Ухвала
від 11.05.2012 по справі 2а/0570/4879/2011
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Шинкарьова І.В.

Суддя-доповідач - Блохін А. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2012 року справа №2а/0570/4879/2011

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Блохіна А.А., суддів Міронової Г.М.. Юрко І.В., секретарі Братченко О.В. за участю представників відповідача: Куризі О.І., Шаповал С.О., прокурора Вартанової О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства «Бахмут-Інвест» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року по справі № 2а/0570/4879/2012 за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства «Бахмут-Інвест» до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання дій Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000842342/0 від 09.12.2010 року, №0000822342/0 від 09.12.2010 року, №0000882342/1 від 31.12.2010 року, №0000842342/1 від 31.12.2010 року, №0000822342/1 від 31.12.2010 року, №0000332342 від 09.03.2011 року, №0000832342/0 від 09.12.2010 року, №0000832342/1 від 31.12.2010 року, які були прийняті на підставі акту перевірки від 26.11.2010 року № 3673/2325098479, рішення Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції від 31.12.2010 року № 42365/10/25-013-5 про результати розгляду первинної скарги, та рішення Державної податкової адміністрації у Донецькій області від 09.03.2011 року № 4269/10/25-113-5 про результати розгляду повторної скарги, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне виробничо-комерційне підприємство «Бахмут-Інвест», до суду з позовом до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання дії Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції по прийняттю та направленню податкових повідомлень-рішень незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000842342/0 від 09.12.2010 року яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 163028,00грн. та штрафні санкції 7192,00грн., №0000822342/0 від 09.12.2010 року яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 258177,00грн., з якої основний платіж 172118,00грн. та штрафна санкція 86059,00грн., №0000882342/1 від 31.12.2010 року яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 35820,00грн. з якої основний платіж 23880,00грн. та штрафна санкція у розмірі 11940,00грн., №0000842342/1 від 31.12.2010 року яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 163028,00грн. та штрафні санкції 7192,00грн., №0000822342/1 від 31.12.2010 року яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 258177,00грн. з якої основний платіж 172118,00грн. та штрафна санкція у розмірі 86059,00грн., №0000332342 від 09.03.2011 року яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 34700,00грн. з якої основний платіж 23133,00грн. та штрафна санкція у розмірі 11567,00грн., №0000832342/0 від 09.12.2010 року про збільшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в сумі 1806,00грн., №0000832342/1 від 31.12.2010 року про збільшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в сумі 1806,00грн. які були прийняті на підставі акту перевірки від 26.11.2010 року №3673/2325098479, рішення Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції від 31.12.2010 року №42365/10/25-013-5 про результати розгляду первинної скарги, та рішення Державної податкової адміністрації у Донецькій області від 09.03.2011 року №4269/10/25-113-5 про результати розгляду повторної скарги.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що висновки перевірки ґрунтуються лише на тому, що у Артемівської ОДПІ є листи інших податкових інспекцій щодо контрагентів Позивача, які не знаходяться за своєю юридичною адресою та на думку перевіряючих не підтвердили факт формування податкових зобов'язань контрагентів та сплати ПДВ до бюджету. Як вже зазначалося, жодного документа про визнання недійсними угод, внаслідок яких формувалися податкові зобов'язання у обох сторін, не має, діюче податкове законодавство передбачає формування податкових зобов'язань на підставі первинних документів. Тобто законні підставі для законного формування ПДВ у позивача є, що додатково підтверджується актами перевірки Артемівської ОДПІ. Спірна господарська операція відображена в бухгалтерському обліку ПВКП «Бахмут-Інвест» правильно, тобто з підтвердженням їх здійснення по всіх необхідних рахунках. Позивач зазначає, що правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавством висуває лише одну умову вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг.

Позивач зазначає, що видаткові та податкові накладні, які видані ПВКП «Бахмут-Інвест» фіксують факт здійсненн6я господарської операції, а саме факт придбання ПВКП «Бахмут-Інвест» товару, зазначеного у видаткових накладних. Окрім того, ПВКП «Бахмут-Інвест» було здійснено використання у виробництві спірного товару, який придбаний у своїх контрагентів. Вказані факти та документи спростовують висновки податкового органу щодо відсутності реального характеру у спірних господарських операціях при придбанні товару ПВКП «Бахмут-Інвест». Валові витрати можуть бути підтверджені документом, який засвідчує фактичне отримання товару.

Пунктом 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється. Така підстава як лист не є доказом вчинення нікчемної угоди між ПВКП «Бахмут-Інвест» та іншими контрагентами.

Відповідно до преамбули Закону України «Про податок на додану вартість», зазначений Закон, серед іншого, визначає статус платників податку на додану вартість, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету. Позивач зазначає, що норми даного Закону не передбачають такої підстави для виключення сум податку на додану вартість з податкового кредиту за висновком іншого податкового органу про нікчемність правочинів.

Доводи відповідача про нікчемність вчиненого правочину ґрунтуються тільки на тому, що нібито у підприємства позивача відсутні документи які підтверджують факт переміщення товару і тому Відповідач вважає, що здійснена між сторонами угода купівлі-продажу не була направлена на реальне настання наслідків (нібито товару взагалі не було).

Позивач зазначає, що відповідач просто навмисно проігнорував надані йому в ході перевірки документи, що підтверджують переміщення товару за спірними угодами, а саме товарно-транспортні документи про приймання вантажу, посвідчення про якість товару, накладні та Акти приймання-передачі товару за спірними договорами. Ні позивачу, а ні контрагентам не потрібно мати якусь матеріальну-технічну базу для завантаження розвантаження товару, оскільки товар придбався завантажений у транспорт та був проданий у такому ж стані далі.

Відповідач робить висновок, що спірні правочини є нікчемними оскільки вони нібито порушують публічний порядок, спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Однак ці виводи суперечать фактичним обставинам за спірними угодами та спростовуються документами, якими супроводжувалося виконання угод, оформленими відповідно до вимог діючого законодавства України. Як можна стверджувати, що товару нібито не було, як що він реально переміщався транспортом у конкретних машинах. Крім того купівля-продаж товару не завжди передбачає його обов'язкове переміщення (перевезення). Він може бути переданий від продавця покупцю і при цьому залишатися на місці. При цьому відображення у бухгалтерському обліку цієї операції та сама угода не може вважатися нікчемною. Підставою для відображення у бухгалтерському обліку є первинні документи (видаткові та податкові накладні), а не транспортні документи. Крім того ця угода не є нікчемною в розумінні ст.203 Цивільного кодексу України, оскільки вона повністю відповідає внутрішній волі сторін, не суперечить засадам суспільства, правочин вчинений у формі встановленій законом та направлений на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Позивач здійснюючи свою господарську діяльність в рамках діючого законодавства не несе відповідальності за діяльність контрагентів, наявність чи відсутність в них штату або виробничих активів, транспортних засобів, а діє лише в рамках досягнутих домовленостей (укладених відповідно до вимог законодавства угод) направлених на отримання прибутку згідно свого Статуту. Позивач не може будь яким чином передбачити, має його контрагент ознаки фіктивності чи не має, більш того відповідач сам не може визначитися чи є у підприємств постачальників товару на адресу позивача ознаки фіктивності. Таким чином, висновки відповідача повністю ґрунтуються на сумнівах та припущеннях, що є недопустимим у податкових правовідносинах, які не доведені у встановленому законом порядку.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року по справі № 2а/0570/4879/2012 у задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як незаконну та необґрунтовану, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Сторони про час, місце та дату судового розгляду були повідомлені належним чином, проте правом бути присутніми на судовому розгляді позивач не скористався.

Представники відповідача та прокурор у судовому засіданні, заперечували проти апеляційної скарг, вважали рішення суду законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав:

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що приватне виробничо-комерційне підприємство «Бахмут-Інвест» є юридичною особою, зареєстровано Виконавчим комітетом Артемівської міської ради Донецької області 02.10.1997 року №12541200000000464, ідентифікацій код юридичної особи 25098497, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та довідки АБ №038041 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. (т.1 а.с.168,169) Свою діяльність здійснює на підставі Статуту. (т.1а.с.170)

Артемівською об'єднаною державною податковою інспекцією було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за червень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в періоді з 01.07.2007 року по 31.07.2007 року, 01.09.2007 року по 30.09.2007 року, 01.10.2007 року по 31.10.2007 року, 01.11.2007 року по 30.11.2007 року, 01.12.2007 року по 31.12.2007 року, 01.01.2008 року по 31.01.2008 року, 01.02.2008 року по 29.02.2008 року, 01.08.2008 року по 31.08.2008 року, 01.11.2008 року по 30.11.2008 року, 01.12.2008 року по 31.12.2008 року, 01.05.2009 року по 31.05.2009 року, 01.06.2009 року по 30.06.2009 року, 01.07.2009 року по 31.07.2009 року, 01.11.2009 року по 30.11.2009 року, 01.12.2009 року по 31.12.2009 року, 01.01.2010 року по 31.01.2010 року. За результатами перевірки складено акт перевірки від 26.11.2010 року №3673/23/25098497 (т.1 а.с.19).

