Рішення

від 24.05.2012 по справі 9/123

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/123 24.05.12

За позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба

народів"

До 1) Акціонерного товариства закритого типу "Українська незалежна

ТВ-корпорація телеканал "Інтер"

2) Державне підприємство "Волинський науково-виробничий

центр стандартизації, метрології та сертифікації"

про спростування неправдивої інформації та стягнення моральної шкоди

1000000,00 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 (дов. б/н від 21.01.2010р.)

Від відповідача 1) ОСОБА_2 (дов. вих. №07 від 09.07.2010р.)

2) ОСОБА_3 (дов №14535/7-1-2 від 06.07.2011р.);

ОСОБА_4 (дов. №1536/-1-2 від 06.07.2011р.);

ОСОБА_5 (дов. №1537/7-1-2 від 06.07.2011р.)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 24 травня 2012 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба народів" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства закритого типу "Українська незалежна ТВ-корпорація телеканал "Інтер" (далі по тексту - відповідач) про:

- зобов'язання відповідача у найближчій передачі "Знак якості" на телеканалі "Інтер", у той же час і тим же хронометражем довести до відома глядачів спростування наступного змісту: "У програмі "Знак якості. Сервелат" була поширена неправдива інформація про ковбасу "Сервелат" вищого ґатунку від ТМ "Дружба народів". Продукція цієї торговельної марки виробляється із сировини відповідної якості та відповідає нормам якості та безпечності до продукції, що встановлені ДСТУ4591:2006 "Ковбаси варено-копчені. Загальні технічні умови".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/123, розгляд справи призначено на 16.06.2011 року.

Ухвалою суду від 16.06.2011 року розгляд справи відкладено на 07.07.2011 року, у відповідності до ст. 24 ГПК України залучено до участі у справі у якості іншого відповідача (відповідача-2) Державне підприємство "Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", зобов'язано позивача направити копію позовної заяви відповідачу-2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2011 року розгляд справи відкладено на 18.08.2011р., у зв'язку з неявкою відповідача -1 в судове засідання, клопотанням про відкладення розгляду справи, необхідністю надання сторонами у справі додаткових матеріалів та пояснень у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2011 року розгляд справи відкладено на 06.09.2011 року, у зв'язку з неявкою позивача в судове засідання, клопотанням про відкладення розгляду справи, необхідністю надання представниками сторін додаткових матеріалів та пояснень по справі.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 05.09.2011 року, у зв'язку зі знаходженням судді Бондаренко Г.П. у щорічній відпустці, справу № 9/123 передано для розгляду судді Балацу С.В. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2011 року суддя Балац С.В. прийняв справу № 9/123 до свого провадження та призначив розгляд останньої на 04.10.2011 року.

06.09.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва надійшло клопотання від позивача про призначення у справі судової експертизи з наступним питанням до експерта: чи дозволяє Стандарт ДСТУ 21569:2008 "Методи виявлення генетично модифікованих організмів і продуктів з їхнім вмістом. Якісні методи на основі аналізування нуклеїнової кислоти" розповсюджувати проміжні результати дослідження, а саме: чи можливо використовувати та розповсюджувати результат дослідження - виявлення ДНК гена лектину сої, чи є даний результат достовірним і як такий, що проводиться саме згідно даної методики.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 19.09.2011 року, у зв'язку виходом судді Бондаренко Г.П. з відпустки, справу № 9/123 передано для розгляду судді Бондаренко Г.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2011 року суд призначив у даній справі експертизу харчових продуктів, проведення якої доручив Державному підприємству "Укрметртестстандарт", зупинив провадження у справі до надання висновків судової експертизи, призначеної у справі. Матеріали справи направлено до експертної установи для проведення експертизи.

