Постанова

від 24.04.2012 по справі 2а-2253/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2253/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"24" квітня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.,

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Н.Т." на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Н.Т." до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.09.2010 року № 0007032312/0, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2011 року позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Т.Н.Т." звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.09.2010 року № 0007032312/0.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивачем було подано апеляційну скаргу, в якій останній просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2011 року та постановити нову, якою задовольнити позовні Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Н.Т." в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Н.Т." -задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2011 року -скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Н.Т." задовольнити, виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Н.Т." суд першої інстанції виходив з того, позивачем порушено пп.2.3 п.2 та пп. 3.5 п.3 Постанови № 637, оскільки підпис на видатковому касовому ордері виконаний не громадянином ОСОБА_2, а іншою особою, що було встановлено в межах кримінальної справи № 49-2768 Харківським науково -дослідним інститутом судових експертиз ім.. заслуженого професора М.С. Бокаріуса, окрім того судом не беруться до уваги доводи позивача щодо порушення відповідачем строків, встановлених ч.1 ст.250 Господарського кодексу України, оскільки недійсність підпису ОСОБА_2 в касовому ордері №1 від 04.01.2008 року була встановлена в 2010 році, а саме після проведення судово-почеркознавчих експертиз в рамках кримінальної справи №49-2768.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він суперечить нормам матеріального права та не відповідає фактичним обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в судді першої інстанції, 18.05.2010 року від Слідчого відділу Прокуратури Харківської області надійшов над адресу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва супровідний лист № 06/3-5346-09 від 12.05.2010 року із постановою старшого слідчого прокуратури Харківської області від 12.05.2010 року про проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «Т.Н.Т.»в межах кримінальної справи № 49-2768 у відношенні гр. ОСОБА_3 та інших невстановлених службових осіб по ознакам складу злочину, передбачених ч.1 ч.3 ст. 358, ч.5 ст. 191 та ч.3 ст. 209 Кримінального кодексу України (наділ кримінальна справа №49-2768).

У п.1 та п.2 резолютивної частини вищевказаної постанови, відповідачу було доручено провести позапланову документальну перевірку ТОВ «Т.Н.Т.»щодо питання дотримання вимог податкового законодавства, повноти та своєчасності сплати податків, зборів та інших платежів при здійсненні фінансово-господарської діяльності під час придбання цінних паперів ВАТ «ХНДПКІ «Енергопроект»у гр. ОСОБА_2 за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 року.

08.07.2010 року відповідачем було направлено на адресу позивача лист № 8752/10/23-12 від 08.07.2010 року в якому просив позивача надати пояснення щодо господарської діяльності при купівлі цінних паперів ВАТ «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект»та їх документальні підтвердження.

20.07.2010 року позивачем було надіслано відповідачу листи № 22/07-10 та № 23/07-10, в яких були надані пояснення щодо господарської діяльності при купівлі цінних паперів ВАТ «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект»та їх документальне підтвердження.

У період з 01.09.2010 року по 06.09.2010 року працівниками ДПІ у Шевченківському районі м.Києва було проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Н.Т»з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Т.Н.Т.»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з гр. ОСОБА_2 за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року.

За результатами перевірки відповідачем було складено Акт №2378/23-12/30867158 від 06.09.2010 року «Про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Н.Т.»(код ЄДРПОУ 30867158) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з громадянином ОСОБА_2 за періоди з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р.»(надалі Акт №2378/23-12/30867158).

В розділі 4 «Висновок»Акту №2378/23-12/30867158 відповідачем було зафіксовано, що за результатами проведеної перевірки встановлено порушення пп.2.3. п.2 та пп.3.5 п.3 Постанови Правління Національного банку України № 637.

На підставі Акту №2378/23-12/30867158, відповідач керуючись положеннями п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та згідно з абз.2 ст.1 указу Президента №436/95 від 12.06.1995 року «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»відповідачем було винесено Рішення №0007032312/0.

