Ухвала

від 23.04.2012 по справі 2а-1274/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1274/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Маслій В.І.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" квітня 2012 р. м. Київ

2а-1274/12/2670

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Маслія В.І.

Суддів: Файдюка В.В., Чаку Є.В.

При секретарі Кравчук М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 20 лютого 2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Степстоун»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

В січні 2012 року позивач звернувся до окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 20 лютого 2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову і винести нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «ТД Трейдстар»(код ЄДРПОУ 37479199) та з ТОВ «Альфакомтрейд»(код ЄДРПОУ 37414425) за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року.

За результатами перевірки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва був складений акт № 14163/23-08/35715159 від 12.12.2011 року, яким встановлено порушення ТОВ «Степстоун»п.198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (Далі Кодексу), що призвело до заниження податку на додану вартість (Далі ПДВ) за серпень 2011 року на суму -3 591 179 грн.

30.12.2011 року за наслідками встановлених в ході перевірки порушень, відповідачем було виписано податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 3 591 179 грн. за основним платежем та 8997 794,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції послався на те, що відповідачем не надано належні та допустимі докази на підтвердження прийняття податкового повідомлення рішення № 0005532308 від 30.12.2011 року.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

В апеляційній скарзі відповідач в обґрунтування своїх вимог та на спростування доводів позивача про незаконність податкового повідомлення-рішення посилається на нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «ТД Трейдстар»і ТОВ «Альфакомтрейд», а також на те, що укладені договори поставки від 29.04.2011 року та 11.06.2011 року між позивачем із вказаними контрагентами є такими, які вчинені без наміру створення правових наслідків, не відповідають вимогам чинного законодавства та не дають права на формування податкового кредиту позивачу, оскільки податковій інспекції від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва надані матеріали перевірки ТОВ «ТД Трейдстар»і ТОВ «Альфакомтрейд», відповідно до яких зазначені підприємства мають ознаки «фіктивності».

Колегія суддів не може погодитись з висновком відповідача про законність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, з огляду на наступне.

У відповідності до положень Податкового кодексу України (далі ПК) факт придбання платником податку товарів /послуг засвідчує податкова накладна(п. 201.1 ст. 201 ПК).

Відповідно до п.201.4 ст. 201 ПК податкова накладна виписується у день виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал надається покупцю, копія залишається у продавця товарів, що є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. (п.201.10 ст. 201 ПКУ)

Пункт 198.1 ст. 198 ПКУ визнає датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Посилання апелянта на відповідність у ТОВ «ТД Трейдстар»і ТОВ «Альфакомтрейд»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладенню угод та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, тобто відсутність наміру реального створення правових наслідків, які обумовлювались правочинами, а також що правочини не відповідають вимогам дійсності правочинам, які передбачені ч. ч. 1, 3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі ЦК), та внаслідок того, що був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, на незаконне заволодіння майном держави ... згідно до ч. 1 ст. 228 ЦК вважається такими, що порушує публічний порядок є не переконливим виходячи з наступного.

За змістом ч. 1 ст. 228 ЦК, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з ч. 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у ч. 2 ст. 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Вирішуючи спір про нікчемність правочину з підстав укладення його з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільству, в усіх випадках потребує встановлення та доведення обставин, що підтверджують наявність умислу в діях хоча б однієї зі сторін.

Колегія суддів враховує той факт, що відповідачем не доведено наявності доказів кримінальної відповідальності посадових осіб. Сторонами по даній справі не було надано суду постанови про притягнення до кримінальної відповідальності відповідальних осіб та визнання їх винними у вчиненні злочину, передбаченого ст. 212 КК України, яка б набрала законної сили. А також, враховує наявні в матеріалах справи копії судових рішень господарського суду м. Києва від 05.12.2011 року у справі № 51/430 про визнання недійсним договору поставки № 043/11 від 29.04.2011 року та судове рішення від 14.12.2011 року у справі №52/488 про визнання недійсним договору поставки № 110615 від 15.06.2011 року, відповідно до яких судом встановлено, що вказані договори мали реальний характер, а право позивача на податковий кредит підтверджується податковими накладними та реєстрами отриманих податкових накладних.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що доводи відповідача щодо неможливості здійснення контрагентами позивача господарської діяльності у зв'язку з відсутністю у підприємств основних засобів та трудових ресурсів для здійснення такої діяльності, є необґрунтованими, оскільки чинним цивільним та господарським кодексами дійсність і реальність договорів та правомірність виписаних за ними, зокрема, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкових накладних не обумовлені наявністю у постачальника матеріальних та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Господарська діяльність ТОВ «ТД Трейдстар»і ТОВ «Альфакомтрейд» на момент здійснення правочинів не припинена, а тому податкові накладні складені належними особами та не суперечать приписам норм чинного законодавства.

Таким чином, відсутність наявності в діях хоча б однієї зі сторін оспорюваної угоди умислу на її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, зумовлює відсутність підстав для застосування визначених в статті 215 та 216 ЦК України правових наслідків, пов'язаних із стягненням виконаного.

Відтак, колегія суддів дійшла до висновку, що відповідачем не доведено наявність у ТОВ «ТД Трейдстар»і ТОВ «Альфакомтрейд» наміру на укладення договору з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Спірні договори були укладені сторонами з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, зобов'язання за ним виконані сторонами, а тому не можуть розглядатись як нікчемні з мотивів їх завідомої суперечності інтересам держави і суспільства. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо визнання недійсним цих договорів, а отже визнання податкових накладних, виписаних контрагентами позивача, нікчемними правочинами та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва відмовити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 20 лютого 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 26.04.2012 року

Головуючий суддя Маслій В.І.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.