Постанова

від 27.09.2012 по справі 5016/376/2012(1/27)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2012 р. Справа № 5016/376/2012(1/27) Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Гоголь Т.Г., суддівВолковицької Н.О., Швеця В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін позивача: відповідача: матеріали касаційної скарги Сидорак Р.Б. -дов. від 13.06.12, не з'явились, повідомлені належно, Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ СР" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.07.12 у справі№5016/376/2012(1/27) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Світ СР" до 1. Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаїв 2. Головного Квартирно-експлуатаційного управління Збройних сил України простягнення 190335,60 грн.

Розпорядженням Заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 26.09.12 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Гоголь Т.Г. - головуючого, Волковицької Н.О., Швеця В.О.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ СР" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаїв 190335,60 грн. вартості поставленого кам'яного вугілля, з урахуванням витрат на транспортування і додаткових витрат. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що він поставив відповідачеві-1 136,5 т вугілля кам'яне марки АС 6-13. Відповідач вказане вугілля отримав, проте не оплатив його вартості і не повернув позивачеві. Позивач вважав, що спірне вугілля отримано відповідачем-1 без правових підстав, а відтак, за приписами статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України, вартість останнього підлягає стягненню з відповідача-1.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 22.05.12 (суддя Васильєва Л.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 187813,36 грн. Господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідач-1 набув спірне вугілля без достатньої правової підстави; у зв'язку із неможливістю повернення в натурі відповідачем-1 саме спірного вугілля, суд визнав підставним стягнення з останнього його вартості (з урахування додаткових витрат). У стягненні 2521,70 грн. заборгованості за супровід вантажу і адміністративні витрати відмовлено через їх недоведеність. Судове рішення обґрунтовано приписами статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Одеський апеляційний господарський суд постановою від 10.07.12 (судді: Мирошниченко М.А., Головей В.М., Шевченко В.В.) перевірене рішення суду першої інстанції скасував. В позові відмовив. Апеляційний господарський суд виходив з того, що спірне вугілля набуто відповідачем-1 без достатньої правової підстави, проте, визнав передчасним стягнення вартості такого до вирішення питання щодо можливості його повернення в натурі. Суд установив факт наявності спірного вугілля у відповідача-1. При цьому, апеляційним господарським судом було враховано, що вартість безпідставно набутого майна, як то передбачено приписами статті 1213 Цивільного кодексу України, відшкодовується потерпілому у разі неможливості повернення такого в натурі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ СР" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, рішення залишити без змін. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник посилається на порушення апеляційним господарським судом приписів статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Товариство вказує на неможливість ідентифікації спірного вугілля та, відповідно, повернення саме його позивачеві, оскільки відповідач-1 упродовж року отримує значну кількість вугілля і від інших постачальників. Разом з тим, скаржник стверджує і про неможливість здійснення відбору проб такого вугілля для підтвердження його якості, оскільки воно зберігається на відкритих площадках відповідача-1. Товариство вважає, що апеляційним господарським судом докази у справі належно не оцінені.

Від відповідача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представника позивача, переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства відзначає наступне.

Господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що 28.12.10 Товариство з обмеженою відповідальністю "Світ СР" поставило Квартирно-експлуатаційному відділу м. Миколаїв 136,5 тон вугілля кам'яного марки АС 6-13. Проте, відповідач-1, отримавши зазначене вугілля за нього не розрахувався, та позивачеві його не повернув. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ СР" про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаїв 190335,60 грн. вартості поставленого кам'яного вугілля, з урахуванням витрат на транспортування і додаткових витрат. Як на підставу позову, позивач посилався на приписи статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України. При цьому він зазначав, що спірне вугілля є таким, що утримується відповідачем-1 без достатніх правових підстав, оскільки його вартість останнім не оплачена і воно не повернуто позивачеві, у зв'язку з чим позивач вважав підставним стягнення з відповідача саме вартості поставлено вугілля. Наслідки набуття, збереження майна без достатньої правової підстави унормовано Главою 83 Цивільного кодексу України. Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави - безпідставно набуте майно, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Таким чином, обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави для набуття майна однією особою за рахунок іншої особи. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом чи правочином. Згідно зі статтею 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. Вказаний припис унормовує обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. Це означає, що поверненню підлягає саме та індивідуально визначена річ, яку набув або зберіг набувач, або така ж кількість родових речей тієї ж якості . Якщо повернути безпідставно набуте майно в натурі неможливо (внаслідок його знищення, загублення або передачі його набувачем третій особі тощо), набувач зобов'язаний відшкодувати потерпілому вартість такого майна. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відповідно до приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційна інстанція за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі. Дослідивши усі обставини та зібрані у справі докази, апеляційний господарський суд установив, факт набуття відповідачем-1 136,5 т вугілля кам'яного марки АС 6-13 без достатніх правових підстав. Установлено апеляційним господарським судом і те, з підтвердженням матеріалами справи, що спірне вугілля є в наявності у відповідача-1 (не використане ним) і що його можливо повернути в натурі. При цьому, судом апеляційної інстанції було враховано, що позивач з вимогами про повернення безпідставно утримуваного вугілля до відповідача-1 не звертався; що можливість повернення спірного майна відповідачем-1 не заперечується. Відтак, за встановленого факту наявності в натурі спірного вугілля та можливості його повернення позивачеві, апеляційний господарський суд, з урахуванням приписів статті 1213 Цивільного кодексу України, підставно визнав передчасним стягнення з відповідача-1 його вартості та відмовив у позові. Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі апеляційним господарським судом. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Доводи касаційної скарги визнаються неспроможними, оскільки спростовуються обставинами установленими апеляційним господарським судом та ґрунтуються на переоцінці доказів, яка за приписами статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції.

За таких обставин, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.07.12 у справі №5016/376/2012(1/27) залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ СР" - без задоволення.

Головуючий Т.Гоголь

Судді Н.Волковицька

В.Швець