Постанова

від 29.05.2012 по справі 12/17-2500-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2012 р.Справа № 12/17-2500-2011 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Михайлова М.В., Ярош А.І.

при секретарі судового засідання Герасименко Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю від 07.09.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю №112/3 від 28.05.2012р.

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Приватного підприємства „Південьтрансресурс"

на рішення господарського суду Одеської області від 18 квітня 2012 року

у справі №12/17-2500-2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрексімпродукт ОТГМ"

до відповідача Приватного підприємства „Південьтрансресурс"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Будсистемс"

про стягнення 535252,90 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Укрексімпродукт ОТГМ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного підприємства „Південьтрансресурс" про стягнення 535252,90 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу від 02.02.2010р. №УЕ-0000224, а саме: 419279,14 грн. основного боргу, 24318,19 грн. інфляційних, 6961,18 грн. трьох відсотків річних та 84694,39 грн. пені.

15.08.2011р. ухвалою господарського суду Одеської області по справі №12/17-2500-2011 було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Будсистемс".

Рішенням господарського суду Одеської області від 18 квітня 2012 року у справі №12/17-2500-2011 (головуючий суддя Цісельський О.В., судді Гут С.Ф., Рога Н.В.) позов ТОВ „Укрексімпродукт ОТГМ" задоволено: з ПП „Південьтрансресурс" на користь позивача стягнуто 535252,90 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу від 02.02.2010р. №УЕ-0000224, а саме: 419279,14 грн. основного боргу, 24318,19 грн. інфляційних, 6961,18 грн. трьох відсотків річних, 84694,39 грн. пені; 5352,53 грн. держмита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на підтвердження матеріалами справи того факту, що на виконання договору купівлі-продажу від 02.02.2010р. №УЕ-0000224 позивач поставив, а відповідач прийняв від позивача товар, про що свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні, підписані повноважним представником відповідача, та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, оформлені відповідачем. При цьому відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів поставки позивачем за договором №УЕ-0000224 від 02.02.2010р. товару неналежної якості, а посилання відповідача на те, що товар неналежної якості поставлявся позивачем на будівельний майданчик у с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області судом до уваги не приймаються, оскільки відповідно до п.2.3 договору поставка бетону здійснювалася позивачем на об'єкт замовника, розташований по вул. Малиновського в межах пров. Союзного та вул. Заводської, а поставка бетону позивачем за іншою адресою не є предметом договору №УЕ-0000224 від 02.02.2010р. Таким чином, місцевий господарський суд визнав позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар у сумі 419279,14 грн. правомірними та обґрунтованими. Окрім того, суд першої інстанції також дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „Укрексімпродукт ОТГМ" про стягнення з відповідача інфляційних, трьох відсотків річних та пені на підставі п. 6.2 договору купівлі-продажу та ст. ст. 551, 611, 625 ЦК України, та ст. 230 ГК України.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач (ПП „Південьтрансресурс") звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ „Укрексімпродукт ОТГМ" відмовити, з посиланням при цьому на те, що оскаржуване рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, з мотивів. викладених в апеляційній скарзі.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.

Представник позивача (ТОВ „Укрексімпродукт ОТГМ") у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими позивач не погоджується з апеляційною скаргою ПП „Південьтрансресурс" просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Представник третьої особи (ТОВ „Будсистемс") в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлений, про що свідчить відповідне поштове повідомлення від 11.05.2012р.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ПП „Південьтрансресурс" за відсутністю представника ТОВ „Будсистемс".

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників позивача та відповідача, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав задоволення апеляційної скарги відповідача, з огляду на наступне.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, вбачається з матеріалів справи та перевірено під час апеляційного перегляду справи, 09.01.2009р. між ПП „Південьтрансресурс" (постачальник) та ТОВ „Будсистемс" (покупець) було укладено договір поставки №01/09, за умовами якого постачальник зобов'язався на умовах та в порядку, визначених цим договором поставляти покупцю товар, а покупець зобов'язався на умовах та в порядку, визначених цим договором, приймати та оплачувати товар.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання договору поставки №01/09 від 09.01.2009р., між ТОВ „Укрексімпродукт ОТГМ" (продавець, позивач) та ПП „Південьтрансресурс" (покупець, відповідач) 02.02.2010р. було укладено договір купівлі-продажу №УЕ-0000224 (надалі - договір), за умовами якого продавець зобов'язався передавати (поставляти), а покупець приймати та оплачувати товарний бетон та іншу продукцію (надалі - товар), загальна кількість, асортимент, одиниця виміру якої визначається сторонами в специфікаціях, які є додатками до договору та є його невід'ємною частиною.

