Постанова

від 23.05.2012 по справі 16/125

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.12 Справа № 16/125

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді Мурської Х.В.

суддів Гриців В.М.

Кордюк Г.Т.

при секретарі судового засідання Мудрак Р.

за участю представників

від позивача (за первісним позовом): Стефківський В.І.;

від відповідача (за первісним позовом): не з'явились;

третя особа - не з'явились,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Малого приватного підприємства "Янтарь", без номера від 20.04.2012р.

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 14.03.2012 року (повний текст складено 27.03.2012р.)

у справі № 16/125, суддя Васьковський О.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія "Приватні інвестиції", м.Київ

до відповідача Малого приватного підприємства „Янтарь", с. Сторожниця, Ужгородський район, Закарпатська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6, с. Сторожниця, Ужгородський район, Закарпатська область

про звернення стягнення суми 1534165,21 грн. на предмет іпотеки та встановлення способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів

за зустрічним позовом Малого приватного підприємства „Янтарь", с. Сторожниця, Ужгородський район, Закарпатська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Приватні інвестиції", м. Київ

про визнання недійсними та скасування договорів іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 14.03.2012 року у справі № 16/125 первісний позов задоволено частково. Для задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Приватні інвестиції" (м. Київ, вул. Артема, 52а, офіс 147, код 37356981) до малого приватного підприємства „Янтарь" (Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Шевченка, 8, код 22087119) на суму 1431023,51 грн., в т.ч. 880781,14 грн. строкової заборгованості по кредиту, 134205,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 319561,88 грн. простроченої заборгованості за відсотками, 16747,27 грн. нарахованих відсотків з 01.10.10 по 27.10.10 та 79728,22 грн. пені, згідно кредитного договору №265/5-08 від 30.04.08, звернуто стягнення на:

предмет іпотеки згідно договору іпотеки №266/9-08 від 30.04.08, а саме нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,1615 га, цільове призначення якої „для розміщення торгово-виробничого комплексу", кадастровий номер 2124886301:02:003:0010, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, с. Сторожниця, вул. Шевченка, 8; предмет іпотеки згідно договору іпотеки №267/9-08 від 30.04.08 на нерухоме майно - комплекс, який складається з дев'яносто восьми приміщень, незавершених будівництвом процентом готовності 98%, загальною площею 1268,5 кв.м., що знаходяться за адресою: Закарпатська область, с. Сторожниця, вул. Шевченка, 8 та який складається з: ресторану-бару-готелю (літера „а" за планом земельної ділянки), побудованого з цегли; оздоровчого комплексу (літера „а" за планом земельної ділянки), побудованого з блоків; оздоровчого комплексу (незавершеного будівництвом) (літера „а" за планом земельної ділянки), побудованого з блоків; сараю (літера „б" за планом земельної ділянки), побудованого з цегли, загальною площею 13,2 кв.м.; огорожі (літера № за планом земельної ділянки), шляхом встановлення способу реалізації предмету іпотеки через проведення прилюдних торгів. Предмет іпотеки вирішено передати в управління Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Приватні інвестиції" (м. Київ, вул. Артема, 52а, офіс 147, код 37356981) на період до його реалізації. Встановлено початкову ціну реалізації предмета іпотеки на рівні 303434,50 грн., згідно договору іпотеки №266/9-08 від 30.04.08 та ціну реалізації предмета іпотеки на рівні 2671620,00 грн., згідно договору іпотеки №267/9-08 від 30.04.08. Стягнуто з малого приватного підприємства „Янтарь" (Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сторожниця, вул. Шевченка, 8, код 22087119) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Приватні інвестиції" (м. Київ, вул. Артема, 52а, офіс 147, код 37356981) суму 14310,23 грн. судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог по первісному позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Відповідач за первісним позовом -МПП "Янтарь", не погоджуючись з даним рішенням місцевого господарського суду, звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задоволити зустрічні позовні вимоги. Свої доводи скаржник мотивує тим, зокрема, що в даному випадку МПП "Янтарь" не є майновим поручителем, а тому не може відповідати за зобов'язаннями боржника згідно договорів іпотеки. На переконання скаржника, для виникнення у МПП «Янтарь»зобов'язань перед кредитором слід було б укласти договір майнової поруки. Оскільки, застава і порука є окремими видами забезпечення зобов'язань, то до договору іпотеки не можуть бути застосовані положення окремого виду зобов'язань, а саме поруки.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 14.03.2012 року у справі № 16/125 залишити без змін з підстав обґрунтованості та правомірності висновків суду першої інстанції.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу та висловив свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи.

