Постанова

від 22.05.2012 по справі 57/458

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2012 № 57/458

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г

Сухового В.Г.

при секретарі судового засідання Марвано А.Т.,

за участю представників сторін:

від позивача - Подобна Т.М., від відповідача - Глущенко Я.В.,

розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Луч АО»

на рішення господарського суду міста Києва від 02.03.2012 року

у справі №57/458 (суддя Гулевець О.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Акварелі», м. Київ,

до приватного акціонерного товариства «Луч АО», м. Київ,

про стягнення 26319,36 грн., -

встановив:

У листопаді 2011 року ТОВ «Акварелі» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ «Луч АО» (далі - відповідач) про стягнення 26319,36 грн., з яких 15488,00 - основної заборгованості, 10531,84 грн. пені, 86,56 грн. 3% річних, 230,96 грн. інфляційних втрат. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на невиконання відповідачем умов договору №17/2011 від 18.01.2011 року про корпоративне обслуговування в частині оплати за надані послуги.

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.03.2012 року у справі №57/458 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з ПАТ «Луч АО» на користь ТОВ «Акварелі» 15488,00 грн. основного боргу, 447,24 грн. пені, 86,56 грн. 3% річних, 263,96 грн. інфляційних втрат, а також 162,86 грн. державного мита, 146,03 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про те, що позивачем було надано відповідачеві послуги згідно укладеного між сторонами спору договору, а останній за такі послуги не розрахувався, у зв'язку з чим за ним утворилась прострочена заборгованість. Також, судом першої інстанції було здійснено перерахунок заявленої до стягнення суми пені.

Не погодившись із вказаним рішенням, ПАТ «Луч АО» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 02.03.2012 року у справі №57/458 та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному об'ємі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що наданий позивачем запит не є підставою для початку надання послуг, посилаючись при цьому на п.1.2.1. договору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2012 року у справі №57/458 апеляційну скаргу ПАТ «Луч АО» на рішення господарського суду міста Києва від 02.03.2012 року у справі №57/458 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 24.04.2012 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 року розгляд справи №57/458 відкладався на 22.05.2012 року.

Позивач в судовому засіданні 22.05.2012 року надав відповідь на апеляційну скаргу, в якій заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін. В судовому засіданні 22.05.2012 року представник відповідача підтримала вимоги апеляційної скарги та просила їх задовольнити.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

18.01.2011 року між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір №17/2011 про корпоративне обслуговування, відповідно до п. 1.1. якого відповідач доручає, а позивач бере на себе обов'язок щодо надання комплексу туристичних послуг, передбачених п. 2.1. цього договору.

Відповідно до п. 2.1.1. договору позивач (виконавець) зобов'язується надати відповідачу послуги з бронювання і продажу авіаквитків на внутрішні та міжнародні рейси.

Підставою для виконання сторонами зобов'язань договору згідно з п. 4.1. є замовлення (заявку), яку відповідач (замовник) надсилає позивачу (виконавцю) за допомогою електронної пошти або засобами факсимільного зв'язку, після погодження обсягу послуг та їх вартості.

При цьому сторони договору погодили виключний перелік уповноважених осіб що мають право підпису замовлення (заявки) на виконання договору (п. 4.1. даного договору) А саме, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Матеріали справи містять копію листа (а.с. 19), який позивач зазначає як заявку на замовлення послуг, направлену відповідачем 11.01.2011 року засобами факсимільного зв'язку. На переконання позивача, вказаний лист містить замовлення на купівлю двох авіаквитків рейсом «Київ-Гамбург», а саме, зазначено прізвища та імена осіб на яких оформлювались вказані авіа квитки, адресу електронної пошти для направлення рахунку-фактури.

Позивач стверджує, що на виконання умов договору ним надано відповідачу послуги з бронювання і продажу авіаквитків на загальну суму 15488,00 грн. У зв'язку з чим, 11.04.2011 року позивачем виставлено та направлено відповідачеві рахунок-фактypу №СФТ-000423 від 11.04.2011 року на суму 15488,00 грн. (14688,00 грн. - ціна за авіаквитки, 666,66 грн. - сервісний збір) (а.с.20).

Відповідно до п. 4.3. договору безготівковий розрахунок здійснюється відповідачем (замовником) протягом 3 (трьох) банківських днів з дати виставлення рахунку-фактури. Рахунок-фактура надається замовнику засобами факсимільного зв'язку або електронною поштою, який має юридичну силу до моменту отримання оригіналу.

Позивачем на адресу відповідача направлено претензію №4 від 19.04.2011 року (а.с.37) щодо сплати заборгованості з бронювання і продажу авіаквитків №220 5149524309; №220 5149524310 рейсом «Київ-Гамбург».

Відповідач листом від 04.05.2011р.(а.с.39) надав відповідь на вказану претензію, в якій зазначає, що оскільки він не направляв позивачу заявку на отримання послуг та не отримував від позивача підтвердження згідно з п. 1.2.3. Договору, в якому було би вказано вартість послуг, форми оплати, термін ануляції, то не вбачає правових підстав для перерахунку грошових коштів.

