Рішення

від 17.05.2012 по справі 2-177/11

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 2-177/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2012 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого -судді Кравчук Т.С.,

при секретарі Лахматової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Золотце»про зміну формулювання причин звільнення, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом в якому просить суд визнати неправильним формулювання Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Золотце", причини звільнення її за п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України (за прогули) з 23.09.2009 року. Змінити дату та формулювання причини звільнення її з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Золотце", та вважати її звільненою за ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням) з дня винесення рішення судом. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Золотце", на її користь середній заробіток з 03.11.2009 року по день винесення рішення судом, за затримку видачі трудової книжки та неправильне формулювання причини звільнення, що перешкоджало її працевлаштуванню. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Золотце", на її користь 10000 грн., як компенсацію спричиненої їй моральної шкоди, через затримку видачі трудової книжки та неправильне формулювання причини звільнення, що перешкоджало її працевлаштуванню.

У судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_2 позов підтримали та пояснили суду, що ОСОБА_1 наказом № 76 від 02.07.2009 року прийнята на роботу посаду директора магазина „Восторг".

Магазин був розташований в орендованому приміщені торгового павільйону на ринку ТОВ „Южний бриз" за адресою: Одеська область, місто Южне, вул.Хіміків, 27. Режим роботи магазину з 08-00 до 17-00.

17.09.2009 року менеджер ТОВ „Торговий дім „Золотце" ОСОБА_3, по телефону повідомив директора магазина ОСОБА_1, про те, що магазин „Восторг" в м.Южне закривається.

21.09.2009 року був отриманий наказ № 11 від 21.09.2009 року про здачу всього товару на основний склад. Відповідно до наказу весь товар магазина був зданий на склад підприємства.

23.09.2009 року, після здачі товару на склад, магазин був спочатку опечатаний за борги директором ринка ТОВ „Южний бриз" ОСОБА_4, а потім власником торгового павільйону, тому ОСОБА_1 та продавець ОСОБА_5 не могли потрапити до приміщення магазину, але вони кожний день виходили на роботу з 08-00 до 17-00 до 31.10.2009 року, бо ніяких розпоряджень по переводу або звільненню вони не отримували.

У зв'язку із умовами праці, які створилися в них з провини роботодавця, тобто фактичною неможливістю працювати в період з 23.09.2009 по 31.10.2009 року, ними було прийняте рішення про звільнення з підприємства, про що вони 31.10.2009 року написали заяви з проханням звільнення з підприємства з 01.11.2009 року.

03.11.2009 року вони відправили заяви поштою, але в порушення трудового законодавства ОСОБА_1 не була своєчасно звільнена та їй не була повернута трудова книжка, що вимусило її 12.02.2009 року повторно звернутись із заявою до директора підприємства з вимогою негайного повернення трудової книжки та копію наказу про звільнення, яке було 16.02.2010 року відправлене поштою на адресу підприємства. Зазначене звернення також залишилось без реагування.

В січні місяці 2010 року ОСОБА_1 звернулась із скаргою на директора підприємства до прокурора міста Южне Одеської області, але отримала відповідь з пропозицією звернення до суду за вирішенням трудового спору.

19.05.2010 року ОСОБА_1 звернулась із скаргою до начальника Територіальної Державної інспекції праці в Одеській області, яка була отримана в інспекції 25.05.2010 року, але і зазначене звернення не отримало належного реагування.

Зазначене порушення порядку звільнення, розрахунку та повернення трудових книжок роботодавцем грубо порушувало її конституційне право на працю, позивачка не могла працевлаштуватись не маючи на руках трудової книжки.

20.08.2010 року ОСОБА_1 отримала поштою свою трудову книжку та копію наказу про звільнення, згідно із якими ОСОБА_1 звільнена з підприємства з 23.09.2009 року за п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України (за прогули) наказом № 59 від 11.08.2010 року,

Вона була обурена поведінкою роботодавця. Окрім величезної затримки в повернені трудових книжок (з 03.11.2009 по 20.08.2010 року), формулювання їх звільнення з підприємства (за прогули) не відповідає дійсним обставинам виконання нею трудового договору з роботодавцем та завдає шкоду її діловій репутації.

Згідно із статтею 43 Конституцію України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче визначеної законом.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно із п.3 статті 29 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами.

