Постанова

від 24.05.2012 по справі 23/58

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2012 № 23/58

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Куксова В.В.

Авдеєва П.В.

за участю представників:

від позивача: представник - не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_2. - представник за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерної компанії «Київводоканал» в особі Розрахункового департаменту,

на рішення Господарського суду м. Києва від 28.02.2012 року

у справі № 23/58 (суддя: Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерної компанії

«Київводоканал» в особі Розрахункового департаменту

до Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»

про стягнення 220 657,13 грн.

В С Т А Н О В И В :

У липні 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» в особі Розрахункового департаменту звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс» про стягнення 220 657,13 грн. основного боргу за поставку питної води та прийняття стічних вод.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем договору на поставку питної води та прийняття стічних вод через приєднані мережі № 03970/2-06 від 15.03.2004 року, у зв'язку з чим за останнім виникла заборгованість за надані позивачем послуги з водопостачання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.02.2012 року змінено назву Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал".

Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.02.2012 року у даній справі Відкритому акціонерному товариству «Акціонерної компанії «Київводоканал» в особі Розрахункового департаменту у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, посилається на ті самі підстави, що й у

позовній заяві.

Позивачем не використано наданого йому законом права на участь його представника у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Причин неявки суду не повідомлено.

За приписами ч. 1 ст. 98 ГПК України про прийняття апеляційної скарги до провадження апеляційний господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або про відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

Матеріали справи містять докази належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, а саме поштове повідомлення № 90081880.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника відповідача, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.03.2004 року між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерної компанії «Київводоканал» в особі Розрахункового департаменту та Комунальним підприємством по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс» укладено договір про поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 03970/2-06.

Відповідно до п. 1.1 договору Договір укладається у відповідності із Законом України "Про питну воду та питне водопостачання". За цим Договором постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у міську каналізаційну мережу, а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів й приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 р. за № 165/374 (далі - правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 р. за № 403/6691, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим Договором.

Як передбачено вимогами 2.1.1 - 2.1.6 договору, кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками лічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального проводу та інших джерел водопостачання, згідно з показниками водолічильників, а при його відсутності за узгодженням з постачальником, за діючими нормами водоспоживання, або іншим засобом. Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно із показаннями водолічильників та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до розділу 21 правил користування; абонент веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у журналі обліку споживання води; облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у постачальника.

Згідно з п. 2.2.1 договору постачальник щомісячно направляє банківській установі абонента платіжні документи (в електронному вигляді -дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів.

У п. 2.2.2 договору сторони передбачили, що у платіжних документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій форму у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного документу до банківської установи абонента. В разі утворення боргу, оплата, що надходить від абонента, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

Пунктом 2.2.5 договору встановлено, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного документу до банківської установи абонента письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити платіжний документ постачальника вважатиметься безпідставною.

Як передбачено п. 3.1.1 договору, постачальник зобов'язався забезпечувати абоненту постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 "Вода питна" до його водопровідного вводу.

Відповідно до 3.3.4 договору абонент зобов'язався сплачувати вартість наданих йому постачальником послуг на умовах цього Договору.

Матеріали справи свідчать про те, що за період з 01.10.2008 р. по 01.02.2009 р. позивач надав, а відповідач прийняв послуги з водопостачання та водовідведення на суму 1 429 756,55 грн., що підтверджується актами про зняття показань з водолічильника.

Однак, відповідач надані послуги оплатив частково на суму 1 209 099,42 грн., внаслідок чого його заборгованість становить 220 657,13 грн.

Як передбачено ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

В силу ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з розгорнутого розрахунку позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу за надані послуги з постачання холодної води, стоків холодної води, постачання води на підігрів, стоків води на підігрів.

Відповідно до положень ст. ст. 16, 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

За п. 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та

водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 року договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги". Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Пунктом 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 року передбачено, що розрахунки з виробником послуг центрального водопостачання і водовідведення на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, здійснюють суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію.

Проте, належних та допустимих доказів на підтвердження наявності на балансі відповідача у спірному періоді теплових пунктів (бойлерів) суду надано не було.

Таким чином, судова колегія дійшла до висновку про те, що включення позивачем до суми заборгованості оплати послуг з постачання води на підігрів не ґрунтується на договорі від 15.03.2004 року № 03970/2-06.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в Постанові від 01.03.2012р. у справі № 20/129.

З розгорнутого розрахунку позовних вимог вбачається, що за спірний період позивачем за постачання води на підігрів нараховано відповідачу борг у сумі 265 555,89 грн.

Враховуючи те, що послуги з постачання питної води та водовідведення позивачем надано відповідачу на загальну суму 1 159 042,58 грн., а відповідачем сплачено 1 209 099,42 грн., у зв'язку з чим сума боргу заявлена позивачем становить 220 657,13 грн., тоді як останнім за постачання води на підігрів нараховано відповідачу борг більше ніж 250 000,00 грн., судова колегія вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким у задоволенні позову відмовлено, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Місцевим господарським судом правильно дотримані вимоги ст. 49 ГПК щодо покладення судових витрат на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерної компанії «Київводоканал» в особі Розрахункового департаменту на рішення Господарського суду м. Києва від 28.02.2012 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 28.02.2012 року у справі № 23/58 - без змін.

3. Матеріали справи № 23/58 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Коршун Н.М.

Судді Куксов В.В.

Авдеєв П.В.