Скаржник та третя особа в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників скаржника та третьої особи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду -залишити без змін, з огляду на наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 30 квітня 2008р. між ВАТ «КРЕДОБАНК»та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір №265/5-08, згідно з п.п. 1.1., 2.1. якого Банк зобов'язався надати ОСОБА_6 кредит у сумі 1049996,14 грн. на строк до 29.04.23, а ОСОБА_6 - повернути кредит і сплатити проценти.

Згідно умов кредитного договору за користування кредитом ОСОБА_6 щомісяця, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані проценти, сплачує проценти у розмірі 20% річних (п.п. 3.2., 3.4. кредитного договору).

Відповідно до п. 4.1. кредитного договору позичальник зобов'язався повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни передбачені договором (п. п. 2.1., 3.9.) та/або додатками до нього. Повернення суми кредиту здійснюється щомісячно рівними частинами по 5835 грн. не пізніше останнього робочого для поточного місяця, якщо інше не передбачено цим договором та/або додатками до нього. Якщо кредит видано після 15-го числа поточного місяця, перший платіж по поверненню кредиту здійснюється позичальником не пізніше останнього робочого дня наступного місяця. Останній платіж дорівнює залишку заборгованості по кредиту.

Докази видачі суми кредиту наявні в матеріалах справи (а.с. 29-41).

Для забезпечення виконання ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором 30.04.2008р. між Банком (іпотекодержатель) та МПП "Янтарь" (іпотекодавець) було укладено:

- Договір іпотеки №266/9-08, згідно якого МПП "Янтарь" передало в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно -земельну ділянку площею 0,1615 га, цільове призначення якої «для розміщення торгово-виробничого комплексу», кадастровий номер 2124886301:02:003:0010, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, с. Сторожниця, вул. Шевченка, 8;

- Договір іпотеки №267/9-08, згідно якого МПП "Янтарь" передало в іпотеку належне на праві приватної власності нерухоме майно - комплекс, який складається з дев'яносто восьми приміщень, незавершених будівництвом процентом готовності 98%, загальною площею 1268,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Закарпатська область, с. Сторожниця, вул. Шевченка, 8 та який складається з: ресторану-бару-готелю (літера „а" за планом земельної ділянки), побудованого з цегли; оздоровчого комплексу (літера „а" за планом земельної ділянки), побудованого з блоків; оздоровчого комплексу (незавершеного будівництвом) (літера „а" за планом земельної ділянки), побудованого з блоків; сараю (літера „б" за планом земельної ділянки), побудованого з цегли, загальною площею 13,2 кв.м.; огорожі.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_6 умов кредитного договору щодо повернення кредиту та сплати відсотків, у 2010р. Банк звернувся в Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором №265/5-08 у сумі 1534165,21 грн., у т.ч. 880781,14 грн. строкової заборгованості по кредиту, 134205,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 319561,88 грн. простроченої заборгованості за відсотками, 16747,27 грн. нарахованих відсотків з 01.10.10 по 27.10.10, 58892,21 грн. пені за несвоєчасне сплачений основний борг та 123977,71 грн. пені за несвоєчасно сплачені відсотки.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.06.11 у справі №2п-9195/10 позов Публічного акціонерного товариства „КРЕДОБАНК", м. Львів, Закарпатської філії, м. Ужгород задоволено частково на суму 1 431 023,51 грн., в т.ч. 880781,14 грн. строкової заборгованості по кредиту, 134205 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 319561,88 грн. простроченої заборгованості за відсотками, 16747,27 грн. нарахованих відсотків з 01.10.10 по 27.10.10, 79728,22 грн. пені, а також 1820 грн. судових витрат. Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 08.02.12 рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.06.11 залишено без змін.

