Постанова

від 06.08.2012 по справі 1/1/5022-15/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2012 р. Справа № 1/1/5022-15/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -суддіКапацин Н.В. -доповідача у справі суддів :Бернацької Ж.О. Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Ліга-2" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 22.05.2012 у справі № 1/1/5022-15/2012 господарського судуТернопільської області за позовомПриватного малого підприємства "Альянс" доПриватного підприємства "Ліга-2" простягнення 57 379,71 грн. за участю представників від: позивача Жейнов А.А. - директор відповідача не з"явився, повідомлений належним чином

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 27.01.2012р. у справі № 1/1/5022-15/2012, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.05.2012р., задоволено позовні вимоги Приватного малого підприємства "Альянс" (Позивач), стягнуто з Приватного підприємства "Ліга-2" (Відповідач) на користь Приватного малого підприємства "Альянс", 51 404,15 грн. основного боргу, 2 570,21 грн. - 5% штрафу, 3 405,35 грн. - пені, 1 609,50 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 27.01.2012р., постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.05.2012р у справі № 1/1/5022-15/2012 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, посилається на те, що видаткові накладні Відповідачем не підписувалися, довіреність на отримання товару не видавалася і товар від Позивача йому не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, на підставі договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 09/09 від 08.07.2009р., укладеного між Приватним малим підприємством "Альянс" (продавець) та Приватним підприємством "Ліга-2" (покупець), продавець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, поставити та передати у власність покупця паливно-мастильні матеріали, а покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного договору; асортимент, ціна та кількість товару узгоджується сторонами додатково та визначається у видаткових накладних, які є невід"ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 3.2 договору сторони узгодили, що строк поставки товару погоджується сторонами додатково в телефонному режимі і здійснюється в 3-х денний термін з моменту отримання заявки на поставку.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що приймання-передача товару здійснюється по накладній, а розрахунки між сторонами здійснюються в українській валюті - гривні шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця на умовах попередньої оплати.

Згідно з видатковими накладними № 36-б та № 48 від 03.08.2011р. Позивачем поставлено Відповідачеві дизпаливо на загальну суму 51 399 грн.

Приватне мале підприємство "Альянс" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Ліга-2" 51 404,15 грн. основного боргу, 2 570,21 грн. - штрафу та 3 405,35 грн. - пені.

Суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги вказав на їх обґрунтованість. Суди попередніх інстанцій зазначаються, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору, згідно зі статтями 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а в силу статті 230 Господарського кодексу за порушення правил здійснення господарської діяльності застосовуються штрафні санкції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з позицією судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується поставка Позивачем товару Відповідачеві.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Видаткові накладні № 36-б, № 48 від 03.08.2011р. відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Дані накладні є первинними документами, які фіксують факт здійснення господарської операції та факт встановлення договірних відносин.

Статтею 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на керівника і головного бухгалтера або особу, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, покладено відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, а за невиконання приписів цього Закону передбачена відповідальність посадових осіб господарюючого суб'єкта, зокрема, стаття 15 даного Закону передбачає, що контроль за дотриманням законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні здійснюється відповідними органами в рамках їх повноважень, передбачених законами.

Згідно листа Міністерства фінансів України № 31-04200-30/23-7454/6784 від 29.08.2005 довіреність на отримання цінностей, яка відповідно до пункту 8 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996, є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Тобто довіреність не являється документом, що підтверджує факт господарської операції по передачі товару.

Відпуск матеріальних цінностей без довіреності є порушенням ведення бухгалтерського обліку і тягне за собою відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративні правопорушення, але не являється запереченням факту передачі (поставки) товарів.

Крім того, в наданій суду Державною податковою інспекцією у Підволочиському районі, розшифровкою податкових зобов"язань та податкового кредиту за серпень 2011р. відображено постачальником - Приватне мале підприємство "Альянс" (індивідуальний податковий номер 211608219150) та обсяг поставки без ПДВ - 42 832,5 грн., ПДВ -8 566,50 грн., що співпадає з інформацією у видаткових накладних № 36-б і № 48 від 03.08.2011р. та податкових накладних № 97, № 98.

Факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу правомірно задоволені судом першої інстанції.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності, зокрема стягнення з Відповідача штрафу та пені.

Матеріали справи свідчать про те, що судом апеляційної інстанції в порядку статті 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Відповідач в касаційній скарзі вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм статті 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки судом розглянуто справу за наявними у справі матеріалами, а не залишено без розгляду, у зв'язку з тим, що Позивач без поважних причин не подав витребувані судом матеріали.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.04.2012р. відкладено розгляд справи на 22.05.2012р. та зобов'язано Позивача надати суду оригінали документів. Разом з тим, у вказаній ухвали зазначено, що у разі неявки в судове засідання повноважних представників справу буде розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що апеляційним господарським судом вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає правових підстав для скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 22.05.2012р. у справі № 1/1/5022-15/2012.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111 5 -111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Ліга-2" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.05.2012р. у справі № 1/1/5022-15/2012 залишити без змін.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Ж.О. Бернацька

Д.С. Кривда