Ухвала

від 17.04.2012 по справі 2а-11208/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11208/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.

Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"17" квітня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,

при секретарі - Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Судноплавної компанії «Сі Трайдент»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання нечинною та скасування податкової вимоги,-

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ СК «Сі Трайдент»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання нечинною та скасування податкової вимоги від 08 липня 2011 року № 6660.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 листопада 2011 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу ДПІ у Печерському районі м. Києва від 08 липня 2011 року № 6660 в частині визначення суми грошового зобовязання в розмірі 174552, 68 грн., з яких з податку на прибуток в розмірі 125261, 49 грн., у тому числі 122203, 78 грн. основний платіж та 3057, 71 грн. пеня, з частини прибутку господарських операцій, що вилучається до бюджету, в розмірі 49291, 19 грн., у тому числі 48254, 12 грн. основний платіж та 1037, 07 грн. пеня, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 листопада 2011 року та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 08.07.2011 року Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва виставила ПАТ СК «Сі Трайдент»податкову вимогу № 6660 на загальну суму 174718, 68 грн., в тому числі податку на прибуток підприємств у розмірі 125261, 49 грн., в тому числі 122203, 78 грн. основний платіж, 3057, 71 грн. пеня, з податку на додану вартість у розмірі 166, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції (штрафи), з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх обєднань), що вилучаються до бюджету у розмірі 49291, 19 грн., в тому числі 48254, 12 грн. основний платіж, 1037, 07 грн. пеня.

20.07.2011 року ПАТ СК «Сі Трайдент» отримало лист ДПІ у Печерському районі м. Києва від 13.07.2011 року № 26709/10/24-44 про погашення податкового боргу.

Під час судового розгляду судом першої інстанції було встановлено, що податковий борг, визначений в спірній податковій вимозі, утворився внаслідок наступних обставин.

ПАТ СК «Сі Трайдент»було самостійно узгоджені суми податкового зобов'язання з податку на прибуток та частини прибутку господарських операцій, що вилучається до бюджету, в податкових деклараціях, поданих до ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Судом першої інстанції встановлено, що з метою сплати узгоджених податкових зобовязань позивачем було надано до АКБ «Трансбанк» платіжні доручення про сплату сум податків, які не були виконані, оскільки Постановою Правління Національного банку України № 97 від 29.02.2009р. було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 02 березня 2009 року до 01 вересня 2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2009 року по справі № 34/621 було задоволено позов ВАТ СК «Сі Трайдент»до АКБ «Трансбанк»про зобов'язання вчинити певні дії, яке набрало законної сили 01 грудня 2009 року.

Вищезазначеним судовим рішенням було зобов'язано АКБ «Трансбанк»здійснити переказ коштів з поточного рахунку ВАТ СК Судноплавна компанія «Сі Трайдент»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 17; 01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 2/1 Ю, ідентифікаційний код 30576921) № 26008301001509 згідно платіжного доручення № 2370 від 30.03.2009р. на суму 55 000, 00 грн. (податок на прибуток); платіжного доручення № 2372 від 29.04.2009р. на суму 5000, 00 грн. (податок на прибуток); платіжного доручення № 2371 від 30.03.2009р. на суму 75 000, 00 грн. (частина прибутку, що вилучається до бюджету); платіжного доручення № 2369 від 30.03.2009р. на суму 18 750, 00 грн. (авансовий внесок податку на прибуток); платіжного доручення № 2374 від 29.04.2009р. на суму 30 638, 00 грн. (авансовий внесок податку на прибуток); платіжного доручення № 2373 від 29.04.2009р. на суму 122 550, 00 грн. (дивіденди, нараховані на акції господарського товариства, які є у державній власності за 2008 рік); платіжного доручення № 2375 від 25.05.2009р. на суму 60 000, 00 грн. (податок на прибуток); платіжного доручення № 2376 від 25.05.2009р. на суму 40000, 00 грн. (частина прибутку господарських операцій, що вилучається до бюджету); платіжного доручення № 2377 від 25.05.2009р. на суму 10 000, 00 грн. (авансовий внесок податку на прибуток); платіжного доручення № 2362 від 30.03.2009р. на суму 12900 грн.; платіжного доручення № 2363 від 30.03.2009р. на суму 28552, 00 грн.; платіжного доручення № 2364 від 30.03.2009р. на суму 1720, 00 грн.; платіжного доручення № 2365 від 30.03.2009р. на суму 490, 20 грн.; платіжного доручення № 2366 від 30.03.2009р. на суму 516, 00 грн.; платіжного доручення № 2367 від 30.03.2009р. на суму 1376, 00 грн.; платіжного доручення № 2368 від 30.03.2009р. на суму 2 064, 00 грн.; платіжного доручення № 2354 від 11.03.2009р. на суму 2000, 00 грн.; платіжного доручення № 2355 від 11.03.2009р. на суму 275, 00 грн.; платіжного доручення № 2356 від 11.03.2009р. на суму 4560, 00 грн.; платіжного доручення № 2357 від 11.03.2009р. на суму 83, 00 грн.; платіжного доручення № 2358 від 11.03.2009 на суму 220 грн.; платіжного доручення № 2359 від 11.03.2009 на суму 80, 00 грн.; платіжного доручення № 2360 від 11.03.2009р. на суму 330, 00 грн.; касового чеку на отримання заробітної плати на суму 11 200, 00 грн. від 16 03.2009 ЛД 1191663.

