Рішення

від 17.05.2012 по справі 2-5474/11

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 2-5474/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2012 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого -судді Кравчук Т.С.,

при секретарі Лахматової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Золотце»про зміну формулювання причин звільнення, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом в якому просить суд визнати неправильним формулювання Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Золотце", причини звільнення її за п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України (за прогули) з 23.09.2009 року. Змінити дату та формулювання причини звільнення її з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Золотце", та вважати її звільненою за ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням) з дня винесення рішення судом. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Золотце", на її користь середній заробіток з 03.11.2009 року по день винесення рішення судом, за затримку видачі трудової книжки та неправильне формулювання причини звільнення, що перешкоджало її працевлаштуванню. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Золотце", на її користь 10000 грн., як компенсацію спричиненої їй моральної шкоди, через затримку видачі трудової книжки та неправильне формулювання причини звільнення, що перешкоджало її працевлаштуванню.

У судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримала та пояснили суду, що ОСОБА_1, колишній працівник ТОВ „Торговий дім „Золотце".

ОСОБА_1 наказом № 77 від 02.07.2009 року прийнята роботу на посаду продавця зазначеного магазина.

Магазин був розташований в орендованому приміщені торгового павільйону на ринку ТОВ „Южний бриз" за адресою: Одеська область, місто Южне, вул.Хіміків, 27. Режим роботи магазину з 08-00 до 17-00.

17.09.2009 року менеджер ТОВ „Торговий дім „Золотце" ОСОБА_2, по телефону повідомив директора магазина ОСОБА_3, про те, що магазин „Восторг" в м.Южне закривається.

21.09.2009 року був отриманий наказ № 11 від 21.09.2009 року про здачу всього товару на основний склад. Відповідно до наказу весь товар магазина був зданий на склад підприємства.

23.09.2009 року, після здачі товару на склад, магазин був спочатку опечатаний за борги директором ринка ТОВ „Южний бриз" ОСОБА_4, а потім власником торгового павільйону, тому ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не могли потрапити до приміщення магазину, але вони кожний день виходили на роботу з 08-00 до 17-00 до 31.10.2009 року, бо ніяких розпоряджень по переводу або звільненню вони не отримували.

У зв'язку із умовами праці, які створилися в них з провини роботодавця, тобто фактичною неможливістю працювати в період з 23.09.2009 по 31.10.2009 року, ними було прийняте рішення про звільнення з підприємства, про що вони 31.10.2009 року написали заяви з проханням звільнення з підприємства з 01.11.2009 року.

03.11.2009 року вони відправили заяви поштою.

Але в порушення трудового законодавства ОСОБА_5 не була своєчасно звільнена та їй не була повернута трудова книжка, що вимусило її 12.02.2009 року повторно звернутись із заявою до директора підприємства з вимогою негайного повернення трудової книжки та копії наказу про звільнення, яке було 16.02.2010 року відправлене поштою на адресу підприємства, але зазначене звернення також залишилось без реагування.

Зазначене порушення порядку звільнення, розрахунку та повернення трудових книжок роботодавцем грубо порушувало її конституційне право на працю, позивачка не могла працевлаштуватись не маючи на руках трудової книжки.

20.08.2010 року ОСОБА_5 отримала поштою свою трудову книжку та копію наказу про звільнення, згідно із яким вона звільнена з підприємства з 23.09.2009 року за п.4 ч.1. ст.40 КЗпП України (за прогули) наказом № 58 від 11.08.2010 року.

Вона були обурена поведінкою роботодавця. Окрім величезної затримки в повернені трудової книжки (з 03.11.2009 по 20.08.2010 року), формулювання її звільнення з підприємства (за прогули) не відповідає дійсним обставинам виконання нею трудового договору з роботодавцем та завдає шкоду її діловій репутації.

Згідно із статтею 43 Конституцію України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче визначеної законом.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно із п.3 статті 29 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами.

Робоче місце ОСОБА_1 прямо визначено роботодавцем у наказі про прийняття на роботу -магазин „Восторг". Відсутність доступу до свого робочого місця магазина в осінньо-зимовий період у зв'язку із опечатуванням орендованого під магазин торгівельного павільйону спочатку адміністрацією ринку, а потім орендодавцем, перешкодило їй у виконанні своїх прямих обов'язків за трудовим договором, а не вжиття будь-яких заходів з боку роботодавця для врегулювання умов її роботи, або прийняття рішення щодо її подальшої роботи на підприємстві порушувало умови трудового договору з ТОВ „Торговий дім „Золотце".

Згідно із частиною 3 статті 38 КЗпП України, працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Тому вона була вимушена прийняти рішення про розірвання трудового договору та своє звільнення з підприємства, про що повідомила роботодавця у власній заяві на його адресу від 31.10.2009 року.

Згідно із частиною 1 статті 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України.

Згідно із частиною 2 статті 24 КЗпП України, при укладені трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Відсутність у неї на руках трудової книжки перешкоджало її працевлаштуванню.

