Рішення

від 31.05.2012 по справі 26/037-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" травня 2012 р. Справа № 26/037-12

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ДМТ-Центр", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Білка Фарм", Київська обл., м. Біла Церква про стягнення 11 534,31 грн., за участю представників:

позивача:ОСОБА_1, довіреність № 45-ю від 08.12.2011 року; відповідача:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2012 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 10 470,09 грн. основного боргу, 246,12 грн. 3% річних, 818,10 грн. пені, а загалом 11 534,31 грн., у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати поставленого товару за договором № 1304 від 18.04.2010 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.04.2012 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 10.05.2012 року.

Ухвалами господарського суду Київської області від 10.05.2012 року та 24.05.2012 року розгляд справи було відкладено відповідно на 24.05.2012 року та 31.05.2012 року.

Через канцелярію суду 31.05.2012 року позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 10 470,09 грн. основного боргу, 1 448,76 грн. пені, 215,14 грн. 3% річних.

Представник відповідача в судове засідання 31.05.2012 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.04.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „ДМТ-Центр" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Білка Фарм" (покупець) укладено договір № 1304, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товари медичного призначення в асортименті (товар), а покупець прийняти та оплатити отриманий товар за ціною та у термін, що визначений цим договором.

Даний договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31.12.2010 року. Якщо за 20 календарних днів до закінчення строку дії жодна із сторін не повідомить про свій намір його розірвати, договір вважається пролонгованим до кінця наступного календарного року на тих же умовах (п. 7.1 договору).

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Відповідно до п. 3.3 договору сторони за взаємною згодою визначають для кожної партії товару найбільш зручні та вигідні умови оплати, що впливають на ціну товару. Умови оплати повинні бути вказані в замовленні покупця та накладній продавця і можуть бути наступними: - покупець здійснює 100-відсоткову передоплату товару (п. 3.3.1 договору); - за домовленістю з продавцем та при наявності достатньої кількості товару на складі покупець може взяти товар на реалізацію (п. 3.3.2 договору); - оплата за поставлений товар здійснюється протягом 30 банківських днів з моменту його отримання покупцем (п. 3.3.3 договору).

На виконання умов договору позивач у період з серпня 2010 року по квітень 2011 року поставив відповідачу товар на загальну суму 24 767,03 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

Проте, відповідач за отриманий від позивача товар на суму 24 767,03 грн. розрахувався частково, і має заборгованість перед останнім заборгованість у сумі 10 470,09 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з поставки товару за договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 10 470,09 грн.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 10 470,09 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленої продукції за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 246,12 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Крім суми боргу, позивачем нарахована пеня за несвоєчасну оплату поставленого товару в розмірі 1 448,76 грн. пені.

Згідно з п. 5.2 договору у разі порушення строків оплати товару, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,5% від суми оплати за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення прострочення платежу.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за не виконання або неналежне виконання грошових зобов'язань" від 29.04.1994 року № 02-5/293, пеня встановлена чинним законодавством або договором, підлягає сплаті за весь період часу, протягом якого не виконано грошове зобов'язання з урахуванням 6-місячного строку позовної давності.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені встановив, що заявлений позивачем до стягнення розрахунок пені за несвоєчасну оплату поставленого товару в розмірі 1 448,76 грн. є арифметично невірним, оскільки позивачем нарахована пеня з порушенням граничного терміну, встановленого законодавством України (п. 6 ст. 232 ГК України), а також в порушення статей 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", у зв'язку з чим стягненню підлягає розмір пені, здійснений за розрахунком суду та з урахуванням норм статті 232 Господарського кодексу України в сумі 820,90 грн.

В іншій частині позовних вимог про стягнення пені в позові слід відмовити.

Судовий збір у розмірі 1 526,29 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

Згідно статті 4 Закону України „Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року , в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону України „Про Державний бюджет України на 2012 рік" станом на 1 січня 2012 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 073,00 грн.

Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв поданих у 2012 році в господарському суді майнового характеру становить не менше 1 609,50 грн. та не більше 64 380,00 грн.

Оскільки позивачем пред'явлено позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог в загальному розмірі 12 133,99 грн., то судовий збір мав бути сплачений в розмірі 1 609,50 грн.

Проте, позивачем подані платіжні доручення № 5775 від 26.03.2012 року та № 5848 від 03.04.2012 року, з яких вбачається, що судовий збір сплачено в розмірі 1 641,00 грн., тобто у більшому розмірі ніж передбачено законом.

Пункт 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір" встановлює, що сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, зайво сплачений позивачем судовий збір в сумі 31,50 грн. підлягає поверненню позивачу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Білка Фарм" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 21-А, код 36969917) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДМТ-Центр" (01010, АДРЕСА_1, код 34529098) 10 470 (десять тисяч чотириста сімдесят) грн. 09 коп. основного боргу, 820 (вісімсот двадцять) грн. 90 коп. пені, 215 (двісті п'ятнадцять) грн. 14 коп. 3% річних, 1 526 (одну тисячу п'ятсот двадцять шість) грн. 29 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

На підставі даного рішення повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „ДМТ-Центр" (01010, АДРЕСА_1, код 34529098) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в розмірі 31 (тридцять одна) грн. 50 коп., що перерахований платіжним дорученням № 5848 від 03.04.2012 року. Оригінал платіжного доручення № 5848 від 03.04.2012 року залишити в матеріалах справи господарського суду Київської області № 26/037-12.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 01.06.2012 р.

Суддя Т.Д. Лилак