20.04.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва ДП "Укрметртестстандарт" направлено висновок експертизи харчових продуктів від 12.04.2012 року разом з матеріалами справи №9/123, в зв'язку з чим, враховуючи усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2012р. поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.05.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2012 року розгляд справи відкладено на 24.05.2012 року, у зв'язку з неявкою позивача в судове засідання та його клопотанням про відкладення розгляду справи та невиконання позивачем вимог ухвали суду щодо надання письмових пояснень на висновки судової експертизи.

Представником позивача в судовому засіданні вимоги ухвали суду від 15.05.2012 року не виконано, надано усні пояснення по справі, в яких підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Представниками відповідача-1 та відповідача-2 надано усні пояснення, в яких заперечено проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Причиною спору у справі стала інформація, яка розповсюджена заступником начальника випробувальної лабораторії ДП "Волиньстандартметрологія" ОСОБА_6 в ефірі програми "Знак Якості. Сервелат.", яка вийшла на каналі "Інтер" 03.03.2011 року, щодо наявності в складі ковбаси варено-копченої "Сервелат" ТМ "Дружба народів" соєвого білку. За твердженням позивача, вищезазначена інформація не відповідає дійсності та ганьбить ділову репутацію позивача.

Як стверджує Позивач у позовній заяві, на телеканалі «Інтер» 03.03.2011 року вийшла в ефір програма «Знак якості. Сервелат». Так, у заключному сюжеті програми заступник начальника випробувальної лабораторії ДП «Волиньстандартметрологія» ОСОБА_6 заявив, що до лабораторії для аналізу надійшло 5 зразків ковбас варено-копчених «Сервелат» вищого ґатунку. «Продукція перевірялася за фізико-хімічними та мікробіологічними показниками, наявність ГМО та сої. В результаті проведених досліджень зразки торгових марок [...] «Дружба народів»[...] було виявлено наявність сої». Підбиваючи підсумки експертизи, голос за кадром повідомляє глядачам: «Також у трьох зразках від марок [...] «Дружба народів»[...] виявлений соєвий білок, що неприпустимо для ковбаси вищого ґатунку. За це порушення з них знято по три бали».

За твердженням Позивача, Ковбаса «Сервелат» випускається Філією «М'ясокомбінат»СТОВ «Дружба народів»з 2009 року згідно з ДСТУ 4591:2006 «Ковбаси варено-копчені. Загальні технічні умови»за рецептурами, затвердженими на підприємстві відповідно до технологічної інструкції з виробництва варено-копчених ковбас до ДСТУ 4591:2006 «Ковбаси варено-копчені. Загальні технічні умови». До даної рецептури такий інгредієнт, як соя, не входить і не використовується на підприємстві для виготовлення ковбаси варено-копченої «Сервелат». Для виробництва ковбаси використовуються затверджена нормами цього документу сировина та спеції (6 стор. ДСТУ 4591:2006). Нормам цього ж документу відповідають і органолептичні та фізико-хімічні показники ковбаси «Сервелат»вищого ґатунку ТМ «Дружба народів»(стор. 14 ДСТУ 4591:2006).

Також Позивач зазначає, що Компанія СТОВ «Дружба народів», що є власником торгової марки «Дружба народів» та виробником продукції під ТМ «Дружба народів»розцінює заяву, зроблену в програмі «Знак якості. Сервелат» як таку, що не відповідає дійсності та ганьбить ділову репутацію підприємства.

При цьому у тексті позовної заяви, Позивачем зазначається про те, що інформація розмішена в програмі «Знак якості. Сервелат» принижає ділову репутацію підприємства в громадській думці та думці окремих громадян, впливає на об'єми продажу продукції, що виробляється та реалізується Позивачем. Позивачем оцінюється завдана моральна шкода у розмірі 1000000, 00 грн.