Згідно із частинами 3 і 4 статті 235 КЗпП України, у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку та умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Затримка у повернені трудової книжки потягла неможливість її працевлаштування до моменту її отримання, тобто 20.08.2010 року.

Неправильне зазначення роботодавцем причини звільнення (за прогули) перешкоджає її працевлаштуванню на теперішній час.

Згідно із статтею 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Зазначені обставини створюють незручності в сімейному житті, відсутність заробітку перешкоджає забезпечені нормальних умов існування її сім'ї, обмежує сімейний бюджет. Неправильне формулювання причин звільнення завдає шкоди її ділової репутації та завдає їй моральних страждань.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив. У попередньому судовому засіданні представник відповідача надав до суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 ТОВ „Торговий дім „Золотце" не визнає та заперечує проти позову посилаючись на те, що ОСОБА_1 прийнята на роботу, на посаду «продавець», 02.07.2009 року згідно поданої заяви, наказом № 77 від 02.07.2009 року. З 23.09.2009 року ОСОБА_1 не виходила на роботу, про причини невиходу не повідомила. Протягом двох тижнів менеджер з персоналу ОСОБА_6 намагалася з'ясувати причини неявки на роботу ОСОБА_1, але дії були безрезультатні. ОСОБА_1, не відповідала на телефонні дзвінки. 06.11.2009 року за вих..№ 2/6-11 ОСОБА_1, було направлено листа, за місцем реєстрації, з вимогою прибути на роботу. Але ОСОБА_1 не з'явилась на роботу, про причини невиходу на роботу не повідомила. Тільки в серпні 2010 року, після початку розгляду кримінальної справи в суді за обвинуваченням директора магазину ОСОБА_3, яка використовуючи службове становище незаконно заволоділа та привласнила матеріальні цінності, які належать ТОВ «Торговий дім «Золотце», стало відомо, що ОСОБА_1 за змовою із ОСОБА_3 не прибували на роботу без поважних причин, не відповідали на виклики адміністрації підприємства прибути на підприємство для надання відповідних пояснень, повернення матеріальних цінностей. Відповідно до вимог ст..139, 142 КЗпП України, п/п 1 п.3.1. Правил внутрішнього трудового розпорядку (далі-ПВТР), який затверджено директором ТОВ «Торговий дім «Золотце»01.07.2009 року, п.4.13 ч.1, п.8 ч.3 Посадової інструкції, працівник зобов'язаний знати та виконувати правила трудового розпорядку та прибувати на робоче місце, визначене директором підприємства. Відповідно до вимог п/п 6 п.3.1. ПВТР, працівник зобов'язаний в разі ліквідації торгової точки прибувати на роботу за юридичною адресою підприємства: вул.Софіївська, 7. Відповідно до вимог п.4ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Як роз'яснено у п.24 постанови Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4ст.40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин. Відповідно до вимог ст.147 КЗпП України, п/п 3 п.10.2 ПВТР за порушення трудової дисципліни адміністрація підприємства застосовує дисциплінарне стягнення -звільнення. Відповідно до ст.147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняти на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На ОСОБА_1 накладено стягнення директором підприємства. Відповідно до вимог ст. 149 КЗпП України, під час прийняття рішення про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 враховувалась ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна нею шкода, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника. Таким чином, з урахуванням вимог трудового законодавства Звільнення ОСОБА_1 відбулося без порушення законодавства про працю. Крім трудових правовідносин позивач вимагає відшкодування моральної шкоди, однак доказів нанесення моральної шкоди не представлено, крім того за розгляд судом вимог позивача про відшкодування моральної шкоди повинно бути сплачено державне мито та витрати на ІТЗ судового розгляду. В матеріалах справи відсутні докази щодо сплати судового збору та ІТЗ судового розгляду справи.

Допитані за клопотанням позивача у судовому засіданні свідки заявили:

- ОСОБА_9, що він здавав в оренду ТОВ «ТД «Золотце»приміщення під магазин в м.Южне Одеської області, але зазначене підприємство не розрахувалось за договором оренди, він був вимушений закрити магазин та хотів припинити господарські відносини, які до цих пір залишились не врегульованими.

- ОСОБА_3, що вона та ОСОБА_1 працювали в ТОВ „Торговий дім „Золотце" і займались реалізацією ювелірних виробів, через деякий час подзвонив менеджер та сказав вивезти товар на склад, після цього сказали залишатись на своєму робочому місці, але магазин спочатку опечатало керівництва ринку за борги, вона доповіла керівництву підприємства, вони з ОСОБА_1 сиділи під магазином та охороняли його, інвентаризації не було, вона з ОСОБА_1 вирішили написати заяви про звільнення, але відповіді не отримали, тому були вимушені написати другу заяву, тільки через 9 місяців вони отримали поштою свої трудові книжки. Її робоче місце було визначене чітко магазин «Восторг»у м.Южне, ніяких пропозицій про інше місце роботи вони не отримували, перед рішенням про звільнення вони сиділи під магазином цілий місяць.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, свідків, та дослідивши наявні у справі докази, вважає позов обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно наказу ТОВ «Торговий дім «Золотце» № 77 від 02.07.2009 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу на посаду продавця зазначеного магазина. Робоче місце ОСОБА_1 прямо визначено роботодавцем у наказі про прийняття на роботу -магазин „Восторг".

