Ухвала

від 05.06.2013 по справі 2а-1274/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" червня 2013 р. м. Київ К/9991/32463/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю секретаря: Хомініч С.В.

представника позивача : Омельяненка Б.В.

відповідача: Гаджиєва Р.Ф.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2012 по справі №2а-1274/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Степстоун» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2012 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Степстоун» (далі-ТОВ «Степстоун», позивач) до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби (далі-ДПІ у Солом'янському районі м.Києва, відповідач) задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.12.2011 №0005532308.

Рішення судів мотивовано правомірністю формування податкового кредиту за податковими накладними оформленими належним чином, з огляду на підтвердження факту вчинення сінних господарських операцій.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби 10.05.2012 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 13.06.2012 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, ч. 1, ч. 3 та ч. 5 ст. 203, ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст.198, п. 201.4 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту №14163/23-08/35715159 від 12.12.2011, складеного за результатом документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Степстоун» з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «ТД Трейдстар» та з ТОВ «Альфакомтрейд» за період з 01.08.2011 по 31.08.2011, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.12.2011 №0005532308, яким позивачу було визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 3591179,00грн. та штрфними (фінансовими) санкціями на суму 897794,75грн.

Підставою для визначення податкових зобов'язань, слугував висновок податкового органу про порушення позивачем зокрема, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст.198, п. 201.4 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України внаслідок формування податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «ТД Трейдстар» та з ТОВ «Альфакомтрейд» з огляду на ознаки фіктивності вказаних підприємств, що свідчить про укладення договорів без настання реальних наслідків.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (абзаци перший - третій п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Згідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Необґрунтована ж податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст. 228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Разом з тим, реальність спірних господарських операцій підтверджується матеріалами справи, зокрема, податковими накладними, видатковими накладними, банківськими виписками, актами прийому-передачі товару, виконаних робіт.

Судом також встановлено, що на момент вчинення спірних операцій ТОВ «ТД Трейдстар» та з ТОВ «Альфакомтрейд» були зареєстровані в установлено законом порядку.

Крім того, чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Враховуючи вищезазначене, слід погодитися з висновком судів попередніх інстанцій, що позивач підтвердив факти реальної поставки товару ТОВ «ТД Трейдстар» та з ТОВ «Альфакомтрейд».

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, та ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Т.М. Шипуліна

Судді:

---

Л.І. Бившева

---

А.М. Лосєв