Постанова

від 22.05.2012 по справі 5010/166/2012-к-23/8

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.12 Справа № 5010/166/2012-К-23/8

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Хабіб М.І.

суддів Зварич О.В.

Данко Л.С.

при секретарі судового засідання Бараняк Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підприємства споживчої кооперації "Бистриця" б/н і б/д

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13.03.12р.

у справі №5010/166/2012-К-23/8

за позовом: Богородчанського районного споживчого товариства, смт. Богородчани, Івано-Франківська обл.

до відповідача: підприємства споживчої кооперації "Бистриця", смт. Богородчани, Івано-Франківська обл.

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: споживчого товариства "Вулкан", с. Старуня, Івано-Франківська обл.

про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ПСК "Бистриця" від 31.10.11р., яке оформлене протоколом №1/2011

За участю представників:

позивача: ОСОБА_2 -голова правління районного споживчого товариства;

відповідача: не з'явився (належно повідомлений);

третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: не з'явився (належно повідомлений).

Згідно проведеного 09.04.2012 року автоматичного розподілу справа № 5010/166/2012-К-23/8 визначена судді-доповідачу Хабіб М.І., в складі колегії суддів: Зварич О.В. та Якімець Г.Г.

У зв'язку із щорічною відпусткою судді (члена колегії) Якімець Г.Г., розпорядженням в.о. голови суду від 11.04.12р. у склад колегії суддів для розгляду апеляційної скарги замість судді Якімець Г.Г. введено суддю Данко Л.С.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 13.03.2012 року у справі №5010/166/2012-К-23/8 (суддя Рочняк О.В.) задоволено позовні вимоги Богородчанського районного споживчого товариства до підприємства споживчої кооперації "Бистриця", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - споживчого товариства "Вулкан", про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ПСК "Бистриця" від 31.10.11р., яке оформлене протоколом №1/2011.

Визнано недійсним рішення зборів засновників підприємства споживчої кооперації "Бистриця" від 31.10.2011 року в редакції протоколу № 1/2011.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване положеннями ст.124 Конституції України, ст.113 Цивільного кодексу України, ст.ст.79,93, 167 Господарського кодексу України, ст.7 Закону України "Про споживчу кооперацію", Законом України "Про кооперацію", постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.10.08 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", ст.ст.33, 43, 49, ст. 82, ст.ст. 83-85, 115 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Скаржник, посилаючись на п.4 частини 1 ст. 12 ГПК, вважає, що суд першої інстанції не врахувавши специфіки підприємств споживчої кооперації, регулювання їхньої діяльності спеціальним нормативно - правовим актом - ЗУ «Про споживчу кооперацію», прийняв необґрунтоване рішення з посиланням на норми Закону України «Про господарські товариства».

Позивач у відзиві (вх.3139 від 15.05.12р.) на апеляційну скаргу, спростовує доводи відповідача та зазначає, що рішення суду першої інстанції винесено законно та обґрунтовано, без порушення норм матеріального та процесуального права, висновки суду про те, що за своєю організаційною формою відповідач є господарським товариством, відповідають дійсним обставинам справи., а тому даний спір є корпоративним та підлягає розгляду господарським судом.

Третя особа не скористались правом, наданим ст.96 ГПК України, відзив на апеляційну скаргу суду не направила.

В судове засідання 22.05.2012р. відповідач та третя особа явки повноважних представників не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, хоча про дату, час і місце розгляду даної справи були повідомлений належним чином.

Представник позивача, в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно із статутом відповідача - підприємства споживчої кооперації "Бистриця" (далі -ПСК "Бистриця") , затвердженим рішенням загальних зборів засновників (протокол від 22.08.2007 року), зареєстрованим 03.09.2007р., ПСК "Бистриця" є кооперативним підприємством, створеним відповідно до рішення зборів засновників від 22.08.2007р..

Згідно із п.1.2 Статуту, підприємство є юридичною особою та керується у своїй діяльності Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законами України «Про кооперацію», «Про споживчу кооперацію», іншими законодавчими актами України, рішеннями з'їздів, конференцій споживчої кооперації України, зборів Ради Укоопспілки, Правління Укоопспілки, зборів засновників підприємства, цим Статутом.

