Рішення

від 15.05.2012 по справі 5011-27/2537-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 5011-27/2537-2012 15.05.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ріелком Новий" до Треті особи 1) Товариства з обмеженою відповідальність "Ріелком" 2) Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Тор" 2) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 провизнання недійсним договору іпотеки

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_3 -представник за довіреністю від 20.04.2012 року; від відповідачів: від третьої особи: 1) не з'явились; 2) ОСОБА_4 -представник за довіреністю від 28.12.2011 року; 1) ОСОБА_5 -представник за довіреністю від 28.12.2011 року; 2) не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелком Новий" до Товариства з обмеженою відповідальність "Ріелком" та Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" про визнання недійсним іпотечного договору від 30.04.2009 року.

Ухвалою суду від 01.03.2012 року порушено провадження по справі, залучено ТОВ "Науково-виробничий центр "Тор", та призначено до розгляду на 26.03.2012 року.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 26.03.2012 року подав клопотання про залучення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору та про витребування у останнього додаткових доказів. Зокрема, відповідач 2 зазначив про те, що позивач оскаржує дійсність іпотечного договору від 30.04.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_1, обгрутовуючи свої вимоги тим, що на момент укладення та нотаріального посвідчення якого, об'єкт нерухомості, що передавався в іпотеку, перебував під арештом, накладеним ухвалою суду. Натомість, матеріали кредитної справи щодо позичальника та іпотекодавця (ТОВ "Ріелком") містять витяг з реєстру заборон відчуження нерухомого майна, згідно з яким предмет іпотеки на час укладення іпотечного договору від 30.04.2009 року не перебував під арештом.

Представники позивача та відповідача 1 у судовому засіданні 26.03.2012 року залишили вирішення клопотання відповідача 2 про залучення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на розсуд суду.

Представник третьої особи в судовому засіданні 26.03.2012 року подав витребувані судом докази.

Ухвалою суду від 26.03.2012 року залучено приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору та відкладено розгляд справи на 10.04.2012 року.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 10.04.2012 року подав витребувані судом докази та клопотання про витребування у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (третя особа 2) та від Голосіївського районного суду м. Києва додаткових доказів у зв'язку з неможливістю самостійно надати відповідні. Так, відповідачем 2 зауважено щодо обґрунтувань позивача про те, що на момент укладення та нотаріального посвідчення оскаржуваного іпотечного договору, об'єкт нерухомості, що передавався в іпотеку банку, перебував під арештом, накладеним ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 22.01.2009 року по справі № 2-1415/09. А оскільки ПАТ "Сведбанк" не залучалось до розгляду судової справи № 2-1415/09 Голосіївського районного суду м. Києва, отже і не має статусу сторони у вказаній справі та не є особою, за дорученням якої вчинялись нотаріальні дії, а відтак самостійно отримати та надати необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду справи № 5011-27/2537-2012 докази не має можливості.

Представники позивача, відповідача 1 та третьої особи 1 у судовому засіданні 10.04.2012 року залишили вирішення клопотання відповідача 2 про витребування додаткових доказів на розсуд суду.

Представник третьої особи 2 у судове засідання 10.04.2012 року не з'явився, однак через загальний відділ діловодства суду подав телеграму, в якій зазначив причини невиконання ухвали суду.

Представник позивача подав частково докази по справі та зазначив про те, що витребувані судом належним чином завірені копії кредитних договорів № 5/71385-Л/2615 від 16.06.2007 року та № 8/71385-Л/2615 від 26.11.2007 року та відомості щодо того, чи пред'являли до виконання ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 22.01.2009 року у справі № 2-1415/09 про вжиття заходів забезпечення позову, не має можливості надати, оскільки не був стороною за вказаними кредитними договорами.

Ухвалою суду від 10.04.2012 року витребувано відомості у Першої Київської державної нотаріальної контори, Голосіївського районного суду м. Києва, КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації" та відкладено розгляд справи на 23.04.2012 року.

