Ухвала

від 30.05.2012 по справі 5015/1036/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.05.12 Справа № 5015/1036/12

Господарський суд Львівської області у складі:

Суддя Кітаєва С.Б.

При секретарі Дубенюк Н.А.

розглянув справу

за позовом: фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Львів,

до відповідача: приватного підприємства "Гал-Полімер", м. Львів,

про стягнення 169818,13 грн..

Представники:

від позивача: не з»явився.

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача у судових засіданнях, у яких він брав участь, роз'яснено права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, м. Львів, до приватного підприємства "Гал-Полімер", м. Львів, про стягнення 169818,13 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 16.03.2012 р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд на 18.04.2012 р. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 18.04.2012 р., 04.05.2012 р., 15.05.2012 р. Ухвалою від 15.05.2012 р, за клопотанням представника позивача, строки вирішення спору продовжено з 16.05.2012 року на п»ятнадцять днів.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, додаткових поясненнях. Ствердив, зокрема, що 26.12.2011 р. між фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (новий кредитор) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 (первісний кредитор) був укладений договір про відступлення права вимоги, за яким позивач набув право вимоги до ПП "Гал-Полімер" за грошовим зобов'язанням, що виникло за договором купівлі-продажу автомобіля №24 від 05.12.2011 р.. Однак, відповідач цю суму не оплатив. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов визнав з мотивів, зазначених у відзиві. Посилається на скрутне матеріальне становище, яке не дозволило вчасно провести оплату.

16.05.2012 р. через канцелярію суду надійшла заява позивача про припинення провадження у справі, у якій позивач зазначає про погашення відповідачем суми боргу перед позивачем у повному обсязі, у зв'язку із чим відсутній предмет спору.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

05.12.2011 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (продавець) та приватним підприємством "Гал-Полімер" (покупець) був укладений договір №24 купівлі-продажу, за яким продавець зобов'язується передати майно (автомобіль Volkswagen transporter -В пасажирський 2011 р.в.) у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити за нього обумовлену суму -169818,13 грн. (п. п. 1.1., 1.3., 2.1.). У відповідності до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 02.03.2012 р., автомобіль був зареєстрований за відповідачем.

Сума заборгованості відповідачем визнавалась, що підтверджується відзивом, актом взаєморозрахунків з контрагентом ОСОБА_2 станом за період з 01.12.11 по 23.12.11.

26.12.2011 р. між фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 (первісний кредитор) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (новий кредитор) був укладений договір про відступлення права вимоги, за яким первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредитору, і стає кредитором за грошовим зобов'язанням, що виникло між первісним кредитором та приватним підприємством "Гал-Полімер" (боржник) за договором купівлі-продажу автомобіля №24 від 05.12.2011 р. (п. 1.1.). Грошове зобов'язання, що є предметом вимоги, яка відступається, складає 169818,13 грн. та підтверджено актом взаєморозрахунків з боржником (п. 1.2.). Новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника належного виконання грошового зобов'язання (п. 1.3.), за що зобов'язується сплатити первісному кредитору винагороду в сумі 169818,13 грн. (п. 2.1.).

У додаткових поясненнях позивач зазначає, що розрахунок за цим договором був ним проведений повністю шляхом зарахування зустрічних взаємних вимог, що виникли на підставі договору оренди автомобілів від 28.12.2010 р. актом №1 від 03.01.2012 р. про зарахування зустрічних взаємних вимог. Однак, таке посилання не заслуговує на увагу як таке, що не стосується суті спору враховуючи, що не залежно від розрахунків між сторонами таких правочинів, зазначений правочин набирає чинності з моменту його підписання. Вимог про належне виконання зобов'язань між первісним і новим кредиторами суду не заявлялось. Позовних вимог про визнання недійсним вказаного правочину суду не заявлялось і вони, відповідно, не були предметом судового розгляду. Згідно із ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Повідомленням №34 від 26.12.2011 р. фізична особа -підприємець ОСОБА_2 повідомив відповідача про укладення договору уступки вимоги та набуття права вимоги до відповідача позивачем. Вимогою №3 від 10.01.2012 р. позивач звернувся до відповідача провести оплату до 19.01.2012 р.. З заяви позивача від 16.05.2012 р. вбачається, що такий розрахунок був проведений відповідачем у повному обсязі після порушення провадження у справі. Доказів проведення такої оплати на вимогу суду не надано, однак, враховуючи зміст ст. ст. 22, 43 ГПК України, підстави для неврахування факту визнання цієї обставини позивачем з матеріалів справи не вбачаються, таке визнання не порушує прав чи інтересів інших осіб.

Згідно із п. 1-1 ст. 80 ГПК України, п. 4.4. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Враховуючи наведене, провадження у справі слід припинити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 4-3, 33, 43, 75, ст.80, 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ :

Припинити провадження у справі.

Суддя Кітаєва С.Б.