Постанова

від 24.04.2012 по справі 2а-1977/12/0170/11

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2012 р. о 09 годині 52 хвилини Справа №2а-1977/12/0170/11

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А., при секретарі судового засідання Фурлетовій Г.Ю., розглянув за участі:

представника позивача - ОСОБА_1, довіреність від 01.06.2011р.;

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Крим»

до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, скасування наказу.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Основа-Крим» (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим (далі відповідач) про визнання протиправними дій ДПІ у Бахчисарайському районі, які полягали в проведенні перевірки ТОВ «Основа-Крим»; визнання протиправним та скасування наказу ДПІ у Бахчисарайському районі №696 від 26.12.2011р. про проведення перевірки; визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0000542300 від 13.12.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 282553грн.

Позовні вимоги вмотивовано відсутністю у ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим підстав для проведення перевірки ТОВ «Основа-Крим», помилковістю висновків податкового органу стосовно відсутності у позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сум податку сплачених ТОВ Торгова компанія «Велес Груп», ТОВ ПП «Торгбудсервіс», ТОВ «СФК Промстройторг», ПП «Будторгтехно», у зв'язку із встановленням під час проведення перевірки, що угоди з такими постачальником є нікчемними.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.03.2012 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надані пояснення по суті справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час дату та місце судового засідання повідомлен належним чином судовою повісткою.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд вважає можливим розглядати справу на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Основа-Крим» є юридичною особою (ідентифікаційний код 35372980), що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.22), знаходиться на обліку у ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим, з 05.06.2008р. є платником податку на додану вартість, про що видане свідоцтво №100119886.

Посадовою особою відповідача проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Основа-Крим» з питання правильності нарахування податку на прибуток, при включенні до складу валових витрат витрат з придбання товарів (робіт, послуг), отриманих від ТОВ Торговова компанія «Велес Груп» за період з 01.01.2011 по 31.01.2011, ТОВ ПП «Торгбудсервіс» та ТОВ «СФК Промстройторг» за період з 01.02.2011 по 28.02.2011, ПП «Будторгтехно» за період з 01.03.2011 по 31.03.2011.

За результатами перевірки складено акт №5/2-40/23/35372980 від 06.01.2012р. (а.с.29-41), в висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем п.3.1 ст.3, п.5.1 ст.5, ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 282552 грн.

Висновок податкової про порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ґрунтується на тому, що перевіркою встановлена нікчемність правочинів позивача з ТОВ Торговова компанія «Велес Груп», ТОВ ПП «Торгбудсервіс», ТОВ «СФК Промстройторг», ПП «Будторгтехно».

В акті зазначено, що враховуючи відсутність у ТОВ Торговова компанія «Велес Груп», ТОВ ПП «Торгбудсервіс», ТОВ «СФК Промстройторг», ПП «Будторгтехно», необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, не знаходження підприємства за юридичною адресою, невиконання обов'язку зі сплати податкових зобов'язань, не можливості встановлення наявності та руху товарів згідно до ст.203, п.1.2 ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, угоди ТОВ «Основа-Крим» з вищеозначеними підприємствами є нікчемними.

Позивачем надано заперечення до акту перевірки (вих.№2 від 10.01.2012р. (а.с.42). Згідно відповіді, заперечення залишені без задоволення, висновки акту перевірки - без змін (а.с.48-50).

За результатами перевірки, на підставі акту №5/2-40/23/35372980 від 06.01.2012р. відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.01.2012 року №0000012300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку прибуток підприємств на 282552грн. та нараховані штрафні санкції у сумі 1,00грн.

Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням відповідача позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 2.1.1. п. 2.1 ст.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334 від 22.05.1997р. (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон №334) платниками податку з числа резидентів є - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Відповідно до п. 3.1. ст. 3 Закону №334 об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно п.5.1. ст.5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону №334 суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 ст.5 Закону №334 визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податків, крім тих, які зазначені в цьому Законі не дозволяється.

Правила ведення податкового обліку регулюються нормами ст.11 Закону №334. Однак, в зазначеній статті не встановлено перелік документів, необхідних для віднесення витрат підприємства до складу валових витрат.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991р. №1251-ХІІ (чинного на момент включення позивачем спірних сум до складу валових витрат) платники податків повинні вести бухгалтерський облік.

Відповідно до п. 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХІV (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 996), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, якій ведеться на підприємстві. Фінансова, податкова та інші види звітності, застосовуючи грошовий вимірювач, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно п.1 ст.9 Закону №996 підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій.

Первинні документи - це документи, створені в письмовій або електронній формі, фіксуючи і підтверджуючи господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні містити обов'язкові реквізити, зазначені в п.2 ст.9 Закону №996.

Згідно зазначеної норми первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, первинні бухгалтерські документи є документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїм постачальником оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.

Під час судового розгляду судом залучено до матеріалів справи та досліджено первинні бухгалтерські документи позивача та встановлено наступне.

