Постанова

від 23.05.2012 по справі 5011-14/2970-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2012 № 5011-14/2970-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Чорної Л.В.

Тищенко О.В.

при секретарі: Дмитрина Д.О.

За участю представників:

від прокуратури - не з'явився;

від позивача 1 - ОСОБА_2, довіреність №2322/15/14-11 від 01.06.2011;

від позивача 2 - ОСОБА_3, довіреність №ВМТП-5/128 від 21.05.2012;

від відповідача - ОСОБА_4, давіреність №ЦХП-18/606;

Розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2012

у справі № 5011-14/2970-2012 (суддя Мельник С.М.)

за позовом Козятинського транспортного прокурора в інтересах держави в особі:

1. Міністерства інфраструктури України

2. Державного підприємства "Вінницятрансприлад"

до Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"

про стягнення 527760,18 грн.

Суть спору та апеляційної скарги:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Козятинського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України (далі - позивач 1) та Державного підприємства "Вінницятрансприлад" (далі - позивач 2) до Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (далі - відповідач) про стягнення 527760,18 грн., з яких 508852,55 грн. основного боргу та 18907,63 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №ЦХП-07-01210-01 від 03.08.2010, зокрема, відповідач несвоєчасно здійснював розрахунки щодо оплати вартості за поставлену продукцію, внаслідок чого позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 508852,55 грн. та пені - 18907,63 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.03.2012 у справі № 5011-14/2970-2012 позов задоволено частково, стягнуто на користь Державного підприємства "Вінницятрансприлад" пені на суму 18907 грн. 63 коп. та судового збору у розмірі 10555 грн. 20 коп. В частині стягнення основного боргу провадження у справі припинено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2012 у справі № 5011-14/2970-2012 та прийняти нове, яким залишити позов без розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції винесено рішення з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані всі обставини справи.

Зокрема, скаржник зазначає, що враховуючи статтю 2 Господарського процесуального кодексу України, статтю 36-1 Закону України „Про прокуратуру", Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 у справі 1-1/99, Козятинський транспортний прокурор не наділений повноваженнями по представництву Державного підприємства "Вінницятрансприлад", процесуальний захист якого має здійснюватись уповноваженим представником у встановленому порядку на загальних підставах. Крім того, на думку відповідача, прокурори мають право звертатись до господарського суду лише в інтересах органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, яким законом надано повноваження органу виконавчої влади, а не в інтересах інших підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.05.2012 відновлено строк для подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 23.05.2012.

Розпорядженням секретаря судової палати з розгляду справ між господарюючими суб'єктами від 23.05.2012 № 01-22/1/1 у зв'язку з зайнятістю судді Рябухи В.І. в іншому судовому процесі, розгляд справи було доручено колегії у складі: головуючий суддя - Смірнова Л.Г., судді Тищенко О.В., Чорна Л.В.

В судове засідання 23.05.2012 з'явились представники сторін.

Представник прокуратури в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи Козятинський транспортний прокурор був повідомлений належним чином.

Представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, а позов залишити без розгляду.

Представник позивача 1 в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Представник позивача 2 в судовому засіданні також заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.10.2008 між Державним підприємством "Вінницятрансприлад" (Постачальник) та Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (Замовник) було укладено договір поставки №ЦХП-07-01210-01 (далі -Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а Замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка й кількість якої вказується в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 4.3. Договору, сума Договору складається із сум підписаних специфікацій протягом терміну дії договору. Сума даного Договору на 2010 рік складає 762 646,50 грн. (сімсот шістдесят дві тисячі шістсот сорок шість).

Пунктом 6.1. Договору сторони передбачили, що оплата за кожну партію поставленої Продукції згідно даного Договору проводиться Замовником, наступним чином: 30% попередньої оплати здійснюється Замовником за кожну узгоджену до поставки партії Продукції на підставі рахунку Постачальника. Постачальник надає рахунок окремо на кожну узгоджену до поставки партію Продукції, згідно рознарядки Замовника. Залишок вартості продукції в розмірі 70 % на протязі 75 банківських днів після дати поставки партії Продукції, у відповідності з рахунком - фактурою на дану партію.

Як зазначено в позовній заяві, відповідачем було здійснено попередню оплату у розмірі 228793,95 грн., що становить 30 % вартості продукції.

