Ухвала

від 24.04.2012 по справі 2а-14405/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14405/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шкребтій І.П.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді -Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Кучми А.Ю.,

при секретарі судового засідання - Губі О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2011 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Твінс-К»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Твінс-К»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових податкового повідомлення-рішення № 0003432309 від 02.06.2011 року .

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва 31 жовтня 2011 року позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 02.06.2011р. №0003432309.

Не погоджуючись з Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2011 року Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва звернулася до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва проведено невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Твінс-К»(код СДРПОУ 32855390, далі - позивач) в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Вакко»(код ЄДРПОУ 36425949) за період з 01.12.2009р. по 31.03.2010р., за результатами якої складено Акт про результати перевірки №1001/23-09 32855390 від 05.05.2011 року (далі - акт перевірки).

На підставі даного Акту, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003432309 від 02.06.2011р., яким позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 79 076.00 гри., з яких 63 261,00 грн. основного платежу та 15 815,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Зокрема, в ході перевірки було встановлено, що TOB «Твінс-К»до складу податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Вакко».

Актом перевірки встановлено, що між TOB «Твінс-К»(Покупець) в особі директора Горбаченко В.І. та TOB «Вакко»(Постачальник) в особі директора ОСОБА_4, був укладений договір №20 від 27.11.2009р.

Згідно акту перевірки, відповідачем зроблений висновок, що вищезазначений договір є недійсним в силу закону, оскільки правочин не відповідає загальним умовам дійсності правочину.

Зокрема, актом перевірки контрагента позивача (акт №104/23-10/36425949 від 21.02.2011р. ДПІ у Печерському районі м. Києва) встановлено, що у TOB «Вакко»згідно податкової звітності відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Також, даний висновок зроблений податковим органом посилаючись на те, що згідно протоколу допиту обвинуваченої, директора та співзасновника ТОВ «Вакко»ОСОБА_4 та протоколу допиту співзасновника TOB «Вакко»ОСОБА_5, фінансово-господарська діяльність товариства здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про ненабуття належним чином цивільної право-дієздатності TOB «Вакко».

На підставі викладеного, актом перевірки сформульовано висновок, що податкові накладні, виписані TOB «Вакко»», не можуть бути підставою для віднесення сум податку, сплаченого вказаному підприємству, до податкового кредиту.

Згідно з п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. за №168/97-ВР, який був чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі -Закон № 168/97) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Таким чином, суб'єкт господарювання зобов'язаний обліковувати всі здійснені ним господарські операції відповідно первинних документів.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 зазначеного закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Матеріали справи містять постанову від 27.04.2011р. по кримінальній справі №69-107, якою кримінальну справу, порушену відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за фактом створення фіктивних підприємств ТОВ «Вакко»та ТОВ «Скап Холдінг», за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України, - закрито за відсутністю складу злочину.

Крім того. Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, нікчемними правочинами, в чому саме, на думку відповідача, дана угода порушує публічний порядок.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладання позивачем з контрагентом договору №20 від 27.11.2009р., TOB «Вакко»як юридичну особу було внесено в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України та свідоцтво платника податку.

Також, судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що TOB «Вакко», зареєстроване у встановленому порядку платником податку на додану вартість, а отже мало право видавати податкові накладні.

На підставі наведеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва 31 жовтня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Кучма А.Ю.

Ухвала складена в повному обсязі 28.04.2012 року.