Постанова

від 22.05.2012 по справі 2а-1870/7414/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2012 р. Справа № 2а-1870/7414/11 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Регата" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.11.2011р. по справі № 2а-1870/7414/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Регата"

до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

про визнання незаконним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Регата", звернувся до суду з адміністративним позовом до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції, в якому просив визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001062311 від 7 жовтня 2011 року та №0001051711 від 10 жовтня 2011року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29.11.2011р. по справі № 2а-1870/7414/11 в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Регата" до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 7 жовтня 2011року №0001062311 та від 10 жовтня 2011 року №0001051711 відмовлено.

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Регата", не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що наданими до матеріалів справи документами підтверджується обґрунтованість віднесення до валових витрат вартості послуг з оренди приміщення від ФОП ОСОБА_1 в сумі 190590 грн., а також включення товариством до валових витрат вартості навантажувально-розвантажувальних робіт в сумі 168720 грн., отриманих від ПП ОСОБА_2 і ОСОБА_3

Відповідач проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, постанову суду першої інстанції -без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що Конотопською МДПІ на підставі акту від 23.09.2011 р. №362/23-3/31097498 "Про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Регата" з питань дотримання вимог податкового законодавства з 01.10.2008 р. по 30.06.2011 р., валютного та іншого законодавства за вказаний період" прийняті податкові повідомлення-рішення №0001062311 від 7 жовтня 2011 р. про донарахування податку на прибуток в сумі 89686 грн. і штрафних санкцій в сумі 22013 грн., а всього 108699 грн., та №0001051711 від 10 жовтня 2011 року, яким ТОВ "Регата" донараховано податку на доходи фізичних осіб в сумі 20985 грн. і штрафних санкцій в сумі 5246,25 грн., а всього 26231,25 грн. (а.с.9-68, 69-72).

При перевірці встановлені порушення п. 1.32 ст.1, п. 5. 1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп.138.10.4, 138.10.5 п. 138.10; пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, П(С)БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України 29.11.1999 року за №290, ТОВ «Регата»завищено валові витрати по послугах оренди приміщення у ФОП ОСОБА_1 в сумі 190590 грн., в т.ч. за 2 квартал 2009 р. в сумі 28985 грн. , за 1 квартал 2010 р. в сумі 154499 грн., за 2 квартал 2011р. в сумі 7106 грн.

В ході перевірки встановлено, що в перевіряємому періоді ТОВ «Регата»орендувало приміщення по вул. Успенсько-Троїцька,37-А, у ФОП ОСОБА_1 (платник єдиного податку), а з 2011 р. у фізичної особи ОСОБА_1 Як зазначає податковий орган, ФОП ОСОБА_1 є пов'язаною особою з ТОВ «Регата», оскільки в період з 01.10.2008 р. по 10.08.2009 р. була директором ТОВ «Регата»та за весь перевіряємий період була одним із засновників ТОВ «Регата»(розмір внеску до статутного фонду складає 990000 грн. або 33%, інші засновники - члени її сім'ї). ТОВ «Регата»у ФОП ОСОБА_1 орендувало частину нежитлового приміщення по вул. Успенсько-Троїцька, 37-А

Як зазначено в акті перевірки, в перевірямому періоді ТОВ «Регата»безпідставно відносило послуги оренди при від ФОП ОСОБА_1, оскільки немає підтвердження, що в даному приміщенні дійсно працювала виставка килимів, а потім запчастин; аналізуючи штат робітників ТОВ «Регата», незрозуміло, хто фактично перебував в даному виставочному залі, так як окремих робітників (ні продавців, ні консультантів) в штаті не було, по-третє, перевіркою встановлено, що на дану адресу по вул. Успенсько-Троїцька, виписувалися накладні на внутрішнє переміщення килимів та запчастин.

Крім того, перевіркою встановлено, що на порушення пп.5.2.1, 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ТОВ «Регата»безпідставно включило до валових витрат вартість навантажувально-розвантажувальних робіт в сумі 168720 грн., в т.ч. за 4 квартал 2008р. в сумі 24810грн., за 1 квартал 2009 року в сумі 31200 грн., за 2 квартал 2009 р. в сумі 36310 грн., за З квартал 2009р. в сумі 26100 грн., за 1 квартал 2010р. в сумі 50300 грн. від ПП ОСОБА_2 та ПП ОСОБА_3

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "Регата" не надало доказів використання орендованого приміщення для виставки килимів та запчастин. У штатному розкладі товариства "Регата" відсутні продавці чи консультанти, які необхідні для здійснення торгівлі килимами та запчастинами. Відсутні також і відповідні накладні на переміщення килимів та запчастин до орендованого приміщення. Також, фактично не здійснюючи витрати (перерахування коштів), ТОВ "Регата" відносило послуги по оренді приміщення до валових витрат.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Щодо висновків суду першої інстанції про правомірність прийняття податкового повідомлення рішення №0001051711 від 10 жовтня 2011 року, колегія суддів зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що в січні 2008 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Регата»(далі - Орендар), в особі ОСОБА_1, яка діє на підставі Статуту, з одного боку, та ОСОБА_4 (далі - Орендодавцем), з другого боку, було укладено Договір № 1 оренди нежитлових приміщень від 01.01.2008 р., згідно якого Орендар (ТОВ «Регата») приймає у строкове платне користування офісні та складські приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 318 кв. м для здійснення діяльності, передбаченої його Статутом.