Робоче місце ОСОБА_1 прямо визначено роботодавцем у наказі про прийняття на роботу -магазин „Восторг". Відсутність доступу до свого робочого місця магазина в осінньо-зимовий період у зв'язку із опечатуванням орендованого під магазин торгівельного павільйону спочатку адміністрацією ринку, а потім орендодавцем, перешкодило їй у виконанні своїх прямих обов'язків за трудовим договором, а не вжиття будь-яких заходів з боку роботодавця для врегулювання умов її роботи, або прийняття рішення щодо її подальшої роботи на підприємстві порушувало умови її трудового договору з ТОВ „Торговий дім „Золотце".

Згідно із частиною 3 статті 38 КЗпП України, працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Тому вона була вимушена прийняти рішення про розірвання трудового договору та звільнення з підприємства, про що повідомила роботодавця у заяві на його адресу від 31.10.2009 року.

Згідно із частиною 1 статті 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України.

Згідно із частиною 2 статті 24 КЗпП України, при укладені трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Відсутність у неї на руках трудової книжки перешкоджало її працевлаштуванню.

Згідно із частинами 3 і 4 статті 235 КЗпП України, у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку та умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Затримка у повернені трудової книжки потягла неможливість її працевлаштування до моменту її отримання, тобто 20.08.2010 року.

Неправильне зазначення роботодавцем причини звільнення (за прогули) перешкоджає її працевлаштуванню на теперішній час.

Згідно із статтею 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Зазначені обставини створюють незручності в сімейному житті, відсутність заробітку перешкоджає забезпечені нормальних умов існування її сім'ї, обмежує сімейний бюджет. Неправильне формулювання причин звільнення завдає шкоди її ділової репутації та завдає їй моральних страждань.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив. У попередньому судовому засіданні представник відповідача у судове засідання з'явився та заперечував проти задоволення позову.

Допитані за клопотанням позивача у судовому засіданні свідки заявили:

- ОСОБА_6, що він здавав в оренду ТОВ «ТД «Золотце»приміщення під магазин в м.Южне Одеської області, але зазначене підприємство не розрахувалось за договором оренди, він був вимушений закрити магазин та хотів припинити господарські відносини, які до цих пір залишились не врегульованими.

- ОСОБА_7, що вона та ОСОБА_1 працювали в ТОВ „Торговий дім „Золотце", ОСОБА_1 займалася звітністю, а вона продавала ювелірні вироби. Наприкінці 2009 року, їм зателефонували та сказали зібрати увесь товар на перепломбування. Вони зібрали увесь товар, погрузили його на автомобіль, та ОСОБА_1 поїхала в Одесу здавати товар. Після цього вони виходили на роботу, але магазин був опечатаний керівництвом ринку за борги. ОСОБА_1 дзвонила керівництву ТД «Золотце», яке спочатку пообіцяло врегулювати це питання, але ніяких дій не зробило. Ними було прийняте рішення про звільнення з підприємства. Вони написали заяви з проханням звільнення з підприємства, але вона та ОСОБА_1 не були своєчасно звільнені та їм не були повернуті трудові книжки, що вимусило їх повторно звернутись із заявою до директора підприємства з вимогою негайного повернення трудових книжок та копій наказів про звільнення, яке було відправлене поштою на адресу підприємства. Але зазначене звернення також залишилось без реагування. Через 9 місяців вона отримала поштою свою трудову книжку та копію наказу про звільнення, згідно із якими вона була звільнена з підприємства з 23.09.2009 року за прогули.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, свідків, та дослідивши наявні у справі докази вважає позов обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно наказу ТОВ «Торговий дім «Золотце» № 76 від 02.07.2009 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу посаду директора магазина „Восторг".

Робоче місце ОСОБА_1 прямо визначено роботодавцем у наказі про прийняття на роботу -магазин „Восторг".

Згідно наказу № 2 від 01.06.2009 року ТОВ «Торговий дім «Золотце»магазин був розташований в орендованому приміщені торгового павільйону на ринку ТОВ „Южний бриз" за адресою: Одеська область, місто Южне, вул.Хіміків, 27. Режим роботи магазину з 08-00 до 17-00.

17.09.2009 року менеджер ТОВ „Торговий дім „Золотце" по телефону повідомив директора магазина ОСОБА_1, про те, що магазин „Восторг" в м.Южне закривається.

