Постанова

від 17.05.2012 по справі 31/296

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2012 № 31/296

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Доманської М.Л.

Зубець Л.П.

при секретарі судового засідання Мельникові О.Г. (помічник судді),

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність № 670-12 від 20.12.2011 року;

від відповідача-1: ОСОБА_3довіреність б/н від 20.04.2011року;

від відповідача-2: Хринюк О.С. паспорт серія НОМЕР_4 виданий Мінським РУГУ МВС України в

м. Києві від 04.06.1996р. (арбітражний керуючий, ліквідатор)

від третьої особи: не з'явилися;

розглянувши апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю „УкрАгроКапітал" на рішення господарського суду міста Києва від 14.12.2011 року

у справі № 31/296 (суддя Качан Н.І.)

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю „Альянс Україна",

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „УкрАгроКапітал",

2. Закритого акціонерного товариства „Переяслав-Хмельницький хлібзавод",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів

ОСОБА_5,

про відшкодування шкоди в порядку регресу 18 000,00 грн. -

встановив:

У вересні 2011 року Товариство з додатковою відповідальністю „Альянс Україна" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом про стягнення на свою користь з Товариства з обмеженою відповідальністю „УкрАгроКапітал" суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 18 000,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.12.2011 року позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача-1 на користь позивача заборгованість у розмірі 17 290,00 грн. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „УкрАгроКапітал" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва та прийняти нове, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2012 року вищезазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2012 року відповідно до статті 27 ГПК України було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_5, розгляд справи було відкладено на 06.03.2012 року відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 77 ГПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання уповноважених представників відповідачів та необхідністю витребування додаткових документів.

Відповідно до розпорядження В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-22/1/1 від 05.03.2012 року здійснено заміну складу колегії суду. Розгляд апеляційної скарги ТОВ „УкрАгроКапітал" на рішення господарського суду міста Києва від 14.12.2011 року здійснюється у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді Скрипка І.М., Зубець Л.П.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2012 року було продовжено строк розгляду спору по даній справі на 15 днів, розгляд справи було відкладено на 29.03.2012 року відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 77 ГПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання уповноважених представників відповідача-2 та третьої особи і необхідністю повторного витребування додаткових документів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2012 року розгляд справи було відкладено на 26.04.2012 року відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 77 ГПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання уповноважених представників відповідача-1, відповідача-2 та третьої особи і необхідністю повторного витребування додаткових документів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 року розгляд справи було відкладено на 17.05.2012 року відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 77 ГПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання уповноважених представників третьої особи і необхідністю повторного витребування додаткових документів.

Відповідно до розпорядження секретаря палати Київського апеляційного господарського суду № 01-22/3/1 від 17.05.2012 року здійснено заміну складу колегії суду. Розгляд апеляційної скарги ПАТ „УСК „Гарант-Авто" на рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2012 року здійснюється у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді Доманська М.Л., Зубець Л.П.

Представники третьої особи в судове засідання, яке відбулося 17.05.2012 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомлено. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

В судовому засіданні 17.05.2012 року представником відповідача-2 арбітражним керуючим (ліквідатором) ЗАТ „Переяслав-Хмельницький хлібзавод" - Хринюком О.С. на виконання вимоги попередньої ухвали суду було подано додаткові документи, які колегією суддів було долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 17.05.2012 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 14.12.2011 року та прийняти нове, яким відмовити у позові до ТОВ „УкрАгроКапітал".

Представники позивача та відповідача-2 в судовому засіданні 17.05.2012 року заперечували проти доводів відповідача-1, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу ТОВ „УкрАгроКапітал" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 14.12.2011 року - без змін.

У судовому засіданні, яке відбулось 17.05.2012 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу ТОВ „УкрАгроКапітал" слід задовольнити частково, а рішення господарського суду міста Києва від 14.12.2011 року - скасувати частково та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Відповідно до статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи 20.06.2008 року між позивачем (страховик) та ОСОБА_6 (страхувальник) було укладено Поліс добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспорту № 200.0088744 (договір страхування), за яким був застрахований транспортний засіб „Hyundai Accent", д/н НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль).

Одним із передбачених Договором страхових ризиків є дорожньо-транспортна пригода (ДТП).

01.12.2008 року в місті Києві на перехресті пр. Паладіна - вул. Булаховського сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) - за участю застрахованого автомобіля „Hyundai AccentВ» , д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_7 та автомобіля „ГАЗВ» , д/н НОМЕР_3, що належить ТОВ „Украгрокапітал", під керуванням ОСОБА_5, що підтверджується довідкою УДАІ ГУМВС України в місті Києві.