Ухвалою суду від 23.04.2012 року відкладено розгляд справи на 27.04.2012 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 27.04.2012 року, у зв'язку із перебуванням судді Дідиченко М.А. у відпустці, справу № 5011-27/2537-2012 передано для розгляду судді Стасюку С.В.

Ухвалою суду від 27.04.2012 року справу 5011-27/2537-2012 суддею Стасюком С.В. прийнято до свого провадження, судове засідання призначено на 15.05.2012 року.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 15.05.2012 року у зв'язку із виходом судді Дідиченко М. А. із відпустки, справу № 5011-27/2537-2012 передано для розгляду судді Дідиченко М. А.

Ухвалою суду від 15.05.2012 року справа № 5011-27/2537-2012 прийнята до розгляду суддею Дідиченко М.А.

Представник позивача у судовому засіданні 15.05.2012 року підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 15.05.2012 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позовних вимог у повному обсязі та зазначив, що Закону України «Про іпотеку»не містить заборони на укладення іпотечного договору за яким предметом іпотеки є майно щодо якого встанволено обмеження розпорядження.

Представник відповідача 1 та представник третьої особи 2 у судове засідання 15.05.2012 року не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.04.2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк»(надалі -відповідач 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріелком»(надалі -відповідач 1) укладено іпотечний договір, відповідно до якого, на забезпечення виконання основного зобов'язання за кредитним договором № 8/71385-Л2615 від 26.11.2007 оку та кредитним договором № 5/7135-Л/2615від 16.06.2007 року, відповідачем 1 було передано в іпотеку: нежиле приміщення № 1, яке знаходиться на 2-му поверсі загальною площею 1126 60 кв.м., нежиле приміщення № 1а, загальною площею 1551,80 кв.м., нежиле приміщення № 2 загальною площею 274,80 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 172.

01.11.2011 року відділом державної реєстрації Печерської районної у м. Києві державної адміністрації було зареєстроване Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріелком»шляхом виділення нового товариства з ТОВ «Ріелком».

Відповідно до розподільчого балансу відповідача 1 та розшифровки основних засобів переданих позивачу нежиле приміщення № 1а, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 172 загальною площею 1551,80 кв.м. та нежиле приміщення № 1, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 172 загальною площею 1126,60 кв.м. передано ТОВ «Ріелком Новий»та обліковується ним на самостійному балансі Товариства.

Згідно із інформації із Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 22.01.2009 року у справі № 2-1415/09 було вжито заходів забезпечення позову та накладено арешт на нежиле приміщення № 1, яке знаходиться на 2-му поверсі загальною площею 1126,60 кв.м., нежиле приміщення № 1а, загальною площею 1551,80 кв.м., нежиле приміщення № 2 загальною площею 274,80 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 172.

Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду з позовом про визнання іпотечного договору недійсним на підставі ст. 6 Закону України «Про іпотеку».

Згідно із ст. 1 Закону України «Про іпотеку»іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про іпотеку»у разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку.

Право розпорядження полягає в юридичній можливості власника визначати фактичну і юридичну долю речі. Визначення фактичної долі речі полягає в зміні її фізичної сутності, аж до повного знищення. Юридична доля речі може бути визначена шляхом передачі права власності іншій особі, передачі в оренду, заставу або шляхом відмови від права на річ.

При цьому, арешт майна це накладення заборони на розпорядження майном.

Заборона розпоряджатися майном -це фактичне обмеження права його власника щодо відчуження арештованого майна, яке може мати певні особливості в залежності від виду майна. З метою застосування такого засобу існує Єдиний реєстр для реєстрації заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, до якого нотаріуси вносять відповідні відомості про накладені заборони або арешти майна.

Як зазначалося вище, ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 22.01.2009 року у справі № 2-1415/09 було вжито заходів до забезпечення позову та накладено арешт на нежиле приміщення № 1, яке знаходиться на 2-му поверсі загальною площею 1126,60 кв.м., нежиле приміщення № 1а, загальною площею 1551,80 кв.м., нежиле приміщення № 2 загальною площею 274,80 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 172.