У висновках акту вказано, що перевіркою встановлено завищення податкового кредиту на порушення п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у наступних звітних періодах: червень 2007 року у сумі ПДВ 43890,00грн., липень 2007 року 24088,00грн., вересень 2007 року 7133,00грн., жовтень 2007 року 10926,00грн., листопад 2007 року 5956,00грн., грудень 2007 року 52728,00грн., січень 2008 року 70727,00грн., лютий 2008 року 33876,00грн., березень 2008 року 5970,00грн., квітень 2008 року 790,00грн., червень 2008 року 11388,00грн., серпень 2008 року 3464,00грн., вересень 2008 року 21964,00грн., жовтень 2008 року 6212,00грн., грудень 2008 року 23598,00грн., травень 2009 року 1084,00грн., червень 2009 року 11789,00грн., липень 2009 року 1662,00грн., вересень 2009 року 3763,00грн., жовтень 2009 року 3919,00грн., листопад 2009 року 576,00грн., грудень 2009 року 3186,00грн., січень 2010 року 7434,00грн., в результаті чого на порушення п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено суму з податку на додану вартість, заявлену до відшкодування з бюджету по податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року у розмірі 148644,00грн., занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у наступних звітних податкових періодах на загальну суму 172118,00грн.: 2008 рік всього 136932,00грн., по податковим деклараціям по податку на додану вартість за січень 2008 року у сумі 28466,00грн., за лютий 2008 року у сумі 33876,00грн., за березень 2008 року у сумі 8303,00грн., за квітень 2008 року у сумі 5875,00грн., за травень 2008 року у сумі 6603,00грн., за липень 2008 року у сумі 18574,00грн., за вересень 2008 року у сумі 16457,00грн., за жовтень 2008 року у сумі 14568,00грн., за грудень 2008 року у сумі 4210,00грн., 2009 рік всього 26173,00грн., по податковим деклараціям по податку на додану вартість за березень 2009 року у сумі 6950,00грн., за квітень 2009 року у сумі 2018,00грн., за травень 2009 року у сумі 1075,00грн., за червень 2009 року у сумі 11269,00грн., за жовтень 2009 року у сумі 1957,00грн., за грудень 2009 року у сумі 2904,00грн.; 2010 рік всього 9013,00грн., по податковим деклараціям по податку на додану вартість за січень 2010 року у сумі 3274,00грн., за лютий 2010 року у сумі 941,00грн., за березень 2010 року у сумі 4199,00грн., за травень 2010 року у сумі 399,00грн., за червень 2010 року у сумі 200,00грн.

Завищено суму бюджетного відшкодування, заявлену та отриману з бюджету по податковим деклараціям, які перевірені до моменту порушення карної справи від 26.01.2009 рік №129-31061 по обвинуваченню ОСОБА_5 в скоєні злочинів, передбачених ст.15 ч.2, 191 ч.4, 212 ч.1, 366 ч.2 КК України по факту замаху шляхом зловживання своїм службовим становищем на заволодіння грошовими коштами з державного бюджету в великому розмірі, на загальну суму 14384,00грн., а саме: по податковим деклараціям по податку на додану вартість за січень 2008 року у сумі 870,00грн. (отримано 19.06.2008 року), за березень 2008 року у сумі 6288,00грн. (отримано 15.10.2008 року), за вересень 2008 року у сумі 7226,00грн. (отримано 16.08.2010 року).

Порушення п.п.7.7.3, 7.7.7а, 7.7.2а п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого: занижено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню по податковій декларації за грудень 2007 року у сумі податку на додану вартість 558,00грн., занижено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню по податковій декларації за серпень 2009 року у сумі податку на додану вартість 1248,00грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення рішення №0000842342/0 від 09.12.2010 року яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 163028,00грн. та штрафні санкції 7192,00грн., №0000822342/0 від 09.12.2010 року яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 258177,00грн., з якої основний платіж 172118,00грн. та штрафна санкція 86059,00грн., №0000882342/1 від 31.12.2010 року яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 35820,00грн. з якої основний платіж 23880,00грн. та штрафна санкція у розмірі 11940,00грн., №0000842342/1 від 31.12.2010 року яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 163028,00грн. та штрафні санкції 7192,00грн., №0000822342/1 від 31.12.2010 року яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 258177,00грн. з якої основний платіж 172118,00грн. та штрафна санкція у розмірі 86059,00грн., №0000332342 від 09.03.2011 року яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 34700,00грн. з якої основний платіж 23133,00грн. та штрафна санкція у розмірі 11567,00грн. (т.1 а.с.10-18).

Оскільки спірні правовідносини виникли у періоді 2008-2010 років, враховуючи, що з 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, суд відповідно до статті 58 Конституції України застосовує нормативно правові акти України, які діяли в той період.

Аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стройтранс ЛТД» (Продавець) укладено договір купівлі продажу №24 від 27.12.2007 року. (т.2 а.с.169).

Предметом договору є зобов'язання Продавця передати у власність Покупця належний товар, а Покупцем прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Найменування товару перелічений у п.1.2 договору на загальну суму 33458,52грн. у т.ч. ПДВ 5576,42грн.

В п.1.3 договору передбачено перелік документів на товар, які Продавець повинен передати Покупцю, а саме: рахунок-фактура, накладна на відпуск матеріалів на сторону і податкова накладна.

У розділі 2 договору зазначено вартість товару та порядок розрахунків, а саме загальна вартість товару складає 33458,52грн. у т.ч. ПДВ 5576,42грн. і оплата товару Покупцем здійснюється на умовах 100% передплати, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, у строк не пізніше 31 грудня 2007 року.

Згідно п.3.1 договору постачання товару здійснюється автотранспортом Продавця за його рахунок. Передача товару здійснюється на складі Покупця, у присутності представників сторін даного договору, у строк не пізніше 31 грудня 2008 року. Термін дії договору до повного виконання сторонами взятих на себе обов'язків, але не пізніше чим до 25 листопада 2008 року. Договір складений та підписаний обома сторонами та скраплений печатками.

Позивачем на підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи були надані податкові накладні серед яких ті, що відповідно до акту перевірки (т.1 а.с.52) увійшли до спірних податкових повідомлень рішень, а саме: податкова накладна №166 від 27.12.2007 року на товар - швелер №14 у кількості 880кг, лист 2х1000х2000 (ст08х18н10т) у кількості 221кг та лист 10х1500х5270 (ст12х18н10т) у кількості 625кг на загальну суму 33458,52грн. у т.ч. ПДВ 5576,42грн. (т.3 а.с.9), податкова накладна №145 від 27.09.2007 року на товар редуктор у кількості 1шт. на суму 42800,00грн. у т.ч. ПДВ 7133,33грн. (т.3 а.с.47) Крім того у матеріалах справи є коригування цієї суми від 11.10.2007 року, в якій визначено, що податкове зобов'язання продавця зменшується а податковий кредит покупця збільшується на суму 7133,33грн. (т.3 а.с.48). Зазначені податкові накладні були включені до реєстру отриманих накладних за вересень, жовтень (коригування) 2007 року та січень 2008 року. (т.3 а.с.105,107,112). Оплата за отриманий товар підтверджується випискою з банку. (т.3 а.с.142)

Дослідивши матеріали справи судом першої інстанції встановлено, що позивачем не підтверджено первинними документами факт отримання товару за вказаним договором. А саме відсутні документи за умовами договору: видаткові накладні на товар, рахунки фактури, також акти приймання передачи товару, оприбуткування товару позивачем, транспортування товару, тощо. Також відсутні документи, які б підтверджували факт використання отриманого товару від ТОВ «Стройтранс ЛТД» у фінансово-господарській діяльності позивача.

У ході перевірки відповідачем було спрямовано запит щодо проведення зустрічної перевірки до ДПІ у м. Дружківка.

Відповідно до акту ДПІ у м. Дружківка від 16.11.2010 року №51/2300/34499778 «Про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «Стройтранс ЛТД», код за ЄДРПОУ 34499778, з питань підтвердження отриманих від платника податків ПВКП «Бахмут-Інвест», код за ЄДРПОУ 25098497, відомостей за період з 01.09.2007 року по 30.09.2007 року» (т.4 а.с.39) встановлено, що Відділом податкової міліції Костянтинівської ОДПІ проводилися заходи по встановленню місцезнаходження підприємства. Встановлено, що за юридичною адресою підприємство не знаходиться. У відношенні директора підприємства ОСОБА_6 порушена кримінальна справа №67-2076 за ч.2 ст.205 КК України. Матеріали справи направлені до суду. Дружківський міський суд повідомив, що зазначену особу було засуджено за ст.366 ч.2, ст.209 ч.1, ст.364 ч.2, ст.70 КК України. Згідно відомостей із ЄДР щодо юридичної особи ТОВ «Стройтранс ЛТД» 27.10.2008 року внесена інформація про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням. Цей факт підтверджено також довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. (т.3 а.с.166)

Таким чином, позивачем не доведено реальність господарської операції на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альта - Мир» (Продавець) укладено договір купівлі продажу №20 від 17.09.2007 року. (т.2 а.с.173).

Предметом договору є зобов'язання Продавця передати у власність Покупця належний товар, а Покупцем прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Найменування товару перелічений у п.1.2 договору на загальну суму 21216,00грн. у т.ч. ПДВ 3536,00грн.

В п.1.3 договору передбачено перелік документів на товар, які Продавець повинен передати Покупцю, а саме: рахунок-фактура, накладна на відпуск матеріалів на сторону і податкова накладна.

У розділі 2 договору зазначено вартість товару та порядок розрахунків, а саме загальна вартість товару складає 21216,00грн. у т.ч. ПДВ 3536,00грн. і оплата товару Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Згідно п.3.1 договору постачання товару здійснюється автотранспортом Продавця за його рахунок. Передача товару здійснюється на складі Покупця, у присутності представників сторін даного договору, у строк не пізніше 31 листопада 2007 року. Термін дії договору до повного виконання сторонами взятих на себе обов'язків, але не пізніше чим до 17 березня 2008 року. Договір складений та підписаний обома сторонами та скраплений печатками.

Також, між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альта - Мир» (Продавець) укладено договір купівлі продажу №12 від 07.06.2007 року. (т.2 а.с.176).

Предметом договору є зобов'язання Продавця передати у власність Покупця належний товар, а Покупцем прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Найменування товару перелічений у п.1.2 договору на загальну суму 144528,00грн. у т.ч. ПДВ 24088,00грн.

В п.1.3 договору передбачено перелік документів на товар, які Продавець повинен передати Покупцю, а саме: рахунок-фактура, накладна на відпуск матеріалів на сторону і податкова накладна.

У розділі 2 договору зазначено вартість товару та порядок розрахунків, а саме загальна вартість товару складає 144528,00грн. у т.ч. ПДВ 24088,00грн. і оплата товару Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, у строк не пізніше 31 липня 2007 року. Згідно п.3.1 договору постачання товару здійснюється автотранспортом Продавця за його рахунок. Передача товару здійснюється на складі Покупця, у присутності представників сторін даного договору, у строк не пізніше 31 липня 2007 року. Термін дії договору до повного виконання сторонами взятих на себе обовязків, але не пізніше чим до 31 грудня 2007 року. Договір складений та підписаний обома сторонами та скраплений печатками.

Позивачем на підтвердження виконання умов договорів до матеріалів справи були надані податкові накладні серед яких ті, що відповідно до акту перевірки (т.1 а.с.53) увійшли до спірних податкових повідомлень рішень, а саме: податкова накладна №27900 від 27.02.2008 року на товар диск дезінтегратора у кількості 1шт., на загальну суму 6954,00грн. у т.ч. ПДВ 1159,00грн. (т.3 а.с.75) та накладна №27900 від 27.02.2008 року на цей товар і цю суму (т.3 а.с.74а); податкова накладна №97500 від 03.06.2008 року на товар вібратор грохота ГВВ у кількості 5шт. на суму 12672,00грн. у т.ч. ПДВ 2112,00грн. (т.3 а.с.83); податкова накладна №159300 від 15.10.2008 року на товар вал бісерної мельниці у кількості 2шт. на суму 37272,00грн. у т.ч. ПДВ 6212,00грн. (т.3 а.с.84); податкова накладна №343 від 06.07.2007 року на товар вал лопастной у кількості 2шт., трансмісія міжвалковая 1шт., механізм натяжной валка 2шт., вузол підшипниковий мойки коритной 4 шт., вузол підшипниковий мойки вальцевої 4шт. на загальну суму144528,00грн. у т.ч. ПДВ 24088,00грн. (т.3 а.с.85); податкова накладна №84700 від 12.11.2007 року на товар ротор мельниці в зборі у кількості 1шт. на суму 21216,00грн. у т.ч. ПДВ 3536,00грн. (т.3 а.с.86); податкова накладна №100500 від 09.06.2008 року на товар вібратор грохота ГВВ у кількості 5шт. на суму 11700,00грн. у т.ч. ПДВ 1950,00грн. (т.3 а.с.88).

В матеріалах справи відсутня податкова накладна на суму 24774,00 грн. у т.ч. ПДВ 4129,00грн. вібратор грохота ГВВ, заготовка 35л, діам. 450х200 згідно договору №12.

Також позивачем зазначені податкові накладні були включені до реєстру отриманих накладних за липень, листопад 2007 року та лютий, червень 2008 року. (т.3 а.с.103,109,113,121). Оплата за отриманий товар підтверджується тільки одним платіжним дорученням №230 від 17.10.2008 року на суму 37272,00грн. у т.ч. ПДВ 6212,00грн. за вал бісерної мельниці у кількості 2шт.. (т.3 а.с.137)

Дослідивши матеріали справи, судом першої інстанції встановлено, що позивачем не підтверджено первинними документами факт отримання товару за вказаним договором. А саме відсутні документи за умовами договору: видаткові накладні на товар, рахунки фактури, акти приймання передачи товару, оприбуткування товару позивачем, транспортування товару, тощо. Також відсутні документи, які б підтверджували факт використання отриманого товару від ТОВ «Альта - Мир» у фінансово-господарській діяльності позивача.

У ході перевірки відповідачем було спрямовано запит щодо проведення зустрічної перевірки до Макіївської ОДПІ. (т.4 а.с.46)

Відповідно до акту Макіївської ОДПІ від 28.10.2010 року №3242/23-3/34899995 «Про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «Альта - Мир» (код ЄДРПОУ 34899995), з питань підтвердження отриманих від платника ПВКП «Бахмут-Інвест» (код ЄДРПОУ 25098497) відомостей за період липень 2007 року, жовтень 2007 року, січень, лютий, квітень, червень, жовтень 2008 року» (т.4 а.с.47) встановлено, що в ході організації проведення перевірки, встановлено, що неможливо проведення перевірки у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою, у зв'язку з чим, Макіївською ОДПІ було складено акт про неможливість вручення направлення №925/23-3 від 02.04.2010 року, акт о незнаходженні СГД за юридичною адресою №924/23-3 від 02.04.2010 року, запит про вжиття оперативних заходів від 15082/7/23-311 від 31.05.2010 року та спрямовано до головного відділу податкової міліції Макіївської ОДПІ. Від ГВПМ Макіївської ОДПІ отримано відповідь від 07.09.2010 року №4897/26-3-113 про підтвердження не встановлення місцезнаходження ТОВ «Альта Мир».

Свідоцтво платника податку на додану вартість анульоване 28.07.2009 року. Остання податкова звітність по податку на додану вартість за травень 2009 року. Відповідно розрахунку комунального податку середньооблікова кількість працівників 0. В акті податківцями зроблено висновок, що основні засоби та нематеріальні активи на підприємстві відсутні.

До матеріалів справи позивачем також надані накладні на внутрішнє переміщення №14 від 25.01.2008 року та №38 від 26.08.2008 року, які судом першої інстанції не прийняті до уваги, так як вони не стосуються тих періодів та тих операцій які описані у акті перевірки і оформлені неналежним чином, а саме без підписів та печаток.

Таким чином, позивачем не доведено реальність господарської операції на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Відродження» (Продавець) укладено договір купівлі продажу №5 від 07.03.2008 року. (т.2 а.с.165).

Предметом договору є зобов'язання Продавця передати у власність Покупця належний товар, а Покупцем прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Найменування товару перелічений у п.1.2 договору на загальну суму 35820,00грн. у т.ч. ПДВ 5970,00грн.

В п.1.3 договору передбачено перелік документів на товар, які Продавець повинен передати Покупцю, а саме: рахунок-фактура, накладна на відпуск матеріалів на сторону і податкова накладна.

У розділі 2 договору зазначено вартість товару та порядок розрахунків, а саме загальна вартість товару складає 35820,00грн. у т.ч. ПДВ 5970,00грн. і оплата товару Покупцем здійснюється на умовах 100% передплати, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, у строк не пізніше 01 квітня 2008 року.

Згідно п.3.1 договору постачання товару здійснюється автотранспортом Продавця за його рахунок. Передача товару здійснюється на складі Покупця, у присутності представників сторін даного договору, у строк не пізніше 31 травня 2008 року. Термін дії договору до повного виконання сторонами взятих на себе обов'язків, але не пізніше чим до 31 грудня 2008 року. Договір складений та підписаний обома сторонами та скраплений печатками.

Позивачем на підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи була надана податкова накладна №327 від 27.03.2008 року на товар заготовка корпуса подшипника питателя ПВ у кількості 4шт., валок не металургійний у кількості 2шт. на загальну суму 35820,00грн. у т.ч. ПДВ 5970,00грн. (т.3 а.с.70) та видаткова накладна №327 на цей же товар та на цю суму (т.3 а.с.69).

Між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Відродження» (Продавець) укладено договір купівлі продажу №25 від 27.12.2007 року. (т.2 а.с.168).

Предметом договору є зобов'язання Продавця передати у власність Покупця належний товар, а Покупцем прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Найменування товару перелічений у п.1.2 договору на загальну суму 143280,00грн. у т.ч. ПДВ 23880,00грн.

В п.1.3 договору передбачено перелік документів на товар, які Продавець повинен передати Покупцю, а саме: рахунок-фактура, накладна на відпуск матеріалів на сторону і податкова накладна.

У розділі 2 договору зазначено вартість товару та порядок розрахунків, а саме загальна вартість товару складає 143280,00грн. у т.ч. ПДВ 23880,00грн. і оплата товару Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Згідно п.3.1 договору постачання товару здійснюється автотранспортом Продавця за його рахунок. Передача товару здійснюється на складі Покупця, у присутності представників сторін даного договору, у строк не пізніше 31 січня 2008 року. Термін дії договору до повного виконання сторонами взятих на себе обов'язків, але не пізніше чим до 01 жовтня 2008 року. Договір складений та підписаний обома сторонами та скраплений печатками.

Позивачем на підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи була надана податкова накладна №11103 від 11.01.2008 року на товар заготовка корпуса подшипника питателя ПВ у кількості 16шт., валок не металургійний 160х800 у кількості 8шт. на загальну суму 143280,00грн. у т.ч. ПДВ 23880,00грн. (т.3 а.с.72) та видаткова накладна №11103 на цей же товар та на цю суму (т.3 а.с.71).

Між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Відродження» (Продавець) укладено договір купівлі продажу №21 від 01.10.2007 року. (т.2 а.с.172).

Предметом договору є зобов'язання Продавця передати у власність Покупця належний товар, а Покупцем прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Найменування товару перелічений у п.1.2 договору на загальну суму 14520,00грн. у т.ч. ПДВ 2420,00грн.

В п.1.3 договору передбачено перелік документів на товар, які Продавець повинен передати Покупцю, а саме: рахунок-фактура, накладна на відпуск матеріалів на сторону і податкова накладна.

У розділі 2 договору зазначено вартість товару та порядок розрахунків, а саме загальна вартість товару складає 14520,00грн. у т.ч. ПДВ 2420,00грн. і оплата товару Покупцем здійснюється на умовах 100% передплати, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, у строк не пізніше 30 листопада 2007 року. Згідно п.3.1 договору постачання товару здійснюється автотранспортом Продавця за його рахунок. Передача товару здійснюється на складі Покупця, у присутності представників сторін даного договору, у строк не пізніше 31 грудня 2007 року. Термін дії договору до повного виконання сторонами взятих на себе обов'язків, але не пізніше чим до 31 грудня 2007 року. Договір складений та підписаний обома сторонами та скраплений печатками.

Позивачем на підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи була надана податкова накладна №113006 від 30.11.2007 року на товар корпус подшипника питателя УПВ у кількості 2шт. на загальну суму 14520,00грн. у т.ч. ПДВ 2420,00грн. (т.3 а.с.66) та видаткова накладна №113006 від грудня 2007 року на цей же товар та на цю суму (т.3 а.с.65).

Між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Відродження» (Продавець) укладено договір купівлі продажу №18 від 10.09.2007 року. (т.2 а.с.174).

Предметом договору є зобов'язання Продавця передати у власність Покупця належний товар, а Покупцем прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Найменування товару перелічений у п.1.2 договору на загальну суму 65556,00грн. у т.ч. ПДВ 10926,00грн.

В п.1.3 договору передбачено перелік документів на товар, які Продавець повинен передати Покупцю, а саме: рахунок-фактура, накладна на відпуск матеріалів на сторону і податкова накладна.

У розділі 2 договору зазначено вартість товару та порядок розрахунків, а саме загальна вартість товару складає 65556,00грн. у т.ч. ПДВ 10926,00грн. і оплата товару Покупцем здійснюється на умовах 100% передплати, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, у строк не пізніше 30 вересня 2007 року. Згідно п.3.1 договору постачання товару здійснюється автотранспортом Продавця за його рахунок. Передача товару здійснюється на складі Покупця, у присутності представників сторін даного договору, у строк не пізніше 31 жовтня 2007 року. Термін дії договору до повного виконання сторонами взятих на себе обов'язків, але не пізніше чим до 31 грудня 2007 року. Договір складений та підписаний обома сторонами та скраплений печатками.

Позивачем на підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи була надана податкова накладна №82801 від 28.09.2007 року на товар редуктор у кількості 1шт., редуктор реверсивний 1 шт., заготовка вала ведучого 1шт., заготовка вала відомого 1 шт. на загальну суму65556,00грн. у т.ч. ПДВ 10926,00грн. (т.3 а.с.68) та видаткова накладна №82801 на цей же товар та на цю суму (т.3 а.с.67). Зазначені податкові накладні були включені до реєстру отриманих накладних за жовтень, листопад 2007 року та січень, березень 2008 року. (т.3 а.с.107,109,112,115)

Оплата за отриманий товар матеріалами справи не підтверджена.

Дослідивши матеріали справи, судом першої інстанції встановлено, що позивачем не підтверджено первинними документами факт отримання товару за вказаним договором. А саме відсутні рахунки фактури, також акти приймання передачи товару, оприбуткування товару позивачем, оплата за товар, транспортування товару, тощо. Також відсутні документи, які б підтверджували факт використання отриманого товару від ТОВ «Відродження» у фінансово-господарській діяльності позивача.

У ході перевірки відповідачем було спрямовано запит щодо проведення зустрічної перевірки до ДПІ у Артемівському районі м. Луганську. (т.3 а.с.239)

Відповідно до акту ДПІ у Артемівському районі м. Луганську від 18.11.2010 року №324/23-20/31260319 «Про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «Відродження» (код ЄДРПОУ 31260319), з питань підтвердження отриманих від платника податків ПВКП «Бахмут-Інвест» (код ЄДРПОУ 25098497) відомостей за період жовтень 2007 року, січень, березень 2008 року» (т.3 а.с.231) встановлено, що підприємство має стан порушено провадження у справі про припинення (ліквідацію). Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08.07.2010 року уточнений позов ДПІ задоволено, припинено юридичну особу ТОВ «Відродження». (т.3 а.с.236,237) Підставою для прийняття такого рішення, став факт відсутності підприємства за юридичною адресою ч.2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців». Згідно відомостей із ЄДР щодо юридичної особи ТОВ «Відродження» 19.08.2008 року внесена інформація про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням. Цей факт підтверджено також довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. (т.3 а.с.171)

До матеріалів справи позивачем також надані накладні на внутрішнє переміщення №134 від 08.12.2007 року, №117 від 11.10.2007 року, №25 від 23.04.2008 року, №02/2 від 11.01.2008 року які судом не прийняті до уваги, так як вони оформлені неналежним чином, а саме без підписів та печаток.

Позивачем не доведено реальність господарської операції на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮВК-Центр» (Продавець) укладено договір купівлі продажу №14 від 25.06.2008 року. (т.2 а.с.163).

Предметом договору є зобов'язання Продавця передати у власність Покупця належний товар, а Покупцем прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Найменування товару перелічений у п.1.2 договору на загальну суму 15780,00грн. у т.ч. ПДВ 2630,00грн.

В п.1.3 договору передбачено перелік документів на товар, які Продавець повинен передати Покупцю, а саме: рахунок-фактура, накладна на відпуск матеріалів на сторону і податкова накладна.

У розділі 2 договору зазначено вартість товару та порядок розрахунків, а саме загальна вартість товару складає 15780,00грн. у т.ч. ПДВ 2630,00грн. і оплата товару Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, у строк не пізніше 30 червня 2008 року.

Згідно п.3.1 договору постачання товару здійснюється автотранспортом Продавця за його рахунок. Передача товару здійснюється на складі Покупця, у присутності представників сторін даного договору, у строк не пізніше 30 липня 2008 року. Термін дії договору до повного виконання сторонами взятих на себе обов'язків, але не пізніше чим до 31 грудня 2008 року. Договір складений та підписаний обома сторонами та скраплений печатками.

Позивачем на підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи була надана податкова накладна №108800 від 27.06.2008 року на товар змішувач безперервної дії СНД-1,5.00.12 у кількості 1шт. на суму 15780,00грн. у т.ч. ПДВ 2630,00грн. (т.3 а.с.62) та видаткова накладна №108800 від 27.06.2008 року на цей же товар та на цю суму (т.3 а.с.61).

Між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮВК-Центр» (Продавець) укладено договір купівлі продажу №12 від 15.05.2008 року. (т.2 а.с.164).

Предметом договору є зобов'язання Продавця передати у власність Покупця належний товар, а Покупцем прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Найменування товару перелічений у п.1.2 договору на загальну суму 25836,00грн. у т.ч. ПДВ 4306,00грн.

В п.1.3 договору передбачено перелік документів на товар, які Продавець повинен передати Покупцю, а саме: рахунок-фактура, накладна на відпуск матеріалів на сторону і податкова накладна.

У розділі 2 договору зазначено вартість товару та порядок розрахунків, а саме загальна вартість товару складає 25836,00грн. у т.ч. ПДВ 4306,00грн. і оплата товару Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Згідно п.3.1 договору постачання товару здійснюється автотранспортом Продавця за його рахунок. Передача товару здійснюється на складі Покупця, у присутності представників сторін даного договору, у строк не пізніше 15 червня 2008 року. Термін дії договору до повного виконання сторонами взятих на себе обовязків, але не пізніше чим до 31 грудня 2008 року. Договір складений та підписаний обома сторонами та скраплений печатками.

Позивачем на підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи була надана податкова накладна №97200 від 04.06.2008 року на на суму 25836,00грн. у т.ч. ПДВ 4306,00грн. (т.3 а.с.60) та видаткова накладна №97200 від 04.06.2008 року на цей же товар та на цю суму (т.3 а.с.59).

Між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮВК-Центр» (Продавець) укладено договір купівлі продажу №01 від 03.01.2008 року. (т.2 а.с.166).

Предметом договору є зобов'язання Продавця передати у власність Покупця належний товар, а Покупцем прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Найменування товару перелічений у п.1.2 договору на загальну суму 194611,20грн. у т.ч. ПДВ 32435,20грн.

В п.1.3 договору передбачено перелік документів на товар, які Продавець повинен передати Покупцю, а саме: рахунок-фактура, накладна на відпуск матеріалів на сторону і податкова накладна.

У розділі 2 договору зазначено вартість товару та порядок розрахунків, а саме загальна вартість товару складає 194611,20грн. у т.ч. ПДВ 32435,20грн. і оплата товару Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Згідно п.3.1 договору постачання товару здійснюється автотранспортом Продавця за його рахунок. Передача товару здійснюється на складі Покупця, у присутності представників сторін даного договору, у строк не пізніше 31 січня 2008 року. Термін дії договору до повного виконання сторонами взятих на себе обов'язків, але не пізніше чим до 01 грудня 2008 року. Договір складений та підписаний обома сторонами та скраплений печатками.

Позивачем на підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи була надана податкова накладна №9400 від 24.01.2008 року на товар корпус вібратора ПИТЖ у кількості 128шт. на суму 194611,20грн. у т.ч. ПДВ 32435,20грн. (т.3 а.с.58) та видаткова накладна №9400 від 24.01.2008 року на цей же товар та на цю суму (т.3 а.с.57).

Між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮВК-Центр» (Продавець) укладено договір купівлі продажу №22 від 17.10.2007 року. (т.2 а.с.171).

Предметом договору є зобов'язання Продавця передати у власність Покупця належний товар, а Покупцем прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Найменування товару перелічений у п.1.2 договору на загальну суму 220252,20грн. у т.ч. ПДВ 36708,70грн.

В п.1.3 договору передбачено перелік документів на товар, які Продавець повинен передати Покупцю, а саме: рахунок-фактура, накладна на відпуск матеріалів на сторону і податкова накладна.

У розділі 2 договору зазначено вартість товару та порядок розрахунків, а саме загальна вартість товару складає 220252,20грн. у т.ч. ПДВ 36708,70грн. і оплата товару Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, у строк не пізніше 31 грудня 2007 року.

Згідно п.3.1 договору постачання товару здійснюється автотранспортом Продавця за його рахунок. Передача товару здійснюється на складі Покупця, у присутності представників сторін даного договору, у строк не пізніше 07 грудня 2007 року. Термін дії договору до повного виконання сторонами взятих на себе обов'язків, але не пізніше чим до 17 березня 2008 року. Договір складений та підписаний обома сторонами та скраплений печатками.

Позивачем на підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи була надана податкова накладна №63900 від 05.12.2007 року на товар вал ворушитель у кількості 1шт., вузол приводний 1 шт., полумуфта приводна 4шт., вузол підшипниковий питателя ПВУ 4шт. на загальну суму 55815,60грн. у т.ч. ПДВ 9320,60грн. (т.3 а.с.56) та видаткова накладна №63900 від 05.12.2007 року на цей же товар та на цю суму (т.3 а.с.55); податкова накладна №62800 від 03.12.2007 року на товар вал шнековий Д220мм у кількості 8,3м.п. на загальну суму 164436,60грн. у т.ч. ПДВ 27406,10грн. (т.3 а.с.64) та видаткова накладна №62800 від 03.12.2007 року на цей же товар та на цю суму (т.3 а.с.63). Зазначені податкові накладні були включені до реєстру отриманих накладних за грудень 2007 року та січень, червень 2008 року. (т.3 а.с.110,112,121). Оплата за отриманий товар матеріалами справи не підтверджена.

Дослідивши матеріали справи судом першої інстанції встановлено, що позивачем не підтверджено первинними документами факт отримання товару за вказаним договором. А саме відсутні рахунки фактури, також акти приймання передачи товару, оприбуткування товару позивачем, оплата за товар, транспортування товару, тощо. Також відсутні документи, які б підтверджували факт використання отриманого товару від ТОВ «ЮВК-Центр» у фінансово-господарській діяльності позивача.

У ході перевірки відповідачем було спрямовано запит щодо проведення зустрічної перевірки до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва. (т.4 а.с.16).

Відповідно до відповіді ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 05.11.2010 року №17615/7/23-8010 (т.4 а.с.12) встановлено, що підприємство не знаходиться за місцезнаходженням, в стані переходу до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька. Розпочата процедура ліквідації з причини переходу до іншої ДПІ. Згідно наданої інформації №18673/7/23-213 від 03.06.2010 року ДПІ у Калінінському районі м. Донецька (т.4 а.с.11) облікова справа по підприємству ТОВ «ЮВК-Центр» відсутня. При здійсненні фактичного місцезнаходження підприємства встановлено відсутність підприємства, про що складено акт виходу за юридичною та фактичною адресою. Згідно відомостей із ЄДР щодо юридичної особи ТОВ «ЮВК-Центр» 14.07.2009 року внесена інформація про зміни до установчих документів юридичної особи, що підтверджено довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. (т.3 а.с.160)

До матеріалів справи позивачем також надані накладні на внутрішнє переміщення №131 від 07.12.2007 року, №132 від 07.12.2007 року, №133 від 07.12.2007 року, №33 від 07.07.2008 року, №12-2 від 24.01.2008 року які судом не прийняті до уваги, так як вони оформлені неналежним чином, а саме без підписів та печаток.

Таким чином, позивачем не доведено реальність господарської операції на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укримидж-Восток» (Продавець) укладено договір купівлі продажу №26 від 28.12.2007 року. (т.2 а.с.167).

Предметом договору є зобов'язання Продавця передати у власність Покупця належний товар, а Покупцем прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Найменування товару перелічений у п.1.2 договору на загальну суму 392601,60грн. у т.ч. ПДВ 65433,60грн.

