Вирок

від 05.06.2012 по справі 1-612/11

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-612/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

05.06.2012

Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Кірєєва Р.В.

при секретарях Огірко Т.Ю., Падасенко Н.В., ТабалаЯ.В.,

Шалапуда В.П.,

за участі прокурорів Нестеренко Д.В., Міндюк С.Б.,

Янішевської О.В.,

захисника ОСОБА_3,

потерпілої ОСОБА_4,

представника потерпілої ОСОБА_5,

представника цивільного позивача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за обвинуваченням

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки м. Коростень Житомирської області, росіянки, з вищою освітою, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, проживаючої за адресами: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1, раніше судимої вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 6 жовтня 2008року за ст.ст. 15, ст. 190 ч. 2, ст. 190 ч. 2, ст. 27, ст. 358 ч. 2, ст. 258 ч. 3 КК України до 2років 6 місяців позбавлення волі, звільненої 30 квітня 2010року по відбуттю покарання, - у скоєнні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 3 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_7, будучи раніше засудженою вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 6 жовтня 2008 року за ст.ст. 15, ст. 190 ч. 2, ст. 190 ч. 2, ст. 27, ст. 358 ч. 2, ст. 258 ч. 3 КК України до 2років 6 місяців позбавлення волі, звільненої 30 квітня 2010 року по відбуттю покарання, належних висновків не зробила, на шлях виправлення не стала та вчинила розтрату чужого майна, яке було їй ввірене, вчинене повторно, за наступних обставин.

Так, в період з 1 вересня 2010 року по 25 грудня 2010 року ОСОБА_7, за усною домовленістю з потерпілою ОСОБА_4, яка зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, здійснювала продаж предметів жіночого одягу, які були ввірені потерпілою підсудній.

В період з вересня 2010 року по грудень 2010 року ОСОБА_7 за накладними отримувала у ОСОБА_4 предмети жіночого одягу в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташований за адресою: АДРЕСА_4 для подальшого продажу в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_3», що розташований в торгівельному комплексі «Олімпійський» за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 72. Предмети жіночого одягу перебували в правомірному володінні підсудної, яка була наділена правомочністю по реалізації ввіреного майна за цінами, вказаними в накладних.

Між тим, ОСОБА_7 в період часу з 2 грудня 2010року по 24 січня 2011року, маючи на меті отримання грошових коштів для задоволення власних потреб, передала предмети одягу, а саме: шубу торгівельної марки «FERRE» вартістю 5200 грн. зшиту із хутра кролика тигрового окрасу; куртку торгівельної марки «Giorgio rotti» вартістю 6 800 грн. зшиту із хутра; куртку торгівельної марки «BALIZZA» вартістю 8 000грн. з ангорової тканини, воріт на якій зшитий із хутра ліси; куртку торгівельної марки «Giorgio rotti», вартістю 7 000 грн., зшиту із хутра коричневого кольору; куртку торгівельної марки «Dolce Gabbana» вартістю 7 000 грн., яка має підстібку із хутра кролика та ворот виконаний також із хутра; куртку торгівельної марки «PUNTO», вартістю 9 800 грн., зшиту із шкіри, в якій наявні вставки хутра ліси; куртку торгівельної марки «Giorgio rotti» вартістю 6 400 грн., зшиту з хутра бардового кольору; шубу торгівельної марки «SAGAY» вартістю 4 500 грн., зшиту із хутра кролика рожевого кольору, яка має кружева; куртку торгівельної марки «Giorgio rotti», вартістю 6 800 грн., зшиту із хутра бардового кольору; пальто торгівельної марки «Giorgio rotti», вартістю 9 600 грн., зшите із шкіри чорного кольору, яке має воріт із хутра шиншили; куртку торгівельної марки «Giorgio rotti», вартістю 9 500 грн., зшиту із хутра; куртку торгівельної марки «Giorgio rotti», вартістю 6 400 грн., зшиту із хутра; куртку торгівельної марки «La piel», вартістю 7 000 грн., зшиту із хутра чорного кольору; куртку торгівельної марки «Giorgio rotti», вартістю 6 800 грн., зшиту із хутра, загальною вартістю 100 800 грн., отримані від ОСОБА_4 для реалізації, в заставу до ломбардного відділення ПТ «Ломбард-ДАНКО», не повернувши закладені речі за вимогою потерпілої та розпорядившись отриманими від застави вказаного майна грошовими коштами на власний розсуд.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала частково, пред'явлений цивільним позивачем ПТ «Ломбард-ДАНКО» позов визнала повністю, позов потерпілої не визнала та показала, що в 1998році відкрила комерційний магазин «ІНФОРМАЦІЯ_4», до якого невдовзі завітала дочка потерпілої, через яку вона і познайомилась з ОСОБА_4 В жовтні 1999 року магазин «ІНФОРМАЦІЯ_4» переїхав на АДРЕСА_6. Враховуючи, що її магазин та магазин потерпілої знаходились неподалік, вони почали спілкуватись та між ними склались достатньо добрі відносини.

В подальшому, у зв'язку з підвищенням орендної плати та сімейними обставинами вона припинила торгівлю та, невдовзі, була засуджена. По відбуттю покарання повернулась до місця проживання, але квартира, в якій вона проживала, була опечатана. Вона залишилась без речей, грошей та їжі. Звернулась до знайомих, в тому числі до ОСОБА_4, яка погодилась допомогти та сказала знайти точку для продажу товарів.