В жовтні 2010р. ПАТ «КРЕДОБАНК»звернулось з позовом у даній справі до МПП "Янтарь" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

29 листопада 2011р. між ПАТ «КРЕДОБАНК»та ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції»було укладено договір факторингу, відповідно до п. 3.1 якого Банк продає та відступає новому кредитору права вимоги, а новий кредитор -купує та приймає від Банку права вимог, визначених у Додатку № 1, в тому числі і по кредитному договору №265/5-08 (а.с.113).

16 грудня 2011р. між ПАТ «КРЕДОБАНК»та ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції»було укладено договір про відступлення прав за договорами іпотеки, відповідно до п. 1.1. якого у зв'язку з укладенням договору факторингу шляхом купівлі права грошової вимоги б/н від 29.11.2011р., первісний іпотекодержатель відступає, а новий іпотекодержатель набуває права первісного іпотекодержателя, належні первісному іпотекодержателю за іпотечними договорами, перелік яких наведений в Додатку № 1 до даного договору, в тому числі і по договорах іпотеки №266/9-08 та №267/9-08 від 30.04.2008р.

З врахуванням укладення вказаних договорів, місцевим господарським судом, за заявою позивача у справі, було прийнято рішення про заміну позивача у справі - ПАТ «КРЕДОБАНК»на ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції».

В апеляційній скарзі скаржник, не заперечуючи висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення первісного позову, покликається на те, зокрема, що в даному випадку МПП "Янтарь" не є майновим поручителем, а тому не може відповідати за зобов'язаннями боржника згідно договорів іпотеки. Так, на переконання скаржника, для виникнення у МПП «Янтарь»зобов'язань перед кредитором слід було б укласти договір майнової поруки. Оскільки, застава і порука є окремими видами забезпечення зобов'язань, то до договору іпотеки не можуть бути застосовані положення окремого виду зобов'язань, а саме поруки.

На переконання суду апеляційної інстанції, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог по первісному позову та відмови у задоволенні зустрічного прозову, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 548 ЦК України дійсне зобов'язання підлягає забезпеченню.

Відповідно до ст. 575 ЦК України іпотека є різновидом застави.

Відповідно до вимог ст. 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема, річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Таким чином, іпотека, в силу вимог ст. 575 ЦК України, є окремим видом застави нерухомого майна.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" від 05.06.2003 року N 898-IV іпотека - це різновид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі ст. 553 ЦК України під порукою розуміється договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Тобто, порука одночасно є способом забезпечення зобов'язань, а також має зобов'язальний, договірний характер.

Виходячи з наведеного визначення, єдиною підставою для виникнення поруки є саме договір.

В даному ж випадку, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитною угодою між Банком та МПП «Янтарь» було укладено договори іпотеки, поняття та суть яких не є тотожними поняттю та суті договору поруки, як це неправомірно трактує скаржник.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ст. 575 ЦК України).

Відповідно до приписів ст. 202 ЦК України в контексті зі ст. 626 ЦК України, під договорами визнається двосторонній правочин як погоджена дія двох сторін, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони вільні в укладені договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного законодавства (ст. 627 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:

1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

У відповідності до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Оспорювані скаржником іпотечні договори укладені у письмовій формі та посвідчені нотаріально.

Враховуючи те, що при укладенні спірних договорів сторонами дотримано вимоги, передбачені ст. 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину, то правові підстави для визнання їх недійсними -відсутні.

Відтак, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими, а тому місцевим господарським судом правомірно відмовлено у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Що стосується часткового задоволення вимог по первісному позову, то і в цій частині судова колегія вважає правомірними висновки суду першої інстанції, оскільки такі ґрунтуються на фактах, встановлених рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.06.11 у справі №2п-9195/10, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 14.03.2012 року у справі № 16/125 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 28.05.2012р.

Головуючий-суддя Мурська Х.В.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Кордюк Г.Т.