Однак у прохальній частині позовної заяви, Позивачем заявлено тільки вимоги про зобов'язання відповідача у найближчій передачі "Знак якості" на телеканалі "Інтер", у той же час і тим же хронометражем довести до відома глядачів спростування наступного змісту: "У програмі "Знак якості. Сервелат" була поширена неправдива інформація про ковбасу "Сервелат" вищого ґатунку від ТМ "Дружба народів". Продукція цієї торговельної марки виробляється із сировини відповідної якості та відповідає нормам якості та безпечності до продукції, що встановлені ДСТУ4591:2006 "Ковбаси варено-копчені. Загальні технічні умови", вимоги про стягнення 1000000,00 грн. моральної шкоди не заявлено.

Відповідач -1 у відзиві на позовну заяву заперечує проти заявлених вимог позивача, посилаючись на чинне законодавство України, відповідно до якого відповідачами у справі про захист гідності, честі та ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації, а отже, не відповідач - 1 має спростовувати спірну інформацію, а особа, яка її безпосередньо поширила, а саме фізичні особи, які створювали дану телепередачу, перелік яких було надано відповідачем-1 - авторів програми.

Відповідач - 2 також заперечує проти заявлених позовних вимог, посилаючись в обґрунтування своїх заперечень на те, що розповсюджена відповідачем - 2 інформація є достовірною, поширюється лише на один зразок продукції і ніяким чином не може заподіяти шкоди у вигляді приниження ділової репутації позивача, оскільки останнім не надано жодних доказів, які це підтверджують, а також на те, що інформація, яка була поширена відповідачем-1 на телеканалі "Інтер", повністю відповідає результатам дослідження, проведеного відповідачем-2, яке в свою чергу проведено ретельно та з дотриманням всіх норм та правил.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба народів" задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Предметом судового спору є захист позивачем своїх особистих немайнових прав на недоторканість ділової репутації, які па переконання позивача порушено відповідачем-1 та відповідачем-2 шляхом поширення недостовірної інформації.

Відповідно до абз. 1 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", юридичним складом правопорушення є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Отже, для вирішення спору та прийняття правильного рішення необхідно встановити:

- чи мало місце поширення відповідачем інформації;

- чи стосувалася поширена інформація позивача;

- чи є підстави для визнання поширеної інформації недостовірною, що не відповідає дійсності;

- чи призвело поширення інформації до порушення особистих немайнових прав позивача.

Статтею 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

Згідно зі ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб -на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя .

Право на недоторканість своєї ділової репутації відноситься до особистих немайнових прав фізичної особи, що забезпечують соціальне буття фізичної особи. Це право за своєю природою може належати не лише фізичній, але й юридичній особі.

Згідно з ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є в тому числі ділова репутація; ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати людині.

Відповідно до ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті права, які можуть їй належати, і це право підлягає захисту в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого Господарського Суду України від 28 березня 2007 року № 01-8/184 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію" ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" вбачається наступне: чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Зокрема, під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Як встановлено судом, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба народів" є добре відомим в Україні виробником продуктів. Позивач є власником свідоцтва України на знак для товарів і послуг №121427 ТМ "Дружба народів", належним чином засвідчена копія якого долучена до матеріалів справи.

Матеріалами справи підтверджується, що Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба народів" (Позивач) є юридичною особою (ідентифікаційний код 03759079), зареєстрованою 01.03.1995р. Красногрвардійською районною Державною адміністрацією Автономної республіки Крим, про що було видано Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія АОО № 447327.

Відповідно до Довідки №АБ 055160 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, до видів діяльності СТОВ «Дружба народів», зокрема, відноситься виробництво м'ясних продуктів.

Позивач у справі, як юридична особа володіє діловою репутацією, право на яку підлягає захисту в порядку ст. 277 ЦК України.

За змістом приписів статті 91 ЦК право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 ЦК, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта (підприємця) (п. інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію" від 28.03.2007 р. №01-8/184).

