Постанова

від 22.05.2012 по справі 1/1/5022-15/2012

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.12 Справа № 1/1/5022-15/2012

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Давид Л.Л.

Данко Л.С.

розглянув апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ліга-2», смт.Підволочиськ Тернопільської області

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.01.2012р.

у справі № 1/1/5022-15/2012

за позовом Приватного малого підприємства «Альянс», м.Тернопіль

до відповідача Приватного підприємства «Ліга-2», смт.Підволочиськ Тернопільської області

про стягнення 57379,71 грн.

За участю представників:

позивача: Жейнов А.А., Гнатюк Н.В.

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 27.01.2012р. у справі № 1/1/5022-15/2012 задоволено позов Приватного малого підприємства «Альянс», м.Тернопіль, та стягнуто з Приватного підприємства «Ліга-2», смт.Підволочиськ Тернопільської області, вул.Богуна,2А (ідентифікаційний код 25349880) на користь Приватного малого підприємства «Альянс», м.Тернопіль, вул.Л.Курбаса, 4/4 (ідентифікаційний код 21160825) 51404,15 грн. основного боргу; 2570,21 грн. 5% штрафу, 3405,35 грн. пені, 1609,50 грн. в повернення судового збору.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з приписів вимог ст.ст.11, 509, 526, 530 Цивільного кодексу України та умов укладеного сторонами договору.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з підстав неповного з'ясування обставин справи, невідповідності висновків, у ньому викладених, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, в позові відмовити, з мотивів у ній наведених. Зокрема апелянт покликається на те, що 03.08.2011р. відповідач жодного товару, в тому числі дизпалива на суму 51399 грн., від позивача не отримував; довіреності на отримання товару на ім'я ОСОБА_5 не видав; видаткових накладних в графі «прийняв»не підписував; вимоги про сплату заборгованості не отримував; рішення суд прийнято за відсутності представника відповідача.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, про причини неявки не повідомив.

Виходячи з приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, яких є достатньо для вирішення спору по суті, за відсутності представника відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи апеляційним господарським судом.

Представники позивача, які прибули в судове засідання, проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечили, просили у її задоволені відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приватне мале підприємство «Альянс»звернулось в Господарський суд Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства «Ліга-2»про стягнення 51404,15 грн. основного боргу, 2570,21 грн. 5% штрафу та 3405,35 грн. пені.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої і апеляційної інстанцій, 08.07.2009р. між Приватним малим підприємством «Альянс» (продавець за договором, позивач) та Приватним підприємством «Ліга-2» (покупець, відповідач) укладено Договір купівлі-продажу нафтопродуктів за № 09/09, у відповідності до якого позивач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, поставити та передати у власність покупця паливно-мастильні матеріали (надалі - товар), а відповідач, в свою чергу, зобов"язувався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного договору; асортимент, ціна та кількість товару узгоджується сторонами додатково та визначається у видаткових накладних, які є невід"ємною частиною договору.

Пунктом 3.2 Договору сторони узгодили, що термін поставки товару погоджується сторонами додатково в телефонному режимі і здійснюється в 3-х денний термін з моменту отримання заявки на поставку.

За п.4.1 Договору приймання-передача товару здійснюється по накладній, а розрахунки між сторонами здійснюються в українській валюті - гривні шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця на умовах попередньої оплати.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ст.ст.509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, на виконання Договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 09/09 від 08.07.2009р. ним (позивачем) було передано повноважному представнику відповідача ОСОБА_5, який діяв на підставі довіреності № 4 від 03.08.2011р., товар - дизпаливо на загальну суму 51399 грн., що підтверджується видатковими накладними № 36-б та № 48 від 03.08.2011р. (які містять підписи в графі «прийняв»), рахунком № 121 від 03.08.2011р., виставленим відповідачу для оплати, та податковими накладними № 97 та № 98 від 31.08.2011р. Відтак, позивач взяті на себе зобов"язання згідно з договором № 09/09 від 08.07.2009р. виконав в повній мірі. Однак відповідач зобов'язання щодо оплати поставленої продукції за договором не виконав, оплати за поставлений товар не здійснив, таким чином заборгувавши відповідачу 51404,15 грн. (із врахуванням попередньої заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 5,15 грн.), у зв'язку з чим позивач виставив відповідачу вимогу № 84 від 06.12.2011р. на суму 51404,15 грн., адресувавши її директору ПП «Ліга-2»ОСОБА_5

