ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.05.12 Справа № 5027/1396/2011
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Хабіб М.І.
суддів Зварич О.В.
Данко Л.С.
при секретарі судового засідання Бараняк Н.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Ютар -2006", вих. №12/15 від 30.03.12р.
на рішення господарського суду Чернівецької області від 16.03.12р.
у справі № 5027/1396/2011
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс-1", м.Новодністровськ Чернівецької області
до відповідача: приватного підприємства "Ютар-2006", м. Сокиряни Чернівецької області
про стягнення 541068, 28 грн.
За участю представників:
позивача: ОСОБА_2 -представник (довіреність в матеріалах справи);
відповідача: не з'явився (належно повідомлений).
Згідно проведеного 09.04.2012року автоматичного розподілу справа № 5027/1396/2011 визначена судді-доповідачу Хабіб М.І., в складі колегії суддів: Зварич О.В. та Якімець Г.Г.
У зв'язку із щорічною відпусткою судді (члена колегії) Якімець Г.Г., розпорядженням в.о. голови суду від 11.04.12р. у склад колегії суддів для розгляду апеляційної скарги замість судді Якімець Г.Г. введено суддю Данко Л.С.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 16.03.12 року у справі № 5027/1396/2011 (суддя Миронюк С.О.) частково задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс-1" до відповідача - приватного підприємства "Ютар-2006" про стягнення 541068, 28 грн.
Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача борг у сумі 300 000,00 грн., 65 333,56 грн. - пені, 119000 грн. - штраф в розмірі 7,0% від вартості невиконаного зобов'язання, 1500 грн. штраф в розмірі 0,5% від перерахованої суми та 9716,67грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване положеннями ст. 526, 549, 610, 611, 625 ЦК, ст. 193ГК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням в частині стягнення 65 333,56 грн. пені та 119 000,00 грн. штрафу, відповідач подав апеляційну скаргу, вважає рішення в цій частині таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить рішення суду першої інстанції скасувати частково та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій в сумі 184 333,56 грн. та судового збору у сумі 3 686,67 грн. Скаржник зазначає, що вимоги про стягнення штрафних санкцій в сумі 184 333,56 грн. (65 333,56 грн. -пені та 119000 грн. - штрафу) не підлягають до задоволення, оскільки роботи не виконані у строк з вини позивача, який на виконання договору №92 зобов'язаний був передати відповідачу проектно-кошторисну документацію, однак, не передав, у зв'язку з чим відповідач не міг приступити до виконання робіт, передбачених договором.
Позивач у відзиві (вх.2828 від 28.04.12р.) на апеляційну скаргу, спростовує доводи скаржника та зазначає, що відповідач не повідомив позивача про обставини, що перешкоджають виконанню робіт у відповідності до п.п.4.3, 8.4.8, 18.1 договору №92, відтак, вина позивача у простроченні виконання скаржником його договірних зобов'язань відсутня.
В судовому засіданні 22.05.2012р. представник позивача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу (вх.№ 2828 від 28.04.2012р.), просив рішення господарського суду Чернівецької області залишити без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідач явки повноважного представника не забезпечив, направив телеграму (вх. № 314 від 21.05.2012р.) в якій, клопоче про відкладення розгляду справи, у зв'язку з зайнятістю повноважного представника в іншому судовому засіданні.
Відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч.1 ст.77 ГПК України, є обов'язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, Зважаючи на те, що це повторне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, а також те, що клопотання відповідача не підтверджене жодними доказами, колегія суддів відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. Слід також зазначити, що чинне законодавство не обмежує сторін судового процесу у виборі та в кількості представників, які можуть представляти інтереси сторони в суді
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення позивача, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 03.12.2010р. сторонами був укладений договір субпідряду №92 на завершення будівництва першого пускового комплексу гідроагрегату № 1 Дністровської ГАЕС (далі -договір № 92), згідно з яким позивач (генпідрядник за договором) доручає, а відповідач (субпідрядник за договором) зобов'язується виконати загально-будівельні роботи згідно з Програмою будівельно-монтажних робіт на грудень 2010 рік на об'єкті, що знаходиться за адресою: Чернівецька область, м. Новодністровськ, філія "Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС".
У пункті 2.4. договору № 92 встановлено, що склад, обсяги, об'єм, види та строки виконання робіт визначаються проектно-кошторисною документацією та складаються із: програми виконання робіт (додаток 1); календарного графіку виконання робіт (додаток №2). Всі додатки до цього договору є невід'ємною частиною.