Підсудна стверджує, що, вивчивши ринок, надала потерпілій декілька варіантів місць торгівлі, серед яких обрали варіант магазину в Торгівельному комплексі «Олімпійський». Для магазину вибрали обладнання та зробили ремонт.

Підсудна підтвердила, що вона відібрала в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» товар, розвісила його у відділі, але реалізації товару майже не було. Потерпіла постійно питала про стан продажу товарів, через що підсудна постійно нервувала та побоювалась втратити роботу, а тому почала здавати речі в ломбард та казати потерпілій, що частина речей продана, а гроші віддавала потерпілій.

При цьому підсудна ствердила, що орендну плату за магазин сплачувала потерпіла, а комунальні витрати сплачувала вона. Гроші, які потерпіла сплатила при виїзді з магазину, були перерахунком платежів, а інше платила вона.

В ході судового розгляду та в судових дебатах підсудна стверджувала, що вона не мала наміру вводити в оману потерпілу, речі заклала в ломбард тимчасово та хотіла викупити речі після того, як їй повернуть борги. Гроші, отримані в ломбарді, частково передавала потерпілій, повідомляючи при цьому, що це виручка від продажу речей в магазині. Інші кошти витратила на власні потреби та оплату комунальних послуг за магазин.

Окрім того, підсудна ствердила, що офіційно у потерпілої працевлаштована не була. Всі угоди між ними були усними. Потерпіла встановлює дуже високі ціни та робить знижки постійним клієнтам. Ціни на товар встановлювались потерпілою, а кому належить товар не знає. При цьому продаж речей із знижкою вона могла проводити виключно за погодженням з потерпілою.

Однак, покази ОСОБА_7 спростовуються і її вина у вчиненні злочину повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.

Зокрема, показаннями потерпілої ОСОБА_4, яка в судовому засіданні повністю підтримала показання, дані нею на досудовому слідстві про те, що з підсудною вона знайома більше восьми років. Після звільнення підсудної з місць позбавлення волі, остання звернулась до неї з проханням допомогти у вирішенні фінансових проблем.

Потерпіла ствердила, що, пожалівши ОСОБА_7, запропонувала їй роботу по реалізації предметів жіночого одягу в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_3», що розташований по вул. В.Васильківській в м. Києві. ОСОБА_7 отримувала він неї та ОСОБА_8 товари для реалізації. Офіційно підсудна не була працевлаштована через те, що вона не надала паспорт та ідентифікаційний код. Продаж товарів ОСОБА_7 практично не здійснювала. Підсудна категорично заперечувала проти пропозиції щодо залучення до продажу товарів іншого продавця.

В судовому засіданні потерпіла ствердила, що, враховуючи поганий рівень продажу вона вирішила закрити торгівельну точку та запросила ОСОБА_7 приїхати для проведення обліку товарів. Підсудна для обліку товарів не приїхала. При проведенні переобліку було виявлено відсутність великої кількості товарів. В телефонній розмові ОСОБА_7 повідомила, що товару, якого не вистачає, вона передала на реалізацію знайомим. Не дивлячись на неодноразові прохання та вимоги, ОСОБА_7 товар не повернула. 26 січня 2011року підсудна зізналась, що предмети одягу, які були ввірені їй для реалізації, вона здала до ломбарду «Данко», а отримані грошові кошти витратила на власні потреби.

Показаннями свідка ОСОБА_8, яка підтвердила в суді, що з лютого 2010року вона працює продавцем в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» у СПД ОСОБА_4 Повністю підтримала покази, дані нею на досудовому слідстві про те, що ОСОБА_4 пожаліла ОСОБА_7 та надала можливість останній здійснювати продаж товарів потерпілої в торгівельній точці в ТЦ «Олімпійський». ОСОБА_7 отримувала товар в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» та, зазвичай, розписувалась в накладних про отримання товару. Також облік отриманого товару вона вела у відповідній книзі. Однак неодноразово ОСОБА_7, після отримання товару, посилаючись на те, що дуже поспішає, в накладних не розписалась. Орієнтовно в листопаді 2010 року ОСОБА_4 помітила, що деякі предмети одягу на торгівельному місці, де здійснювала свою діяльність ОСОБА_7 з продажу товарів ОСОБА_4 відсутні. На запитання з приводу їх місцезнаходження ОСОБА_7 повідомила про те, що вона їх передала на реалізацію та, незабаром, дійсно деякі предмети одягу, відсутність яких помітила ОСОБА_4 з'явились у ОСОБА_7 В грудні 2010року ОСОБА_4 вирішила закрити торгівельне місце магазин «ІНФОРМАЦІЯ_3» у ТЦ «Олімпійський», де здійснювала продаж її товарів ОСОБА_7 та, разом із своєю знайомою ОСОБА_9, приїхали на вказане торгівельне місце та предмети одягу, які були отримані ОСОБА_7 під реалізацію, перевезли до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2». Однак під час того, як ОСОБА_4 забирала вказані речі з торгівельної точки у ТЦ «Олімпійський», вона помітила, що деякі предмети одягу відсутні, на що ОСОБА_7 їй повідомила, що деякі одиниці товару, отримані у ОСОБА_4 під реалізацію, вона передала на продаж до інших магазинів, яких саме вона не розповідала. Цього ж дня, в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» нею, разом з ОСОБА_4, були перераховані предмети одягу, які були привезені з магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3», де тільки ОСОБА_7 здійснювала їх продаж. Під час переобліку виявилось, що значна кількість предметів одягу, які отримувала під реалізацію ОСОБА_7, відсутня. В їх присутності ОСОБА_4 телефонувала до ОСОБА_7 та запитала, де знаходяться її предмети одягу, які вона передала ОСОБА_7 під реалізацію, на це остання відповіла, щоб ОСОБА_4 не хвилювалась, і що всі недостатні одиниці товару ОСОБА_7 поверне, як тільки забере їх у людей, що мали здійснити їх реалізацію. В подальшому, в грудні 2010 року та січні 2011 року ОСОБА_4 в її присутності та вона особисто неодноразово телефонували ОСОБА_7 і повідомляли про те, що вона має повернути предмети одягу ОСОБА_4, які нею були отримані, на що ОСОБА_7 повідомляла, що вказані предмети одягу вона вже забрала та скоро їх привезе. Потім вона повідомляла, що через хворобу не мала можливості привести речі та привезе предмети одягу ОСОБА_4 пізніше, а потім сама телефонувала та повідомляла, що стоїть у тягучці в дорозі та везе до магазину предмети одягу ОСОБА_4 Проте, предмети одягу ОСОБА_4 підсудна так і не повернула. В решті-решт, після неодноразових прохань ОСОБА_4, повернути речі та погроз звернутись до правоохоронних органів, ОСОБА_7 в січні 2011 року прийшла до магазину ОСОБА_4 та, побачивши працівників міліції, зізналась в тому, що речі ОСОБА_4, які були передані їй під реалізацію, вона таємно від ОСОБА_4 здала до ломбарду, а отримані від цього грошові кошти витратила на власні потреби. До теперішнього часу ОСОБА_7 предмети одягу ОСОБА_4 або готові кошти за них не повернула та робити цього не намагалась.