Як зазначає податковий орган, Договір № 1 оренди нежитлових приміщень від 01.01.2008 р. був укладений між фізичною особою - громадянином ОСОБА_4 (Орендодавцем) та ТОВ «Регата»(Орендарем), в особі директора ОСОБА_1.

Вищевказане підтверджується Договором № 1 оренди нежитлових приміщень від 01.01.2008 р. та Актом приймання-передачі майна по Договору оренди від 01.01.2008 р. Вказані документи свідчать про те, що Сторонами в Договорі оренди нежитлових приміщень від 01.01.2008 р. виступали: фізична особа - не суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_4 (код - НОМЕР_1) та юридична особа ТОВ «Регата»(код за ЄДРПОУ - 31097498), в особі директора ОСОБА_1, і саме фізична особа ОСОБА_4 та юридична особа ТОВ «Регата»були учасниками цих господарських взаємовідносин.

Згідно з пп.4.2.7 п.4.2 ст.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", дохід від надання майна в оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 9.1 статті 9 цього Закону включається до складу місячного оподатковуваного доходу та є об'єктом оподаткування.

Обов'язки нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету відповідно до пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Відповідно до пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду (протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця).

Відповідно до вимог п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати до бюджету) податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Враховуючи викладене, саме у разі виплати орендарем - юридичною особою доходу - орендної плати фізичній особі від надання в оренду нерухомості, орендар як податковий агент зобов'язаний нарахувати, утримати, перерахувати податок до бюджету і повідомити податковий орган про виплачені суми доходу і утриманий податок за ф № 1ДФ.

Отже, колегія суддів зазначає, що обов'язок у позивача як податкового агента з нарахування, утримання та перерахування податку з доходів фізичних особі виникає під час здійснення виплати фізичній особі доходу.

Виплата грошових коштів була здійснена на користь фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, що підтверджується актами приймання -передачі виконаних робіт по договору оренди від 01.01.2008 року, що не заперечується відповідачем.

Відображення виплати грошових коштів фізичній особі ОСОБА_4 у розрахунку форми 1-ДФ про суми виплачених доходів та утриманих з них податків за III квартал 2009 р. за ознакою доходу "8" (Дохід від надання майна в оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування) не впливає на фактичний зміст господарської операції.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про неправомірність прийняття податкового податкового повідомлення рішення №0001051711 від 10 жовтня 2011 року через необґрунтованість та наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції в цій частині.

Також в акті перевірки зазначено, що у періоді, що перевірявся, ТОВ "Регата" орендувало приміщення за адресою: м. Конотоп, вул. Успенсько-Троїцька, 37-А, у ФОП ОСОБА_1, яка є платником єдиного податку. Відповідно умов договору оренди від 01.09.2008р. та додаткових угод до нього приміщення передається під виставковий зал килимів (а.с.80-81, 83, 85). Умовами договору та додатковими угодами розмір орендної плати не визначений. Згідно актів виконаних робіт розмір орендної плати за 1 кв.м. змінювався: з 52,7 грн. до 466,7 грн. і з 466,7 грн. до 41,68 грн. (а.с.91-94). На вимогу податкового органу, калькуляція та обґрунтування розміру орендної плати позивачем не були надані.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно п.1.32 ст.1 вказаного Закону господарською діяльністю визначається будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Частиною 2 статті 3 Господарського кодексу України передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що на підставі пп. 5.2.1 Закону до валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) у термін звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажу продукції і охороною праці, з урахуванням обмежень, встановлених п.5.3-5.7 Закону. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п. 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Отже для встановлення факту порушення пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" необхідним є встановлення віднесення до складу валових витрат, які не підтверджені документально.

Взяття в оренду ТОВ «Регата»нежитлового приміщення у м. Конотоп по вул. Успенсько-Троїцька,37-А, підтверджується наданими до матеріалів справи доказами: договором оренди від 01.09.2008 р., актом приймання-передачі приміщення від 01.09.2008 р., додатковою угодою від 01.06.2009 р. до вказаного договору, актом приймання-передачі приміщення від 01.07.2009р., додатковою угодою від 30.06.2010р. до вказаного договору, актом приймання-передачі приміщення від 01.07.2010р.,актом приймання-передачі від 31 грудня 2010 р.,договором оренди № 1 від 01.01.2011р., актом приймання-передачі приміщення від 01.01.2011 р. Розрахунки за оренду приміщень здійснювались на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт від 30.06.2009 р., від 01.02.2010 р., від 31.03.2010 р., від 30.06.2011 р.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що витрати на оренду приміщення підтверджені документально.

Щодо висновків податкового органу про відсутність економічної необхідності в отриманні послуг оренди від ПП ОСОБА_1 у позивача, оскільки дохід від реалізації всіх килимів склав 1053,08грн., в той час, коли витрати по оренді приміщення становлять понад 2000 грн. на місяць, колегія суддів зазначає про їх необґрунтованість, оскільки направленість діяльності підприємства на одержання прибутку не може визначатися за результатами однієї укладеної угоди.