Метою діяльності підприємства є задоволення потреб у товарах, роботах, послугах членів споживчих товариств, інших громадян, підприємств, організацій споживчої кооперації та позасистемних споживачів на основі ефективного використання в процесі господарювання фінансових, матеріальних та трудових ресурсів (п.2.1).

Як встановлено п.1.5 Статуту ПСК "Бистриця", його засновниками є Богородчанське районне споживче товариство та Споживче товариство "Вулкан".

Відповідно до п.4.2 Статуту ПСК "Бистриця", розмір статутного фонду (капіталу) підприємства формується за рахунок майнових та грошових внесків засновників, а саме:

- Богородчанське районне споживче товариство - 196056 грн. (40%);

- Споживче товариство "Вулкан" - 294084 грн. (60%).

Засновники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному фонді (капіталі) підприємства (п.4.3 Статуту).

Відповідно до п.6.1. Статуту, вищим органом управління і контролю підприємства є збори засновників підприємства.

В п. 6.3 Статуту ПСК «Бистриця»вказано, що збори засновників є правомочними якщо в їх роботі беруть участь засновники, що володіють у сукупності більше як 60 відсотками голосів у статутному фонді (капіталі) підприємства.

Рішення зборів засновників приймаються кваліфікованою більшістю голосів, тобто є правомірними, якщо за нього проголосували засновники, які взяли участь в роботі зборів засновників і володіють в сукупності більше як 50 відсотками голосів у статутному фонді (капіталі) підприємства. (п.6.4 Статуту).

Згідно п.6.5.8 Статуту підприємства, призначення та звільнення директора належить до виключної компетенції зборів засновників.

Згідно з протоколом зборів засновників ПСК "Бистриця" №1/2011 від 31.10.2011р. на зборах присутні ОСОБА_2 - голова правління Богородчанського райспоживтовариства -40% голосів та ОСОБА_4 -голова Споживчого товариства «Вулкан»- 60% голосів.

До порядку денного зборів включено питання про призначення директора підприємства. Голова зборів ОСОБА_4 запропонував призначити директором підприємства ОСОБА_5. Голова правління Богородчанського РСТ ОСОБА_2 проголосував проти такого рішення, а голова СТ«Вулкан» ОСОБА_4 -за.

Зборами прийняте рішення про призначення директором ПСК "Бистриця" ОСОБА_5.

Протокол підписаний головою зборів ОСОБА_4 та секретарем ОСОБА_3 (копія протоколу в матеріалах справи).

Апеляційним господарським судом встановлено, що станом на 22.05.2012р. керівником відповідача є ОСОБА_5, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

.

Позивач стверджує, що про проведення зборів 31.10.2011р. його ніхто не повідомляв, участі в зборах засновників він не приймав, відтак, збори є неправомочними., оскільки на зборах не було кворуму.

Голова правління позивача - Богородчанського райспоживтовариства -ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 29.12.2011р. ОСОБА_4 надав йому оригінал протоколу зборів засновників ПСК "Бистриця" №1/2011 від 31.10.2011р., просив підписати та повернути, проте, він не підписав протоколу, оскільки участі у зборах та у прийнятті рішення не приймав.

На підтвердження своїх пояснень подав оригінал протоколу зборів засновників ПСК "Бистриця" №1/2011 від 31.10.2011р. , якому вказано , що на зборах присутні ОСОБА_2 -голова правління Богородчанського райспоживтовариства -40% голосів та ОСОБА_4 -голова Споживчого товариства «Вулкан»- 60% голосів, що головою зборів обраний ОСОБА_2, а секретарем ОСОБА_6

До порядку денного зборів включено питання про призначення директора підприємства, за результати якого одноголосно прийняте рішення про призначення директором ПСК "Бистриця" ОСОБА_5.

Названий протокол не підписаний головою зборів ОСОБА_2, підписаний секретарем зборів ОСОБА_4 та скріплений печаткою СТ «Вулкан».

Дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

В силу частин 1-3 першої ст.111 Господарського кодексу України, споживча кооперація в Україні - система самоврядних організацій громадян (споживчих товариств, їх спілок, об'єднань), а також підприємств та установ цих організацій, яка є самостійною організаційною формою кооперативного руху.

Первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство, яке є юридичною особою і діє на основі статуту.

Згідно із частиною 7 ст.111 ГК України споживчі товариства, їх спілки (об'єднання) можуть утворювати для здійснення своїх статутних цілей підприємства, установи та інші суб'єкти господарювання відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів.

Підприємствами споживчої кооперації визнаються унітарні або корпоративні підприємства, утворені споживчим товариством (товариствами) або спілкою (об'єднанням) споживчих товариств відповідно до вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів з метою здійснення статутних цілей цих товариств, спілок (об'єднань).

Відповідно до ч. 5 ст. 63 ГК України, корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на о?снові об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

В силу ст.79 ГК України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених цим Кодексом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника.

Засновниками і учасниками товариства можуть бути суб'єкти господарювання, інші учасники господарських відносин, зазначені у статті 2 цього Кодексу, а також громадяни, які не є суб'єктами господарювання.

Відповідно до статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з ст. 5 ЗУ «Про споживчу кооперацію» первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство - самостійна, демократична організація громадян, які на основі добровільності членства і взаємодопомоги за місцем проживання або роботи об'єднуються для спільного господарювання з метою поліпшення свого економічного і соціального стану.

Основним документом, що регулює діяльність споживчого товариства, є статут. У ньому визначається порядок вступу до товариства і виходу з нього, права та обов'язки членів товариства, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна товариства і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації товариства та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України.

Статтею 7 названого Закону встановлено, що вищим органом управління споживчого товариства є загальні збори його членів, які приймають статут, визначають розміри вступного і обов'язкового пайового внеску, обирають керівні та контрольні органи товариства, а також вирішують інші питання, пов'язані з його діяльністю.

Кожний член користується на загальних зборах споживчого товариства правом одного голосу незалежно від розміру внесеного ним пайового внеску, і це право не може бути передано іншим особам.

Згідно із ст.2 ЗУ «Про кооперацію»споживчий кооператив (споживче товариство) - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для організації торговельного обслуговування, заготівель сільськогосподарської продукції, сировини, виробництва продукції та надання інших послуг з метою задоволення споживчих потреб його членів.

Статтею 6 ЗУ «Про кооперацію»встановлено, що кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі.

Відповідно до ст. 7 цього Закону засновниками кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також юридичні особи України та іноземних держав, які беруть участь у діяльності кооперативів через своїх представників.

Рішення про створення кооперативу приймається його установчими зборами.

Чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи (частина 5 ст. 7 Закону ).

В силу ст.15 Закону вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів.

Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач створений з метою задоволення потреб у товарах, роботах, послугах членів споживчих товариств, інших громадян, підприємств, організацій споживчої кооперації та позасистемних споживачів та з метою отримання прибутку (п.п.2.1, 10.1, 10.2, 11.3, 11.5 Статуту). Його засновниками є два споживчі товариства, в тому числі позивач. У статутному фонді відповідача визначений розмір часток кожного із засновників, а саме: частка позивача -40% ,частка іншого засновника - СТ «Вулкан»- 60%.

З аналізу названих вище норм законодавства та положень статуту відповідача випливає, що не дивлячись на те, що в статуті вказано, що відповідач є кооперативним підприємством споживчої кооперації, положення статуту, зокрема, п.4.3 - засновники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному фонді (капіталі) підприємства, не відповідають нормам ст. 7 ЗУ «Про споживчу кооперацію», якою встановлено, що кожний член користується на загальних зборах споживчого товариства правом одного голосу незалежно від розміру внесеного ним пайового внеску, і це право не може бути передано іншим особам. Також не відповідають ст. 15 ЗУ «Про кооперацію»- кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос.

Не відповідає названим нормам і п.6.1 статуту -вищим органом управління і контролю підприємства є збори засновників підприємства, в той час як названі Закони встановлюють, що вищим органом споживчого товариства та кооперативу є загальні збори членів.

