Ухвала

від 22.05.2012 по справі 2а/0270/1047/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/1047/12

Головуючий у 1-й інстанції: Богонос М.Б.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, представник на підставі довіреності

відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, представники на підставі довіреностей

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "ШляхБудВан" до Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "ШляхБудВан" в березні 2012 року звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області від 28 лютого 2012 року №№ 0000072301, 0000082301.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.03.2012 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області від 28 лютого 2012 року № 0000072301, яким визначено приватному підприємству "ШляхБудВан" податкове зобов'язання із податку на додану вартість в розмірі 44893 грн. 75 коп. та № 0000082301, яким визначено приватному підприємству "ШляхБудВан" податкове зобов'язання із податку на прибуток підприємств в розмірі 59303 грн. 75 коп. Стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "ШляхБудВан" судові витрати в розмірі 1041 грн. 98 коп. шляхом їх безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати, незаконну, на його думку, постанову суду та постановити нову про відмову в задоволенні позову. У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необ'єктивність судового рішення, що є безумовними підставами для його скасування. Зокрема, відповідач зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стали наступні висновки відповідача. Так, у перевіреному періоді ПП "ШляхБудВан" відображено в бухгалтерському та податковому обліку придбання товарно-матеріальних цінностей (щебеню та відсіву), автотранспортних послуг (по переведенню щебеню та відсіву) та послуги машини для холодного фрезерування асфальтно-бетонних покриттів і причепа - ваговоза вантажопідйомністю 40 тон, від контрагента - постачальника ПП "Транс Строй" вартість яких було включено до складу валових витрат у перевіряємому періоді всього у сумі 179577 грн., в тому числі: за 3 квартал 2010 року в сумі 179577 грн., на підставі укладених договорів які на думку відповідача є нікчемними. Підставою для такого висновку контролюючого органу стало те, що кількість працюючих на ПП "Транс Строй" становила 3 особи. Окрім цього, співробітниками ВПМ Могилів-Подільської ОДПІ, було здійснено виїзд до Малинівського району м. Одеси та виявлено, що ПП "Транс Строй" за місцем реєстрації - м. Одеса, вул. Кострова, 28 не знаходиться. Також відповідач посилається на те, що згідно отриманої відповіді УДАІ ГУМВС України в Одеській області у контрагента позивача - ПП "Транс Строй" відсутні автомобілі для надання транспортних послуг. Тобто, у ПП "Транс Строй", на момент оформлення документів про реалізацію товарно-матеріальних цінностей та надання транспортних послуг, були відсутні трудові, технічні (матеріальні) ресурси, дозвільні документи для забезпечення діяльності - реалізації щебеню та відсіву, надання транспортних послуг по перевезенню щебеню та відсіву, надання послуг машини для холодного фрезерування асфальтно-бетонних покриттів і причепа - ваговоза вантажопідйомністю 40 тон. Таким чином, згідно поданої ПП "Транс Строй", податкової звітності, інформації з комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем Могилів-Подільської ОДПІ та іншої наявної в Могилів-Подільській ОДПІ інформації, відповідач дійшов висновку про відсутність необхідних умов для здійснення ПП "Транс Строй" операцій з поставки (реалізації) товарно-матеріальних цінностей (щебеню та відсіву) та надання послуг ПП "Шлях Буд Ван". Тому, на думку відповідача, позивач не мав підстав віднести витрати по придбанню товарно-матеріальних цінностей ( щебеню та відсіву) та послуг від ПП "Транс Строй" до складу валових витрат та податкового кредиту, за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Зазначене, на думку відповідача, не враховано судом І інстанції, що є підставою для скасування постанови суду.

У судовому засіданні представники відповідача підтримали апеляційну скаргу та викладені в ній вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги та вказав на законність і обґрунтованість судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вірно встановлено судом І інстанції, обставини спору полягають у наступному.

На підставі направлень від 23.01.2012 року №№ 17,18,19 виданих Могилів-Подільською об'єднаною державною податковою інспекцією, Косточком Олександром Анатолійовичем - головним державним податковим ревізор - інспектором, інспектором податкової служби 1-го рангу, відділу податкового контролю юридичних осіб Могилів-Подільської ОДПІ, Чепіжак Інною Вікторівною - головним державним податковим ревізор - інспектором, інспектором податкової служби 1-го рангу, відділу податкового контролю юридичних осіб Могилів -Подільської ОДПІ, Поцелуйко Галиною Іванівною - головним державним податковим ревізор - інспектором, інспектором податкової служби 1-го рангу, відділу оподаткування фізичних осіб Могилів-Подільської ОДПІ, згідно зі ст.77 Податкового кодексу України, наказу Могилів-Подільської ОДПІ від 10.01.2012 року № 15 та відповідно до плану - графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання, проведена документальна планова виїзна перевірка приватного підприємства "ШляхБудВан" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

На підставі проведеної перевірки складено акт від 17.02.2012 року № 230/2301/35711710 "Про результати документальної планової виїзної перевірки приватного підприємства "ШляхБудВан" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року (а.с. 24-64).