Показаннями свідка ОСОБА_9, яка в судовому засіданні повністю підтвердила показання, дані нею на досудовому слідстві про те, що з 2008 року підтримує добрі стосунки із ОСОБА_4, яка мала свій магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2» на АДРЕСА_4 та займалась продажем жіночого одягу. У вересні 2010 року їй стало відомо про те, що ОСОБА_4 відкрила торгівельну точку (магазин «ІНФОРМАЦІЯ_3») у ТЦ «Олімпійський» з продажу предметів одягу, де мала працювати та продавати предмети одягу, що на праві приватної власності належать потерпілій ОСОБА_7 На прохання ОСОБА_4 на протязі часу з вересня 2010 року до грудня 2010 року вона приїздила до торгівельної точки, яку потерпіла відкрила у ТЦ «Олімпійський», де здійснювала продаж товарів потерпілої гр-ка ОСОБА_7 Під час її візитів ОСОБА_7 чомусь дуже нервувала та починала розповідати про те, що торгівля йде погано.

В подальшому їй від ОСОБА_4 стало відомо про те, що декілька разів вона виявляла відсутність певних предметів одягу в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_3», де здійснювала свою діяльність ОСОБА_7, однак через деякий час після того як ОСОБА_4 звертала увагу ОСОБА_7 на дану обставину, вказані предмети одягу з'являлись на даній торгівельній точці. В решті-решт ОСОБА_4, у зв'язку із тим, що торгівля її товарами, яку здійснювала ОСОБА_7, не приносила прибутку, то ОСОБА_4 вирішила закрити свою торгівельну точку, де здійснювала продаж її товарів ОСОБА_7 Про дану обставину ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_7 В грудні 2010 року вона, разом із ОСОБА_4, приїхали до ТЦ «Олімпійський», де, на торгівельному місці, відкритому ОСОБА_4, здійснювала продаж її товарами ОСОБА_7 та стали збирати предмети одягу, які були передані під реалізацію ОСОБА_7 Однак, коли вони стали збирати речі ОСОБА_4, остання звернула увагу на те, що деякі предмети одягу, що були передані ОСОБА_7 під реалізацію, в даному магазині відсутні. Після цього вони, разом із ОСОБА_4 з ТЦ «Олімпійський» перевезли всі речі, які раніше нею під реалізацію були передані ОСОБА_7 Наступного дня, в ході переобліку вказаних речей виявилось, що значна кількість із них відсутня. ОСОБА_4 з приводу відсутності її речей одразу звернулась до ОСОБА_7, на що остання повідомила про те, що вказані речі вона передала до іншого магазину на реалізацію, однак кому саме вона не захотіла повідомляти. В подальшому на питання ОСОБА_4 з приводу місцезнаходження речей ОСОБА_7 повідомляла про те, що вона їх вже забрала та скоро привезе, потім вона казала про те, що стоїть із ними у тянучці та зараз їх привезе ОСОБА_4 Однак ОСОБА_7 товари ОСОБА_4 так і не повернула.

В серпні 2011 року ОСОБА_7, після неодноразових прохань ОСОБА_4 повернути її речі та погроз звернутись до правоохоронних органів, ОСОБА_7 повідомила про те, що речі ОСОБА_4, які були передані їй під реалізацію, підсудна здала до ломбарду, а отримані від цього гроші витратила на власні потреби. До теперішнього часу ОСОБА_7 ані речей, ані грошових коштів за них ОСОБА_4 не повернула та робити цього не намагалась. Зустрічей із потерпілою ОСОБА_7 після даних подій стала уникати.

Окрім того, свідок ствердила в судовому засіданні, що підсудна в її присутності визнала відсутність речей та повідомила, що передала їх під реалізацію.

