Рішення

від 24.05.2012 по справі 1078-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

Іменем України

24.05.2012Справа №5002-26/1078-2012

За позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь АР Крим

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Древо здоров'я», м. Ялта АР Крим,

2) Кримської республіканської установи «Науково - дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова», м. Ялта АР Крим

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь АР Крим

про визнання недійсною додаткової угоди.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від позивача - ОСОБА_3, представник за довіреністю №118-Д від 30.12.2011 р.,

від відповідачів - не з'явилися,

від третьої особи - не з'явився.

Суть спору: Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Древо здоров'я» та Кримської республіканської установи «Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова» про визнання недійсною додаткової угоди, що була укладена 28.02.2002 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Древо здоров'я» та Кримською республіканською установою «Науково-дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова» до договору оренди майна, що належить Автономній Республіці Крим - корпусу №5, що розташований за адресою: м. Ялта, вул. Володарського (Щербака, 9).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана угода була укладена між її сторонами без надання погодження на це органу, що наділений повноваженням по управлінню орендованим майном. Позивач зазначає, що про наявність додаткової угоди йому стало відомо при передачі документів по основному договору оренди.

Відповідач, ТОВ «Древо здоров'я» з позовом не погоджується. У представленому відзиві вказує на безпідставність посилань Фонду майна АР Крим щодо його необізнаності про укладення спірної додаткової угоди. Також, відповідач вказує, що умовами договору оперативної оренди від 30.01.2002 р. була закріплена норма при якій реорганізація орендодавця не є наслідком для припинення або зміни договору, тому заміна орендодавця у даних правовідносинах жодним чином не впливає на подальші орендні правовідносини.

Крім того, відповідач представив клопотання про застосування строків позовної давності, відкладення слухання справи та залучення Прокуратури Автономної Республіки Крим у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Позивач заперечує проти застосування позовної давності посилаючись при цьому на обставини отримання відомостей про наявність додаткової угоди в день підписання акту приймання - передачі з КРУ «Науково - дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова» основного договору оренди майна, а саме 15.07.2011 р, що тим самим, в силу загального строку позовної давності у 3 роки, строк подання до суду позовної заяви зберігається до 15.07.2014 р.

Третя особа позовні вимоги підтримує в повному обсязі про що представило відповідні пояснення.

На день ухвалення рішення по справі ні відповідачі ні третя особа до судового засідання не з'явилися, явку своїх представників не забезпечили. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені за адресами, що зазначені у позові та які відповідають адресам вказаним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд

встановив:

30.01.2002 р. між Кримською республіканською установою «Науково - дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова» - Орендодавцем (далі - Інститут) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Древо здоров'я» - Орендарем (далі - Товариство) укладений договір оперативної оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим.

Відповідно до п.1.1. даного договору, Орендодавець передає належне Автономній Республіці Крим, що знаходиться у сфері управління Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, нерухоме майно корпус №5, площею 491,1 кв.м., під організацію відпочинку, яке знаходиться на балансі Державного підприємства Кримського республіканського НІІ ім. Сєченова, а Орендар приймає в оперативну оренду по акту приймання - передачі (додаток №1), м. Ялта, вул. Володарського/Щербака, 9/1.

Згідно п. 7.1., договір діє протягом 10 років з 2002 р. по 2012 р.

Даний договір погоджений 22.02.2002 р. Фондом майна Автономної Республіки Крим.

31.03.2002 р. Інститут передало в оперативну оренду майно, що знаходиться у нього на балансі на праві повного господарського відання, а саме, корпус №5, яке розташоване за адресою: м. Ялта, вул. Володарського, 9/1, належне Автономній Республіці Крим, а Товариство прийняло майно в оренду по договору оперативної оренди оціночною вартістю, згідно акту оцінки на 30.11.2002 р. в сумі 219055 грн.

28.02.2002 р. між Інститутом та Товариством підписано додаткову угодо до договору оперативної оренди нерухомого майна АР Крим від 30.01.2002 р., відповідно до якої сторони домовились викласти п. 7.1. договору у наступній редакції: Договір діє протягом 49 років з 30.01.2002 р. по 30.01.2051 р.

В подальшому, 01.07.2002 р., 12.05.2003 р., 01.10.2007 р. між сторонами договору оренди були укладені додаткові угоди в частинах, що стосуються порядку сплати орендної плати та права Орендаря на прийняття участі в приватизації орендованого об'єкта та здійснення невідокремлювальних поліпшень.

15.07.2011 р. між Кримською республіканською установою «Науково - дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова» та Фондом майна АР Крим складено та підписано акт приймання - передачі договору оренди з ТОВ «Древо здоров'я» та Кримською республіканською установою «Науково - дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова» на 70-и листах.

