Рішення

від 22.05.2012 по справі 5016/376/2012(1/27)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2012 р. Справа № 5016/376/2012(1/27)

м. Миколаїв

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ СР"

/80465, смт. Новий Яричів, Кам'янка-Бузький район, Львівської області, вул. Шашкевича, 29/

до 1-ого відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва

/54000, м. Миколаїв, пр.-т. Миру, 62-А/

до 2-ого відповідача: Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України

/м. Київ, вул. Курська, 13А/.

про : стягнення 190335,60 грн.

Суддя Васильєва Л.І.

Представники:

Від позивача:ОСОБА_1, дов. від 03.11.2011р. Від 1-ого відповідача:ОСОБА_2, дов. від 30.12.2011р. Від 2-ого відповідача:не з'явився

Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача вартості поставленого вугілля кам'яного в сумі 190335,60 грн.

Перший відповідач - КЕВ м. Миколаєва в відзиві позовні вимоги не визнає і просить суд урахувати, що КЕВ м. Миколаєва є бюджетною установою і фінансується за рахунок коштів з Державного бюджету, що виділяється Міністерством оборони України на підставі Закону "Про державні закупівлі". Договір про закупівлю укладається в письмовій формі, істотними умовами якого є порядок здійснення оплати, ціна договору. Сторонами не досягнуто усіх істотних умов, отже договір вважається не укладеним.

Другий відповідач відзив по суті позову не надав. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 03340211.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, господарський суд,

встановив:

28.12.2010 року позивач поставив першому відповідачу 136,5 тонн вугілля кам'яного марки АС 6-13.

Факт прийняття першим відповідачем вугілля засвідчений відміткою в залізничній накладній № 50633576, яка підписана відповідачем, актами прийому вугілля від 28.12.2010р. №№ 27, № 28.

Із поданих доказів вбачається, що між приватним підприємством "БК-ВІВАТ" (Постачальник) та ТОВ "Світ СР" (Замовник) укладений договір постачання вугільної продукції № 2411/1 від 24.11.2010 р. За умовами цього договору приватне підприємство "БК-ВІВАТ" зобов'язалося поставити (передати у власність) до 31.12.2010 р, а покупець прийняти і оплатити поставлене кам'яне вугілля марки АС 6-13 в кількості 1725 тонн за ціною 1300,00 грн. за тонну. ТОВ "Світ СР" у заявці на постачання зобов'язаний визначити реквізити вантажоодержувача та власника товару (п. 3.2 договору).

Постачальник, що поставив товар, зобов'язаний повідомити покупця про проведення відвантаження, та протягом 10 днів від дати поставки надати покупцю оригінал рахунку на товар, сертифікат якості, копії залізничних накладних, видаткову та податкову накладну, акт прийому-передачі товару (п. 3.6 договору).

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця у момент поставки товару (п. 3.8 договору).

Як вбачається із залізничної накладної № 50633576 та актів прийому вугілля від 14 грудня 2011р. № № 27, 28, відправником вугілля виступало ПП «Арагон», яке надавало експедиційні послуги по навантаженню вугілля ПП «БК-ВІВАТ». Факт того, що під час навантаження вугілля було власністю ПП «БК-ВІВАТ» підтверджується відміткою відправника на залізничній накладній № 27-12/7 від 27.12.2012р. та листом про власність наданим ПП Арагон від 23.12.2010р. № 23/12/6.

ТОВ "Світ СР" придбане у ПП "БК-ВІВАТ" вугілля оплатило, що підтверджено видатковою накладною № 2312 від 23.12.2010р., актом приймання -передачі вугілля № 2812/12(а.с. 11-12).

Також приватне підприємство "БК-ВІВАТ" надіслало на адресу ТОВ "Світ СР" та начальнику ГКЕУ Збройних Сил України листа вих. №27-12/7 від 27.12.2010 про те, що відвантажене вугілля в адрес КЕВ м. Миколаїв марки АС (6-13) в кількості 136,500 тонн в зазначених двох вагонах є власністю ТОВ "Світ СР" (а.с. 10).

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З матеріалів справи вбачається, що 1-й відповідач є структурною одиницею Збройних сил України та фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Нормами статей 1, 2 Закону України „Про здійснення державних закупівель" цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень, а робіт - 300 тисяч гривень.