Показаннями свідка ОСОБА_10, яка ствердила в судовому засіданні, що ОСОБА_7 є клієнтом ломбарду. Вона неодноразово привозила речі під заставу, перезаставу, робила викуп деяких речей. Підсудна приносила шуби та жіночі куртки. Вона їх закладала, перезакладала, викупала і знову закладала. ОСОБА_7 повідомляла, що вона є власником магазину та здає речі у зв'язку з необхідністю оплати орендної плати. На декількох речах були бірки та цінники магазину. ОСОБА_7 привозила та здавала більш дорогі речі, за рахунок чого викупала більш дешеві. Речі викупались не за готівку, а за рахунок застави інших речей.

У підсудної приймались речі, які оцінювались в більшу вартість, ніж раніше закладені та їй виплачувалась різниця між сумою, необхідною для викупу речі і сумою за річ, що здавалась нею.

Свідок повністю підтримала показання, дані нею на досудовому слідстві про те, що в подальшому у ОСОБА_7 по укладеним із нею договорам закладу майна та отримання фінансового кредиту виникли заборгованості (відповідно до вказаних договорів ОСОБА_7 мала викупити закладені нею предмети одягу протягом 14 діб) та вона зателефонувала на мобільний телефон ОСОБА_7 і повідомила їй про те, що у неї заборгованість та, в разі, якщо вона не викупить закладені нею до ломбарду предмети одягу протягом трьох діб, він буде внесений до каси ломбарду (інкасований). З даного приводу ОСОБА_7 повідомила про те, що вказані предмети одягу вона буде забирати, однак до ломбарду так і не з'явилась, відповідно закладені нею предмети одягу були інкасовані.

Показаннями свідка ОСОБА_11, який ствердив в судовому засіданні, що працює в ломбарді «Данко» та взимку до них звернулась підсудна, щоб здати свої речі для отримання грошей. На його змінах приходила 6-7 разів. Згідно з методикою, яка працює у відділенні, були оцінені її речі і була запропонована сума, яку вона може за них отримати. Підсудна пояснювала, що вона займається підприємницькою діяльністю, завозить ці речі до України і реалізовує їх. Було таке, що тривалий час не сплачувала заборгованість, затримувала проплату на 1,5 - 2 тижні. Іноді закладала в подальшому ті самі речі. Він особисто звертався до підсудної за її номером телефону з приводу заборгованості, а вона повідомляла, що вона або у відрядженні, або вона хворіє, але буде.

Свідок повністю підтримав показання, дані ним на досудовому слідстві про те, що із всієї кількості речей, які ОСОБА_7 здала до ломбарду, викупила вона лише, наскільки він пам'ятає, 3-4 предмети одягу, деякі речі вона знову перезакладала. Причини викупу речей ОСОБА_7 пояснювала тим, що у неї з'явився клієнт на той чи інший предмет одягу і: який був нею закладений до ломбарду і вказаний предмет одягу вона зможе продати за суму, яка є більшою за ту, що вона отримала у ломбарді. В подальшому у ОСОБА_7 по укладеним із нею ломбардом договорам закладу майна та отримання фінансового кредиту виникли заборгованості (відповідно до вказаних договорів ОСОБА_7 мала викупити закладені нею предмети одягу протягом 14 діб) та він особисто телефонував на мобільний номер телефону ОСОБА_7 і повідомляв їй про те, що у неї виникла заборгованість. З даного приводу ОСОБА_7 повідомляла, що вона з'явиться до ломбарду, однак для викупу вказаних речей так і не з'явилась і, відповідно, вони перейшли у власність ломбарду. В подальшому предмети одягу в кількості 14 одиниць, які приносила до ломбарду ОСОБА_7, а також договори, за якими дані предмети одягу були здані до ломбарду ОСОБА_7, були вилучені працівниками міліції.

Показаннями свідка ОСОБА_12, яка ствердила в судовому засіданні, що передавала ОСОБА_4 під реалізацію речі фірми «Ротті» за договором. На даний час ОСОБА_4 частково розрахувалась за передані речі. Щодо іншої частини заборгованості ОСОБА_4 повідомила, що речі вона передала на реалізацію, але кошти їй не повернули.

Крім того, вина ОСОБА_7, у вчиненні злочину підтверджується наступними доказами.

Протоколом виявлення, огляду та вилучення від 26 січня 2011року (а.с. 29, т.1), який містить дані про вилучені у ОСОБА_7 квитанції з ПП «Ломбард - Данко».

Документами - договорами про надання фінансового кредиту до ломбарду №1-68366 від 24 січня 2011року та №1-68367 від 24 січня 2011року, укладеними між ОСОБА_7 та ПТ «Ломбард-Данко» (а.с. 30, 31, т.1), договорами про надання фінансового кредиту до ломбарду № 1-67743-1, № 1-67991 від 03 січня 2011року, № 1-67505-2, № 1-67507-2, № 1-67833-1, № 1-67788-1, від 04 січня 2011 року, № 1-67537-3, № 1-67538-3, № 1-67601-2, № 1-67602-2, № 1-67607-2, № 1-67608-2, № 1-67789-1, № 1-68119, № 1-68120, № 1-68121, № 1-68122, № 1-68123, № 1-68124, № 1-67601-2, № 1-67602-2, № 1-67607-2, № 1-67608 від 10 січня 2011 року, № 1-68367 від 24 січня 2011року (а.с. 126-158 т. 1), договорами про надання фінансового кредиту до ломбарду № 1-67486, № 1-67487, № 1-67488, № 1-67488 від 01 грудня 2010року, № 1-67501, № 1-67506, № 1-67501, № 1-67502, № 1-67505, № 1-67506, № 1-67507 від 02 грудня 2010 року, № 1-67537, № 1-67538 від 03 грудня 2010року, № 1-67537-1, № 1-67538-1 від 08 грудня 2010, № 1-67766, № 1-67486-1, № 1-67487, № 1-67502-1, № 1-67505-1, № 1-67507-1, 1-67486-1, № 1-67487-1, № 1-67766 від 17 грудня 2010 року (а.с. 225-248, т. 1) та бірками з предметів одягу, які були заставлені до ПТ «Ломбард-Данко» ОСОБА_7 (а.с. 159-160, т. 1) , які містять дані про те, що ОСОБА_7 дійсно здавала в заклад до ПТ «Ломбард-Данко» предмети одягу.