Звернувшись до господарського суду АР Крим Фонд майна АР Крим просить визнати недійсною додаткову угоду від 28.02.2002 р. так як вважає, що вона була укладена без дотримання законодавчо встановленого порядку щодо погодження укладення додаткової угоди органом уповноваженим управляти майном.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Перш за все, суд вважає за необхідне вирішити порушене ТОВ «Древо здоров'я» питання щодо застосування у справі позовної давності, так як відповідач вважає, що позивач був обізнаний про укладення оскаржуваної угоди з моменту її укладення, однак звернувся до суду через 10 років, а отже пропустив встановлений для звернення до суду позовний строк.

Суд встановив, що додаткова угода від 28.02.2002 р. була укладена сторонами до моменту набрання законної сили Цивільним кодексом України, який за п. 1 Прикінцевих та перехідних положень набрав чинності з 01.01.2004 р.

Відповідно до ст. 71 Цивільного кодексу Української РСР, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

За статтею 257 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позивач пояснив, що Фонд майна АР Крим довідався про існування спірної додаткової угоди у день прийняття від Інституту документів по договору оренди від 30.01.2002 р., а саме 15.07.2011 р.

Суд вважає пояснення позивача належним обґрунтуванням його необізнаності про укладення спірної додаткової угоди так як угода була прийнята лише між Інститутом та Товариством та жодних відомостей про продовження строку дії договору оренди на підставі цієї угоди ні в договорі оренди, ні в будь - яких інших документах не містяться, та суду жодних доказів такої обізнаності Фондом до 15.07.2011 р. не надано.

Отже, клопотання відповідача про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає.

За таких обставин, суд розглядає справу по суті позовних вимог.

Так, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим», до компетенції Верховної Ради Автономної Республіки Крим відноситься, зокрема, визначення порядку управління майном, яке належить Автономній Республіці Крим.

Загальний порядок управління майном, що належить Автономній Республіці Крим, затверджено Постановою Верховної Ради АР Крим від 21.04.1999 р. №459/2-99 «Про Положення про порядок управління майном, що належить Автономній Республіці Крим або переданим в її управління».

Цим положенням визначені об'єкти та суб'єкти управління майном, що належить Автономній Республіці Крим, а також встановлені повноваження суб'єктів управління.

Відповідно до Положення про Фонд майна Автономної Республіки Крим, затвердженою постановою Уряду Автономної Республіки Крим від 02.11.1995 р. №325, Фонд майна Автономної Республіки Крим здійснює повноваження орендодавця майна, що належить Автономній Республіці Крим

Постановою Верховної Ради АР Крим від 15.03.2000 р. №982-2/2000 «Про склад майна, що належить АР Крим», Кримська республіканська установа «Науково - дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова» включено до складу майна Автономної Республіки Крим під пунктом №427.

На підставі викладеного судом з'ясовані повноваження позивача щодо управління переданого йому майна.

В обґрунтування позову позивач посилається на п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», за яким, відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Суд погоджується, в даному випадку, з твердженням позивача про застосування до спірних правовідносин цивільного законодавства, що діяло на момент укладення додаткової угоди від 28.02.2002 р., в тому числі Цивільного кодексу Української РСР.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦК Української РСР (далі - ЦК УРСР), недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей.

Як правову підставу позовних вимог, позивач наводить ч. 1 ст. 61 ЦК УРСР, яку, за його поясненнями, сторонами при укладенні додаткової угоди від 28.02.2002 р. не було дотримано.

Згідно вказаної статті, угода визнається укладеною під відкладальною умовою, якщо сторони поставили виникнення прав і обов'язків у залежність від обставини, щодо якої невідомо, станеться вона чи не станеться.

Позивач, в якості відкладальної умови знаходить напис на додатковій угоді від 28.02.2002р. Міністерства охорони здоров'я АР Крим про не заперечення продовження строку дії договору після затвердження Фондом майна АР Крим.

Між тим, спірна додаткова угода не містить будь - яких затверджень або погоджень Фонду майна АР Крим.

Також, суду не представлено доказів наявності будь - яких документів про погодження укладення додаткової угоди від 28.02.2002 р. щодо продовження строку дії договору.

В свою чергу, суд не погоджується з позицією позивача відносно застосування до спірних правовідносин норм законодавства щодо відкладальної умови так як згідно зі ст. 62 ЦК УРСР дана умова укладається між сторонами договору.

Більш того, така умова повинна викладатися в якості частини змісту договору, а не будь - якого напису на договорі.

Втім, задовольняючі позовні вимоги суд звертає увагу на факт обов'язкової наявності дозволу Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим та погодження Фонду майна Автономної Республіки Крим щодо передачі Інститутом в оренду індивідуально визначеного нерухомого майна, що передбачено у п. 4.6. Статуту Кримської республіканської установи «Науково - дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології

ім. І.М. Сєченова».

Відповідно до п. 3 Положення про порядок управління майном, що належить АР Крим або переданого до її управління, затвердженого Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 21.09.1999 р. №459 ( у редакції, що діяла на момент укладення додаткової угоди), правовими засадами управління майном є Конституція України, Закони України, акти Президента України та Кабінету Міністрів України, Конституція Автономної Республіки Крим, нормативно - правові акти Автономної Республіки Крим.