ТОВ «Основа-Крим» отримано від ТОВ «Торгова компанія «Велес-Груп» геотекстиль в кількості 780 кв.м та мембрану Ізоліт в кількості 600 кв.м. на загальну суму 22532,40 грн., (без ПДВ 18777,00грн.) Отримання зазначених матеріалів підтверджується видатковою накладною №ВС - 0000003 від 05.01.2011р. (а.с.69), яка містить підписи уповноважених осіб та відбитки печаток підприємств.

Отриманий товар оплачений позивачем, що підтверджується копією платіжного доручення №5 від 05.01.2011 року (а.с.73).

Зазначені матеріали використані позивачем для будівельно-монтажних робіт за адресою м. Алупка Дворцове шосе 28,34,36; ЧАО Дом творчости «Актер», м. Ялта, вул. Дражинського 35, що підтверджується матеріальним звітом (а.с.70-72).

ТОВ «Основа-Крим» отримано від ПП «Торгбудсервіс» закладну деталь в кількості 32 шт., плівку ПВХ в кількості 7 м. на загальну суму 28992,00 грн., (без ПДВ 24160,00грн.). Отримання зазначених матеріалів підтверджується видатковою накладною №ТБ - 0228018 від 28.02.2011р. (а.с.111), яка містить підписи уповноважених осіб та відбитки печаток підприємств.

Отриманий товар оплачений позивачем, що підтверджується копією платіжного доручення №140 від 11.03.2011 року (а.с.112).

Зазначені матеріали використані позивачем для будівельно-монтажних робіт за адресою м. Алупка Дворцове шосе 28,34,36; ЧАО Дом творчости «Актер», м. Ялта, вул. Дражинського 35, що підтверджується матеріальним звітом (а.с.113-115).

ТОВ «Основа-Крим» отримано від ТОВ «СФК Промстройторг», якій є субпідрядником ТОВ «Основа-Крим» в лютому 2011 року будівельних робіт на загальну суму 117500грн. (без ПДВ - 97916,67грн), що підтверджується актами виконаних робіт (а.с.74-77).

Отримані роботи оплачені позивачем, що підтверджується копією платіжних доручень №84 від 10.02.2011 року, №104 від 21.02.2011 року (а.с.78,79).

Зазначені будівельні роботи проведені за адресою м. Алупка, Дворцове шосе 34. (а.с.80-84).

ТОВ «Основа-Крим» отримано від ПП «Будторгтехно», яке є субпідрядником ТОВ «Основа-Крим» в березні 2011 року будівельних робіт (земляні роботи) на загальну суму 1080309грн., (без ПДВ - 859744грн.), що підтверджується актами виконаних робіт (а.с.85,86,94).

Отримані роботи оплачені позивачем, що підтверджується копією платіжних доручень №125 від 02.03.11 на суму 137005грн., №136 від 11.03.11 на суму 132962грн., №151 від 17.03.11 90000грн., №167 від 24.03.11 на суму 300000грн., №126 від 02.03.11 на суму 8616грн., №150 від 17.03.11 на суму 40000грн. (а.с. 87-90,95,96).

Зазначені будівельні роботи проведені за адресою м. Алупка, Дворцове шосе 34. (а.с.91-93).

ТОВ «Основа-Крим» отримано від ПП «Будторг техно» будівельних матеріалів на загальну суму 106916,40 грн., (без ПДВ 89097грн.). Отримання зазначених матеріалів підтверджується видатковими накладними №БТ - 0331053 від 31.03.2011р., №БТ 0331054 від 31.03.2011р., №БТ 0331052 від 31.03.2011р. (а.с.97-99), які містять підписи уповноважених осіб та відбитки печаток підприємств.

Отриманий товар оплачений позивачем, що підтверджується копією платіжних доручень №221, 222, 223 від 08.04.2011 року (а.с.108-110).

Зазначені матеріали використані позивачем для будівельно-монтажних робіт за адресою м. Алупка Дворцове шосе 28,34,36; ЧАО Дом творчости «Актер», м. Ялта, вул. Дражинського 35, що підтверджується матеріальним звітом.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами правочинів, встановлено факт сплати позивачем заборгованості постачальнику, тому доводи відповідача щодо нікчемності укладеного правочину не мають під собою матеріально-правового і фактичного обґрунтування.

Щодо посилання відповідача на ту обставину, що укладені між позивачем та ТОВ Торговова компанія «Велес Груп», ТОВ ПП «Торгбудсервіс», ТОВ «СФК Промстройторг», ПП «Будторгтехно» правочини є нікчемними в силу вимог ст.228 ЦК України, як такі що порушують публічний порядок, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 228 ЦК України (в редакції на момент вчинення правочину між позивачем та ТОВ "ЄА-Пром") правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Частиною 2 цієї статті було встановлено, о правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Із наведеної норми слідує, що правочин може бути визнаний таким, який порушує публічний порядок якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави. За даних обставин, такий правочин може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо відсутності у контрагента позивача найманих працівників, необхідних умов для здійснення господарської, економічної діяльності, основних фондів та виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, оскільки вказані доводи не підтверджені належним чином і не мають правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеною угодою або порушення позивачем правил оподаткування. Відповідачем не зазначено, а судом не встановлено, яким має бути мінімальний обсяг трудових ресурсів, виробничого, транспортного і торгівельного обладнання, сировини і матеріалів контрагентів для укладання та виконання правочину, за яким позивачем сформовані валові витрати з податку на прибуток.