Як вже зазначалося вище та не заперечується сторонами у справі, 03.03.2011 року на телеканалі «Інтер» вийшла в ефір програма «Знак якості. Сервелат», у одному з сюжетів програми заступником начальника випробувальної лабораторії ДП «Волиньстандартметрологія» ОСОБА_6 повідомлено про те, що до лабораторії для аналізу надійшло 5 зразків ковбас варено-копчених «Сервелат»вищого ґатунку. «Продукція перевірялася за фізико-хімічними та мікробіологічними показниками, наявність ГМО та сої. В результаті проведених досліджень зразки торгових марок [...] «Дружба народів»[...] було виявлено наявність сої». Підбиваючи підсумки експертизи, голос за кадром повідомляє глядачам: «Також у трьох зразках від марок [...] «Дружба народів»[...] виявлений соєвий білок, що неприпустимо для ковбаси вищого ґатунку. За це порушення з них знято по три бали».

Зазначена інформація була поширена заступником начальника випробувального центру «ДП Волиньстандартметрологія»ОСОБА_6.

Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.

В абз. 2 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" зазначено, що під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах , адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивачем належними доказами доведено факт поширення саме відповідачем-2 відомостей, які позивач вважає недостовірними, шляхом показу у ефірі телеканалу «Інтер»програми «Знак якості», що також підтверджується наданими позивачем та залученими судом до матеріалів справи примірником відеозапису.

Щодо питання про те, чи стосувалась поширена інформація позивача, суд зазначає наступне.

Статтею 200 ЦК України передбачено, що інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.

Згідно ст. 1 Закону України "Про інформацію" інформація - це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Поширена відповідачем-2 інформація щодо виявлення в продукції позивача сої та соєвого білку, стосується саме позивача у справі як виробника зазначеної продукції.

Наступним питанням, що підлягає дослідженню судом в рамках предмету доказування, є питання про те, чи є підстави для визнання поширеної інформації недостовірною, тобто такою, яка не відповідає дійсності.

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Зі змісту спірних правовідносин вбачається, що обов'язок доказування достовірності поширеної інформації покладається на особу, яка цю інформацію поширила, тобто в даному випадку на відповідача-2 зі справи.

Відповідна правова позиція викладена і в п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", в якому зазначено, що обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

У п. 8 Інформаційного листа Вищого Господарського Суду України від 28 березня 2007 року № 01-8/184 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про інформацію" також зазначено, що у вирішенні відповідних спорів господарським судам необхідно виходити з того, що недостовірність негативної інформації є правовою презумпцією.

З наведеного випливає, що тягар доказування достовірності негативної інформації про позивача покладається на відповідача, а на позивача покладено лише обов'язок доказування факту поширення такої інформації відповідачем. Цей висновок узгоджується з приписом абзацу першого частини другої статті 302 Цивільного кодексу України.

Таким чином, позивач повинен довести лише факт поширення інформації, а відповідач - її достовірність.

За твердження відповідача-2 поширена 03.03.2011 року у програмі «Знак якості»иінформація є достовірною, що підтверджується дослідженнями, проведеними відповідачем-2 дослідженням, оформленим протоколом випробувань зразків продукції №2762 від 24.12.2010р.

Як зазначає відповідач-2 у відзиві на позовну заяву, 14.12.2010 року представниками TOB «07 Продакшн» - редакція програми «Знак кості» доставлено на дослідження безпосередньо у випробувальний центр зразки ковбас варено-копчених «Сервелат»вищого сорту п'яти торгових марок, в тому числі - один зразок торгової марки «Дружба народів». Зразки продукції надійшли з супровідним листом TOB " Продакшн»редакція програми «Знак якості»за №124 від 14.12.2010 р. та додатками до даного листа. Супровідний лист та додаток містить інформацію про зразки продукції та перелік показників, визначених замовником, за якими зразки продукції підлягають випробуванням.