Також, перевіркою встановлено, що згідно договору №1 від 03.01.2008р. та договору №1 від 10.01.2009р. ПП ОСОБА_2 виконує для ТОВ "Регата" навантажувально-розвантажувальні роботи (а.с.120). Відповідно до договору №1 від 19.02.2010року навантажувально-розвантажувальні роботи для ТОВ "Регата" виконує ПП ОСОБА_3

Суд першої інстанції виходив з того, що акти виконаних робіт не містять таких обов'язкових реквізитів, як зміст та обсяг господарської операції, конкретний перелік наданих послуг з їх вартістю та датою виконання. В актах не вказано, які саме послуги були виконані надавачами послуг: завантаження чи розвантаження. Відсутні дати надання таких послуг, відсутні дані щодо засобів, обладнань, використаних при наданні послуг, транспортних засобів, які були завантажені чи розвантажені; відсутня кількість завантаженого чи розвантаженого товару, не зазначено який саме товар розвантажувався чи завантажувався, кому здійснювалося завантаження товару. При цьому, ОСОБА_2 був працівником ТОВ "Регата", а саме, комірником на умовах неповного робочого дня. Станом на 01.10.2008р. у ПП ОСОБА_2 були відсутні основні засоби. В той же час, на балансі у ТОВ "Регата" по бухгалтерському рахунку 10.5 "Транспортні засоби" рахується автопогрузчик, балансова вартість якого становить 6142,50 грн., а в штаті товариства значаться менеджер, завідуючий господарством, комірник, різноробочі. Тобто, на думку перевіряючи, у ТОВ "Регата" були всі необхідні ресурси для виконання вантажно-розвантажувальних робіт власними силами. При цьому, середня заробітна плата цих працівників складала: у 2008році - 558,76грн. на місяць., у 2009році - 707,25грн. на місяць, у 2010році - 701,80грн. на місяць.

Але товариством "Регата" за некваліфіковану роботу (навантажувально-розвантажувальні роботи) виконану ПП ОСОБА_2 та ПП ОСОБА_3, було нараховано та віднесено до валових витрат суму 194550грн. (по 16212,50грн. виплат одному підприємцю за один місяць).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що надані для перевірки документи не містять доказової бази про фактичне виконання навантажувально-розвантажувальних робіт фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що вказує на відсутність реального виконання договорів, тому у позивача не було підстав для віднесення вказаних робіт до валових витрат.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Статтею 1 Закону України «О метрології та метрологічній діяльності»дано визначення терміну «одиниця виміру»- фізична величина певного розміру, прийнята для кількісного відображення однорідних з нею величин. Для послуг не існує прийнятих для виміру фізичних величин. Окремі послуги мають лише грошову форму вимірювання. Приписами ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено, що у бухгалтерському обліку та фінансової звітності застосовується єдиний грошовий вимірник. Відповідно до п. 12.3, 12.4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ № 165 від 30.05.97 р. у разі, якщо послуги не мають таких показників, як одиниця виміру послуг, кількість, об'єм, обсяг, а вимірюються лише у вартісному вираженні, то застосовуються такі покажчики, як «послуга/проценти», «грн.».

Як вбачається з актів виконаних послуг встановлено, що в них міститься грошовий вимірник послуги, що надавалися фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також обсяги, в яких було здійснено навантажувально-розвантажувальні роботи, отже твердження про відсутність кількості завантаженого чи розвантаженого товару не відповідає дійсності.

Щодо висновків податкового органу про відсутність доцільності укладання договорів на виконання навантажувально-розвантажувальних робіт з іншими особами з огляду на наявність у позивача власного обладнання та трудових ресурсів, колегія суддів зазначає, що оцінка доцільності ведення господарської діяльності підприємства не входить до функцій органів державної податкової служби та не може свідчити про порушення підприємством позивача законодавства про оподаткування.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що отримання послуг та використання їх у господарській діяльності підприємства позивача підтверджується наданими до матеріалів справи доказами.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що прийняті Конотопською МДПІ податкові повідомлення-рішення №0001062311 від 7 жовтня 2011року про донарахування позивачу податку на прибуток в сумі 89686 грн. і штрафних санкцій в сумі 22013 грн., а всього 108699 грн., та №0001051711 від 10 жовтня 2011 року, яким ТОВ "Регата" донараховано податку на доходи фізичних осіб в сумі 20985 грн. і штрафних санкцій в сумі 5246,25 грн., є необґрунтованими і такими, що підлягають скасуванню.

Враховуючи те, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 29.11.2011р. по справі № 2а-1870/7414/11 прийнята з порушенням вимог матеріального права, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Регата" задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.11.2011р. по справі № 2а-1870/7414/11 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю "Регата" задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції №0001062311 від 7 жовтня 2011 року та №0001051711 від 10 жовтня 2011 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В. Судді (підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Макаренко Я.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.

Повний текст постанови виготовлений 28.05.2012 р.