Після адміністративного оскарження вищевказаного рішення Державною податковою адміністрацією м.Києва та Державною податковою адміністрацією України було відмовлено у задоволенні скарги позивача, рішення № 0007032312/0, відповідно, залишено без змін.

Як було встановлено в суді першої інстанції, позивачем та громадянином ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №Д8-1 від 04.01.2008 року, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов'язався продати цінні папери ВАТ «ХНДПКІ «Енергопроект», а ТОВ «Т.Н.Т.»сплатити грошові кошти в розмірі 497000 грн. (без ПДВ).

На виконання вказаного договору було складено Акт приймання-передачі цінних паперів від 23.01.2008 року, відповідно до якого були передані акції в розмірі 609 528 шт.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Т.Н.Т.»розрахувався із гр. ОСОБА_2 за отриманий пакет акцій готівкою, та підтверджує вказаний факт видатковим касовим ордером № 1 від 04.01.2008 року на суму 497000 грн. (без ПДВ).

Відповідно до п.2.3 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637 гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлюється відповідною постановою Правління Національного банку України. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.

Підпунктом 3.5 п.3 Постанови № 637 передбачено, що у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), викорисовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору.

Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Як зазначалося раніше, позивачем розрахунки з гр.. ОСОБА_2 було оформлено видатковим касовим ордером, на якому міститься підпис останнього.

Разом з тим, відповідно до експертного висновку № 5925, наданого в межах кримінальної справи № 49-2768 Харківським науково -дослідним інститутом судових експертних ім.. заслуженого професора М.С. Бокаріуса, підпис від імені гр.. ОСОБА_2 відображення якого здійснено на копії видаткового касового ордеру № 1 від 04.01.08 р. та розміщено в графі «підпис» виконаний не гр.. ОСОБА_2, а іншою особою із наслідуванням його підленному підпису;

Відповідно до експертного висновку № 10839 підпис від імені гр.. ОСОБА_2 в графах «продавець: ОСОБА_2», «Покупець ОСОБА_2»договору № Д8-1 купівлі-продажу від 04.01.08 р., в графах «продавець: ОСОБА_2»передавального розпорядження від 04.01.08 р., в графах «Продавець:ОСОБА_2»акту приймання-передачі цінних паперів від 23.01.08 р. до договору купівлі-продажу №Д8-1 від 04.01.08 року виконані не ОСОБА_2, а іншою особою із наслідуванням його підленного підпису.

За порушення п.п.2.3 п.2 та п.п.3.5 п.5 Постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637 до позивача, на підставі п. 1 указу Президента №436/95 від 12.06.1995 року «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», застосовано штраф у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що до даних правовідносин не застосовуються положення ст. 250 Господарського кодексу України в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин та прийняття спірного рішення, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 239 ГК України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції, зокрема як адміністративно-господарський штраф.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 241 ГК України адміністративно -господарський штраф -це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Враховуючи, що рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.09.2010 року № 0007032312/0, яким на позивача було накладено штраф за порушення п. 2.3, п.2 та п.п.3.5 п.3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637), колегія суддів вважає, що вказаний штраф, в розумінні ст. 241 ГК України, є адміністративно -господарською санкцією за порушення здійснене в сфері податкових відносин, а тому на нього поширюються строки застосування, передбачені ст. 250 ГК України.

Враховуючи те, що договір купівлі -продажу цінних паперів № Д8-1 був укладений позивачем 04.01.2008 року, застосування посадовими особами відповідача штрафних (фінансових) санкцій відповідно до указу Президента України № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» 16.09.2010 року, тобто через два роки та 8 місяців з дня вчинення правопорушення, а отже всупереч ст. 250 Господарського кодексу України є неправомірним.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не вірно встановлено фактичні обставини справи, надано невірну оцінку дослідженим доказам та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Н.Т."-задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2011 року -скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Н.Т.»задовольнити повністю.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Н.Т." на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2011 року -задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2011 року -скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Н.Т." -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.09.2010 року № 0007032312/0.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.