21.09.2009 року був отриманий наказ ТОВ «Торговий дім «Золотце»№ 11 від 21.09.2009 року про здачу всього товару на основний склад.

Відповідно до наказу весь товар магазина був зданий на склад підприємства.

23.09.2009 року, після здачі товару на склад, магазин був спочатку опечатаний за борги директором ринка ТОВ „Южний бриз", а потім власником торгового павільйону ОСОБА_6, тому ОСОБА_1 не могла потрапити до приміщення магазину, але вона кожний день виходили на роботу з 08-00 до 17-00 до 31.10.2009 року, бо ніяких розпоряджень по переводу або звільненню вона не отримувала.

Згідно заяви на ім'я директора ТОВ «Торговий дім «Золотце»від 31.10.2009 року ОСОБА_1 звернулася з заявою про звільнення з підприємства з 01.11.2009 року, яка згідно поштової квитанції була направлена поштою 03.11.2009 року.

ОСОБА_1 12.02.2009 року повторно звернулась із заявою до директора ТОВ «Торговий дім «Золотце»з вимогою негайного повернення трудової книжки та копій наказів про звільнення, яке 16.02.2010 року було відправлене поштою на адресу підприємства, що підтверджено відповідною заявою, поштовою квитанцією та опису вкладення.

В січні місяці 2010 року ОСОБА_1 звернулась із скаргою на директора ТОВ «Торговий дім «Золотце»до прокурора міста Южне Одеської області, але отримала відповідь від 04.02.2010 року за № 07-п-10 з пропозицією звернення до суду за вирішенням трудового спору.

19.05.2010 року ОСОБА_1 звернулась із скаргою до начальника Територіальної Державної інспекції праці в Одеській області, яка була отримана в інспекції 25.05.2010 року.

20.08.2010 року ОСОБА_1 отримала поштою свою трудову книжку та копію наказу про звільнення, згідно із якими, ОСОБА_1 звільнена з підприємства з 23.09.2009 року за п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України (за прогули) наказом № 59 від 11.08.2010 року.

Затримка у повернені трудової книжки склала термін з 03.11.2009 по 20.08.2010 року.

З трудової книжки позивача вбачається, що записи в трудової книжці про прийняття на роботу та звільнення позивача записувались декілька разів відповідачем, а потім зазначались недійсними без відповідних підстав. В останньому запису зазначено, що позивач звільнена за п. 4 ст. 40 КЗпП України (за прогули).

Позивачем надані до суду відомості з Пенсійного Фонду України про розмір її щомісячного заробітку, який складає 730 грн. Суд погоджується з розрахунком середнього заробітку, який підлягає стягненню з відповідача, складеним позивачем відповідно до вимог Постанови КМУ від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати», відповідно до якого кількість робочих днів вимушеного прогулу становить 584 дня, а розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 20299, 84 грн.

Згідно із статтею 43 Конституцію України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче визначеної законом.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно із п.3 статті 29 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами.

Згідно із частиною 3 статті 38 КЗпП України, працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Згідно із частиною 1 статті 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України.

Згідно із частиною 2 статті 24 КЗпП України, при укладені трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Згідно із частинами 3 і 4 статті 235 КЗпП України, у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку та умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Згідно із статтею 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи факт порушення відповідачем права позивача на своєчасний розрахунок при звільнені, тривалість затримки розрахунку та повернення трудової книжки при звільнені, невірність формулювання звільнення, суд погоджується з необхідністю відшкодування моральної шкоди позивачу, але його розмір вважає декілька завищеним позивачем. Суд стягує з відповідача на користь позивача 5000 грн., як компенсацію заподіяної моральної шкоди.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Золотце»про зміну формулювання причин звільнення, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди -задовольнити частково.

Змінити дату та формулювання причини звільнення ОСОБА_1 з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Золотце", код ЄДРПОУ 36156133, та вважати її звільненою за ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням) з 17 травня 2012 року.

Зобов`язати Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Золотце» змінити формулювання причини звільнення в трудовій книжці ОСОБА_1, вказавши причину звільнення «за власним бажанням»за ст. 38 КЗпП України»з 17 травня 2012 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Золотце", код ЄДРПОУ 36156133, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 20299, 84 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Золотце", код ЄДРПОУ 36156133, на користь ОСОБА_1 5000 грн., як компенсацію спричиненої їй моральної шкоди.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя:

17.05.2012