Згідно абз 2 п. 3 вказаного положення, з питань управління, віднесених до відання Автономної Республіки Крим, що не урегульовані нормативно - правовими актами Автономної Республіки Крим, застосовується законодавство України.

Статтею 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначений порядок укладення договору оренди.

За ч. 3 ст. 9 зазначеного закону, орган, уповноважений управляти державним майном, розглядає подані йому матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про можливість оренди та умови договору оренди.

З наведеного суд робить висновок, що оскільки органом управління обов'язково узгоджуються умови договору, то наступні зміни умов договору також повинні бути обов'язково погодженими з органом управління.

Як встановлено судом, Фонд майна АР Крим в силу його повноважень щодо управління майном, яке було передано за договором оренди від 30.01.2002 р., оскаржуваної додаткової угоди не погоджував, а отже порядок укладення додаткової угоди від 28.02.2002 р. між Інститутом та Товариством є порушеним.

Не підлягають врахуванню заперечення ТОВ «Древо здоров'я» в частині посилання на

п. 7.7. договору оренди від 30.01.2002 р. за яким, реорганізація Орендодавця не є підставою для припинення або зміни договору.

Дійсно, як вказує позивач, Фонд майна АР Крим виступив правонаступником за договором оренди від 30.01.2002 р. на виконання доручення Голови Ради Міністрів АР Крим від 30.05.2011 р. №01-62/1272, керуючись постановою Верховної Ради АР Крим від 20.04.2011 р. №351-6/1, яким було внесено зміни до Методики розрахунку, розподілу та порядку використання плати за оренду (суборенду) майна, що належить Автономній Республіці Крим від 19.11.1998 р. №274-2/98 (зі змінами та доповненнями), згідно наказу Інституту від 14.07.201 р. №35.

Однак, в розумінні п. 7.7. договору оренди від 30.01.2002 р., позовні вимоги Фонду майна АР Крим, як правонаступника Орендодавця, про визнання недійсною додаткової угоди від 28.02.2002 р. не можуть вважатися як припинення або зміна договору в результаті реорганізації Орендодавця, у зв'язку з тим, що підставою для визнання недійсною додаткової угоди є недотримання в момент її укладення вимог законодавства щодо обов'язкового погодження укладення додаткової угоди Фондом майна АР Крим.

Між іншим, відповідачі жодним чином не оскаржили дані посилання позивача.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі невідповідності закону на день укладення оскаржуваної угоди.

Суд відмовляє у задоволенні клопотань відповідача ТОВ «Древо здоров'я» як щодо відкладення слухання справи так і щодо залучення Прокуратури Автономної Республіки Крим в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

По-перше, відповідач не представив належних доказів необхідності у відкладенні розгляду справи.

До поданого клопотання про відкладення слухання справи його заявником не додано документальних доказів того, що підтверджують відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, викладені у клопотанні обставини, а саме - неможливість явки будь - якого представника відповідача у судове засідання.

Відповідно до ст. 28 ГПК України, представником юридичної особи може бути особа, повноваження якої підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Неможливість явки представника у судове засідання, як зазначено у клопотанні, не позбавляє можливості ТОВ «Древо здоров'я» забезпечити явку іншого представника з метою здійснення ним представництва його інтересів у господарському суді.

По - друге, що ж до залучення Прокуратури АР Крим в якості третьої особи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.

Про свою участь у вже порушеній справі прокурор повідомляє господарський суд письмово, а в судовому засіданні - також і усно.

В даному провадженні заявником позову є Фонд майна АР Крим з самостійними вимогами про захист прав та інтересів Автономної Республіки Крим.

Будь - яких заяв від Прокуратури АР Крим про вступ у справу до суду не надходило.

Залучення Прокуратури в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору нормами ГПК України не передбачено.

Отже, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача щодо залучення Прокуратури АР Крим в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Належний до сплати судовий збір, суд відносить на відповідачів, згідно зі ст. 49 ГПК України.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні

24.05.2012.

Повний текст рішення складено 29.05.2012.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсною додаткову угоду укладену 28.02.2002 р. між Кримською республіканською установою «Науково - дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Древо здоров'я» до договору оренди майна від 30.01.2002 р., що належить Автономній Республіці Крим - корпусу №5, що розташований за адресою: м. Ялта, вул. Володарського (Щербакова, 9).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Древо здоров'я» (Україна, 98635, АР Крим, м. Ялта, вул. Володарського/Щербака, 9/1, ЄДРПОУ 31763498) на користь Фонду майна Автономної Республіки Крим (Україна, 95015, АР Крим, вул. Севастопольська, 17, ЄДРПОУ 00036860) 536,50 грн судового збору.

4. Стягнути з Кримської республіканської установи «Науково - дослідний інститут фізичних методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова» (Україна, 98603, АР Крим, м. Ялта, вул. Мухіна/пров.Свердлова, 10/3, ЄДРПОУ 02012042) на користь Фонду майна Автономної Республіки Крим (Україна, 95015, АР Крим, вул. Севастопольська, 17, ЄДРПОУ 00036860) 536,50 грн судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Медведчук О.Л.