Вказаним актом задокументовано ряд наявних на думку контролюючого органу порушень податкового законодавства, що допущені у своїй діяльності позивачем, зокрема: п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 35915,00 грн; п.5.1., п.п. 5.2.1, 5.2.5, 5.2.7 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.6, п. 5.7 ст. 5, п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 та п.п. 11.2.1, 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства", що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, внаслідок чого, підприємством занижено податок на прибуток в сумі 47443 грн.

Вказані порушення стали підставою для прийняття 28 лютого 2012 року Могилів -Подільською ОДПІ податкових повідомлень- рішень №№ 0000072301, 0000082301, визначення суми податкового зобов'язання ПП "ШляхБудВан" із податку на додану вартість та податку з прибутку підприємств в сумі 104558,16 грн. (в тому числі, за основним платежем - 83718,66 грн., штрафні санкції - 20839,50 грн.).

Розбіжності у даних податкового обліку виникли внаслідок того, що контролюючим органом, при проведенні перевірки, визнані нікчемними ряд договорів укладених між ПП "Шлях Буд Ван" та ПП "Транс Строй", оскільки податковий орган вважав, що вони є безтоварними, а тому спрямовані виключно на заподіяння шкоди інтересам держави.

Задовольняючи позов, суд І інстанції встановив реальний характер господарських операцій позивача. На підтвердження сум податкового кредиту у встановленому п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних відносин) порядку, визначив безпідставними та необґрунтованими висновки відповідача про незаконність сформованого податкового кредиту, що свідчить про наявність підстав для скасування податкового повідомлення - рішення від 28 лютого 2012 року № 0000072301, яким визначено позивачу податкове зобов'язання із податку на додану вартість в розмірі 44893 грн. 75 коп.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до акту перевірки, підставою для прийняття оскаржуваних рішень стали висновки відповідача, викладені в акті перевірки, про відсутність реального настання юридичних наслідків господарських операцій з ПП "Транс Строй".

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками враховуючи наступне.

Згідно договору № 2/15 від 09.08.2010 року (а.с. 65-67) ПП "Транс Строй" згідно видаткової накладної № 910 від 10.08.2010 року (а.с. 68) здійснило поставку щебеню позивачу із природного каменю для будівельних робіт ф. 40-70 мм. в кількості 354,312 куб.м. на суму 24801,84 грн. (без ПДВ), ПДВ - 4960,37 грн. а також надано транспортні послуги по перевезенню щебеню на суму 59648,43 грн. (без ПДВ), ПДВ -11929,69 грн. Сума сплаченого податку на додану вартість підтверджується податковою накладною (а.с. 69).

Згідно договору № 2/2/18 від 09.08.2010 року (а.с. 70-73) ПП "Транс Строй" надав позивачу транспортні послуги по перевезенню щебеню в кількості 70,3 м.куб. і відсіву в кількості 28,12 м.куб. із м. Гнівань, Вінницької області до с. Борщівці, Могилів-Подільського району. Згідно акту приймання - здачі виконаних робіт від 20.08.2012 року (а.с. 74) сума послуг по перевезенню складає 16716,91 грн. (без ПДВ), ПДВ - 3343,38 грн. Сума сплаченого податку на додану вартість підтверджується податковою накладною від 20.08.2010 р. № 380 (а.с. 75).

Згідно договору № 2/26 від 02.09.2010 року (а.с. 76-79) ПП "Транс Строй" надав позивачу послуги по перевезенню щебеню в кількості 32,1 тони і відсіву в кількості 504,2 тони на суму 37541,0 грн. (без ПДВ ) ПДВ-7508,20 грн. Виконання вказаного договору підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) № 834 від 13.09.2010 року (а.с. 80). Сума сплаченого податку на додану вартість підтверджується податковою накладною від 13.09.2010 року № 251 (а.с. 81).

Згідно договору № 3/19 від 26.08.2010 року (а.с. 82) ПП "Транс Строй" поставив позивачу згідно видаткової накладної № 905 від 02.09.2010 року (а.с. 86) щебінь із природного каменю для будівельних робіт, фракції 20-40 мм. в кількості 73м.куб., на суму 14527 грн. (без ПДВ), ПДВ- 2905,4 грн., щебінь фракції 10-20 мм. в кількості 51,0 м.куб. на суму 9163,17 грн. (без ПДВ). Сума сплаченого податку на додану вартість підтверджується податковою накладною від 02.09.2010 року № 30 (а.с. 87).

Згідно договору № 4/20 від 31.08.2010 року ПП "Транс Строй" (а.с. 94-97) поставив позивачу згідно видаткової накладної № 31 від 02.09.2010 року (а.с. 98) щебінь фракції 10-20 мм. в кількості 5,8 м.куб. на суму 1325,41 грн. (без ПДВ), ПДВ - 265,07 грн. Сума сплаченого податку на додану вартість підтверджується податковою накладною від 02.09.2010 р. № 33.