При винесенні оскаржуваної постанови суд першої інстанції прийшов до висновку, що внаслідок не проведення АКБ «Трансбанк» платіжних доручень зі сплати податків позивача ДПІ у Печерському районі м. Києва обліковував за ПАТ СК «Сі Трайдент»податковий борг з сум цих податків, а також здійснював зарахування сплачених в подальшому позивачем сум податків в рахунок вказаного податкового боргу, що стало підставою для визначення в спірній податковій вимозі податкового боргу у визначеній сумі.

Згідно з п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» (чинного на момент подання позивачем платіжних доручень до банку) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкових платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до п. 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»(чинного на момент подання позивачем платіжних доручень до банку) переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі. Ініціатором переказу у розумінні пункту 1.15 цієї ж статті Закону вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ грошей шляхом формування та подання відповідного документа на переказ або використання спеціального платіжного засобу.

Згідно з пунктом 22.4 статті 22 зазначеного Закону ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. При цьому банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Відповідно до п. 1.29 ст. 1 вищезазначеного Закону проведення переказу грошей, є обовязковою функцією, яку має виконувати платіжна система. Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями ст. 32 зазначеного Закону, якою, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

Приписи п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» кореспондуються з положеннями підпункту 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, відповідно до якого днем подачі до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації.

Відповідно до підпункту 16.3.1 п. 16.3 ст. 16 вищезазначеного Закону нарахування пені на суму податкового боргу закінчується у день прийняття банком, що обслуговує платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскільки момент закінчення нарахування пені визначено датою подачі платіжного документа до банку, тому саме з цим моментом, а не з датою фактичного зарахування суми до бюджету, вищенаведена норма повязує погашення (сплату) податкового боргу платником податків.

З урахуванням зазначеного, з поданням позивачем до установи банку платіжних доручень на перерахування податків обов'язок щодо сплати податкових зобов'язань у цих сумах припинився, а тому облік контролюючим органом оспорюваної суми податкового боргу позивача у картці особового рахунку платника та нарахування пені і штрафних санкцій на цю суму боргу є незаконним.

Відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не наділяє податковий орган правом або обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків, у разі недотримання платником податку порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань.

За таких обставин, суд першої інстанції цілком правомірно зауважив про неправомірність самостійного зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від19.02.2010 р. по справі № 2а-8617/09/2670 за позовом ВАТ СК «Сі Трайдент» до ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання протиправною та скасування першої податкової вимоги № 1/4743 від 26 травня 2009 року та зобовязання вчинити певні дії позовні вимоги було задоволено частково. Скасовано податкову вимогу № 1/4743 від 26 травня 2009 року ДПІ у Печерському районі м. Києва(а.с.9-11).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2011 року, зазначена постанова була залишена без змін та набрала законної сили 29 березня 2011 року(а.с.56-58).

Дослідивчи вищезазначену постанову та матеріали справи, суд першої інстанції встановив, що спірна по справі вимога виставлена частково на суму та з тих же підстав, що і податкова вимога 1/4743 від 26 травня 2009 року.

Суд першої інстанції в своїх висновках зазначив, що позивачем не було спростовано наявність податкового боргу, а тому судова колегія вважає правильними висновок про часткове задоволення позовних вимог.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про скасування та визнання протиправним податкову вимогу ДПІ у Печерському районі м. Києва від 08 липня 2011 року № 6660 в частині визначення суми грошового зобовязання в розмірі 174552, 68 грн., з яких з податку на прибуток в розмірі 125261, 49 грн., у тому числі 122203, 78 грн. основний платіж та 3057, 71 грн. пеня, з частини прибутку господарських операцій, що вилучається до бюджету, в розмірі 49291, 19 грн., у тому числі 48254, 12 грн. основний платіж та 1037, 07 грн. пеня.

З огляду на викладене судова колегія вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими та доведеними належними доказами по справі, ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 листопада 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Ухвала складена в повному обсязі 23.04.2012 року.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.

Костюк Л.О.