Відповідно до ст. 40 зазначеного Закону, договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Типовий договір про закупівлю затверджується Уповноваженим органом. У разі здійснення закупівлі за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів замовник має право передбачати у договорах про закупівлю здійснення попередньої оплати відповідно до вимог бюджетного законодавства. Учасник - переможець процедури закупівлі при укладенні договору повинен надати дозвіл або ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством. Забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, на здійснення закупівлі товарів на суму, що перевищує 100000 грн., для забезпечення утримання структурних одиниць Збройних сил України поширюються загальні вимоги, встановлені Законом України „Про здійснення державних закупівель" для здійснення процедурі закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти. Укладення договорів, оплата товарів без проведення процедур, визначених даним законом, заборонена.

У матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ "Світ СР" поставило вугілля відповідачу на підставі письмового договору поставки чи плану, наявність яких заперечується відповідачем.

Факт прийняття відповідачем вугілля засвідчений відміткою в залізничній накладній № 50633576, яка підписана відповідачем, актами прийому вугілля від 14.12.2011р. №№ 27, № 28.

Відповідач не відмовився від вугілля марки Антрацит, що надійшло на його адресу по залізничній накладній № 50633576. Разом з тим вартість відвантаженого вугілля не оплатив.

Із зазначених обставин випливає, що відповідач набув вугілля марки антрацит, що надійшло на його адресу по залізничній накладній № 50633576 від 27.12.2010 у кількості 136,5 тонн без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно).

Відповідно приписів частин 1 і 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно приписів статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

В разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

У судовому засіданні позивач пояснив, що вугілля було відвантажене відповідачем на відкриту площадку два роки тому назад.

Доводи першого відповідача та довідка від 17.04.2012р. стосовно того, що вугілля ним не використане, судом відхиляються оскільки ним не надано доказів щодо ідентифікації цього вугілля, а саме доказів відмови від прийняття вугілля, акту про прийняття на зберігання (місце, умови зберігання) тощо.

З вищезазначених підстав, суд погоджується з доводами позивача щодо неможливості повернути в натурі безпідставно набуте вугілля кам'яне марки АС 6-13 в кількості 136,5 тонн.

У зв'язку з неможливістю повернути в натурі безпідставно набуте вугілля відповідач повинен відшкодувати його вартість.

Позивач просить стягнути з відповідача вартість безпідставно набутого майна - вугілля кам'яного марки АС 6-13 в кількості 136,5 тонн, яка становить 190335,60 грн. та складається з:

- 177450,00 грн. - вартість вугілля, яке було придбано позивачем у ПП «БК-ВІВАТ»;

- 9789, 60 грн. -витрати на транспортування;

- 3096,00 грн. -інші додаткові витрати (супровід вантажу, витрати на аналіз вугілля, адміністративні витрати).

Позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Сума позову складається з вартості вугілля, яке було придбано позивачем у ПП «БК-ВІВАТ»у сумі 177450,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 2312 від 23.12.2010р.; витрат на транспортування в сумі 9789, 60 грн., що підтверджується накладною № 50633576; інших додаткових витрат в сумі 3096,00 грн., у тому числі витрати на аналіз вугілля в сумі 574,30 грн. (підтверджується рахунком № 124 від 08.12.2010р.), супровід вантажу, адміністративні витрати.

Разом з тим позивач не надав розрахунку адміністративних витрат та витрат на супровід вантажу, не надав первинні документи, які підтверджують вказані витрати та доказів того, що ці витрати стосуються саме цієї партії поставленого вугілля: з наданого позивачем акту № ОУ-0000022 здачі-прийняття робіт (надання послуг маркетингу) на суму 1020,00 грн., не вбачається що вказані послуги маркетингу відносяться саме до поставки відповідачу вугілля кам'яного марки АС 6-13 в кількості 136,5 тонн.

Отже, позивач не довів належними доказами, наявність у відповідача заборгованості за супровід вантажу та адміністративні витрати в сумі 2521,70 грн., а отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.

Приймаючи до уваги, що при поставці вугілля були порушені вимоги Закону України „Про здійснення державних закупівель", суд вважає необхідним направити на адреси відповідачів окрему ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва, 54056, пр-т Миру, 62-а, м. Миколаїв, ідентифікаційний номер 08029523 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ СР", 80465, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, смт. Новий Яричів, вул. Шашкевича, 29, ідентифікаційний номер 35217411) 187813,36 грн., судові витрати в сумі 3756,55 грн.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Направити окремі ухвали відносно Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва та Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.I.Васильєва

Повний текст рішення складено та підписано 30.05.2012р.