Ухвала

від 22.05.2012 по справі 5023/1536/12 (н.р. 37/200-10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"22" травня 2012 р. Справа № 5023/1536/12 (н.р. 37/200-10)

вх. № 1536/12 (н.р. 7648/5-37)

Суддя господарського суду Жигалкін І.П.

при секретарі судового засідання Бережанова Ю.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. № б/н від 09.09.2010 р.)

відповідача - ОСОБА_2 (дов. № б/н від 08.05.2012 р.)

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Родего", м. Артемівськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнесбудінвест", м. Донецьк

про стягнення 2 138 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Родего", звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення суми боргу в розмірі 2 138 000,00 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнесбудінвест" (надалі - Відповідач). В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав, що 15.01.2010 року він придбав у Відповідача вексель номіналом 2 138 000,0 грн. Цього ж дня вексель було пред'явлено до платежу, але отримано лист від Відповідача про неможливість виконати платіж за пред'явленим векселем.

Ухвалою господарського суду Харківської області по справі № 29/12-10 від 18.01.2010 року заяву сторін про затвердження мирової угоди було задоволено; затверджено мирову угоду від 15.01.2010 року, підписану сторонами; зобов'язано сторін виконати вимоги мирової угоди; провадження у справі припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2010 року були задоволені касаційні скарги Донецької обласної ради та головного фінансового управління Донецької обласної державної адміністрації; ухвалу господарського суду Харківської області від 18.01.2010 року у справі № 29/12-10 скасовано, а справу направлено на розгляд до господарського суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду Харківської області від 31.10.2011р. (складене 03.11.2011р.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.12.2011р. (складена 09.12.2011р.) у справі № 37/200-10 (н.р. 29/12-10) відмовлено у задоволенні заяви сторін про затвердження мирової угоди від 29.09.2010р., позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Родего", з прийнятими судовими актами не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені процесуальні документи та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.03.2012 р. по справі № 37/200-10 (н.р. 29/12-10) касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Родего" задоволено, Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.12.2011р. (складена 09.12.2011р.) та рішення господарського суду Харківської області від 31.10.2011р. (складене 03.11.2011р.) у справі № 37/200-10 (н.р. 29/12-10) скасовано, а справу направити до господарського суду Харківської області на новий розгляд.

Автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області 29 березня 2012 р. по справі призначено суддю Жигалкіна І.П.

У судовому засіданні 10 травня 2012 року було встановлено, що від представника Позивача, 27 квітня 2012 року, через канцелярію суду надійшла заява про затвердження мирової угоди, яку він підтримує в судовому засіданні та просить суд затвердити її.

У судовому засіданні 10 травня 2012 року від представника Відповідача заяв та клопотань не надійшло, підтримує надану Позивачем заяву про затвердження мирової угоди та просить суд затвердити її.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судом було оголошено про перерву в судовому засіданні до 22 травня 2012 року до 10 години 45 хвилин.

22 травня 2012 року судове засідання продовжено у тому ж складі.

Представники Позивача та Відповідача у судовому засіданні підтримують заяву про затвердження мирової угоди та просить суд затвердити її.

Суд розглянувши мирову угоду встановив наступне.

Так, предметом судового розгляду є стягнення заборгованості за векселем у сумі 2138000грн. В ході судового розгляду позивач та відповідач дійшли до згоди між собою про укладення мирової угоди. Відмовляючи у задоволенні заяви сторін про затвердження мирової угоди місцевий господарський суд з посиланням на ч. 3 ст. 78 ГПК України зазначив, що умови мирової угоди містять зобов'язання по розпорядженню певним майном, а в позовній заяві міститься вимога про стягнення грошових коштів, що предмет мирової угоди виходить за межі позовних вимог і не є предметом позову.

Відповідно до частин 1-2 ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.

Зі змісту наведеного вбачається, що умови мирової угоди мають стосуватися лише правовідносин сторін, які є об'єктом спору. Умови мирової угоди не можуть поширюватися на осіб, які не є сторонами спору. Умови мирової угоди не можуть стосуватися вимог, що не заявлялися в позовній заяві.

Мирова угода є двостороннім волевиявленням, спрямованим на урегулювання спору шляхом взаємних поступок, внаслідок чого можна врегулювати спір повністю або частково.

Відповідно до ст. 111 12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

На виконання Постанови Вищого господарського суду України від 17 червня 2010 р. За справою № 29/12-10 суд зазначає, що за змістом ст.78 ГПК України у разі укладення між сторонами мирової угоди, суд затверджує її за умови, що дії сторін не суперечать законодавству або не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Якщо умови угоди містять зобов'язання щодо розпорядження майном, господарський суд повинен перевірити повноваження сторони щодо розпорядження цим майном.