Отже, постановивши 22.01.2009 року ухвалу Голосіївський районний суд м. Києва заборонив власнику вищезазначеного майна здійснювати дії по його відчуженню.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно із ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Таким чином, арешт на нежиле приміщення № 1, яке знаходиться на 2 поверсі загальною площею 1126,60 кв.м., нежиле приміщення № 1а, загальною площею 1551,80 кв.м., нежиле приміщення № 2 загальною площею 274,80 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 172 є обов'язковим для всіх осіб, яких він стосується або може стосуватись з 22.01.2009 року.

Статтею 575 ЦК України передбачено, що іпотека є різновидом застави.

Відповідно до ст. 576 ЦК України предметом застави може бути будь-яке майно, що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач 2 зазначає, що станом на день укладення оспорюваного договору Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна не містив заборони відчуження вищезазначеного майна, а тому іпотечний договір вчинений у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Однак, суд не погоджується з даними запереченнями відповідача 2 враховуючи наступне.

Як встановлено судом, відповідно до відповіді Голосіївського районного суду м. Києва на запит, останній направив ухвалу про накладення арешту від 22.01.2009 року у справі № 2-1415/09 для відома сторонам справи -ОСОБА_6, ТОВ «Ріелком», а також для відома та виконання на адресу Першої київської державної нотаріальної контори та КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна».

Крім того, сторона оспорюваного іпотечного договору -Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріелком»була стороною у цивільній справі № 2-1415/09, а тому знала про накладення арешту на майно, яке є предметом іпотеки.

Як зазначалося вище, предметом застави може бути будь-яке майно, що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення (ст. 576 ЦК України).

Так, оскільки на предмет іпотеки - нежиле приміщення № 1, яке знаходиться на 2-му поверсі загальною площею 1126,60 кв.м., нежиле приміщення № 1а, загальною площею 1551,80 кв.м., нежиле приміщення № 2 загальною площею 274,80 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 172, накладено арешт ухвалою суду, воно не може бути відчужене та не може бути звернуто стягнення на нього.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Згідно статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 6 Закону України «Про іпотеку»у разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку.

Отже, враховуючи те, що ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 22.01.2009 року у справі № 2-1415/09 було накладено арешт на майно, яке є предметом договору іпотеки від 30.04.2009 року, укладеного між відповідачами у справі № 5011-27/2537-2012, суд приходить до висновку, що відповідачі в момент вчинення правочину (укладення договору іпотеки) порушили ст. 6 Закону України «Про іпотеку»та ст. 576 ЦК України, оскільки предметом даного договору є нерухоме майно, яке не могло бути відчужене заставодавцем в момент укладення договору, у заставодавця було відсутнє відповідне майнове право розпоряджатися об'єктом іпотеки.

Беручи до уваги викладене, позовні вимоги про визнання іпотечного договору від 30.04.2009 року укладеного між ТОВ «Ріелком»та АТ «Сведбанк»недійсним з моменту укладення підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 49 ГПК України передбачено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки, спір виник внаслідок неправильних дій ТОВ «Ріелком», а саме останній знав, що предмет іпотеки не може бути відчужений, суд покладає судовий збір у повному обсязі на відповідача 1.

На підставі викладеного, керуючись статтями 203, 215ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсним з моменту укладення іпотечний договір від 30.04.2009 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріелком»(код ЄДРПОУ 33498899) та Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк»(код ЄДРПОУ 19356840).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелком»(08300, Київська область, м. Бориспіль, вул.. Київський шлях, 14, оф. 505; код ЄДРПОУ 33498899) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелком Новий»(03150, м. Київ, вул.. Анрі Барбюса, 5-В, кім. 9; код ЄДРПОУ 37954409) судовий збір у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А.

дата підписання 22.05.2012 року