Згідно з п.1.2 договору орієнтований обёєм поставок складає 2000 м 3 товарного бетону М-350 (В-25) П4.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.2.1, 2.3 договору ціна предмету договору договірна. На момент укладення договору, акційна ціна на товарний бетон М-350 (В-25) П4 складає 540 грн. за 1 м 3 з урахуванням ПДВ-20% та без урахування вартості доставки. Окрім того, визначені ціни на інші марки товарного бетону відповідно до таблиці викладеної у даному договорі (п.2.2.1 договору). Доставка бетону на об'єкт замовника (споруджуваний житловий будинок по вул. Малиновського в межах пров. Союзного та вул. Заводської) здійснюється транспортом постачальника за рахунок покупця. На момент укладення договору вартість доставки складає 60 грн. за 1 м 3 .

Пунктом 2.4 договору встановлено, що ціни на товарний бетон підлягають зміні у випадку зміни цін на інертні матеріали та хімічні добавки, а також при переході на поставки бетону зимових модифікацій.

За п.2.6 договору загальна вартість визначається шляхом складання вартості кожної партії товару, по всім специфікаціям до даного договору.

Пунктами 3.1, 3.2. договору встановлено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару, при узгодженій заявці на неї, здійснюються у безготівковій формі, в наступному порядку: 70% вартості за товар покупець сплачує: за товар, поставлений з 1 по 15 число місяця - до 25 числа поточного місяця, а за поставлений товар з 16 по 31 число місяця - до 10 числа наступного місяця. Оплата здійснюється після фактичної доставки товару на об'єкт покупця -споруджуваний житловий будинок по вул. Малиновського в межах вул. Заводської та пров. Союзного. Окремі строки на оплату товару можуть погоджуватися окремими додатками до договору (підписаними обома сторонами). Залишкові 30% від суми кожної партії товару покупець зобов'язується сплатити до 30.10.2010р.

За умовами п.п. 3.3, 3.4 договору звірка взаємних розрахунків за фактично отриманий товар та сплачені грошові кошти здійснюється щомісячно. Акти звірок спрямовуються покупцем на адресу продавця рекомендованою кореспонденцією та підлягають розгляду у десятиденний термін з моменту отримання. У випадку незгідності або розходження даних продавець спрямовує на адресу покупця свій варіант актів.

Відповідно до п.4.6 договору на кожну погоджену партію товару продавець зобов'язаний надати покупцю наступні супроводжувальні документи: товарно-транспортну накладну; сертифікат відповідності якості; паспорт якості.

Згідно з п.5.1 договору продавець гарантує, що якість товару відповідає нормативним вимогам та підтверджується сертифікатом (паспортом) відповідності (якості). Вимоги відносно технічних умов по якості кожної партії вказуються у специфікаціях.

Приймання товару по кількості та якості здійснюється покупцем в порядку, визначеному Інструкціями, затвердженими Постановами Державного арбітражу СРСР від 15.06.1965р. №П-6 та від 25.04.1966р. №П-7, із змінами та доповненнями (п.5.2 договору).

Пунктами 6.2, 6.3 договору передбачено, що у разі прострочки оплати (згідно умов договору, в т.ч. доповнень до нього) за поставлений товар, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 0,1% від вартості неоплаченої партії товару за кожний день прострочки платежу до дня фактичної оплати. За безпідставну відмову від прийому заявленої покупцем та направленої замовленням на адресу подавця партії товару, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 10% від вартості неприйнятої партії товару.

За п.6.4 договору у випадку документального підтвердження факту поставки товару неналежної якості (невідповідності сертифікату, паспорту якості) або невідповідності заявленому, продавець зобов'язаний, за вимогою покупця, здійснити перерахунок вартості поставленого товару з урахуванням погіршення його якості, а у випадку, коли використання товару з неналежними якісними характеристиками або невідповідними замовленої не уявляється можливим, за свій рахунок провести його заміну. Покупець має право відмовитись від прийняття та оплати товару неналежної якості або невідповідного замовленню.

Пунктами 9.1, 9.2 договору встановлено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання вповноваженими представниками сторін та скріпленням печатками сторін та діє до 31.12.2010р., або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань відповідно до умов даного договору. Розірвання цього договору в односторонньому порядку не допускається.

На виконання договору купівлі-продажу від 02.02.2010р. №УЕ-0000224 позивачем було поставлено відповідачу товарний бетон різних марок на загальну суму 1893030 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними (а.с. 90-142 т.1), підписаними повноважним представником відповідача, та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, оформленими відповідачем (а.с. 79-89 т.1), який було прийнято відповідачем на споруджуваному житловому будинку по вул. Малиновського в межах вул. Заводської та пров. Союзного та частково сплачено.

