Постанова

від 23.05.2012 по справі 5015/550/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

23.05.12 Справа № 5015/550/12

ПОСТАНОВА

м.Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді - Галушко Н.А.

суддів: Краєвської М.В.

Орищин Г.В.

розглянув апеляційну скаргу приватного підприємства (далі ПП) «Захід-Будінтекс», м.Львів б/н від 03.04.2012 р.

на рішення господарського суду Львівської області від 15.03.2012 р.

у справі № 5015/550/12

за позовом: публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) »Фольксбанк», м.Львів

до відповідача: ПП «Захід-Будінтекс», м.Львів

про стягнення 14 932,40 доларів США та 13 911 грн.04 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Гук О.О. - представник

від відповідача: не з'явився

Представнику роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81№ГПК України, учасником судового процесу не заявлено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 15.03.2012р. у справі № 5015/550/12 (суддя Морозюк А.Я.) позов задоволено частково. Стягнено з ПП «Захід-Будінтекс» на користь ПАТ «Фольксбанк»заборгованість за кредитним договором № КР 23575 від 04.09.2007 року в розмірі 14932 доларів США 40 центів (еквівалент у гривні 119305 грн. 40 коп.), 10569 грн. 28 коп., а також 2 597 грн. 49 коп. судового збору. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 3 341 грн. 76 коп. відмовлено. Повернено ПАТ «Фольксбанк»87 грн. 93 коп. судового збору у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог.

ПП «Захід-Будінтекс», м.Львів подано апеляційну скаргу б/н від 03.04.2012 р., в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 15.03.2012 р. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Зокрема, скаржник в своїй апеляційній скарзі зазначає, що Кредитний договір №КР 23575 від 04.09.2007 р. не містить істотних умов, обов'язковість яких передбачена ст.345 Господарського процесуального кодексу України. Відповідач стверджує, що однією з істотних умов кредитного договору є мета отримання кредиту, а законодавством не передбачена можливість банківських установ надавати кредити на поповнення обігових коштів позичальника. Окрім цього, в даному кредитному договорі відсутні умови, що передбачають відповідальність банку щодо видачі кредиту.

ПАТ »Фольксбанк», м.Львів подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що посилання скаржника на відсутність відповідальності банку є безпідставними та просить залишити рішення господарського суду Львівської області від 15.03.2012 р. без змін.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін в судовому засіданні, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Між Відкритим акціонерним товариством "Електрон Банк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Фольксбанк", згідно п.1.1 статуту ПАТ "Фольксбанк" зареєстрованого в новій редакції 09.09.2009 року), та приватним підприємством "Захід-Будінтекс" (позичальником) 04.09.2007 р. укладено кредитний договір № КР 23575.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов договору, Банк зобов'язується надати позичальнику грошові кошти в сумі 43 231,00 долар США строком на 5 років (п.1.1). Позичальник (відповідач) зобов'язується повернути Банку основну суму кредиту частинами відповідно до графіку платежів за кредитом, що міститься в додатку №1 до кредитного договору і є його невід'ємною частиною, та сплатити проценти за користування кредитом у строки та в порядку, передбачених кредитним договором. Кінцевий строк погашення кредиту -не пізніше 04.09.2012 року (п.1.2). Процент за користування кредитом встановлюється у розмірі 10,0% річних. У випадку виникнення простроченої заборгованості за користування кредитом встановлюється процент в розмірі 12,0% річних. Після повного погашення простроченої заборгованості процентна ставка встановлюється в розмірі 10,0% річних (п.1.3). Кредит надається позичальнику для придбання автомобілів: Шкода Октавія А5, типу легковий комбі-В, 2007 р.в. та Шкода Октавія А5, типу легковий універсал-В, 2007 р.в. (п.1.4).

Разом з тим, сторонами були укладені додаткові угоди №1 від 27.02.2009 р. та №2 від 01.06.2009 р., якими погоджено, зокрема, що умови кредитного договору щодо збільшення процентної ставки у випадку виникнення прострочення заборгованості за кредитом та/або процентами - призупиняє свою дію з моменту підписання угоди відповідно до 01.06.2009 р., 01.05.2010 р.; пені, штрафи передбачені кредитним договором за невиконання чи неналежне виконання позичальником своїх обов'язків не застосовуються до останнього на термін відповідно до 01.06.2009 р., 01.05.2010 р. Додатковою угодою №3 від 01.07.2009 р. до Кредитного договору сторони погодили, що збільшення процентної ставки у випадку виникнення прострочення заборгованості за кредитом та/або процентами припиняє свою дію з 01.07.2009 р.

Як встановлено судом першої інстанції, на виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 43 231,00 доларів США, що підтверджується наявними в матеріалах справи валютним платіжним дорученням №179_3 від 04.09.2007 р., меморіальним валютним ордером № TR.316493.1.1294 від 04.09.2007 р., розпорядженням банку, а також платіжним дорученням №13 від 04.09.2007 р. про перерахунок коштів ПП "Захід-Будінтекс" на рахунок ВАТ "Галич-Авто" в сумі 216 800,00грн. за 2 автомобілі Шкода Октавія А5.

Слід зазначити, що під час розгляду справи встановлено, що за неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору щодо погашення кредиту та процентів , загальна сума заборгованості станом на 08.02.2012 р . по тілу кредиту складає 13920,89 доларів США та пеня за несвоєчасне погашення кредиту за період з червня 2011 року по 07 лютого 2012 року - 5 487,47 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши докази, судова колегія вважає за доцільне зазначити наступне. Пунктом 6.1 кредитного договору № КР 23575 чітко передбачено відповідальність Банку за несвоєчасне перерахування валюти кредиту шляхом сплати позичальнику пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, обрахованої від суми ненаданого кредиту за кожен день прострочення виконання. Таким чином, посилання скаржника на відсутність у даному кредитному договорі відповідальності Банку за невиконання чи неналежне виконання договору є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Окрім цього, не можуть вважатися обґрунтованими твердження скаржника щодо відсутності усіх істотних умов договору, зокрема, мети надання кредиту, та у зв'язку з цим визнання договору недійсним.

Водночас, відповідно до ч.1 ст.180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до закону. Згідно ч.2 ст.245 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі.

Слід зазначити, що пунктом 1.4 кредитного договору передбачено, що кредит надається позичальнику для придбання двох автомобілів, що і є метою кредитного договору. Крім цього, даний кредитний договір підписаний обома сторонами та посвідчений печатками сторін.

А тому, посилання скаржника на відсутність мети надання кредиту та невідповідність господарського зобов'язання вимогам закону, не можуть братися до уваги з огляду на їх безпідставність.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду достатніх та допустимих доказів, які б підтверджували вимоги, заявлені в апеляційній скарзі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 15.03.2012р. у справі № 5015/550/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити у господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови

виготовлено 28.05.2012 р.

Головуючий-суддя Галушко Н.А

Суддя Краєвська М.В.

Суддя Орищин Г.В.