За умовами укладеної між сторонами у даній справі мирової угоди відповідач зобов'язався в рахунок погашення боргу передати позивачу нерухоме майно, розташоване за адресою: вул. Солов'яненка, 115 в м. Донецьк, а позивач зобов'язався прийняти нерухоме майно в рахунок погашення заборгованості відповідача.

Отже, господарський суд перед затвердженням мирової угоди, потрібно з'ясував можливість Відповідача вільно розпоряджатися зазначеним в мировій угоді майном та чи не існує обтяжень на вказане нерухоме майно, що узгоджується зі змістом ст. 38 ГПК України і витребував необхідні для даної справи докази: Рішення господарського суду м. Києва від 08.10.10 року за справою № 22/297, Постанову Вищого господарського суду від 16.02.ю2011 року та постанову Верховного суду від 30.05.2011 року за вказаною справою на підставі яких було визнано недійсним договір про виконання зобов'язань від 21.08.2009 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «БізнесБудІнвест» (ідент. код 33200886), Головним фінансовим управлінням Донецької обласної державної адміністрації (ідент. код 02313200) та Комунальним підприємством по обслуговуванню адміністративних будинків (ідент. код 20359915) та визнано недійсним договір про переведення боргу від 20.08.2009р., укладений між Акціонерним комерційним банком «Європейський» (ідент. код 19359904) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БізнесБудІнвест» (ідент. код 33200886).

З вказаного випливає, що на момент укладення між сторонами мирової угоди не існувало спору щодо майна, яке Відповідач зобов'язався передати Позивачу в рахунок заборгованості.

На виконання Постанови Вищого господарського суду України від 02.03.2012 р. № 37/200-10 (н.р.29/12-10) суд зазначає, що норми ГПК України не встановлюють особливого порядку розгляду господарським судом питання про затвердження мирової угоди. Питання про затвердження мирової угоди має розглядатися в судовому засіданні. Розгляд питання відбувається за участю сторін. У судовому засіданні з питання затвердження мирової угоди мають право брати участь не лише сторони мирової угоди, а й інші особи, які беруть участь у справі.

За результатами розгляду питання про затвердження мирової угоди господарський суд затверджує мирову угоду або відмовляє в затвердженні мирової угоди.

Приписами ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 600 ЦК України зобов'язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки іі порядок передання відступного встановлюються сторонами.

Як встановлено судом першої інстанції, в умовах мирової угоди йдеться про передачу об'єкту нерухомого майна. Суд вважає, що такий спосіб розрахунку за зобов'язанням чиїх-небудь прав та законних інтересів не порушує, оскільки передача майна, яка передбачена умовами мирової угоди - є лише способом виконання зобов'язань, також було взято до уваги позицію іншої сторони у справі, яка не заперечує проти такого способу виконання зобов'язання та надано цьому належного обґрунтованого висновку.

При новому розгляді справи судом враховано викладені позиції Вищого господарського суду України за цією справою, вжиті всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірені доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дана їм належна юридична оцінка, і в залежності від встановлених обставин вирішений спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Так, мирова угода, яка підписана та скріплена печатками Позивача та Відповідача відповідає вимогам частини 3 ст. 78 ГПК України, тобто стосується лише прав і обов'язків сторін щодо предмету спору.

Суд роз'яснив Позивачу та Відповідачу наслідки підписання мирової угоди, а саме: в разі затвердження мирової угоди між сторонами по справі суд припиняє провадження по справі на підставі ст. 78 ГПК України і повторне звернення до суду у випадках припинення провадження по справ між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав відповідно до ст. 80 ГПК України, не допускається.

Позивач та Відповідач просять затвердити мирову угоду по даній справі, та вказують, що наслідки затвердження судом мирової угоди зрозумілі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про затвердження мирової угоди від 15.01.2010 р. укладеної між Позивачем та Відповідачем відповідно до ст. 78 ГПК України та припинення провадження по справі на підставі п. 7 ст. 80 ГПК України.

Керуючись статтею 78, п. 7 статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Позивача та Відповідача про затвердження мирової угоди задовольнити.

Затвердити мирову угоду, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Родего" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнесбудінвест", наступного змісту:

МИРОВА УГОДА

м. Харків "15" січня 2010 р.

Ми, ТОВ "РОДЕГО" (код ЄДРОПОУ 36426958), в особі директора Білоцерковець Анни Валентинівни, яка діє на підставі Статуту (далі - "Кредитор") та ТОВ "БІЗНЕСБУДІНВЕСТ" (код ЄДРОПОУ 33200886), в особі директора Шемігон Лариси Олександрівни, що діє на підставі Статуту (надалі іменується "Боржник"), домовились про укладення мирової угоди на зазначених умовах:

1. Боржник визнає, що його заборгованість перед Кредитором на момент укладення цієї Мирової угоди відповідає відомостям, які викладені позовній заяві від "15"січня 2010 року й становить 2 138 000,00 (два мільйони сто тридцять вісім тисяч гривень 00 копійок).