23.12.2010 позивачем на виконання умов договору було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 762646,50 грн. згідно накладної № 3311, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Дана норма кореспондується зі статтею 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом першої інстанції зазначено, що відповідач сплатив заборгованість на суму 508 852,55 грн. після звернення позивача до суду.

З даним висновком апеляційний господарський суд погодитися не може на підставі зазначеного нижче.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з банківських виписок по рахунку відповідача, 17.10.2011 відповідачем було сплачено 100000,00 грн. позивачу 2 згідно договору поставки №ЦХП-07-01210-01, 25.10.2011 було сплачено 100000,00 грн., а також 07.11.2011 - 100000 грн. та 12.01.2012 - 100000,00 грн.

Прокурор звернувся до суду з позовною заявою 05.03.2012, а отже, сплата відповідачем вищезазначених 400000,00 грн. передувала поданню позову.

Решта суми основного боргу, заявлена до стягнення дійсно була сплачена відповідачем вже після звернення до суду Козятинським транспортним прокурором, а саме 23.03.2012 були здійсненні платежі у сумі 108825,55 грн. та 27,00 грн.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що заборгованість у сумі 508852,55грн. була оплачена відповідачем після 05.03.2012.

З огляду на зазначене, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 400000,00грн. задоволенню не підлягають. На підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України провадження підлягає припиненню в частині стягнення 108852,55 грн. основного боргу, а отже місцевий господарський суд дійшов хибного висновку про припинення провадження в частині стягнення 508852,55грн.

Пунктом 9.4. Договору сторони встановили, що в разі несвоєчасної оплати за поставлену Продукцію, Замовник сплачує Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості несплаченої Продукції за кожен день прострочення.

За приписами статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з пунктом 3 статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а саме статті 1 передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до статті 3 вищезазначеного закону розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на зазначене, перевіривши розрахунок позивача, з урахуванням обставин прострочення відповідачем оплати поставленої продукції згідно Договору заявлені позовні вимоги про стягнення 18907,63 грн. пені є обґрунтованими та доведеними.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що права та інтереси держави не порушувалися у спірних правовідносинах, а тому Козятинський транспортний прокурор неправомірно звернувся з позовною заявою в інтересах позивачів, не приймається судовою колегією до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до статті 2 ГПК України та Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пунктом 2 Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 зазначено, що під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство інфраструктури України, затвердженого Указом президента від 12.05.2011 №581/2011 Міністерство інфраструктури України (Мінінфраструктури України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінінфраструктури України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сферах авіаційного, автомобільного, залізничного, морського і річкового, міського електричного транспорту та у сферах використання повітряного простору України, туризму, діяльності курортів, метрополітенів, дорожнього господарства, забезпечення підготовки та реалізації в Україні інфраструктурних проектів для виконання завдань і заходів з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, інших міжнародних спортивних подій, забезпечення безпеки руху, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства (центральний орган виконавчої влади у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури).

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України „Про залізничний транспорт", Статуту Державного підприємства "Вінницятрансприлад", Державне підприємство "Вінницятрансприлад" засноване на державній власності, і належить до сфери управляння Міністерства інфраструктури України. А отже, заподіяння шкоди Державному підприємству "Вінницятрансприлад" завдає шкоди державі в особі Міністерства інфраструктури України.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва у даній справі, в зв'язку з чим апеляційна скарга Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2012 у справі № 5011-14/2970-2012 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2012 у справі № 5011-14/2970-2012 змінити.

3. Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 28.03.2012 у справі № 5011-14/2970-2012 викласти в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 11/15; код ЄДРПОУ 19014832) на користь Державного підприємства "Вінницятрансприлад" (21100, м. Вінниця, пл. Героїв Сталінграду, 1; код ЄДРПОУ 01057491) 18907 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот сім) грн. 63 коп. пені.

В частині стягнення 400000 (чотириста тисяч) грн. 00 коп. основного боргу відмовити.

В частині стягнення 108852 (сто вісім тисяч вісімсот п'ятдесят дві) грн. 55 коп. провадження у справі припинити.

Стягнути з Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" (03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 11/15; код ЄДРПОУ 19014832) в доход Державного бюджету України (ГУ ДКУ у м. Києві, банк ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, р/р № 31215206783001, код ЄДРПОУ 37993783) 2555 ( дві тисячі п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 20 коп. судового збору.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови.

5. Матеріали справи № 5011-14/2970-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Смірнова Л.Г.

Судді Чорна Л.В.

Тищенко О.В.