Матеріали справи містять ні яким чином не завірений документ (а.с. 148-149) який суд першої інстанції визначив як підтвердження відповідача - ПАТ «Луч АО», про можливість надання послуг та підтвердження відповідачем прийняття послуг з бронювання і продажу авіаквитків №220 5149524309; №220 5149524310 рейсом «Київ-Гамбург» (роздруківка з електронної пошти позивача), з зазначенням інформації про відповідального менеджера позивача - ОСОБА_6, вартість послуг, прізвищ та імен осіб, на яких оформлювались авіаквитки та рейс.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що авіаквитки на рейс «Київ-Гамбург» були придбані позивачем для осіб, що зазначені у листі 11.04.2011 року.

В підтвердження виконання своїх обов'язків по договору ТОВ «Акварелі» надано лист-відповідь від 15.02.2012 року від авіакомпанії «Дойче Люфтганза Акцієнгезелльшафт», в якій авіакомпанія підтвердила, що вартість квитків №220 5149524309; №220 5149524310 рейсом «Київ-Гамбург» (по 7344,00 грн. кожен), позивачем - ТОВ «Акварелі», сплачено у повному обсязі, а інформація щодо даної оплати увійшла до складу звіту BSP за період 20110402.

Оскільки послуги надані позивачем з бронювання і продажу авіаквитків №220 5149524309; №220 5149524310 рейсом «Київ-Гамбург» на загальну суму 15488,00 грн. (14688,00 грн. - ціна за авіаквитки, 666,66 грн. - сервісний збір) не були оплачені відповідачем, то позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 15488,00 грн. заборгованості, а також 10531,84 грн. - пені, 86,56 грн. - 3% річних, 230,96 грн. - інфляційних втрат.

Суд першої інстанції визнав наявні в матеріалах справи докази, надані позивачем в підтвердження факту надання послуг з бронювання і продажу авіаквитків №220 5149524309; №220 5149524310 рейсом «Київ-Гамбург», достатніми та задовольнив позовні вимоги.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Так, лист відповідача від 11.04.2011 року не може бути оцінений як замовлення (заявка) на надання передбачених умовами договору послуг, оскільки, не містить беззаперечних даних, обов'язкових для замовлення квитків, як то дата та час відльоту, авіакомпанії, що здійснює перевезення, клас обслуговування (бізнес, економ), контактний телефон, форма оплати, підпис уповноваженої особи. У п. 4.1 договору визначено дві особи (ОСОБА_4 та ОСОБА_5), що мають право підписувати замовлення. Враховуючи заперечення факту надання відповідачем замовлення на надання послуг, зазначення в цьому листі імені ОСОБА_4 не може свідчити про підпис саме уповноваженої особи, як то передбачено умовами договору.

Крім цього, позивач посилається на електронну переписку з відповідачем (а.с. 148-149), як на додатковий доказ виконання ним передбачених умовами договору обов'язків.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» обов'язковий реквізит електронного документа - це обов'язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили. З приписів ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» вбачається, що електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документу іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення документа.

Згідно ст. 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний підпис - дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язані та призначені для ідентифікації особи, яка підписувала ці дані. Згідно з ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством. Наданий позивачем документ, як вже зазначалось вище, не засвідчений в порядку, встановленому законом, та не містить обов'язкових реквізитів електронного документу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки представлена суду роздруківка електронної переписки та копія факсу документа, який позивач вважає замовленням, не містять повних прізвищ, імен та по-батькові фізичних осіб, які цю переписку вели, назв юридичних осіб, від імені яких велась зазначена переписка, а також не містять електронних підписів ні однієї, ні другої сторони, колегія суддів не приймає зазначені документи в якості доказу в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, колегія суддів бере до уваги і той факт, що позивачем не надано суду акта приймання-передачі наданих послуг. Так, п. 4.7. договору передбачено, що надання послуг за кожним замовленням підтверджують підписанням акту приймання-передачі наданих послуг. Виконавець надсилає замовнику оригінал акту в двох примірниках, які замовник зобов'язаний підписати не пізніше 3-х днів та повернути один екземпляр виконавцю. Доказів надсилання акту-приймання виконаних робіт позивачем не надано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Згідно п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт надання відповідачеві послуг у спосіб, передбачений умовами договору про корпоративне обслуговування №17/2011 від 18.01.2011 року, а відтак відсутні і підстави для задоволення позовних вимог про стягнення суми основного боргу, пені, інфляційних збитків та 3% річних за договором.

Враховуючи зазначене, колегія суддів, керуючись ст. ст. 103, 104 Господарського процесуального кодексу України, скасовує рішення господарського суду міста Києва від 02.03.2012 року у справі №57/458 та приймає нове рішення суду про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції розподіляє судові витрати.

Керуючись статями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

постановив:

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Луч АО» на рішення господарського суду міста Києва від 02.03.2012 року у справі №57/458 задовольнити повністю.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 02.03.2012 року у справі №57/458 скасувати повністю.

3. Прийняти нове рішення суду, яким в позові відмовити повністю.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Акварелі» (юридична адреса: 02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська 4-Д, оф. 11; код ЄДРПОУ 32959245) на користь приватного акціонерного товариства «Луч АО» (юридична адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18-А; поштова адреса: 01133, м. Київ, пров. Лабораторний, 1, офіс 170; код ЄДРПОУ 23495961) 804,75 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

6. Справу №57/458 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Агрикова О.В.

Судді Чорногуз М.Г

Суховий В.Г.

30.05.12 (відправлено)