Положення, які викладені в п. 4.3, п.6.1 статуту відповідача щодо загальних зборів засновників, як вищого органу управління, кількості голосів засновника на загальних зборах встановлені нормами ЗУ «Про господарські товариства», зокрема , ст.58 Закону щодо учасників товариств з обмеженою відповідальністю.

Крім того, засновниками відповідача є 2 юридичні особи , в той час як відповідно до частини 5 ст. 7 «Про кооперацію»чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи .

Статут відповідача не передбачає внесення членом вступного внеску та обов'язкового пайового внеску, як це встановлено ч.1 ст..7 ЗУ «Про споживчу кооперацію»та. ст.11 ЗУ «Про кооперацію», передбачено лише внесок засновника до статутного фонду, що відповідає нормам ЗУ «Про господарські товариства».

Інші положення статуту відповідача відповідають нормам ГК України, ЦК України та ЗУ «Про господарські товариства», які регулюють діяльність господарських товариств.

Названі обставини дають підстави для висновку, що відповідач не є первинною ланкою споживчої кооперації - споживчим товариством, не є об 'єднанням споживчих товариств, він також не є кооперативом, оскільки положення його статуту не відповідають нормам ні ЗУ«Про споживчу кооперацію»,ні ЗУ «Про кооперацію».

На підставі викладеного апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду та вважає, що відповідач за своєю організаційно-правовою формою є господарським товариством.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що повязані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Господарським судам у вирішенні спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід з'ясовувати чи були порушені корпоративні права позивача внаслідок недотримання товариством норм законодавства або вимог установчих документів. (2.2. Рекомендації, Вищий господарський суд, від 28.12.2007, № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин")

Водночас, не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства справи, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності інших суб'єктів господарювання, які не є господарськими товариствами (кооперативи, приватні, колективні підприємства тощо), якщо стороною у справі є фізична особа. При цьому норма п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України в силу її імперативного характеру не підлягає застосуванню за аналогією щодо спорів, пов'язаних із діяльністю інших суб'єктів господарювання. (п.3 ППВС України від 24.10.08р. №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»).

На підставі викладеного колегія суддів вважає доводи відповідача про те, що суд не врахував специфіки відповідача та безпідставно розглянув спір з посиланням на норми ЗУ «Про господарські товариства», необґрунтованими.

Відповідно до п.6.1. Статуту, вищим органом управління і контролю підприємства є збори засновників підприємства. Призначення та звільнення директора належить до виключної компетенції зборів засновників. (п.6.5.8 Статуту).

Згідно п.6.3. статуту підприємства збори засновників є правомочними, якщо в їх роботі беруть участь засновники, що володіють у сукупності більше як 60 відсотками голосів у статутному фонді (капіталі) підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не був повідомлений про проведення зборів, участі у зборах не брав, а інший учасник - СТ «Вулкан» не володіє часткою більшою, ніж 60 відсотків у статутному капіталі, отже, не має більше 60 відсотків голосів, необхідних для легітимності зборів. Вказані обставини не спростовані відповідачем.

Згідно із п. 17, п.18 постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.08р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства можуть бути, зокрема, порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення зборів; позбавлення права учасника товариства можливості взяти участь в загальних зборах, а безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41,42,59,60 ЗУ «Про господарські товариства»).

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що рішення зборів засновників ПСК "Бистриця" від 31.10.2011 року, оформлене про?токолом №1/2011, прийняте з порушенням статуту і норм чинного законодавства, та порушує права позивача, як засновника, на участь в управлінні підприємством.

Відтак, рішення загальних зборів засновників від 31.10.2011р. місцевим судом обґрунтовано визнане недійсними.

Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

На підставі викладеного вище, апеляційний суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення судом першої інстанції повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, належно оцінені докази, правильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Відтак, відсутні підстави для скасування рішення та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст?.ст. 91, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду господарського суду Івано-Франківської області від 13.03.2012р.

у справі №5010/166/2012-К-23/8 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Постанова підписана 25.05.12р.

Головуючий-суддя М.І. Хабіб

суддя О.В. Зварич

суддя Л.С. Данко