Згідно процедури системи управління випробувального центру приймання зразків продукції проводилось відповідальним працівником випробувального центру, який присвоїв зразкам відповідні лабораторні номери, зареєстрував їх у «Журналі реєстрації зразків продукції»і направив у відповідні підрозділи для проведення випробувань. Зразку продукції торгової марки «Дружба народів»присвоєно лабораторний номер №2762. Всі результати випробувань, Реєстровані в робочих журналах працівників випробувального центру під №2762, повідають зразку продукції торгової марки «Дружба народів», такий же номер має протокол випробувань для даного зразка.

Випробування на наявність ГМО та цільову послідовність гену лектину сої здійснювалось у відділі мікробіологічних та молекулярно-генетичних випробувань продукції випробувального центру, методом полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР) в режимі «реального часу»згідно ДСТУ 21569:2008 «Продукти харчові. Методи виявлення генетично модифікованих організмів і продуктів з їхнім вмістом. Якісні методи на основі аналізування нуклеїнової кислоти». Для проведення випробувань використовувались тест-системи з детекцією результатів в режимі «реального часу»«Соя/35S/NOS скрининг»кат. номер GM-413, серія 231110, виробництва ЗАО «Синтол», Росія, паспорт якості від 23.11.2010 р. та пристрій для виявлення специфічної послідовності нуклеїнових кислот «АНК-32»заводський номер №100806, виробництва Інституту аналітичного приладобудування Російської академії наук.

Для проведення випробувань використано тест-систему "Соя/358/NOS скрининг" оскільки вона дозволяє виявити одночасно дезоксирибонуклеїнову кислоту (ДНК) сої (наявність сої) і найбільш розповсюджені для генетично модифікованих організмів послідовності промотора 35S і термінатора NOS (наявність ГМО) у рослинній сировині, продуктах харчування і кормах. Кожна пробірка з реакційною сумішшю містить всі необхідні реагенти для проведення одночасно чотирьох незалежних реакцій, в тому числі - реакція №1- соя - дозволяє виявити ДНК гена лектину сої, який присутній як в генетично модифікованій так і звичайній сої. Позитивна динаміка для реакції №1 говорить про наявність у зразку ДНК сої, придатної для ПЛР аналізу.

В ході проведення випробувань зразку під №2762 пристрій «АНК-32»здійснив розпізнавання та аналіз фрагментів ДНК по флуоресцентним міткам за допомогою фотометричної системи та програмного забезпечення. Копіювання, виявлення та оцінка специфічних послідовностей ДНК автоматизована, що виключає можливість зовнішнього впливу на результати випробувань. За результатами реєстрації флюоресценції програмним забезпеченням до пристрою автоматично розраховано порогові цикли, за якими сформовано звітний файл у вигляді таблиці, в якій для зразка під №2762 (графа «Название») відмічена позитивна динаміка для реакції №1-соя - «+»(графа «Соя») і здійснено висновок - «Соя. 0% ГМО»(графа «Вывод»).

Як зазначає відповідач-1, результати випробувань досліджуваних зразків, наведених у звітному файлі, є - достовірними, оскільки всі вимоги для контрольних зразків виконано відповідно до «Инструкции для тест-системы "Соя/35S/NOS скрининг" Версия ANK.060808». додаток 6, п. 1 «Пояснения к автоматическому анализу».

Інтерпретація та оформлення результатів випробувань здійснювались згідно ДСТУ 24276:2008 «Продукти харчові. Методи виявлення генетично модифікованих організмів і продуктів з їхнім вмістом. Основні вимоги, терміни та визначення понять»п.6; ДСТУ 21569:2008 «Продукти харчові. Методи виявлення генетично модифікованих організмів і продуктів з їхнім вмістом. Якісні методи на основі аналізування нуклеїнової кислоти»п. п. 8.9. Инструкции для тест-системы "Соя/35S/NOS скрининг" Версия ANK.060808», додаток 6, п. п. 2-3 «Пояснения к автоматическому анализу».

Відповідачем-2 зазначається, що відповідно до перерахованих документів у зразку продукції №2762 «виявлено цільову послідовність гену лектину сої», що відображено у протоколі випробувань №2762 від 24.12.2010р.