Згідно із програмою виконання робіт на 2010р. підлягали виконання наступні роботи:
влаштування вентиляційної свердловини -вартість 300 000грн.;
влаштування зворотніх відвісів огороджуючих дамб - вартість 1 400 000грн.
Відповідно до п. 3.2 ціна договору динамічна, може зменшуватись в залежності від наявності реального фінансування будівництва замовником, і становить 1700 000,00 грн. разом з ПДВ.
Генпідрядник до початку виконання робіт, в межах виділених замовником авансових платежів, може перераховувати субпідряднику авансові платежі на підставі наданих субпідрядником заявок, попередньо узгоджених генпідрядником (3.4 договору).
Згідно із п. 2.5 договору, після завершення робіт в повному обсязі замовник не пізніше 10 (десяти) банківських днів з дня підписання акту здачі-приймання виконаних робіт Сторонами виконує остаточних розрахунок з підрядником.
Відповідно до п.4.1 договору, строк виконання всього обсягу робіт по даному договору починається з моменту укладення договору та закінчується 31 грудня 2010р.
Згідно із п.6.1 договору, генпідрядник забезпечує субпідрядника проектно-кошторисною документацією (далі ПКД) на виконання окремих видів і комплексів робіт, передбачених цим договором субпідряду.
Відповідно до п.6.5 договору, генпідрядник на період дії даного договору надає субпідряднику будівельний майданчик, придатний для виконання робіт, разом з усіма необхідними для користування ним документи.
Пунктом 9.1. договору, передбачено, що за неналежне виконання зобов'язань за договором, в тому числі порушення строків виконання підрядних робіт, субпідрядник сплачує генпідряднику пеню в розмірі 0,1 % від ціни невиконаних зобов'язань за кожний день прострочення виконання зобов'язання, але не більше облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Якщо прострочення виконання зобов'язання перевищує більш ніж на 30 календарних днів, субпідрядник додатково сплачує штраф у розмірі 7,0 % від ціни невиконаних зобов'язань.
Згідно з пункту 9.4 договору №92 субпідрядник, у разі не підтвердження цільового використання коштів, перерахованих генпідрядником, сплачує генпідряднику штраф у розмірі 0,5 % від перерахованої генпідрядником суми.
Субпідрядник виконує роботи у відповідності з кошторисною документацією, будівельними нормами і правилами, затвердженою програмою та графіками виконання робіт (п.13.1 договору).
Платіжними дорученнями № 186 від 09.12.2010 р.. та № 291 від 30.12.2010 р. (а.с. 35, 36) позивач перерахував відповідачу авансові платежі на загальну суму 300 000,00 грн. (150 000,00грн + 150 000,00грн.).
Доказів передачі позивачем відповідачу до чи після укладення договору №92 будівельного майданчика та проектно-кошторисної документації на виконання окремих видів і комплексів робіт суду не надано. Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що позивач не передавав документації, оскільки відповідач не звертався за нею.
Відповідач не заперечує, що не виконав робіт, передбаче6них договором №92, пояснює це тим, що позивач не надав йому передбачених договором будівельного майданчика та проектно-кошторисної документації.
Як вбачається з матеріалів справи, крім названого договору №92, сторонами був укладений договір № 71 від 26.10.10р. на виконання робіт по встановленню жалюзей вертикальних тканевих площею 583,54 кв.м в інженерно-побутовому комплексі Дністровської ГАЕС, за яким позивач перерахував відповідачу аванс у сумі 45000 грн., що підтверджується платіжним доручення № 1 від 27.10.2010 р. (а.с.34). Згідно з повідомленням позивача № 243 від 06.12.2010 р. у зв'язку з тим, що необхідність виконання робіт, передбачених договором № 71 від 26.10.10р., відпала, позивач в односторонньому порядку зарахував аванс в сумі 45 000грн до коштів авансового платежу за договором №92 (а.с. 37).
Доказів надсилання чи вручення відповідачу вказаного листа та погодження сторонами такого зарахування матеріали справи не містять.
07.06.2011 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію №3 (вих. № 259 від 07.06.2011р.) з вимогою повернути сплачені за договором №92 авансовані кошти в сумі 345 000грн. та штрафні санкції, яку відповідач отримав 14.06.2011 р., про що свідчить поштове повідомлення.