Апелянт проти наявності боргу заперечує, стверджуючи, що 03.08.2011р. жодного товару, в тому числі дизпалива на суму 51399 грн., від позивача не отримував; довіреності на отримання товару на ім'я ОСОБА_5 не видав; видаткових накладних в графі «прийняв»не підписував; вимоги про сплату заборгованості не отримував.

Проте, як вбачається з доданих позивачем до відзиву на апеляційну скаргу доказів, 12.09.2011р. ПМП «Альянс»рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу ПП «Ліга-2»(вул.Богуна, 2А, м.Підволочиськ). направлено видаткові накладні № 36-в та № 48 від 03.08.2011р., податкові накладні № 97 та № 98 від 31.08.2011р., що підтверджується описом вкладення до листа. Факт отримання рекомендованого листа відповідачем підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення під розписку 19.09.2011р.

Відповідно до інформації Державної податкової інспекції у Підволочиському районі, наданої листом від 22.03.2012р. за № 345 на адвокатський запит представника позивача, а саме додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»за серпень 2011 року , вбачається, що у розділі II «Податковий кредит», де відображуються операції з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту, у рядку 6 апелянтом відображено оспорювану суму -51399,00 грн.; у графі «Дата подання розрахунку»зазначено дату 19.09.2011р.

А відтак, апеляційний господарський суд вважає обставину отримання 03.08.2011р. від позивача товару на суму 51399 грн. доведеною належними та допустимими доказами і відповідачем не спростованою.

Згідно з ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що за домовленістю сторін покупець може здійснювати розрахунки за поставлений товар протягом п'яти банківських днів з моменту поставки. Згідно з п.5.1 Договору приймання-передача товару здійснюється по накладній.

Тобто зобов'язання зі сплати боргу в сумі 51399 грн. у відповідача виникло з 08.08.2011р.

Доказів, які б свідчили про повну оплату вартості отриманого 03.08.2011р. товару за Договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 09/09 від 08.07.2009р. в сумі 51399 грн. відповідач суду не надав, відсутності боргу в сумі 51404,15 грн. не спростував.

Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно з ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.ст.546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) визнається, визначена договором або актом цивільного законодавства, грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п.6.2 Договору покупець за несвоєчасне проведення розрахунків у відповідності до умов даного договору сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу; за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань протягом дії даного договору сплачує штраф в розмірі 5% від загальної вартості договору (п.2.1 даного договору). Згідно з п.9.5 договір діє до 31.12.2012р.

У зв'язку з наведеним та відповідно до ч.6 ст.231, ч.6 ст.232 ГК України, позивач за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у нарахував відповідачу пеню за період з 08.08.2011р. по 10.01.2012р. із врахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996р. (у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України), що згідно з розрахунком позовної заяви складає 3405,35 грн., а також штраф у розмірі 5% від загальної вартості договору, що згідно з розрахунком позовної заяви становить 2570,21 грн.

За таких обставин справи та у відповідності до вищенаведених вимог закону, позовні вимоги про стягнення 51404,15 грн. основного боргу, 2570,21 грн. 5% штрафу, 3405,35 грн. пені є підставними та обгрунтованими і правомірно задоволені судом першої інстанції в повному обсязі.

Відтак, виходячи з наведеного в сукупності та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції щодо задоволення позову не спростовано, обставин, які відповідно до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції в порядку статей 33, 34 ГПК України апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, таким, що прийнято у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачає.

Тому керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.01.2012р. у справі № 1/1/5022-15/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ліга-2», смт.Підволочиськ Тернопільської області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Данко Л.С.