Протоколом огляду документів від 17 березня 2011року (а.с. 33, т.1), який містить дані щодо детального огляду документів - довідки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 від 14 лютого 2011року про кількість та вартість товару, отриманого у неї ОСОБА_7 та договорів №1-68366 і №1-68367 від 24 січня 2011року про надання фінансового кредиту.

Протоколом виїмки від 11 березня 2011року (а.с. 37-38, т.1) та протоколом огляду предметів від 18 березня 2011року з фототаблицями (а.с. 39-61, т.1), які містять детальні дані про вилучені 11 березня 2011року з приміщення ПТ «Ломбард-Данко» 14 предметів одягу, що були закладені до ломбарду ОСОБА_7 та на праві приватної власності належать ОСОБА_4

Протоколом виїмки від 23 березня 2011року (а.с. 64-65, т.1) та протоколом огляду документів від 22 квітня 2011року (а.с. 70-74, т.1), які містять дані щодо джерел отримання та детального опису договорів про надання фінансового кредиту, договорів закладу майна до ломбарду, а також бірок з предметів одягу, які були заставлені до ПТ «Ломбард-Данко» ОСОБА_7 та акту прийому-передачі приміщення від 30 серпня 2010року до договору суборенди нежилого приміщення №2/60/22-10/1 від 27.08.2010р.

Протоколом виїмки та огляду від 14 березня 2011року (а.с. 81-82, т. 1) та документом - копією договору суборенди №2/60/22-10/1 від 27 серпня 2010року (а.с. 83-89, т.1), які містять дані про те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 дійсно орендувала частину нежитлової групи приміщень №НОМЕР_1 на другому поверсі ТЦ «Олімпійський».

Документами - накладними № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 10, № 11, № 12, № 13, № 14, від 21.09.2010, № 15 від 01.11.2010, № 16 від 03.11.2010, № 17 від 04.11.2010, № 18 від 08.11.2010, № 19 від 09.11.2010, № 20 від 13.11.2010, № 21 від 16.11.2010, № 22 від 24.11.2010, № 23 від 07.12.2010 (а.с. 91-113, т.1) та протоколом огляду документів від 22 квітня 2011року (а.с. 116-118, т.1), які містять дані щодо джерел отримання та детального опису накладних, за якими ОСОБА_7 отримувала речі для їх подальшої реалізації із зазначенням назв товарів, ціни та кількості.

Висновком експерта №167 від 15 квітня 2011року, складеним за наслідками проведення почеркознавчої експертизи з ілюстративними таблицями (а.с. 190-213, т. 1), який містить дані про те, що підписи у договорах про надання фінансового кредиту (договір-1), договори закладу майна до ломбарду (договір-2): 1-67505-2 від 04.01.11 (1-47978), 1-67537-3 від 10.01.11 (1-48010), 1-67538-3 від 10.01.11 (1-48011), 1-67601-2 від 10.01.11 (1-48074) - 2 шт., 1-67602-2 від 10.01.11 (1-48075), 1-67607-2 від 10.01.11 (1-48080) - 2 шт., 1-67608-2 від 10.01.11 (1-48081) - 2 шт., 1-67743-1 від 03.01.11 (1-48216) - 2 шт., 1-67789-1 від 10.01.11 (1-48262), 1-67991 від 03.01.11, (1-48464) - 2 шт., 1-68119 від 10.01.11 (1-48592) - 2 шт., 1-68120 від 10.01.11 (1-48593), 1-68121 від 10.01.11 (1-48594), 1-68122 від 10.01.11 (1-48595), 1-68123 від 10.01.11 (1-48596), 1-68124 від 10.01.11 (1-48597), 1-68367 від 24.01.11; бірках: 1-47978, 1-47980, 1-48011, 1-48074, 1-48075, 1-48081, 1-48216, 1-48464, 1-48839, 1-48840; бірках з написом «СПД ОСОБА_4» під артикулом: SH143, DG142,GR495, виконано гр. ОСОБА_7; вирішити питання, чи виконано підписи у договорах про надання фінансового кредиту (договір-1), договори закладу майна до ломбарду (договір-2): 1-67505-2 від 04.01.11 (1-47978), 1-67507-2 від 04.01.11 (1-47980) - 2 шт., 1-67537-3 від 10.01.11 (1-48010), 1-67538 від 10.01.11 (1-48011), 1-67602-2 від 10.01.11 (1-48075), 1-67788-1 від 04.01.11 (1-48261) - 2 шт., 1-67833-1 від 04.01.11 (1-48306) - 2 шт.; бірках: 1-48080, 1-48306; бірці з написом «СПД ОСОБА_4» під артикулом: 4164 гр. ОСОБА_7, не є можливим.; рукописні написи на бірках № 1, 2, 3, 5, 7 з написом «СПД ОСОБА_4» у відповідних графах, крім найменування артикулу та в графах № 3, 30, 176, 178 книги обліку товару ТЦ «Олімпійський», виконані гр. ОСОБА_7; рукописні написи на бірках № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 з написом «СПД ОСОБА_4», а саме найменування артикулу від імені гр. ОСОБА_7, виконані не гр. ОСОБА_7, а іншою особою; рукописні написи на бірках № 4, 6 з написом «СПД ОСОБА_4» у відповідних графах, крім найменування артикулу, від імені гр. ОСОБА_7, виконані не гр. ОСОБА_7, а іншою особою.

Висновком експерта №180 від 20 квітня 2011року, складеним за наслідками проведення почеркознавчої експертизи з ілюстративними таблицями (а.с. 2-12, т. 2), який містить дані про те, що підписи напроти графи «Заставник (позичальник)» в договорах застави: 1-47959, 1-47960, 1-47961, 1-47974, 1-47975, 1-47978, 1-47979, 1-47980, 1-48010, 1-48011, 1-48239, виконані громадянкою ОСОБА_7; підписи напроти та/або нижче графи «Заставник (Позичальник)» в договорах перезастави: 1-47959, 1-47960, 1-47975, 1-47978, 1-47980, 1-48010, 1- 48011, виконані громадянкою ОСОБА_7 Вирішити питання, чи виконано підписи у договорах перезастави: 1-48010 (що виконаний від імені гр. ОСОБА_7 нижче графи «Заставник (Позичальник)», 1-48011 (що виконані від імені гр. ОСОБА_7 нижче графи «Заставник (Позичальник)» гр. ОСОБА_7, не є можливим; підписи напроти та/або нижче графи «Заставник (Позичальник)» в договорах відкупу предмету закладу: 1-47959, 1-47960, 1-47961, 1-47974, 1-47979, 1-48239, виконані громадянкою ОСОБА_7 Вирішити питання, чи виконано підписи у договорі відкупу предмету закладу:1-48239 (що виконані від імені гр. ОСОБА_7 нижче графи «Заставник (Позичальник)» гр. ОСОБА_7, не є можливим.

Вартість майна, що його розтратила ОСОБА_7, яке було їй ввірене, підтверджується довідкою про вартість (а.с. 32, т.1) та документами - накладними про отримання товарів (а.с. 91-113, т.1), які містять детальні дані щодо опису речей, отриманих ОСОБА_7 для їх подальшої реалізації із зазначенням назв товарів, ціни та кількості.

Доводи підсудної про те, що вона не мала наміру вводити в оману потерпілу та речі заклала в ломбард тимчасово та хотіла викупити речі після того, як їй повернуть борги, не підтверджуються жодними з досліджених судом доказів та повністю спростовуються показаннями потерпілої ОСОБА_4 та свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9 про те, що після виявлення нестачі товару, підсудна припинила спілкуватись з потерпілою та, на неодноразові прохання та вимоги повернути речі, жодним чином не відреагувала, речей не повернула, їх вартість не відшкодувала.

Вказані доводи підсудної повністю спростовуються показаннями свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10, які повністю підтвердили суду показання, дані ними на досудовому слідстві про те, що у ОСОБА_7 по укладеним із нею ломбардом договорам закладу майна та отримання фінансового кредиту, виникли заборгованості (відповідно до вказаних договорів ОСОБА_7 мала викупити закладені нею предмети одягу протягом 14 діб) та вони телефонували на мобільний номер телефону ОСОБА_7 і повідомляли їй про те, що у неї виникла заборгованість, на що ОСОБА_7 повідомляла, що вона з'явиться до ломбарду, однак для викупу вказаних речей так і не з'явилась і, відповідно, вони перейшли у власність ломбарду.

Посилання захисника на положення ст.378 ЦК Української РСР N 1540-VI від 18.07.1963 суд сприймає критично, оскільки цей Кодекс втратив чинність на підставі Кодексу N 435-IV від 16.01.2003, тобто до вчинення злочину.

Доводи захисника, обґрунтовані посиланням на положення ст. 10 ч. 8 Закону України «Про ломбарди та ломбардну діяльність» суд сприймає критично, враховуючи при цьому те, що названий закон Верховною Радою України не приймався.

Аналізуючи всі досліджені в судовому засіданні докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що підсудна ОСОБА_7, маючи не погашену судимість за ст. 190 КК України, отримавши від ОСОБА_4 речі (майно) для реалізації, будучи наділеною правомочністю по розпорядженню та зберіганню майна, незаконно витратила чуже майно у своїх корисливих інтересах, тобто вчинила розтрату майна, що було їй ввірене, вчинене повторно, тобто злочин, передбачений ст. 191 ч. 3 КК України.

Посилання захисника на те, що в діях підсудної відсутні кваліфікуючі ознаки розтрати майна - обернення майна у власність третіх осіб, як на підставу для твердження про те, що дії підсудної були неправильно кваліфіковані органами досудового слідства, суд сприймає критично, оскільки вони спростовуються встановленими судом на підставі допиту свідків, дослідження інших доказів та встановлених фактичних обставин справи, які свідчать про те, що підсудна, отримавши речі на реалізацію та будучи наділеною правомочністю по розпорядженню та зберіганню майна, незаконно витратила чуже майно у своїх корисливих інтересах.