Вимогу позивача відповідач залишив без задоволення.
28.02.2012 р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд першої інстанції стягнути з відповідача:
- за договором № 71 від 26.10.2010 р. - авансовий платіж в розмірі 45000,00 грн., а також передбачені даним договором штрафні санкції, зокрема, 4637,26 грн. пені та 4200 грн. штрафу в розмірі 7,0% від вартості невиконаного зобов'язання;
- за договором № 92 від 03.12.2010 р. - авансовий платіж в розмірі 300 000,00 грн., а також передбачені даним договором штрафні санкції -65 333,56 грн. пені, 119000 грн. штрафу в розмірі 7,0% від вартості невиконаного зобов'язання, штраф 0,5% від перерахованої суми в розмірі 1500 грн., та відповідно до статті 625 ЦКУ 3 % річних в сумі 8704,10 грн.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, місцевий суд не прийняв до розгляду вимоги, заявлені за договором № 71, мотивуючи тим, що в заяві про уточнення позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача суми авансу та штрафних санкцій по двох договорах, які є різними по своїй суті, відтак, стягнення за договором № 71 - 45000,00 грн. боргу , 4637,26 грн. пені та 4200 грн. штрафу в розмірі 7,0% від вартості невиконаного зобов'язання не може бути предметом розгляду у даній справі .
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції розглядав вимоги позивача, заявлені в первинній позовній заяві, про стягнення з відповідача заборгованості за договором №92 на суму 541068,28грн., в т.ч. 345 000, 00 грн. боргу, 65 333,56 грн. - пені, 119000 грн. - штрафу в розмірі 7,0% від вартості невиконаного зобов'язання, 1725,00 грн. штрафу в розмірі 0,5% від перерахованої суми та 10 009,72 -3% річних.
Встановивши обставини справи, оцінивши матеріали справи та доводи сторін, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, а згідно ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Частиною першою ст. 875 ЦК України встановлено, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Відповідно до частини 1 ст.838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Отже, за своєю правовою природою договір субпідряду № 92 є договором будівельного підряду, в якому позивач виступає перед відповідачем як замовник.
Згідно з частиною 1 статті 877 ЦК підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Програма виконання робіт на 2010р.(додаток №1 до договору) містить лише загальну назву робіт та їх загальну вартість: влаштування вентиляційної свердловини -вартість 300 000грн.; влаштування зворотніх відвісів огороджуючих дамб - вартість 1 400 000грн. Однак, названа програма не визначає конкретних обсягів та змісту робіт , їх ціни, зокрема, в програмі не вказано розмір вентиляційної свердловини - ширина, глибина тощо, не вказано кількість зворотніх відвісів огороджуючих дамб, їх розміри, на яких конкретно огороджуючи дамбах повинні виконуватись ці зворотні відвіси, які вимоги ставляться до робіт (якими механізмами належить виконувати певні роботи тощо).
Таким чином, програма виконання робіт на 2010р.(додаток №1 до договору) не є проектно-кошторисною документацією в розмінні ст. 877 ЦК.
Відтак, в силу частини першої ст. 875 ЦК України та умов договору субпідряду №92 (пункти 6.1 та 6.5 договору) позивач був зобов'язаний надати відповідачу будівельний майданчик та передати проектно-кошторисну документацію на виконання окремих видів і комплексів робіт, передбачених договором..
В матеріалах справи відсутня ПКД на виконання окремих видів і комплексів робіт на суму 1 700 000грн, передбачених договором №92, як пояснив представник позивача, такої документації позивач не надавав відповідачу.
В матеріалах справи наявні локальні кошториси: 7-4- ГАН -1 ( 732-30- Т7160) на підїзні дороги до споруд на суму 92 694 000грн., 2-14-132-1/732-30- Т6425 на влаштування зворотніх відвісів огороджуючої дамби верхньої водойми на суму 368 429 000грн., № 2-14 ГАН-6 (732-30-Т7145) на будівельну частину приміщення під зворотні відвіси огороджуючої дамби верхньої водойми на суму 142 867 000, та 2-10-4 ГАН-5/732-30-Т9147 на вентиляційну свердловину ПК15+40 нижньої дренажної штольні на суму 633 699 000 грн.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази надання відповідачу названих локальних кошторисів. З матеріалів справи вбачається та не заперечується представником позивача, що ці кошториси були надані суду першої інстанції, проте не були надані відповідачу, як і не був переданий будівельний майданчик. Представник позивача не заперечує проти даних фактів.