Згідно наказу № 2 від 01.06.2009 року ТОВ «Торговий дім «Золотце»магазин був розташований в орендованому приміщені торгового павільйону на ринку ТОВ „Южний бриз" за адресою: Одеська область, місто Южне, вул.Хіміків, 27. Режим роботи магазину з 08-00 до 17-00.

17.09.2009 року менеджер ТОВ „Торговий дім „Золотце" по телефону повідомив директора магазина ОСОБА_3, про те, що магазин „Восторг" в м.Южне закривається.

21.09.2009 року був отриманий наказ ТОВ «Торговий дім «Золотце»№ 11 від 21.09.2009 року про здачу всього товару на основний склад. Відповідно до наказу весь товар магазина був зданий на склад підприємства.

23.09.2009 року, після здачі товару на склад, магазин був спочатку опечатаний за борги директором ринка ТОВ „Южний бриз", а потім власником торгового павільйону ОСОБА_9, тому ОСОБА_1 не могла потрапити до приміщення магазину, але вона кожний день виходила на роботу з 08-00 до 17-00 до 31.10.2009 року, бо ніяких розпоряджень по переводу або звільненню вона не отримувала.

Згідно заяви на ім'я директора ТОВ «Торговий дім «Золотце»від 31.10.2009 року ОСОБА_1 звернулася з заявою про звільнення з підприємства з 01.11.2009 року, яка згідно поштової квитанції була направлена поштою 03.11.2009 року.

ОСОБА_1 12.02.2009 року повторно звернулась із заявою до директора ТОВ «Торговий дім «Золотце»з вимогою негайного повернення трудової книжки та копій наказів про звільнення, яке 16.02.2010 року було відправлене поштою на адресу підприємства, що підтверджено відповідною заявою, поштовою квитанцією та опису вкладення.

20.08.2010 року ОСОБА_1 отримала поштою свою трудову книжку та копію наказу про звільнення, згідно із якими, ОСОБА_1 звільнена з підприємства з 23.09.2009 року за п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України (за прогули) наказом № 58 від 11.08.2010 року. Затримка у повернені трудової книжки склала термін з 03.11.2009 по 20.08.2010 року.

З трудової книжки позивача вбачається, що відповідач декілька разів вносив записи про прийняття на роботу та звільнення позивача, які потім сам зазначав недійсними без відповідних підстав. Відповідно до останнього запису позивач звільнена за п.4 ст. 40 КЗпП України (за прогули).

Позивачем надані до суду відомості з Пенсійного Фонду України про розмір її щомісячного заробітку, який складає 670 грн. Суд погоджується з розрахунком середнього заробітку, який підлягає стягненню з відповідача, складеним позивачем відповідно до вимог Постанови КМУ від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати», відповідно до якого кількість робочих днів вимушеного прогулу становить 584 дня, а розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить 18629,60 грн.

Згідно із статтею 43 Конституцію України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче визначеної законом.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно із п.3 статті 29 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами.

Згідно із частиною 3 статті 38 КЗпП України, працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Згідно із частиною 1 статті 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України.

Згідно із частиною 2 статті 24 КЗпП України, при укладені трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Згідно із частинами 3 і 4 статті 235 КЗпП України, у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку та умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Згідно із статтею 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи факт порушення відповідачем права позивача на своєчасний розрахунок при звільнені, тривалість затримки розрахунку та повернення трудової книжки при звільнені, невірність формулювання звільнення, суд погоджується з необхідністю відшкодування моральної шкоди позивачу, але його розмір вважає декілька завищеним позивачем. Суд стягує з відповідача на користь позивача 5000 грн., як компенсацію заподіяної моральної шкоди.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Золотце»про зміну формулювання причин звільнення, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди -задовольнити частково.

Змінити дату та формулювання причини звільнення ОСОБА_1 з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Золотце", код ЄДРПОУ 36156133, та вважати її звільненою за ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням) з 17 травня 2012 року.

Зобов`язати Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Золотце» змінити формулювання причини звільнення в трудовій книжці ОСОБА_1, вказавши причину звільнення «за власним бажанням»за ст. 38 КЗпП України з 17 травня 2012 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Золотце", код ЄДРПОУ 36156133, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 18629, 60 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Золотце", код ЄДРПОУ 36156133, на користь ОСОБА_1 5000 гривень, як компенсацію спричиненої їй моральної шкоди.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя:

17.05.2012