Постанова

від 30.05.2012 по справі 5020-1429/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2012 р. Справа № 5020-1429/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. -головуючого, Костенко Т.Ф., Сибіги О.М. розглянувши матеріали касаційної скарги приватного підприємства "АДЕПТ" на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 31.01.2012 у справігосподарського суду міста Севастополя за позовомприватного підприємства "АДЕПТ" допублічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" про визнання відсутності у відповідача права на володіння та користування трансформаторною підстанцією, зобов'язання відповідача припинити дії, як такі, що порушують право власності позивача, встановлення орендних правовідносин між сторонами стосовно користування трансформаторною підстанцією, зобов'язання відповідача укласти з позивачем договір оренди трансформаторної підстанції та встановлення судом розміру компенсації витрат на будівництво

в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача:не з'явились; від відповідача:ОСОБА_4 -дов. № 23243/0/2-11 від 20.12.2011; ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 24.11.2011 (суддя -Погребняк О.С.) позов ПП "АДЕПТ" задоволено частково. Визнано відсутність у ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" права на володіння та користування двотрансформаторною підстанцією ТП-6/0.4 кВт (ТП 1411) з силовими транформаторами 250 кВа, розташовану за адресою: м.Севастополь, вул. Лазаревська, 13/1, власником якої є ПП "Адепт". Зобов`язано ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" припинити використання двотрансформаторної підстанції ТП-6/0.4 кВт (ТП 1411) з силовими транформаторами 250 кВа. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що позивач побудував об`єкт -двотрансформаторну підстанцію та у встановленому законом порядку набув право власності на неї. Позивачем не наведено норми закону, які дають йому підстави вимагати отримання компенсації за будівництво об`єкту, право власності на який ним набуто.

Постановою від 31.01.2012 Севастопольського апеляційного господарського суду (судді: Заплава Л.М.. - головуючий, Воронцова Н.В., Котлярова О.Л.) рішення від 24.11.2011 господарського суду міста Севастополя частково скасовано. Резолютивну частину рішення викладено в іншій редакції: "У позові приватному підприємству "Адепт" відмовити".

Постанова суду мотивована тим, що підстави, на яких ґрунтуються вимоги позивача матеріалами справи не підтверджуються.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду ПП "Адепт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 319 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарськими судами встановлено, що 26.02.2004 ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго", правонаступником якого є ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго", видало військовій частині 59131 технічні умови № 202/08 на електропостачання житлової забудови по вул. Лазаревській у місті Севастополі.

Пунктом 11 технічних умов передбачено, що побудовані кабельні лінії КЛ-6 кВт та транзит в ТП-6/0.4 кВт передаються основному споживачу - ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" з дотриманням чинного законодавства України.

Правові підстави, на яких передаються кабельні лінії КЛ-6 кВт та транзит в ТП-6/0.4 кВт ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго", а також обсяг прав, який набувається відповідачем при такій передачі, технічними умовами не встановлено.

24.11.2005 листом № 1792/08 ВАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" передало технічні умови № 202/08 від 26.02.2004 ПП "Адепт", з умовою повного їх виконання.

Листом № 4647/0/2-08 від 03.04.2008 ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" продовжило військовій частині 59131 термін дії ТУ № 202/08 від 26.02.2004 до 01.11.2008.

15.01.2008 актом розмежування балансової належності електромереж і експлуатаційної відповідальності сторін між постачальником і споживачем ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" і 1997 ОМІС ЧФ РФ погодили балансову приналежність електромереж збудованих об'єктів електроенергетики, згідно якого на балансі ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" знаходяться осередки ТП 501 і в ТП-183, а на балансі 1997 ОМІС ЧФ РФ знаходяться ТП-1411, КЛ 6Кв ТП-501 - ТП 1411, КЛ 6Кв ТП-183 -ТП-1411.

10.04.2008 на виконання технічних умов між ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" та в/ч 59131 укладено договір про приєднання до електричних мереж № 25004-202 (315-08) від 15.01.2008.

Відповідно до п. 2.2.3. вказаного договору в/ч 59131 взяло на себе зобов'язання передати на баланс ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" побудовані КЛ-6 кВт від ТП-501 і ТП-183 до нової ТП-6/0,4 кВт, транзит 6 вВ в ТП -6/0,4 кВт.

22.05.2009 за актом приймання - передачі в\ч 59131 передала вказане майно на баланс ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго". Внутрішнє електричне обладнання в ТП-1411 з балансу 1997 ОМІС ЧФ РФ на баланс ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" не передавалось.

18.01.2011 Фондом комунального майна Севастопольської міської ради ПП "Адепт" видано свідоцтво про право приватної власності на нерухоме майно - трансформаторну підстанцію. 21.01.2011 право власності на вищезазначену підстанцію зареєстровано КП "Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської ради.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Зазначеною нормою передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Отже суд може захистити право або інтерес лише тим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України визначена підвідомчість спорів господарським судам України, відповідно до якої господарським судам, підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Отже, предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.

Севастопольський апеляційний господарський суд встановив, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню, оскільки, надані позивачем докази не підтверджують факт порушення ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" його прав.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарським судом апеляційної інстанції дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова суду відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 111 5 , п.1 ст. 111 9 , ст.111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 31.01.2012 Севастопольського апеляційного господарського суду зі справи №5020-1429/2011 залишити без змін.

Головуючий В.С. Божок

Судді Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга