Рішення

від 29.05.2012 по справі 5004/351/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2012 р. Справа № 5004/351/12

за позовом дочірньої компанії "Газ України" в особі Волинської філії ДК "Газ України", м. Луцьк

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Сервіс", м.Луцьк

про стягнення 3117,53 грн.

Суддя Шум М.С.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 - директор (дов. № 190/10 від 29.03.12р.)

від відповідача: ОСОБА_4 - представник (дов. від 28.03.2012р.)

Суть спору: позивач - ДП "Газ України" в особі Волинської філії ДК "Газ України" звернувся до суду з позовом до ТзОВ "Інвест-Сервіс" про стягнення 3 117,53 грн., в т.ч.: 2 241,47 грн. заборгованості за поставлений природній газ, 244,72 грн. пені, 445,82 грн. інфляційних втрат, 185,52 грн. - 3% річних згідно договору № 11-267-8 від 01.03.2009р.та додаткової угоди №1 від16.03.2009р. про поставку природного газу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові. На виконання вимог ухвали суду подав платіжне доручення №2073 від 22.11.2010р. на підтвердження часткової оплати суми боргу, а також зазначив що у даному платіжному дорученні помилково зазначено підставу оплати рахунок №11-267-8 від 30.04.2009р., оскільки фактично в платіжному дорученні зазначено номер договору від 01.03.2009р. про поставку природного газу. Додатково повідомив суд, що між сторонами у справі не існувало інших договірних, або позадоговірних відносин.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву №14-1/05/12 від 14.05.2012р. позовні вимоги заперечив, просить суд в задоволенні позову відмовити, оскільки додаткова угода № 1 до договору поставки природного газу №11-267-9 від 01.03.2009р. згідно умов якої постачальник (позивач) передає покупцю (відповідачу) протягом періоду з 01 квітня 2009 року по 30 червня 2009 року включно газ в обсязі 6,421 тис. куб., не укладалась та не підписувалась директором товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест-Сервіс»та у зв'язку з відсутністю у ТОВ «Інвест-Сервіс»будь-яких документів згідно з якими позивач зобов'язувався поставити ТОВ «Інвест-Сервіс»природний газ протягом квітня 2009 року. При цьому вказує, що Додаткова угода № 1 до договору поставки природного газу № 11-267-8 та акт приймання передачі природного газу підписаний факсимільним підписом директора ТОВ «Інвест-Сервіс», а договір поставки природного газу лише скріплений печаткою. Директор ТОВ «Інвест-Сервіс»стверджує, що ні власноручно, ні за допомогою факсиміле не підписував вищезазначених угод.

З огляду на зазначене представник відповідача вважає, що договір поставки природного газу, додаткова угода до нього та акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2009р. є неукладеними.

Також представник відповідача зазначає, що позивачем не надано доказів наявності заборгованості ТОВ «Інвест-Сервіс»згідно договору поставки природного газу № 11-367-9 від 01.03.2009р. на суму 2 241,47 грн.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив факт оплати вартості оплати природного газу згідно платіжного доручення №2073 від 22.11.2010р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 1.03.2009 року між дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (за договором постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Сервіс" (за договором покупець) укладено договір поставки природного газу №11-267-8 (надалі договір поставки).

30.01.2009р. між сторонами у справі укладено додаткову угодою №1 до договору поставки природного газу №11-267-8 (надалі додаткова угода).

Укладені між сторонами угоди предметом судового розгляду не виступали, недійсними судом не визнавалися, сторонами розірвані не були, у зв'язку з чим в господарського суду відсутні підстави вважати зазначені угоди недійсними або неукладеними.

На виконання умов зазначеного договору поставки та додаткового договору до нього, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" впродовж квітня 2009 року відпустило ТОВ "Інвест-Сервіс" природний газ на суму 16506,47 грн.

Постачання відповідачеві природного газу у визначеній кількості стверджується долученим до матеріалів справи актом передачі-приймання природного газу за квітень 2009 року (а.с. 36-47).

Відповідно до п.6.1. договору поставки оплата за природний газ проводиться покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5 (п'ять) банківських днів до початку місяця поставки. Оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування на рахунок постачальника 100% вартості обсягів газу, запланованих для поставки, протягом двох банківських днів з моменту укладення цього Договору. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за місяць передачі газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.

Відповідач зобов'язання по оплаті вартості спожитого газу за квітень 2009р. виконав частково в сумі 14265 грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

На день розгляду справи заборгованість відповідача за отриманий природний газ становить 2241,47 грн. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

Заперечення відповідача судом оцінюються критично, оскільки на підтвердження викладених обставин, відповідачем не подано будь-яких фактичних доказів, заперечення ґрунтуються лише на припущеннях відповідача, а відтак фактично не спростовують обставин встановлені судом.

Разом з тим судом встановлено, що між сторонами у справі не існувало інших договірних, або позадоговірних відносин, а тому суд приймає як належний доказ платіжне доручення №2073 від 22.11.2010р. про часткову оплату боргу за поставлений природний газ згідно умов договору поставки та додаткового договору до нього, яке також свідчить, що відповідач фактично приступили до виконання умов зазначених угод.

Враховуючи викладене, заборгованість по оплаті за отриманий природний газ в сумі 2241,47грн. є підставною, підтверджується договором поставки природного газу та додатковим договором до нього, актом прийому-передачі природного газу, підписаними сторонами, а тому сума заборгованості підлягає до стягнення з ТОВ "Інвест-Сервіс".

Згідно ст.ст. 230-232 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За умовами договору поставки (п.7.2) у разі невиконання відповідачем умов п.6.1 договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 244,72 грн. підставні згідно ст.ст.230-232 ГК України, п.7.2 договору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що згідно поданих суду розрахунків становить 445,82 грн. суми інфляційних та 185,52 грн. суми процентів річних.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору поставки та додаткового договору до нього, поставку позивачем відповідачу природного газу, а також не проведення відповідачем при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд вважає, що позовні вимоги підставні та підлягають до задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, які поніс позивач пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом, (сплата судового збору), підлягають відшкодуванню у відповідності із вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 230-232, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Сервіс" (м. Луцьк, проспект Соборності, 30, код ЄДРПОУ 32964260) на користь дочірньої компанії "Газ України" в особі Волинської філії ДК "Газ України" (м. Луцьк, вул. Ковельська, 1, код ЄДРПОУ 23253092) 2 241,47 грн. заборгованості за поставлений природній газ, 244,72 грн. пені, 445,82 грн. інфляційних втрат, 185,52 грн. - 3% річних, а всього 3117,53 грн. та 1609,50 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Суддя М. С. Шум

Дата виготовлення повного

тексту рішення 30.05.2012р.