В п.1.3 договору передбачено перелік документів на товар, які Продавець повинен передати Покупцю, а саме: рахунок-фактура, накладна на відпуск матеріалів на сторону і податкова накладна.

У розділі 2 договору зазначено вартість товару та порядок розрахунків, а саме загальна вартість товару складає 392601,60грн. у т.ч. ПДВ 65433,60грн. і оплата товару Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Згідно п.3.1 договору строк поставки товару: 128 штук до 25 січня 2008 року і 128 штук до 15 лютого 2008 року. Продавець залишає за собою право на дострокову поставку товару. Постачання товару здійснюється транспортною компанією за власний рахунок Продавця. Термін дії договору до повного виконання сторонами взятих на себе обов'язків, але не пізніше чим до 27 листопада 2008 року. Договір складений та підписаний обома сторонами та скраплений печатками.

Позивачем на підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи була надана податкова накладна №8700 від 23.01.2008 року на товар котушка електро-імпульсивна КЕ-50 у кількості 128шт. на загальну суму 196300,80грн. у т.ч. ПДВ 32716,80грн. (т.3 а.с.52) та видаткова накладна №8700 від 23.01.2008 року на цей же товар та на цю суму (т.3 а.с.51); податкова накладна №16600 від 06.02.2008 року на товар котушка електро-імпульсивна КЕ-50 у кількості 128шт. на загальну суму 196300,80грн. у т.ч. ПДВ 32716,80грн. (т.3 а.с.54) та видаткова накладна №16600 від 06.02.2008 року на цей же товар та на цю суму (т.3 а.с.53).

Між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укримидж-Восток» (Продавець) укладено договір купівлі продажу №23 від 07.11.2007 року. (т.2 а.с.170).

Предметом договору є зобов'язання Продавця передати у власність Покупця належний товар, а Покупцем прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Найменування товару перелічений у п.1.2 договору на загальну суму 96115,20грн. у т.ч. ПДВ 16019,20грн.

В п.1.3 договору передбачено перелік документів на товар, які Продавець повинен передати Покупцю, а саме: рахунок-фактура, накладна на відпуск матеріалів на сторону і податкова накладна.

У розділі 2 договору зазначено вартість товару та порядок розрахунків, а саме загальна вартість товару складає 96115,20грн. у т.ч. ПДВ 16019,20грн. і оплата товару Покупцем здійснюється шляхом перерахування 100% вартості товару грошовими коштами на розрахунковий рахунок Продавця, не пізніше 31 січня 2008 року.

Згідно п.3.1 договору строк поставки товару 10 грудня 2007 року. Продавець залишає за собою право на дострокову поставку товару. Постачання товару здійснюється транспортною компанією за власний рахунок Продавця. Термін дії договору до повного виконання сторонами взятих на себе обов'язків, але не пізніше чим до 06 травня 2008 року. Договір складений та підписаний обома сторонами та скраплений печатками.

Позивачем на підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи була надана податкова накладна №66100 від 07.12.2007 року на товар вузол підшипниковий змішувача у кількості 8шт. та вал привода варіатора 2шт. на загальну суму 96115,20грн. у т.ч. ПДВ 16019,20грн. (т.3 а.с.50) та видаткова накладна №66100 від 07.12.2007 року на цей же товар та на цю суму (т.3 а.с.49)

Крім того, в матеріалах справи наявні видаткова накладна постачальника ТОВ «Укримидж-Восток» №79700 від 03.09.2009 року, рахунок фактура №СФ-0309/5 від 03.09.2009 року на товар котушка електро-імпульсивна КЕ-50 у кількості 2шт. на загальну суму 3067,20грн. у т.ч. ПДВ 511,20грн. (т.2 а.с.150,151) Податкова накладна на вказану суму відсутня. Зазначені податкові накладні були включені до реєстру отриманих накладних за грудень 2007 року та січень, лютий 2008 року. (т.3 а.с.110,112,113).

Оплата за отриманий товар матеріалами справи підтверджена частково, а саме платіжні доручення №149 від 08.07.2008 року на суму 21300,80грн. у т.ч. ПДВ 3550,13грн. (т.3 а.с.131), №43 від 08.04 2009 року на суму 21300,80грн. у т.ч. ПДВ 3550,13грн. (т.2 а.с.127), №119 від 16.09.2009 року на суму 3067,20грн. у т.ч. ПДВ 511,20грн. (т.2 а.с.135)

Дослідивши матеріали справи, судом першої інстанції встановлено, що позивачем не підтверджено первинними документами факт отримання товару за вказаним договором. А саме відсутні рахунки фактури, також акти приймання передачи товару, оприбуткування товару позивачем, оплата за товар, транспортування товару, тощо. Також відсутні документи, які б підтверджували факт використання отриманого товару від ТОВ «Укримидж-Восток» у фінансово-господарській діяльності позивача.

У ході перевірки відповідачем було спрямовано запит щодо проведення зустрічної перевірки до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва. (т.4 а.с.4)

Згідно відповіді ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 05.11.2010 року №17602/7/23-8010 (т.4 а.с.3) встановлено, що підприємство не знаходиться за місцезнаходженням, в стані переходу до іншої ДПІ. Згідно відомостей із ЄДР щодо юридичної особи ТОВ «Укримидж-Восток» 14.07.2009 року внесена інформація про зміни до установчих документів юридичної особи, що підтверджено довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. (т.3 а.с.157).

До матеріалів справи позивачем також надані накладні на внутрішнє переміщення №131 від 07.12.2007 року, №132 від 07.12.2007 року, №133 від 07.12.2007 року, №17 від 09.02.2008 року, №12-1 від 23.01.2008 року які судом не прийняті до уваги, так як вони оформлені неналежним чином, а саме без підписів та печаток.

Таким чином, позивачем не доведено реальність господарської операції на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагроконтинент груп ЛТД» (Продавець) укладено договір купівлі продажу №20 від 12.11.2008 року. (т.2 а.с.161).

Предметом договору є зобов'язання Продавця передати у власність Покупця належний товар, а Покупцем прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Найменування товару перелічений у п.1.2 договору на загальну суму 141588,00грн. у т.ч. ПДВ 23598,00грн.

В п.2.5 договору передбачено перелік документів на товар, які Продавець повинен передати Покупцю, а саме: рахунок-фактура, накладна на відпуск матеріалів на сторону і податкова накладна.

У розділі 3 договору зазначено вартість товару та порядок розрахунків, а саме загальна вартість товару складає 141588,00грн. у т.ч. ПДВ 23598,00грн. і оплата товару Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Згідно п.2.4 договору строк поставки товару оговорюється в специфікаціях до даного договору. Постачання товару здійснюється на умовах склад Покупця. Термін дії договору до 31 грудня 2008 року. Договір складений та підписаний обома сторонами та скраплений печатками.

Позивачем на підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи була надана податкова накладна №1201 від 01.12.2008 року на товар штамповка 16/03-10924 у кількості 4шт., штамповка 16/03-10923 4шт., штамповка 16/03-11375 5шт., штамповка 16/03-11376 4шт. на загальну суму 141588,00грн. у т.ч. ПДВ 23598,00грн. (т.3 а.с.93)

Також позивачем зазначені податкові накладні були включені до реєстру отриманих накладних за грудень 2008 року. (т.3 а.с.129)

Оплата за отриманий товар матеріалами справи підтверджена, а саме платіжні доручення №260 від 11.12.2008 року на суму 60000,00грн. у т.ч. ПДВ 10000,00грн. (т.3 а.с.133), №268 від 25.12 2008 року на суму 81588,00грн. у т.ч. ПДВ 13598,00грн. (т.3 а.с.135)

З справи судом встановлено, що позивачем не підтверджено первинними документами факт отримання товару за вказаним договором. А саме відсутні видаткові накладні, рахунки фактури, специфікації до договору, також акти приймання передачи товару, оприбуткування товару позивачем, транспортування товару, тощо. Також відсутні документи, які б підтверджували факт використання отриманого товару від ТОВ «Хімагроконтинент груп ЛТД» у фінансово-господарській діяльності позивача.

У ході перевірки відповідачем було спрямовано запит щодо проведення зустрічної перевірки до Ленінської МДПІ у м. Луганську. (т.4 а.с.33)

Так відповідно до відповіді Ленінської МДПІ у м. Луганську від 14.09.2010 року №42602/23-722 (т.4 а.с.31) встановлено, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою. ДПІ отримана постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.05.2010 року згідно якої припинено юридичну особу ТОВ «Хімагроконтинент груп ЛТД». (т.4 а.с.28)

Таким чином, позивачем не доведено реальність господарської операції на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Монтажтехноспецсервіс» (Продавець) укладено договір купівлі продажу №05 від 02.03.2007 року. (т.2 а.с.180).

