Постанова

від 30.05.2012 по справі 35/279

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2012 № 35/279

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Чорної Л.В.

Тищенко О.В.

при секретарі: Дмитрина Д.О.

За участю представників:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність №137 від 02.04.2012;

від відповідача - ОСОБА_3, довіреність №20-10 від 28.02.2012;

від третьої особи 1 - не з'явився;

від третьої особи 2 - ОСОБА_4, довіреність №02-411 від 29.03.2012;

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал"

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2012

у справі № 35/279 (головуючий суддя Літвінова М.Є., судді - Івченко А.М., Шаптала Є.Ю.)

за позовом Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал"

до Комунального підприємства „Відрадненське" Солом'янської районної в місті Києві ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Комунальне підприємство „Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду"

2) Комунальне підприємство Київської міської державної адміністрації „Головний інформаційно-обчислювальний центр"

про стягнення 1875092,76 грн.

Суть спору та апеляційної скарги:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до Комунального підприємства "Відрадненське" про стягнення 1679463,34 грн. - основного боргу, 96188,79грн. - інфляційних втрат, 16125,51 грн. - 3% річних, 83315,12 грн. - пені, та стягнення судових витрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2012 у справі №35/279 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2012 у справі №35/279 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал" задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2012 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 30.05.2012.

Через відділ документального забезпечення суду від третьої особи 2 надійшли письмові пояснення по справі.

В судове засідання 30.05.2012 з'явились представники сторін та третьої особи 2.

Представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Представник третьої особи 2 надав свої пояснення, у вирішення спору поклався на розсуд суду.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", яке в подальшому змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" та Комунальним підприємством "Відрадненське" було укладено договір №08204-А/2-09 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з постачання питної води та прийняти від нього стічні води у систему каналізації міста Києва, а абонент зобов'язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому послуг на умовах цього договору, дотримуватись порядку користування питної водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19.02.2002, а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Як передбачено п. 2.1.1. договору, облік спожитої питної води здійснюється за показниками лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом.

Згідно з п. 2.1.2. зазначеного договору, зняття показників лічильника (-ів) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.

Відповідно до п. 2.1.4. договору кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до Правил користування та місцевих правил приймання.

Згідно з п. 2.2.1. договору, постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді -дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору, постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

Як передбачено п. 2.2.2. договору, у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у п'ятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

Відповідно до п. 2.2.3. договору, в разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає про те, що за період з 01.08.2010 по 30.04.2011 відповідачу були надані послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 6991951,38 грн., проте в порушення умов договору відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати вартості спожитих послуг, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 1679463,34 грн.

Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до статей 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.08 р., суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі, або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, враховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ними за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

З матеріалів справи вбачається, що на балансі Комунального підприємства „Відрадненське" Солом'янської районної в місті Києві ради відсутні теплові пункти (бойлери), натомість позивач виставляє рахунки відповідачу за холодну воду, що йде на підігрів по бойлерам, які перебувають на балансі ПАТ "Київенерго" -УТРМ, Південно-західної залізниці Київського будівельно-монтажного експлуатаційного управління №1, Київського медичного коледжу імені П.І. Гаврося, Київського авторемонтного заводу №6 та КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду".

Згідно з наявними в матеріалах справи розрахунками, позивачем нараховано відповідачу за гарячу воду, що йде на підігрів по вищезазначеним бойлерам 1606958,56 грн.

Розпорядженнями КМДА від 28.08.2007 №1127 (пункт 4), від 30.01.2009 № 95 (пункт 7), від 29.04.2009 № 516 (пункт 6), від 31.08.2009 № 980 (пункт 7), від 30.11.2009 №1332 (пункт 6), було передбачено, що балансоутримувачі теплових пунктів повинні укладати з Публічним акціонерним товариством „Акціонерна компанія „Київводоканал" договори на придбання холодної води, що використовується для вироблення послуги з централізованого водопостачання гарячої води.

Умовами укладеного між сторонами договору №08204-А/2-09 від 01.04.2008, на який посилається позивач як на підставу позову, не передбачено надання позивачем послуг з постачання питної води для потреб гарячого водопостачання і вказаний договір не передбачає обов'язку відповідача сплачувати за послуги з постачання холодної води, що використовується для виготовлення гарячої води. Додаткової угоди про постачання холодної води для потреб гарячого водопостачання між позивачем та відповідачем не укладено.

За таких обставин, нарахування позивачем відповідачу за послуги з постачання води для підігріву за договором №08204-А/2-09 від 01.04.2008 за період з 01.08.2010 до 30.04.2011 у сумі 1606958,56 грн. є безпідставним.

З урахуванням наведеного, сума заборгованості відповідача за вказаний період становила 72504,90 грн.

Місцевим господарським судом встановлено, що на виконання вищезазначеного договору КП "ГІОЦ" здійснює на замовлення балансоутримувача обробку та розщеплення платежів споживачів житлово-комунальних послуг відповідача на складові по видах житлово-комунальних послуг та перераховує розщеплені кошти із транзитного рахунку ГІОЦ на рахунки виробників та виконавців, реквізити яких вказує відповідач в дислокації до договору.

Відповідно до наданої КП "ГІОЦ" інформації про сплату та зарахування коштів на розрахунковий рахунок ПАТ "АК "Київводоканал" за холодну воду та водовідведення холодної води, холодну воду для підігріву, водовідведення гарячої води, сплачених мешканцями КП "Відраденське" за період з 01.08.2010 по 01.05.2011, на рахунок позивача було зараховано 4861788,57 грн.

Також, згідно із наданою КП "ГІОЦ" інформацією про сплату та зарахування коштів на розрахунковий рахунок ПАТ "АК "Київводоканал" за холодну воду та водовідведення холодної води, сплачених мешканцями КП "Відраденське" за період з 01.05.2011 по 01.01.2012 на рахунок позивача було зараховано 3209475,22 грн., з яких 353020,12 грн. - у травні 2011 і які відповідно до п.2.2.2. договору незалежно від призначення платежу повинні бути першочергово зараховані в погашення боргу.

КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" у наданих письмових поясненнях пояснило, що відповідачем виконані договірні зобов'язання за договором № 08204-А/2-09 від 01.04.2008 за період з 01.08.2010 до 30.04.2011 у повному обсязі, оскільки з урахуванням п. 2.2.2. договору борг було оплачено ще в травні-червні 2011.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що на момент звернення позивача із позовом до суду у відповідача була відсутня заборгованості за договором № 08204-А/2-09 від 01.04.2008 за період з 01.08.2010 до 30.04.2011, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення основного боргу задоволенню не підлягають.

Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з Комунального підприємства "Відрадненське" 96188,79 грн. інфляційних втрат, 16125,51 грн. процентів річних та 83315,12 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.2. договору, у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається через один рік від дні, коли зобов'язання мало бути виконано. Оплата абонентом пені не звільняє останнього від оплати несплаченого рахунку в повному обсязі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на те, що ні позивачем, ні відповідачем не надано суду належних доказів сплати із зазначенням дат оплати спожитих послуг з водопостачання та водовідведення за договором № 08204-А/209 від 01.04.2008, в зв'язку з чим встановити періоди заборгованості відповідача за невиконання грошового зобов'язання за даним договором не є можливим, за таких обставин, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Враховуючи вищенаведене, позов Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал" до Комунального підприємства "Відрадненське" Солом'янської районної у м. Києві ради не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва у даній справі, в зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал" задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2012 у справі №35/279 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2012 у справі №35/279 залишити без змін.

3. Матеріали справи №35/279 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Смірнова Л.Г.

Судді Чорна Л.В.

Тищенко О.В.