Твердження захисника про недоведеність умислу підсудної на розтрату майна також повністю спростовується дослідженими судом доказами, які свідчать про те, що підсудна, витративши чуже майно в своїх корисливих інтересах, перестала спілкуватись з потерпілою, протягом тривалого часу майно останній не повернула, як і не сплатила його вартість.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_7 суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який є тяжким, особу підсудної, зокрема дані, що її характеризують, стан її здоров'я та сімейний стан.

Так, ОСОБА_7 раніше судима, не працює, на обліку у лікаря психіатра і нарколога не знаходиться (а. с. 98, 99 т. 2), за місцем відбуття покарання характеризувалась посередньо(а. с. 102, т.2).

Обставин, що пом'якшують, або обтяжують покарання ОСОБА_7 судом не встановлено.

Згідно вимог ст. 61 ч. 3 КК України покарання у вигляді обмеження волі не може бути застосоване до підсудної, оскільки вона досягла 55 річного віку.

Приймаючи до уваги суспільну небезпечність вчиненого ОСОБА_7 злочину, її особу, відсутність відшкодування завданої злочином шкоди, суд не вбачає підстав для призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом та приходить до висновку, що підсудній слід обрати покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження скоєння нових злочинів, лише у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст. 191 ч. 3 КК України, з позбавленням підсудної права обіймати посади, пов'язані з розпорядженням товаро-матеріальними цінностями на строк, в межах санкції статті 191 ч. 3 КК України.

По справі ПТ «Ломбард-Данко» заявлений позов про відшкодування матеріальних збитків від злочину в сумі 18030грн. 35к.

В обґрунтування заявленого позову ПТ «Ломбард-Данко» посилається на те, що речі, передані підсудною в заставу, були вилучені у ПТ «Ломбард-Данко» на підставі постанови про проведення виїмки, а кошти, отримані підсудною та відсотки за користування кредитом, останньою не повернуті.

Цивільний позов ПТ «Ломбард-Данко» підсудна визнала повністю.

Оцінюючи всі досліджені докази по справі, суд вважає, що позов ПТ «Ломбард-Данко» про відшкодування збитків, завданих злочином, підлягає до задоволення, оскільки наявність причинного зв'язку між злочинними діями ОСОБА_7 та завданими збитками, а також їх розмір повністю стверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Також по справі потерпілою ОСОБА_4 заявлений позов про стягнення з підсудної матеріальної та моральної шкоди на суму 150 800грн.

Позов потерпілої ОСОБА_7 не визнала повністю, посилаючись при цьому на повернення потерпілій речей, вилучених у ПТ «Ломбард-Данко».

14 грудня 2011року потерпіла ОСОБА_4 звернулась до суду із заявою, в якій просить суд заявлений нею цивільний позов залишити без розгляду у зв'язку з тим, що вона бажає заявити цивільний позов окремо від кримінальної справи у цивільному порядку.

Доводи захисника про те, що суд не може залишити без розгляду позов потерпілої, а зобов'язаний його розв'язати за наслідками розгляду справи суд сприймає критично, оскільки звернення з позовом особи, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, є правом особи.

При цьому при розв'язанні цивільного позову суд у питаннях, не врегульованих КПК, керується відповідними нормами ЦПК.

При цьому згідно вимог ст. 207 ч. 1 ЦПК України позовна заява залишається без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.

Враховуючи заяву потерпілої про залишення її позову без розгляду, враховуючи її волевиявлення щодо звернення з відповідним позовом в порядку цивільного законодавства, суд приходить до висновку про необхідність залишення позову ОСОБА_4 без розгляду.

Враховуючи дані про особу підсудної, її неодноразові неявки в судове засідання, зміну адресу проживання без повідомлення про це суду при обраному відносно підсудної запобіжному заході - підписці про невиїзд, суд, враховуючи вік підсудної, стан її здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання, соціальні зв'язки та інші обставини, які її характеризують, приходить до висновку про необхідність зміни підсудній міри запобіжного заходу з підписки про невиїзд на взяття під варту

При цьому слід зазначити, що неможливість перебування особи під вартою внаслідок стану здоров'я встановлюється у визначеному законом порядку. Будь-які висновки, які б свідчили про те, що ОСОБА_7 не може утримуватись під вартою, у справі відсутні та стороною захисту не надані.

Подані довідки та направлення на обстеження не містять даних про неможливість утримання ОСОБА_7 під вартою.

Речові докази по справі: 14 одиниць предметів одягу, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_4 - слід залишити останній, як законному володільцеві.

Судові витрати по справі за проведення експертиз підлягають стягненню з підсудної в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324, 328 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 3 КК України і призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з розпорядженням товаро-матеріальними цінностями на строк 2 (два) роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 обраховувати з моменту її затримання.

Запобіжний захід ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили змінити на тримання під вартою, взявши її під варту в залі суду.