2. Сторони прийшли до згоди, що вимоги Кредитора по задоволенню заборгованості Боржника, що утворилася в зв`язку з неплатежем по векселю виконуються Боржником шляхом передачі у власність Кредитору нерухомого майна з усіма його при належностями (надалі- Нерухоме майно), яке знаходиться за адресою м. Донецьк, вул.. Солов`яненка, 115, а саме:

-адміністративної будівлі літ. А-5, загальною площею 3627,1 кв.м., 1-5- огородження, І-ІІ замощення,

яка розташована на:

-земельній ділянці кадастровий номер 1410137400:00:032:0020, яка знаходиться за адресою м. Донецьк, Куйбишевський район, вул.. Солов`яненка, 115, площею 0,0777 га і належить Боржникові на підставі державного акту на право власності ЯЕ № 199171 від 24.07.2007 р.;

-земельній ділянці кадастровий номер 1410137400:00:032:0021, яка знаходиться за адресою м. Донецьк, Куйбишевський район, вул.. Солов`яненка, 115, площею 0,2673 га і належить Боржникові на підставі державного акту на право власності ЯЕ № 199172 від 24.07.2007 р.

3. Сторони прийшли до згоди, що сукупна вартість нерухомого майна, яке передається в рахунок погашення заборгованості Боржника становить 2 138 000,00 (два мільйони сто тридцять вісім тисяч гривень 00 копійок).

4. Кредитор заявляє, що з моменту підписання цієї Мирової угоди та у випадку належного її виконання не матиме жодних майнових претензій до Боржника з приводу заборгованості, погашення якої є предметом цієї Мирової Угоди.

5. Боржник і Кредитор домовилися, що будь-які витрати, що виникатимуть чи можуть виникнути після затвердження судом умов цієї Мирової угоди, покладаються на Кредитора.

6. Боржник зобов`язується протягом одного календарного дня від дати затвердження Мирової угоди ухвалою суду передати Кредитору, а Кредитор зобовязується прийняти документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно, зазначене в пункті 2 цієї Мирової угоди та передати за актом приймання-передачі нерухоме майно, зазначене в пункті п. 2 цієї Мирової угоди. Кредитор зобов`язаний здійснити всі дії, повязані з реєстрацією права власності на Нерухоме майно, зазначене в п. 2. цієї Мирової угоди.

7. Боржник і Кредитор заявляють, що ні в процесі укладення цієї Мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб.

8. Сторони стверджують, що відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України набуття ТОВ "РОДЕГО" права власності за цією Мировою угодою є правомірним, ця Мирова угода (за умови її затвердження судом у встановленому чинним законодавством України порядку) є підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно у відповідних державних, комунальних чи інших реєструючих органах (в тому числі КП "Бюро технічної інвентаризації м. Донецька (83000, м. Донецьк, вул. Кобозєва, 66, код 03336670), управліннях земельних ресурсів, відділах Центру ДЗК)) та отримання ТОВ "РОДЕГО" відповідних документів, що посвідчують (підтверджують) право власності на:

-адміністративної будівлі літ. А-5, загальною площею 3627,1 кв.м., 1-5- огородження, І-ІІ замощення,

-земельну ділянку, кадастровий номер 1410137400:00:032:0020, яка знаходиться за адресою м. Донецьк, Куйбишевський район, вул.. Солов`яненка, 115, площею 0,0777 га;

-земельну ділянку, кадастровий номер 1410137400:00:032:0021, яка знаходиться за адресою м. Донецьк, Куйбишевський район, вул.. Солов`яненка, 115, площею 0,2673 га.

9. Сторони усвідомлюють, що за цією Мировою угодою відбувається зміна власника нерухомого майна, опис якого наведено в пункті 2 цієї Мирової угоди.

Сторони:

КРЕДИТОР

ТОВ "РОДЕГО"

(код ЄДРОПОУ 36426958),

83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 99

БОРЖНИК

ТОВ "БІЗНЕСБУДІНВЕСТ"

(код ЄДРОПОУ 33200886)

61010, м. Харків, Червоношкільна Набережна, 24_

Провадження у справі № 5023/1536/12 (н.р. 37/200-10) припинити .

Повна ухвала складена 23 травня 2012 року по справі № 5023/1536/12 (н.р. 37/200-10).

Провадження у справі № 5023/1536/12 (н.р. 37/200-10) припинити .

Повна ухвала складена 23 травня 2012 року по справі № 5023/1536/12 (н.р. 37/200-10).

Суддя Жигалкін І.П.