За таких обставин, апеляційний суд вважає таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, висновок місцевого суду, що матеріалами справи спростовуються доводи відповідача про ненадання йому позивачем ПКД .
Статтею 850 ЦК встановлений обов'язок замовника сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. Крім цього, в силу ст.851 підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.
Матеріалами справи підтверджено, в порушення умов договору та названих норм чинного законодавства позивач не передав відповідачу будівельний майданчик, на якому відповідач мав виконувати роботи, та ПКД на виконання робіт, передбачених договором, чим створив неможливість виконання договору відповідачем
За таких обставин стягнення з відповідача штрафних санкцій за прострочення виконання робіт -65 333,56 грн. -пені та 119000 грн. - штрафу в розмірі 7,0% від вартості невиконаного зобов'язання, є безпідставним.
Щодо доводів позивач про те, що відповідач не звертався до нього за ПКД, не повідомляв про неможливість виконання робіт, то ці доводи є необґрунтованими, оскільки чинним законодавством та умовами договору не встановлено, що замовник виконує свій обов'язок щодо передачі підряднику будівельного майданчика та ПКД після звернення підрядника та на його вимогу.
Враховуючи припинення 31.12.2010р. строку дії договору №92, вимогу позивача про повернення авансових платежів, та приписи п.3.5 договору №92, яким встановлено обов'язок підрядника повернути невикористану частину авансових платежів, місцевим судом правомірно задоволено вимогу позивача про стягнення з відповідача 300 000 грн. боргу, яким є сплачені позивачем авансові платежі за договором №92.
З оглядку на приписи ст.ст.22,58 ГПК, місцевим судом правомірно не прийняті до розгляду вимоги про стягнення коштів за договором №71, оскільки в цій частині заява про уточнення позовних вимог фактично є іншим позовом та правомірно розглянуті позовні вимоги за первинною позовною заявою.
Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
В силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
На підставі викладеного , апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, визнав встановленими ті обставини, які є недоведеними, що привело до помилкового висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 65 333,56 грн. -пені та 119000 грн. - штрафу в розмірі 7,0% від вартості невиконаного зобов'язання,. відтак, призвело до покладення на відповідача судового збору в сумі 9716,67грн., замість 6030,00грн.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу задоволити.
Рішення господарського суду Чернівецької області від 16.03.12р. у справі 5027/1396/2011 в частині стягнення з приватного підприємства "Ютар-2006" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс-1" борг в сумі 300 000,00 грн., 65 333,56 грн. - пені, 119000 грн. - штрафу в розмірі 7,0% від вартості невиконаного зобов'язання, 1500 грн. штраф в розмірі 0,5% від перерахованої суми та 9 716,60грн. судового збору (пункт 2 резолютивної частини рішення) скасувати.
В цій частині прийняти нове рішення, яким з стягнути з приватного підприємства "Ютар-2006", ідент. код 34090233, місцезнаходження: 60200, Чернівецька обл., м. Сокиряни, вул. Кобилянської, 6а (вул.Суворова, 82), на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс-1", ідент. код 35876701, місцезнаходження: 60236, Чернівецька обл., м. Новодністровськ, мікрорайон «Сонячний», буд. 20, кв. 21, - 300 000,00 грн. боргу, 1500 грн. штрафу в розмірі 0,5% від перерахованої суми та 6030,00 грн. судового збору .
В іншій частині рішення залишити без змін.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтажсервіс-1", ідент. код 35876701, місцезнаходження: 60236, Чернівецька обл., м. Новодністровськ, мікрорайон
«Сонячний», буд. 20, кв. 21, на користь приватного підприємства "Ютар-2006», ідент. код 34090233, місцезнаходження: 60200, Чернівецька обл., м. Сокиряни, вул.Кобилянської, 6а ( вул. Суворова, 82) - 1843,34грн. судового збору.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Справу повернути до господарського суду місцевого господарського суду.
Постанова підписана 25.05.2012р.
Головуючий-суддя Хабіб М.І.
суддя Данко Л.С.
суддя Зварич О.В.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 22.05.2012 |
Оприлюднено | 05.06.2012 |
Номер документу | 24381282 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Миронюк Сергій Олександрович
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Хабіб М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні