Ухвала

від 15.05.2012 по справі 2а-11218/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11218/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" травня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Бабенка К.А, Федотова І.В.,

за участю секретаря: Анапріюк С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва -ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго-торгівельна мережа», Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЛ Україна»про визнання договору недійсним та стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2011 року Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго-торгівельна мережа», Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЛ Україна»про визнання договору недійсним та стягнення заборгованості. Свої вимоги обґрунтовує тим, що спірну угоду, укладену між відповідачами, слід кваліфікувати як нікчемну. При цьому, позивач посилається на обставини, встановлені перевіркою Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго-торгівельна мережа» та актами перевірок по ланцюгу контрагентів-постачальників Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЛ Україна», розкриваючи їх фінансово-господарську діяльність, вказуючи на те, що у контрагентів ТОВ "Агропрайд", що є контрагентом Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЛ Україна», звітність сформована та підписана не уповноваженими особами.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2011 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва -Дяченко Юлія Вікторівня подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що суперечить нормам матеріального права, та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

22 жовтня 2010 року між ТОВ "РТЛ Україна"(постачальник) в особі директора Сєрдєчного В.В. та ТОВ "Арго-торгівельна мережа" (покупець) в особі директора Некрасової О.В. укладено договір поставки товару № А-22/10, за умовами якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупцеві визначений цим договором товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату. Найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, визначаються специфікацією, що є додатком до цього договору.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "РТЛ Україна" виписано для ТОВ "Арго-торгівельна мережа" податкові накладні № 7 від 22.10.2010 року на загальну суму 550056,00 грн., № 8 від 22.10.2010 року на загальну суму 560328,00 грн., № 9 від 22.10.2010 року на загальну суму 599898,00 грн., № 10 від 22.10.2010 року на загальну суму 488616,00 грн., № 11 від 22.10.2010 року на загальну суму 392796,00 грн., та № 12 від 22.10.2010 року на загальну суму 374094,00 грн.

Оплата за поставлений товар за даним договором була здійснена покупцем платіжними дорученнями № 6189 від 28.12.2010 року на суму 500000,00 грн., № 6190 від 28.12.2010 року на суму 232237,00 грн., № 103 від 11.01.2011 року на суму 500000,00 грн., № 104 від 11.01.2011 року на суму 500000,00 грн., № 105 від 11.01.2011 року на суму 500000,00 грн. та № 106 від 11.01.2011 року на суму 500000,00 грн.

Позиваем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Арго-торгівельна мережа" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "РТЛ Україна" за період з 01.10.2011 року по 30.11.2010 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 708/23-9/32249009 від 16.06.2011 року, за змістом якого перевіркою було встановлено порушення п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.п. 74.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податок на додану вартість на загальну суму 2750869,00 грн.

При цьому судом першої інстанції було встановлено, що наявність податкових накладних в акті перевірки не спростовано.

Також за змістом вказаного вище акту згідно бази даних АРМ "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" основним постачальником ТОВ "РТЛ України" за період з 01.10.2010 року по 30.11.2010 року є ТОВ "Агропрайд".

Згідно акту перевірки ДПІ у м. Херсоні № 601/23-2/35870453 від 03.03.2011 року про проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ "Агропрайд" з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за період з 01.09.2010 року по 31.12.2010 року зазначено про нікчемність угод при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, посилаючись на те, що у контрагентів ТОВ "Агропрайд" відсутні складські та торгівельні приміщення для здійснення фінансово-господарської діяльності, звітність сформована та підписана неповноважними особами, товариство відсутнє за своїм місцезнаходженням.

На підставі викладеного позивач дійшов висновку, що укладена угода № А-22/10 від 22.10.2010 року була спрямована не на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а на зменшення суми податків, що підлягають сплаті до бюджету, а отже, сторони діяли з метою, спрямованою на приховування отриманих доходів від оподаткування. Оскільки така мета суперечить одному з основних принципів існуючого суспільного ладу, вона є суперечною інтересам держави і суспільства та підлягає визнанню недійсною із застосування наслідків, передбачених ч. 3 ст. 208 Господарського кодексу України. Також, позивач стверджує про наявність умислу ТОВ "Арго торгівельна мережа" та ТОВ "РТЛ Україна" у створенні штучного факту відсутності об'єктів оподаткування, а саме: завищення суми податкового кредиту податку на додану вартість у розмірі 2750869,00 грн., оскільки фінансово- господарські операції відображені лише на папері.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи в той час як реальність проведення спірних господарських операцій між відповідачами підтверджується наявними у справі матеріалами та не спростована позивачем.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Пунктом 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органам державної податкової служби надано право звернення о суду з позовами про визнання угод недійсними та стягнення в доход держави коштів, одержаних за такими угодами.

Судом першої інстанції було встановлено, що акт перевірки не містить посилань на ухиляння контрагентом відповідача від сплати податків та зборів, визначення ним податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств за фактом ухиляння від сплати податків, порушенням кримінальних справ за фактом ухиляння від сплати податків та зборів або інші відомості, які можуть бути визнані як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

При цьому матеріали справи містять документи, які підтверджують укладання та виконання даного договору поставки, а саме:

Податкові накладні від 22.10.2010 року № 7, № 8, № 9, № 10, № 11 та № 12, які видані ТОВ «Арго-торгівельна мережа»продавцем товару -ТОВ "РТЛ Україна" у відповідності з порядком, встановленим ст. 201.4 Податкового кодексу України. Реквізити даних податкових накладних відповідають вимогам первинних документів, які передбачені ст. 9 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Оскільки ТОВ "РТЛ Україна" зареєстроване у встановленому порядку платником податку на додану вартість на час здійснення спірної господарськох операції, то колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що воно мало право видавати вказані вище податкові накладні.

Крім того, колегія суддів вважає правильним критичне сприйняття судом першої інстанції посилання позивача про те, що факт нікчемності угоди між ПП "Агропрайд" та його контрагентами підтверджено актом перевірки ДПІ у м. Херсоні від 03.03.2011 року № 601/23-2/35870453, за яким податковий орган дійшов висновку, що укладена угода не спричиняє реального настання правових наслідків та є нікчемною.

Правова позиція по даному питанню висловлена Вищим адміністративним судом України в листі № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України", за змістом якого не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом, а також в ухвалі від 08.11.29011 року в справі №К/9991/37163/11.

Також судом першої інстанції було встановлено, що позивачем не надано документів, які б свідчили про порушення кримінальної справи за фактом ухилення відповідачів від сплати податків щодо обставин, викладених в позовній заяві; не доведено факту наявності суб'єктивного чинника на укладення такої угоди саме з боку юридичної особи, а суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавчо визначеними засобами доказування; не було надано доказів донарахування відповідачам податкових зобов'язань; наявності або відсутності кримінальної справи, порушеної за фактом ухилення відповідачів від сплати податків.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання спірної угоди, що була укладена між відповідачами. нікчемною.

За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні даного позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва -Дяченко Юлії Вікторівни - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Бабенко К.А

Федотов І.В.