Згідно договору № 3/21 від 31.08.2010 року (а.с. 88-91) ПП "Транс Строй" надав позивачу згідно акту виконаних робіт від 13.09.2010 року послуги машини для холодного фрезерування "2100 ДС" асфальтобетонного покриття на суму 15714,6 грн.(без ПДВ), ПДВ - 3142,92 грн., та послуги причепа ваговоза на суму 138,73 грн. (без ПДВ), ПДВ - 27.75 грн. Надання вказаних послуг підтверджується актом № 831 (а.с. 92), а сума сплаченого податку на додану вартість підтверджується податковою накладною від 13.09.2010 року № 252 (а.с.93).

Розрахунки за отриманий товар та надані послуги здійснювались шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ПП "Транс Строй", що підтверджується платіжними дорученнями № 65, 66, 67, 68 (а.с. 100 -103), а рух коштів на рахунках позивача у банках підтверджується випискою (а.с. 104).

У відповідності до п. 5.1. ст.5 Закону України, від 28.12.1994, № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

У свою чергу п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5. цього Закону передбачає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Стаття 11 Закону № 334/94-ВР не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат.

Лише у тому разі, коли у пунктах 5.3-5.8 статті 5 зазначеного Закону містяться певні обмеження чи є пряма заборона щодо включення певних витрат до складу валових витрат, таке включення можна вважати неправомірним.

На це вказує пункт 5.10 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР, яким визначено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до абз. 11 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 2 ст. 9 вказаного Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, вищевказані документи -договори, акти приймання - передачі робіт (послуг), видаткові накладні, платіжні доручення, що були предметом дослідження під час перевірки та на підставі яких визначався розмір валових витрат, оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та містять всі необхідні відомості та реквізити для належного підтвердження виконання зобов'язань, включаючи назву документа, дату і місце складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, відтиск печатки підприємств тощо.

Щодо посилань представника відповідача на відсутність відтиску печатки позивача на товарно-транспортних накладних, що були надані при проведенні перевірки, то суд вважає, що вони не спростовують реальності господарських операцій позивача, оскільки такі товарно-транспортні накладні (а.с. 106 -132) відповідають вимогам встановленим до первинних документів, а виявлені перевіркою їх недоліки не впливають на їх чинність.

У свою чергу, відповідачем у справі не доведено факту неможливості виконання як позивачем так і його контрагентом ПП "Транс Строй" господарських операцій, які спричинили наслідки для податкового обліку позивача, оскільки виходячи із суті операцій позивача із ПП "Транс Строй", останній не був позбавлений можливості на їх здійснення із залученням інших ресурсів. Окрім цього, додатково реальність операцій між позивачем та ПП "Транс Строй" підтверджується і довідкою ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 20.02.2012 року № 44/23-317/60 "Про результати проведення зустрічної звірки ПП "Транс Строй" щодо документального підтвердження господарських відносин із ПП "ШляхБудВан", їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень - вересень 2010 року", із висновків якої вбачається, що ПП "Транс Строй" повністю відобразило у податковому обліку результати господарських відносин із ПП "ШляхБудВан".

Зазначене є підставою для висновків про реальність господарських операцій позивача із ПП "Транс Строй", а тому висновки відповідача які стали підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення від 28 лютого 2012 року № 0000082301 яким визначено приватному підприємству "ШляхБудВан" податкове зобов'язання із податку на прибуток підприємств в розмірі 59303 грн. 75 коп. є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 28 лютого 2012 року № 0000072301 яким визначено приватному підприємству "ШляхБудВан" податкове зобов'язання із податку на додану вартість в розмірі 44893 грн. 75 коп., то суд надаючи йому оцінку виходить із того, що підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", чинного на момент виникнення спірних відносин, передбачено, що підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна.

Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 вказаного Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до вимог п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Як встановлено вище, господарські операції позивача, на підставі яких сформовано податковий кредит носили реальний характер.

На це вказують досліджені судом першої інстанції податкові накладні: № 185 від 10.08.2010 року (а.с. 69), від 20.08.2010 року № 380 (а.с. 75), від 13.09.2010 року № 251 (а.с. 81), від 02.09.2010 року № 30 (а.с. 87), від 02.09.2010 року № 33 та від 13.09.2010 року № 252 (а.с.93). Вказані податкові накладні видані ПП "Транс Строй" у час коли вказане підприємство було зареєстровано у встановленому порядку платником податку на додану вартість, тобто підстав вважати їх недійсними у суду немає.

Отже, зважаючи на реальний характер господарських операцій позивача, а також на підтвердження сум податкового кредиту у встановленому п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", чинного на момент виникнення спірних відносин порядку, суд вважає безпідставним та необґрунтованим висновок відповідача про незаконність сформованого податкового кредиту, що свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваних позивачем податкових повідомлень - рішень від 28 лютого 2012 року.

За таких обставин, вимоги апелянта - є безпідставними, а висновки суду першої інстанції не спростовуються доводами апеляційної скарги.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 березня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 28 травня 2012 року .

Головуючий Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Матохнюк Д.Б.