Позивач у своєму клопотанні про призначення судової експертизи від 06.09.2011 року зазначає, що при проведенні ПЛР-діагностики на вміст сої можлива поява хибно-позитивних сигналів, джерелом яких може бути забруднення продуктами попередніх реакцій, перехресне забруднення тощо.

Також позивачем зазначається про те, що результатом дослідження проведеного Державним підприємством "Волинський науково-виробничий центр стандартизації. метрології та сертифікації" повинно бути наявність або відсутність генетично-модифікованих організмів як це передбачено ДСТУ ISO 21569:2008 "Методи виявлення генетично модифікованих організмів і продуктів з їхнім вмістом. Якісні методи на основі аналізування нуклеїнової кислоти", згідно яких проводились випробування. На думку позивача, використовувати та розповсюджувати проміжний етап дослідження є незаконним і є грубим порушенням в діяльності ДП "Волинського науково - виробничого центру стандартизації, метрології та сертифікації".

Враховуючи необхідність встановлення того чи відповідає інформація, розповсюджена відповідачами щодо наявності в складі ковбаси варено-копченої "Сервелат" ТМ "Дружба народів" соєвого білку дійсності, суд прийшов до висновку про необхідність перевірки правильності досліджень лабораторних випробувань харчової продукції, які проведено Державним підприємством "Волинський науково-виробничий центр стандартизації. метрології та сертифікації". Оскільки зазначена перевірка потребує спеціальних знань, судом відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, призначено судову експертизу харчових продуктів, проведення якої доручено Державному підприємству "Укрметртестстандарт".

На вирішення експертизи були поставлені наступні питання:

- чи відповідає дослідження, яке проводилось Державним підприємством "Волинський науково-виробничий центр стандартизації. метрології та сертифікації" встановленій методиці визначення наявності в харчових продуктах, зокрема ковбасі, ДНК гену лектину сої?

- чи було правильно застосовано Державним підприємством "Волинський науково-виробничий центр стандартизації. метрології та сертифікації" ДСТУ ISO 21569:2008 "Методи виявлення генетично модифікованих організмів і продуктів з їхнім вмістом. Якісні методи на основі аналізування нуклеїнової кислоти" при досліджені харчових продуктів (ковбаси) для визначення наявності в останніх ДНК гену лектину сої?

В результаті дослідження поставлених питань у висновку №17-08/675 судової експертизи харчових продуктів від 12.04.2012 року експертом вказано:

- випробування, яке проводилось випробувальним центром ДП "Волиньстандартметрологія", відповідає якісному методу визначення в харчових продуктах ДНК гену лектину сої. ДСТУ ISO 21569:2008 описує якісні таксон - специфічні методи, зокрема для визначення методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) гену лектину соєвих бобів. Ген лектину є специфічним для соєвих бобів. Подібної послідовності ДНК не виявлено в інших культурних рослинах, у тому числі бобових, зернових та овочевих.

В ДСТУ ISO 21569:2008 виявлення та підтвердження ПЛР-продуктів, здійснюється за допомогою гель-електрофорезу. Однак, згідно цього ж стандарту, процес детектування може проводитись з допомогою полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу. Випробувальний центр ДП "Волиньстандартметрології" проводив визначення гену лектину сої ме тодом полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу у відповідності з вимогами виробника тест-системи ЗАТ "Синтол". Виконані умови правильної постановки реакції, що передбачені Інструкцією «Соя/35S/NOS скрининг», версія ANK 060808 (а.с. 117), а саме зна чення порогового циклу Ct(R6G) відповідає наявності ДНК сої у позитивному контролі на сою ПКО-С1 і становить 24,29 і 24,27, що відповідає вимогам виробника тест-системи (по винно бути менше 27). Також виконуються умови, зазначені в формулі (1) а саме:

26,4