Відповідачем не надано доказів неможливості виконання своїх договірних зобов'язань контрагентами позивача, доказів, які б свідчили про не пов'язаність операцій із господарською діяльністю позивача, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операцій за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб.

Оскільки посилання податкового органу на порушення правил оподаткування мотивовані виключно нікчемністю укладених угод, суд відхиляє їх, як необґрунтовані.

Крім того, слід зазначити, що відповідач при проведенні перевірки використовував не первинні документи податкового та бухгалтерського обліку позивача, а результати перевірок контрагентів позивача.

Суд зазначає, що довідки та акти перевірок інших суб'єктів господарювання не є належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог податкового законодавства. Будь-який акт перевірки(або довідка) складається виключно з метою розгляду його керівником податкового органу для вирішення питання про прийняття або не прийняття відповідного податкового повідомлення або повідомлення-рішення стосовно конкретного платника податків. Тобто цей документ і його висновки не є обов'язковими для інших платників податків, враховуючи індивідуальний характер правовідносин господарюючого суб'єкта та Держави Україна в сфері оподаткування.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам закону, є необґрунтованим, а відтак позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000012300 від 19.01.2012 підлягають задоволенню.

Щодо визнання протиправним та скасування наказу ДПІ №696 від 26.12.2011 року про проведення перевірки, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.п.75.1.2 п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 73.3 ст.73 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ДПІ в Бахчисарайському районі ТОВ «Основа-Крим» направлені запити №1396/10-1/23 від 15.06.2011 року про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань взаємовідносин із Приватним підприємством «Торгбудсервіс» (а.с.54), №1768/10-1/23 від 05.08.2011 року про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань взаємовідносин із Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Велес-Груп» (а.с.53), №2184/10-1/23 від 23.09.2011 року про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань взаємовідносин із Товариством з обмеженою відповідальністю «Будторг-Техно» (а.с.52), №1060/07-1/23 від 03.11.2011 року про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань взаємовідносин із Товариством з обмеженою відповідальністю «Будторг-Техно» (а.с.52).

В вищезазначених запитах відсутні підстави, які визначені п.73.3 ст.73 ПК України, для направлення таких запитів.

Абзацом 5 п.73.3 ст.73 ПК України встановлено, що платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Оскільки запити відповідача до відповідача не містять підстав направлення відповідного запиту, позивач в силу вказаної норми звільнений від обов'язку надавати відповідь на такий запит податкового органу.

Більш того, відповідачем взагалі не надано доказів направлення на адресу позивача запиту про надання інформації з питань взаємовідносин позивача з ТОВ «СФК Промстройторг», тоді як згідно оскаржуваного наказу та акту перевірки перевірка відбулася у тому числі за взаємовідносинами позивача із вказаним суб'єктом господарювання.

Слід зазначити, що позивач надавав відповідачу відповіді на вищевказані запити, із наданням витребуваних документів, а також із зазначенням про невідповідність наданих запитів вимогам Податкового кодексу України(а.с.55-62).

Як вбачається із акту перевірки остання проводилася з 27.12.2011р. до 03.01.2012р.

Відповідно до п.78.4. ст.78 ПК України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Ухвалою суду від 16.03.2012р. відповідача зобов'язано надати суду усі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення.

Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів вручення позивачу наказу про проведення перевірки перед початком її проведення.

Більш того, до матеріалів справи надано копію поштового конверта із штампом поштового відділення (а.с.27), із якої вбачається про те, що оскаржуваний наказ отримано позивачем 05.01.2012року, тобто після закінчення перевірки.

За таких обставин, суд погоджується із доводами позивача про те, що у відповідача не виникли передбачені законом підстави для проведення перевірки та видання оскаржуваного наказу, а відтак дії щодо проведення такої перевірки та наказ на її проведення є протиправними, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином з Державного бюджету України підлягають стягненню на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2178,19грн.

Під час судового засідання, яке відбулось 24.04.2012 року оголошені вступна і резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову у повному обсязі складено 28.04.2012 року.

Керуючись ст. ст. 94, 122, 160-163,167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим, які полягали в проведенні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Крим», в результаті якої було складено акт перевірки №5/2-40/23/35372980 від 06.01.2012р.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим №696 від 26.12.2011 року.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим №0000012300 від 19.01.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України (шляхом безспірного списання з розрахункових рахунків Державної податкової інспекції в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, вул.. Сімферопольська, б.3, м. Бахчисарай, АР Крим, 98403, ЄДРПОУ 23191787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа-Крим» витрати зі сплати судового збору у сумі 2178 (дві тисячі сто сімдесят вісім) грн. 19 коп.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.