Предметом договору є зобов'язання Продавця передати у власність Покупця належний товар, а Покупцем прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Найменування товару перелічений у п.1.2 договору на загальну суму 123648,00грн. у т.ч. ПДВ 20608,00грн.

В п.1.3 договору передбачено перелік документів на товар, які Продавець повинен передати Покупцю, а саме: рахунок-фактура, накладна на відпуск матеріалів на сторону і податкова накладна.

У розділі 2 договору зазначено вартість товару та порядок розрахунків, а саме загальна вартість товару складає 123648,00грн. у т.ч. ПДВ 20608,00грн. і оплата товару Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, у строк не пізніше 15 діб після дати постачання товару на склад Покупця.

Згідно п.3.1 договору постачання товару здійснюється автотранспортом Продавця за його рахунок. Передача товару здійснюється на складі Покупця, у присутності представників сторін даного договору. Термін дії договору до повного виконання сторонами взятих на себе обовязків, але не пізніше чим до 31 грудня 2007 року. Договір складений та підписаний обома сторонами та скраплений печатками.

Позивачем на підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи були надані податкові накладні серед яких ті, що відповідно до акту перевірки (т.1 а.с.59) увійшли до спірних податкових повідомлень рішень, а саме: податкова накладна №44 від 11.06.2007 року на товар мотор-барабан у кількості 1шт. на суму 4723,00грн. у т.ч. ПДВ 787,20грн. (т.3 а.с.22) та накладна №44 на цей товар та на цю суму (т.3 а.с.21); податкова накладна №116 від 25.06.2007 року на товар на суму 126336,00грн. у т.ч. ПДВ 21056,00грн. (т.3 а.с.28); податкова накладна №124 від 26.06.2007 року на товар на суму 132282,00грн. у т.ч. ПДВ 22047,00грн. (т.3 а.с.42). Зазначені податкові накладні були включені до реєстру отриманих накладних за червень 2007 року. (т.3 а.с.101). Оплата за отриманий товар підтверджується виписками з банку. (т.3 а.с.141).

Судом встановлено, що позивачем не підтверджено первинними документами факт отримання товару за вказаним договором. А саме відсутні документи за умовами договору: видаткові накладні на товар, рахунки фактури, також акти приймання передачи товару, оприбуткування товару позивачем, транспортування товару, тощо. Також відсутні документи, які б підтверджували факт використання отриманого товару від ТОВ «Монтажтехноспецсервіс» у фінансово-господарській діяльності позивача.

У ході перевірки відповідачем було спрямовано запит щодо проведення зустрічної перевірки до ДПІ у м. Дружківка. (т.4 а.с.37).

Відповідно до акту ДПІ у м. Дружківка від 16.11.2010 року №50/2300/34499783 «Про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «Монтажтехноспецсервіс», код за ЄДРПОУ 34499783, з питань підтвердження отриманих від платника податків ПВКП «Бахмут-Інвест», код за ЄДРПОУ 25098497, відомостей за період з 01.09.2007 року по 30.09.2007 року» (т.4 а.с.35) встановлено, що за юридичною адресою підприємство не знаходиться. Юридичним підрозділом готуються матеріали для передачи до господарського суду про визнання ТОВ «Монтажтехноспецсервіс» банкрутом. Згідно відомостей із ЄДР щодо юридичної особи ТОВ «Монтажтехноспецсервіс» 27.10.2008 року внесена інформація про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням. Цей факт підтверджено також довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. (т.3 а.с.163)

До матеріалів справи позивачем також надані накладні на внутрішнє переміщення №90, 91, 92, 93, 89 від 09.07.2007 року які судом не прийняті до уваги, так як вони оформлені неналежним чином, а саме без підписів та печаток.

Таким чином, позивачем не доведено реальність господарської операції на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та ТОВ «Юзпрогрестрейд» були здійсненні господарські операції по отриманню товарів, що підтверджено податковою накладною №113400 від 14.12.2009 року виписаної ТОВ «Юзпрогрестрейд» позивачу на товар фреза машини каменерізної у кількості 0,6шт. на загальну суму 19116,00грн. у т.ч. ПДВ 3186,00грн. (т.3 а.с.125).

Цим же підприємством виписана податкова накладна №4600 від 12.01.2010 року на товар - фреза машини каменерізної у кількості 1,4шт. на загальну суму 44604,00грн. у т.ч. ПДВ 7434,00грн. та видаткова накладна №4600 від 12.01.2010 року на цей товар та на цю суму. (т.2 а.с.160).

Також позивачем зазначені податкові накладні були включені до реєстру отриманих накладних за грудень 2009 року та січень 2010 року. (т.3 а.с.124, 156).

Оплата за отриманий товар матеріалами справи підтверджена, а саме платіжні доручення №160 від 14.12.2009 року на суму 19116,00грн. у т.ч. ПДВ 3186,00грн та №10 від 22.01.2010 року на суму 44604,00грн. у т.ч. ПДВ 7434,00грн. (т.2 а.с.140, 159) Призначення платежу за фрезу.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем не підтверджено первинними документами факт отримання товару за вказаним договором. А саме відсутні всі видаткові накладні, рахунки фактури, акти приймання передачи товару, оприбуткування товару позивачем, транспортування товару, тощо. Також відсутні документи, які б підтверджували факт використання отриманого товару від ТОВ «Юзпрогрестрейд» у фінансово-господарській діяльності позивача.

У ході перевірки відповідачем було спрямовано запит щодо проведення зустрічної перевірки до Макіївської ОДПІ. (т.4 а.с.22).

Відповідно до акту Макіївської ОДПІ від 20.08.2009 року №2639/23-3/35834153 (т.4 а.с.18) встановлено, що у ході відпрацювання запитів було складено акт о незнаходженні СГД за юридичною адресою, акт про неможливість вручення запиту. Відповідно до розрахунку комунального податку за квітень 2010 року середньооблікова кількість працівників 1. За результатами податківцями зроблені висновки, що основні засоби та нематеріальні активи у платника податків відсутні. Оскільки на підприємстві відсутні у достатній кількості трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання.

Таким чином, позивачем не доведено реальність господарської операції на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Денді Метал» були відображені господарські операції по отриманню товарів, та на підтвердження надані податкові накладні; -№30800 від 15.05.2009 року на товар проволока у кількості 44кг та електроди 25кг на загальну суму 7256,40грн. у т.ч. ПДВ 1209,40грн. (т.2 а.с.107), накладна №30800 від 15.05.2009 року та рахунок-фактура №15/05-4 на цей товар та на цю суму (т.2 а.с.142,143), -№32400 від 20.05.2009 року на товар втулка ВС-150 у кількості 3шт. і втулка ВС-255 1шт. на загальну суму 7542,00грн. у т.ч. ПДВ 1257,00грн. (т.2 а.с.110), накладна №32400 від 20.05.2009 року та рахунок-фактура №20/05 на цей товар та на цю суму (т.2 а.с.144,145), -№28900 від 18.05.2009 року на товар ротор та циклон на загальну суму 16212,00грн. у т.ч. ПДВ 2702,00грн. (т.2 а.с.111), -№45800 від 02.07.2009 року на товар лист, поковку та трубу на загальну суму 9972,00грн. у т.ч. ПДВ 1662,00грн. (т.2 а.с.115), накладна №45800 від 02.07.2009 року та рахунок-фактура №2/07-4 на цей товар та на цю суму (т.2 а.с.146,147), -№67200 від 07.09.2009 року на товар втулка ВС-200 у кількості 2шт., втулка ВС-255 1шт., отливка -265кг, поковка 190кг на загальну суму 19512,00грн. у т.ч. ПДВ 3252,00грн. (т.2 а.с.118), накладна №67200 від 07.09.2009 року та рахунок-фактура №07/09-12 на цей товар та на цю суму (т.2 а.с.148,149), -№80000 від 20.10.2009 року на товар втулка ВС-200 у кількості 2шт., втулка ВС-255 1шт., отливка -280кг, поковка 182кг на загальну суму 19867,20грн. у т.ч. ПДВ 3311,20грн. (т.2 а.с.121), накладна №80000 від 20.10.2009 року та рахунок-фактура №20/10-5 на цей товар та на цю суму (т.2 а.с.153,154).

Позивачем зазначені податкові накладні були включені до реєстру отриманих накладних за травень, червень, липень, вересень, жовтень 2009 року. (т.2 а.с.106, 108, 114, 116, 119).