В результаті вищезазначеної ДТП застрахованому автомобілю були завдані механічні пошкодження, чим заподіяно матеріальну шкоду власнику пошкодженого т/з ОСОБА_6

03.12.2008 року страхувальник повідомив страховика про зазначене ДТП та заявою від 22.12.2008 року просив страхову компанію виплатити страхове відшкодування через систему „Аваль-Експрес".

Відповідно до Звіту про оцінку майна № 1418 від 22.12.2008 року, проведеного ТОВ „ЕАК „Довіра", вартість відновлювального ремонту у зв'язку з пошкодженням автомобіля Hyundai Accent, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка відбулася 01.12.2008 року складає 18 541,20 грн., а фактична вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля склала 17 800,00 грн., що підтверджується рахунками СТО №№ СФ-0000037 та СФ-0000037/1 від 17.12.2008 року.

Крім того, позивачу було виставлено квитанцію № 1196100064905122830/19 від 03.12.2008 року про оплату послуг з дефектування автомобіля на суму 200,00 грн.

Позивач, як страховик, виплатив страхувальнику, відповідно до умов укладеного Договору страхування на підставі страхового акту № 206-5838-0 від 23.12.2008 року, суму страхового відшкодування в розмірі 18 000,00 грн. (17 800,00 грн. вартість відновлювального ремонту + 200,00 грн. послуги з дефектування автомобіля), що підтверджується платіжним дорученням № 19635 від 23.12.2008 року.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що загальний розмір підтверджених фактичних витрат позивача з виплати страхового відшкодування складає 18 000,00 грн.

Відповідно до статті 27 Закону України „Про страхування" та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За приписами частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 19.12.2008 року у справі № 3-37020/2008р, водія автомобіля „ГАЗВ» , д/н НОМЕР_3 - ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні ДТП 01.12.2008 року внаслідок порушення п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КпАП України.

Відповідно до статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку

Згідно довідки УДАІ ГУМВС України в місті Києві про обставини ДТП 01.12.2008 року, автомобіль „ГАЗВ» , д/н НОМЕР_3 належить ТОВ „Украгрокапітал".

Також даний факт підтверджується довідкою УДАІ ГУ МВС України в місті Києві, зробленою на запит апеляційного господарського суду, з якої вбачається, що на момент ДТП 01.12.2008 року власником вказаного автомобіля „ГАЗВ» , д/н НОМЕР_3 є ТОВ „Украгрокапітал".

Посилання відповідача-1 на те що автомобіль „ГАЗВ» , д/н НОМЕР_3 на момент ДТП не був у власності у ТОВ „Украгрокапітал", а перебував у користуванні у відповідача-2 - ЗАТ „Переяслав-Хмельницький хлібзавод" належними доказами не підтверджено. Наданий в судовому засіданні відповідачем-1 договір б/н від 31.03.2006 року укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2, за умовами якого ЗАТ „Переяслав-Хмельницький хлібзавод" надав ТОВ „Украгрокапітал" територію для стоянки п'яти автомобілів відповідача-1, зокрема автомобіля „ГАЗВ» , д/н НОМЕР_3 свідчить лише про те, що автомобіль „ГАЗВ» , д/н НОМЕР_3 перебував на тимчасовому зберіганні у відповідача-2 і не підтверджує право користування т/з відповідачем-2.

Крім того, той факт, що водій ОСОБА_5 на момент ДТП працював у відповідача-2 жодним чином не доводить те, що вищезазначений автомобіль перебував у користуванні ЗАТ „Переяслав-Хмельницький хлібзавод".

За таких обставин, вірним є висновок суду першої інстанції, що на момент ДТП 01.12.2008 року власником автомобіля „ГАЗВ» , д/н НОМЕР_3 був ТОВ „Украгрокапітал", а доказів протилежного відповідачем-1 суду не надано.

Таким чином, в силу 1187 ЦК України особою відповідальною з завдані в результаті ДТП 01.12.2008 року збитки є ТОВ „Украгрокапітал", а відтак до позивача у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача-1 компенсації шкоди, завданої власнику застрахованого автомобіля „Hyundai AccentВ» , д/н НОМЕР_1 у розмірі 18 000,00 грн.

Позивач претензією про виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) вих. № Н-168/02 від 04.02.2011 року, до якої додані документи, передбачені статтею 35 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду в розмірі 18 000,00 грн., яке отримано відповідачем 08.02.2011 року.

В передбачені Законом строки, відповідач суму страхового відшкодування в порядку регресу не сплатив.

Місцевим господарським судом позовні вимоги було визнано законними, обґрунтованими та задоволено частково у розмірі 17 290,00 грн. В решті позову відмовлено.

При цьому суд першої інстанції зробив посилання на абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідно до якого страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розмір якої згідно Договору страхування становить 5%, тобто 510,00 грн.

Також, судом першої інстанції було відмовлено в стягненні з відповідача-1 на користь позивача 200,00 грн. витрат на оплату послуг з дефектування застрахованого автомобіля.

Однак, з таким рішенням місцевого господарського суду в частині відмови в задоволені позову погодитись не можна, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції помилково встановлено, що Договором страхування передбачено франшиза у розмірі 5% - 510,00 грн. на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, оскільки пунктом 13 Договору страхування сторонами встановлено, що безумовна франшиза при пошкодженні застрахованого т/з дорівнює 0%.

Отже судом першої інстанції безпідставно відмовлено позивачу у стягнення з відповідача-1 частини страхового відшкодування в розмірі 510,00 грн.

Що стосується стягнення з відповідача-1 на користь позивача 200,00 грн. витрат на оплату послуг з дефектування застрахованого автомобіля то слід зазначити наступне.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як зазначалося вище, позивачем поданому страховому випадку, що стався 01.12.2008 року було виплачено страхувальнику 18 000,00 грн. страхового відшкодування, в тому числі 200,00 грн. за оплату послуг з дефектування автомобіля згідно квитанції № 1196100064905122830/19 від 03.12.2008 року, як понесені реальні витрати на відновлювальний ремонт застрахованого автомобіля, що підтверджується платіжним дорученням № 19635 від 23.12.2008 року, відомістю № 362 виплат страхових відшкодувань позивача та листом ПАТ „Райфайзен Банк Аваль" № 43-2-1-00/943 від 10.02.2012 року.

За таких обставин матеріалами справи підтверджується, що сума страхового відшкодування яка підлягає до стягнення в порядку регресу з відповідача-1 на користь позивача становить 18 000,00 грн. та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідач-1 у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що позивач не вірно встановив суму позовних вимог у розмірі 18 000,00 грн., оскільки згідно Звіту про оцінку майна № 1418 від 22.12.2008 року вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля з урахування коефіцієнта фізичного зносу становить 15 963,65 грн.

Однак, колегією суддів дані твердження відповідача-1 відхиляються з огляду н наступне.

Так, статтею 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Однак, як вбачається із матеріалів справи та підтверджується листом М(Т)СБУ № 4893/7-3-11 від 28.02.2012 року, зробленого на запит апеляційного господарського суду, договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чинного на момент ДТП 01.12.2008 року стосовно автомобіля „ГАЗВ» , д/н НОМЕР_3 не укладалося.

Таким чином безпідставним є посилання відповідача-1 на норми Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для визначенні розміру страхового відшкодування.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, згідно якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У відповідності до приписів ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України „Про страхування" добросовісний страховик - позивач має право на відшкодування шкоди в межах фактичних затрат.

Враховуючи, що реальна вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля в розмірі 18 000,00 грн. підтверджується матеріалами справи, рахунками СТО №№ СФ-0000037 та СФ-0000037/1 від 17.12.2008 року та квитанцією № 1196100064905122830/19 від 03.12.2008 року, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем належним чином доведено розмір шкоди завданої власнику застрахованого т/з в результаті ДТП 01.12.2008 року.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем-1, що до позивача перейшло право зворотної вимоги до ТОВ „Украгрокапітал" в розмірі 18 000,00 грн., а відтак позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до положень частини 1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Позивач, у відповідності до статей 33, 34, 36 ГПК України надав суду усі необхідні письмові документи та матеріали на підтвердження та обґрунтування своїх позовних вимог.

Натомість, відповідачем-1 всупереч статей 33, 34 ГПК України не надано суду належних письмових документів та матеріалів на підтвердження та обґрунтування своїх посилань, викладених в апеляційній скарзі, доводи відповідача-1 не підтверджуються наявним у справі доказами та спростовуються чинним законодавством.

Згідно із пунктами 1, 4 частини 1 статті 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 14.12.2011 року слід скасувати частково та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

постановив:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „УкрАгроКапітал" на рішення господарського суду міста Києва від 14.12.2011 року у справі № 31/296 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 14.12.2011 року у справі № 31/296 скасувати частково.

3. Прийняти нове рішення яким позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „УкрАгроКапітал" на користь Товариства з додатковою відповідальністю „Альянс Україна" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 18 000,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 180,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Доручити місцевому господарському суду видати наказ.

6. Копію постанови суду надіслати учасникам апеляційного провадження.

7. Справу № 31/296 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя Остапенко О.М.

Судді Доманська М.Л.

Зубець Л.П.