Речові докази по справі: шубу торгівельної марки «FERRE» зшита із хутра кролика тигрового окрасу, на якій знаходиться бірка із надписом «вироб № 1-48081 сума позики 1300 грн.» та підписом напроти графи «із комплектацією згоден»; Куртка торгівельної марки «Giorgio rotti» зшита із хутра, на якій знаходиться бірка із надписом «вироб № 1-48074 сума позики 1250 грн.» та підписом напроти графи «із комплектацією згоден»; Куртку торгівельної марки «BALIZZA» з ангорної тканини, ворот на якій зшитий із хутра ліси, на якій знаходиться бірка із надписом «вироб № 1-48839 сума позики 350 грн.» та підписом напроти графи «із комплектацією згоден»; Куртку торгівельної марки «Giorgio rotti» зшита із хутра коричневого кольору, на якій знаходиться бірка із надписом «вироб № 1-48464 сума позики 751,42 грн.» та підписом напроти графи «із комплектацією згоден»; Куртку торгівельної марки «Dolce Gabbana» має під стьожку із хутра кролика та ворот виконаний також із хутра, на якій знаходиться бірка із надписом «вироб № 1-48306 сума позики 1500 грн.» та підписом напроти графи «із комплектацією згоден», а також бірка з надписом «Магазин «ІНФОРМАЦІЯ_3» куртка 7000 грн. накладна від 22.10.10 артикул DG 142, «СПД ОСОБА_4» напроти якого наявний підпис; Куртку торгівельної марки «PUNTO» зшита із шкіри, в якій наявні вставки хутра. На даній куртці закріплена бірка з надписом «вироб № 1-48840 сума позики 1250 грн.» та підписом напроти графи «із комплектацією згоден», бірка з надписом «Магазин «ІНФОРМАЦІЯ_3» куртка 6800 грн. накладна від 18.09.10 артикул 176-0 PV014», «СПД ОСОБА_4»; куртку торгівельної марки «Giorgio rotti» зшита із хутра бардового кольору. На даній куртці закріплені бірка з надписом «вироб № 1-48011 сума позики 1000 грн.» Ф.И.О. ОСОБА_7 та підписом напроти графи «із комплектацією згоден», бірка з надписом «Магазин «ІНФОРМАЦІЯ_3» куртка 6400 грн. накладна від 09.09.10 артикул 30-0 1705», «СПД ОСОБА_4»; шубу торгівельної марки «SAGAY» зшита із хутра рожевого кольору, має кружева, на якій знаходиться бірка із надписом «вироб № 1-48216 сума позики 1250 грн. ОСОБА_7» та підписом графи напроти графи «із комплектацією згоден»; куртку торгівельної марки «Giorgio rotti» зшита із хутра бардового кольору. На даній куртці закріплені бірка з надписом «вироб № 1-47978 сума позики 1300 грн. Ф.И.О. ОСОБА_7» та підписом напроти графи «із комплектацією згоден», бірка з надписом «Магазин «ІНФОРМАЦІЯ_3» куртка 6800 грн. накладна від 18.09.10 артикул 178-0 4164», «СПД ОСОБА_4» напроти якого наявний підпис; пальто торгівельної марки «Giorgio rotti» зшите із шкіри чорного кольору, має ворот із хутра шиншили. На даному пальто закріплені бірка з надписом «Магазин «ІНФОРМАЦІЯ_3» куртка 9600 грн. накладна від 09.09.10 артикул 23-0 В6122», «СПД ОСОБА_4»; куртку торгівельної марки «Giorgio rotti» зшита із хутра; куртку торгівельної марки «Giorgio rotti» зшита із хутра. На даній куртці закріплені бірка з надписом «вироб № 1-47980 сума позики 900 грн. Ф.И.О. ОСОБА_7» та підписом напроти графи «із комплектацією згоден», бірка з надписом «Магазин «ІНФОРМАЦІЯ_3» куртка 9500 грн. накладна від 22.10.10 артикул б/а GR 495», «СПД ОСОБА_4» напроти якого наявний підпис; куртку торгівельної марки «La piel» зшита із хутра чорного кольору. На даній куртці закріплені бірка з надписом «вироб № 1-48080 сума позики 1250 грн. Ф.И.О. ОСОБА_7» та підписом напроти графи «із комплектацією згоден», бірка з надписом «Магазин «ІНФОРМАЦІЯ_3» куртка 7000 грн. накладна від 22.10.10 артикул б/а SH 143», «СПД ОСОБА_4» напроти якого наявний підпис; куртку торгівельної марки «Giorgio rotti» зшита із хутра. На даній куртці закріплені бірка з надписом «вироб № 1-48075 сума позики 1250 грн. Ф.И.О. ОСОБА_7» та підписом напроти графи «із комплектацією згоден», які передані на зберігання ОСОБА_4 - залишити останній, як законному володільцеві.

Цивільний позов Повного Товариства «Ломбард-Данко» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Повного Товариства «Ломбард-Данко» ( 03191, м. Київ, вул. Ю. Смолича, 2, р/р 26500151031980, філія «Центральне РУ «ВАТ «Банк» «Фінанси та Кредит» м. Київ, МФО: 300937, код ЗКПО 33593688) 18 030 (вісімнадцять тисяч тридцять) гривень 35к.

Цивільний позов ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_7 матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в м. Києві (отримувач платежу-НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, Банк УДК у Київській області р/р 31253272210699, код ЗКПО 25575285, МФО 821018, 10110-«За проведення експертизи та дослідження») судові витрати в сумі 759 (сімсот п'ятдесят дев'ять) гривень 78к. за проведення експертизи №180 від 20 квітня 2011року.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в м. Києві (отримувач платежу-НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, Банк УДК у Київській області р/р 31253272210699, код ЗКПО 25575285, МФО 821018, 10110 - «За проведення експертизи та дослідження») судові витрати в сумі 3 417 (три тисячі чотириста сімнадцять) гривень 55к. за проведення експертизи №167 від 20 квітня 2011року.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженою, яка утримується під вартою - в той же строк з дня отримання копії вироку через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя Р.В. Кірєєв