Оплата за отриманий товар матеріалами справи підтверджена, а саме платіжними дорученнями. (т.2 а.с.130, 131, 132, 134, 136, 138) .

Між тим, судом першої інстанції встановлено, що позивачем не підтверджено первинними документами факт отримання товару за вказаним договором. А саме відсутні всі накладні, рахунки фактури, акти приймання передачи товару, оприбуткування товару позивачем, транспортування товару, тощо. Також відсутні документи, які б підтверджували факт використання отриманого товару від ТОВ «Денді Метал» у фінансово-господарській діяльності позивача.

У ході перевірки відповідачем було спрямовано запит щодо проведення зустрічної перевірки до ДПІ у Калінінському району м. Донецька. (т.4 а.с.1)

Відповідно до акту ДПІ у Калінінському районі м. Донецька від 16.11.2010 року №2506/23-313/36253532 (т.4 а.с.45) встановлено, що провести перевірку неможливо у звязку з тим, що на момент складання акту ТОВ «Денді Метал» присвоєно стан платника «16» (припинено, ліквідовано, закрито). Згідно ухвали Господарського суду Донецької області за справою про банкрутство №5/42Б від 26.05.2010 року підприємство ліквідовано та знято з обліку. Оскільки на підприємстві відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, згідно до ч.1,5 ст.203, п.1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, зазначена угода має ознаки нікчемності.

Таким чином, позивачем не доведено реальність господарської операції на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем були відображені господарські операції з ТОВ «Провімакс-Торг» по отриманню товарів, в підтвердження надано податкові накладні; -№28900 від 18.05.2009 року на товар ротор Д630 у кількості 1шт., ротор Д650 1шт. та циклон 1шт. на загальну суму 16212,00грн. у т.ч. ПДВ 2702,00грн. (т.2 а.с.111), видаткова накладна №28900 від 18.05.2009 року та рахунок-фактура №СФ-3004 на цей товар та на цю суму (т.2 а.с.141), -№37700 від 15.06.2009 року на товар на загальну суму 55194,00грн. у т.ч. ПДВ 9199,00грн. (т.2 а.с.113), - №73401 від 15.10.2009 року на товар провод ПЕТД 200-0,5 у кількості 38кг на загальну суму3648,00грн. у т.ч. ПДВ 608,00грн. (т.2 а.с.120), видаткова накладна №73401 від 15.10.2009 року та рахунок-фактура №СФ-0510 на цей товар та на цю суму (т.2 а.с.152), -№89000 від 20.11.2009 року на товар провод ПЕТД 200-0,5 на загальну суму 3456,00грн. у т.ч. ПДВ 576,00грн. (т.2 а.с.123), накладна №89000 від 20.11.2009 року та рахунок-фактура №СФ-2011 на цей товар та на цю суму (т.2 а.с.155).

Також позивачем зазначені податкові накладні були включені до реєстру отриманих накладних за червень, жовтень, листопад 2009 року. (т.2 а.с.108, 119, 122)

Оплата за отриманий товар матеріалами справи підтверджена, а саме платіжними дорученнями. (т.2 а.с.128-129, 133, 137, 139)

Між тим, судом першої інстанції встановлено, що позивачем не підтверджено первинними документами факт отримання товару за вказаним договором. А саме відсутні всі накладні, рахунки фактури, акти приймання передачи товару, оприбуткування товару позивачем, транспортування товару, тощо. Також відсутні документи, які б підтверджували факт використання отриманого товару від ТОВ «Провімакс-Торг» у фінансово-господарській діяльності позивача.

У ході перевірки відповідачем було спрямовано запит щодо проведення зустрічної перевірки до ДПІ у Куйбишевському району м. Донецька.

Відповідно до інформації ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька від 26.08.2010 року №38946/7/23-313 повідомлено, що провести перевірку неможливо у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою, про що складено акт. Інформація про наявність основних засобів у підприємства відсутня. Відповідно до останнього поданого розрахунку комунального податку за 2010 рік кількість працюючих на підприємстві 2 чоловіка, за квітень 2010 року 1 чоловік, за період 2009 року 1 чоловік.

Таким чином, позивачем не доведено реальність господарської операції на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

В процесі розгляду справи позивачем доказів крім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, позивачем не надавалося.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 цього ж Закону метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Посилання відповідача на те, що послуги, надані підприємствами контрагентами, не пов'язані з господарською діяльністю позивача не спростовуються доказами, наявними у справі. Долучені докази не свідчать про фактичне виконання умов спірних договорів.

Тобто наведені поставки товарів не забезпечують господарську діяльність позивача по реалізації продукції, внаслідок якої він отримує дохід.

Аналіз наданих документів та договорів свідчить про не виконання договірних зобов'язань з поставки товарів у комерційному відношенні, а тому висновок відповідача про порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є правомірним.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є рух товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що наявність податкових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Від встановлення цієї обставини залежить оцінка податкових накладних як правової підстави для віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів адміністративного судочинства є офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції, на підставі наданих сторонами доказів, первинних бухгалтерських документів, які б свідчили про факт виконання (здійснення) договорів, укладених між сторонами, надана належна правова оцінка доводам податкового органу про безтоварність операцій.

Обставини фактичної поставки послуг підтверджуються тільки податковими накладними, але відсутні первинні документи, що свідчать про придбання послуг з поставки товару позивачем у комерційному відношенні в межах власної господарської діяльності.

У зв'язку з зазначеним, колегія суддів вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про скасування спірних податкових повідомлень рішень.

Позовні вимоги в частині скасування рішення Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції від 31.12.2010 року № 42365/10/25-013-5 про результати розгляду первинної скарги, та рішення Державної податкової адміністрації у Донецькій області від 09.03.2011 року № 4269/10/25-113-5 про результати розгляду повторної скарги, не підлягають задоволенню, так позивачем в судовому засіданні не доведено підстави скасування зазначених рішень. Крім того, зазначена норма, щодо оскарження рішень в судовому порядку, була визначена в Податковому кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, а саме після того, як були прийняті оскаржувані рішення. Підстави оскарження рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги кодексом не передбачені.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства «Бахмут-Інвест» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року по справі № 2а/0570/4879/2012 за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства «Бахмут-Інвест» до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання дій Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000842342/0 від 09.12.2010 року, №0000822342/0 від 09.12.2010 року, №0000882342/1 від 31.12.2010 року, №0000842342/1 від 31.12.2010 року, №0000822342/1 від 31.12.2010 року, №0000332342 від 09.03.2011 року, №0000832342/0 від 09.12.2010 року, №0000832342/1 від 31.12.2010 року, які були прийняті на підставі акту перевірки від 26.11.2010 року № 3673/НОМЕР_1, рішення Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції від 31.12.2010 року № 42365/10/25-013-5 про результати розгляду первинної скарги, та рішення Державної податкової адміністрації у Донецькій області від 09.03.2011 року № 4269/10/25-113-5 про результати розгляду повторної скарги - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року по справі № 2а/0570/4879/2012 за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства «Бахмут-Інвест» до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання дій Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000842342/0 від 09.12.2010 року, №0000822342/0 від 09.12.2010 року, №0000882342/1 від 31.12.2010 року, №0000842342/1 від 31.12.2010 року, №0000822342/1 від 31.12.2010 року, №0000332342 від 09.03.2011 року, №0000832342/0 від 09.12.2010 року, №0000832342/1 від 31.12.2010 року, які були прийняті на підставі акту перевірки від 26.11.2010 року № 3673/НОМЕР_1, рішення Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції від 31.12.2010 року № 42365/10/25-013-5 про результати розгляду первинної скарги, та рішення Державної податкової адміністрації у Донецькій області від 09.03.2011 року № 4269/10/25-113-5 про результати розгляду повторної скарги - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Г.М. Міронова

І.В. Юрко

Дата ухвалення рішення11.05.2012
Оприлюднено06.06.2012
Номер документу24397262
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а/0570/4879/2011

Постанова від 30.06.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Ухвала від 29.06.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Ухвала від 29.06.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Ухвала від 25.05.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Ухвала від 03.07.2017

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Бухтіярова І.О.

Ухвала від 14.06.2017

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Васильєва Ірина Анатоліївна

Ухвала від 14.06.2017

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Васильєва Ірина Анатоліївна

Ухвала від 16.05.2017

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Васильєва Ірина Анатоліївна

Ухвала від 16.05.2017

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Васильєва Ірина Анатоліївна

Ухвала від 18.04.2017

Адміністративне

Донецький апеляційний адміністративний суд

Васильєва Ірина Анатоліївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні