОВЕ ТОВАРИСТВО»та ТОВ «МОСТ 2000»в день видачі даних довідок зареєстрованої податкової заборгованості не мають (а.с. 111, 113).

Зазначені довідки скріплені апостилем Міністерства закордонних справ Угорської Республіки та перекладені на українську мову. Довідки про офіційність та відповідність перекладу засвідчені віце-консулом Генерального консульства України в Ніредьгазі.

Тобто, з вищевикладеного вбачається, що нерезиденти України, яким позивачем у перевіряємому періоді виплачувались відсотки за користування позиками належать до резидентів Угорської Республіки та сплачують податки відповідно до законодавства Угорської Республіки та Конвенції між Україною і Угорською Республікою про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень.

Задовольняючи адміністративний позов ТОВ «АвтоЦентр-Київ»суд першої інстанції виходив з того, що за правилами юридичної техніки пункти 1, 2 ст. 11 Конвенції виписані як самостійні норми, де п. 1 ст. 11 Конвенції визначає право сторін у міжнародних економічних зносинах на вільний вибір країни де оподатковуються проценти, які сплачуються нерезидентами, а п. 2 ст. 11 Конвенції передбачає можливість оподаткування процентів у тій договірній Державі, де вони виникають за певних умов, яких в даному конкретному випадку не вбачається.

Колегія суддів погоджується з даними доводами суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є правомірними та підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2011 року не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня року -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Данилова М. В.

Ключкович В.Ю.