З матеріалів справи вбачається, що 22.04.2010р. та 18.06.2010р. позивачем було поставлено бетон не належної якості, у зв'язку із чим відповідачем позивачу були виставлені претензії №55/1 від 13.07.2010р. на поставку бетону від 18.06.2010р. та №61/3 від 05.10.2010р. на поставку бетону від 22.04.2010р. Зазначені претензії були розглянуті позивачем, визнані та між сторонами було проведено взаємозалік по ним, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 101-107 т.2).

Матеріалами справи встановлений факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу від 02.02.2010р. №УЕ-0000224 в частині оплати поставленого позивачем товару, що стало підставою для звернення ТОВ „Укрексімпродукт ОТГМ" до господарського суду з відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до ч.2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов''язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За умовами ст. 663 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент, зокрема: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Згідно зі ст. 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

У відповідності до ч.1 ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Проте, апеляційний господарський суд зазначає, що як вже було встановлено судом першої інстанції, доказів відмови від договору та доказів звернення із вимогою про повернення товару відповідач до суду не надав.

Як вже було вище встановлено, сторони у п.5.2 договору погодили, що приймання товару по кількості та якості здійснюється покупцем в порядку, визначеному Інструкціями, затвердженими Постановами Державного арбітражу СРСР від 15.06.1965р. №П-6 та від 25.04.1966р. №П-7, із змінами та доповненнями.

Згідно з п.6 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966 р. П-7 (далі Інструкція) приймання продукції за якістю повинно бути здійснено не пізніше 10 днів.

За п.9 Інструкції акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, що виявив приховані недоліки, якщо інші терміни не встановлені обов'язковими для сторін правилами. Коли приховані недоліки продукції можуть бути виявлені лише в процесі її обробки, виробленої послідовно двома або кількома підприємствами, акт про приховані недоліки має бути складений не пізніше чотирьох місяців з дня отримання продукції , підприємством, який виявив недоліки.

Відповідно до п.16 Інструкції при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам), договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції, одержувач призупиняє подальшу прийомну продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршення її якості та змішування з іншою однорідною продукцією. При поставці в одному населеному пункті, виклик представника виготовлювача (відправника) та його явка для участі в перевірці якості та комплектності продукції та складання акта є обов'язковими.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про не приймання до уваги посилань відповідача на поставку позивачем товару неналежної якості на будівельний майданчик у с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області, оскільки відповідно до п.2.3 договору купівлі-продажу від 02.02.2010р. №УЕ-0000224 поставка бетону позивачем здійснювалася на об'єкт замовника, розташований по вул. Малиновського в межах пров. Союзного та вул. Заводської, а поставка бетону позивачем за іншою адресою не є предметом даного договору.

При цьому апеляційний господарський суд приймає до уваги той факт, що в межах 4-х місячного терміну з моменту поставки бетону на об'єкт замовника (споруджаємий житловий будинок по вул. Малиновського в межах пров. Союзного та вул. Заводської) відповідачем лише двічі було заявлено позивачу претензії по якості поставок бетону від 22.04.2010р. та 18.06.2010р., які в свою чергу були розглянуті позивачем та між сторонами було проведено взаємозалік.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що відповідачем не доведено належними доказами у розумінні ст.ст. 32-33 ГПК України факту поставки позивачем відповідачу неякісного товару за договором купівлі-продажу від 02.02.2010р. №УЕ-0000224.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар у сумі 419279,14 грн. підтверджуються матеріалами справи, обґрунтовані та законні, а тому підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 24318,19 грн. інфляційних та 6961,18 грн. трьох відсотків річних, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційний господарський суд погоджується з розрахунками інфляційних втрат та трьох відсотків річних, наданими позивачем до суду першої інстанції, оскільки вони здійснені відповідно до вимог чинного законодавства України.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача 24318,19 грн. інфляційних та 6961,18 грн. трьох відсотків річних.

Щодо стягнення з відповідача 84694,39 грн. пені, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

За п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (пені), а відповідно до вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. (із змінами та доповненнями) розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що за прострочення платежу може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України, а з урахуванням того, що пеня, яка розрахована позивачем на підставі п.6.2 договору не перевищує пеню, що обчислено судом на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України, апеляційний господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення пені у розмірі 84694,39 грн.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „Укрексімпродукт ОТГМ" про стягнення 535252,90 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу від 02.02.2010р. №УЕ-0000224, а саме: 419279,14 грн. основного боргу, 24318,19 грн. інфляційних, 6961,18 грн. трьох відсотків річних та 84694,39 грн. пені, з огляду на їх обґрунтованість та правомірність.

Таким чином, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ПП „Південьтрансресурс" - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Одеської області від 18 квітня 2012 року у справі №12/17-2500-2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства „Південьтрансресурс" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 31 травня 2012 року.

Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов М.В. Михайлов А.І. Ярош