Копія
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 травня 2012 р. Справа № 2a-1870/1867/12
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко І.Г.
за участю секретаря судового засідання - Сахно М.В.,
представника позивача - Береговець Р.М.,
представника відповідача - Мельниченко І.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Атендер" до Державної податкової інспекції у місті Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство «Атендер» (далі - позивач, ПП «Атендер») звернулося до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції в місті Суми (далі - ДПІ в м. Суми) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000152305/18465 від 02.03.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у загальному розмірі 86044,00грн., в тому числі 86043,00грн. - за основним платежем, та 1,00грн.- за штрафними (фінансовими) санкціями.
Вважає, що висновки ДПІ в м. Суми за результатами проведеної перевірки та при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, рішення прийнятне без урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення та з порушенням п. 198.3, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. Вважає, що ПП «Атендер» з дотриманням норм Податкового кодексу України включило до складу податкового кредиту суми витрат за придбані згідно укладеного договору нафтопродукти від ТОВ «Лобос-Трейд», дані суми підтверджені виданими ТОВ «Лобос-Трейд» податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними. Відмічає, що первинні документи були оформлені належним чином та не спростовані в акті перевірки. Вважає, що податковий орган дійшов безпідставного, неаргументованого висновку щодо нікчемності угоди, оскільки визнання угод нікчемними не входить до переліку функцій працівників державних податкових інспекцій, а в акті перевірки не доведено, що угоди не відповідають вимогам законодавства. А тому, вважав оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що суперечить нормам чинного законодавства та просив його скасувати.
Судом ухвалою, занесеної до журналу судового засідання 19.04.2012р. (а.с.118) було допущено замінену відповідача його правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Сумах (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах).
Відповідач - ДПІ у м. Суми, з позовом не погодився, та надав письмове заперечення поти позову (а.с.91-92). Зазначив, що враховуючи, що постачальником позивачу бензину - ТОВ «Лобос-Трейд» за результатами його перевірки було порушено вимоги Податкового кодексу України та встановлено завищення задекларованих сум податкового зобов'язання за квітень та травень 2011р., у зв'язку з відсутністю необхідних умов для досягнення господарського результату, господарська операція пов'язана з виконанням умов договору не мала місця, а тому об'єкт оподаткування в такому випадку відсутній. Приймаючи до уваги вказане податковий орган за результатами перевірки контрагента позивача робить висновок, що угоди між ТОВ «Лобос-Трейд» та його покупцями, в тому числі з ПП «Атендер», не спричинили реального настання правових наслідків, суперечать інтересам держави та суспільства. Крім того, посилаючись на ст.ст. 203,216,215 Цивільного кодексу України, робить висновок, що вказані угоди є нікчемними, що свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в т.ч. щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів. У зв'язку з цим стверджують, що ПП «Атендер» не мало право на включення суми податку на додану вартість по контрагенту ТОВ «Лобос-Трейд» до складу податкового кредиту у декларації за квітень 2011р. у сумі 54366,00грн. та за травень 2011р. - 44902,00грн. Оскаржуване рішення вважав законним, обґрунтованим та просив у задоволенні позову відмовити (а.с.91-92).
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з підстав, викладених у позові, підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача - в судовому засіданні проти позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.91-92) заперечував, просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що ПП «Атендер», зареєстроване юридичною особою (код 32603307) та включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію (а.с.121), копією довідки з ЄДРПОУ АА №502558 (а.с.122), копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №25779875 (а.с.123).
16.02.2012 року спеціалістами ДПІ в м. Суми на підставі наказу №559 від 14.02.2012р. (а.с.174) була проведена невиїзна документальна перевірка ПП «Атендер» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Лобос-Трейд» за квітень та травень 2011 року, результати якої зафіксовані в акті за №911/2305/32603307/16 від 16.02.2012 року (а.с.10-17).
В ході даної перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано суму податку на додану вартість в загальному розмірі 86043,00грн., в т.ч. за квітень 2011р. у сумі - 54366,00грн. та за травень 2011р. - 31677,00грн.
За результатами вказаної перевірки ДПІ в м. Суми 02 березня 2012 року відносно позивача було винесено податкове повідомлення-рішення за №0000152305/18465, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у загальному розмірі 86044,00грн.(а.с.18), в тому числі основного платежу - 86043,00грн., та штрафних (фінансових) санкцій - 1грн. (а.с.18).
Як вбачається з акта перевірки (а.с.15-17), підставою для збільшення податковим органом суми податку на додану вартість, яка підлягала до сплати в бюджет стало встановлення завищення суми податкового кредиту за квітень 2011р. в розмірі 54366грн. та за травень 2011р. у сумі 31677грн., у зв'язку з тим, що на підставі актів перевірки безпосереднього контрагента позивача - ТОВ «Лобос-Трейд» (а.с.93-117) встановлено порушення ним п.185.1 ст. 185, п.187.1 ст.187, ст.188, п.198.2,198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, через що податкове зобов'язання ТОВ «Лобос-Трейд» в сумі 632254грн. за квітень 2011р. та в сумі 570253,00грн. - за травень 2011р., у тому числі по ПП «Атендер» за квітень 2011р. в розмірі 54366грн. та за травень 2011р. у сумі 44902грн., не було підтверджено.
У зв'язку з відсутністю необхідних умов для досягнення господарського результату, господарська операція, пов'язана з виконанням умов договору не мала місця, таким чином вважають, що об'єкт оподаткування в такому випадку відсутній. Приймаючи до уваги вказане податковий орган за результатами перевірки контрагента позивача робить висновок, що угоди між ТОВ «Лобос-Трейд» та його покупцями не спричинили реального настання правових наслідків суперечать інтересам держави та суспільства. У зв'язку з цим податковий орган, посилаючись на ст.ст. 203,216,215,655,626,629 Цивільного кодексу України, робить висновок, що вказані угоди є нікчемними, що свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в т.ч. щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів, а тому ПП «Атендер» не мало право на включення суми податку на додану вартість по контрагенту ТОВ «Лобос-Трейд» до складу податкового кредиту у декларації за квітень 2011р. в розмірі 54366грн. та за травень 2011р. у сумі 44902грн. (а.с.14-16).
Однак, суд не погоджується з вищевказаним, а висновки щодо неможливості поставлення нафтопродуктів ТОВ «Лобос-Трейд» позивачу через неможливості його отримання в свою чергу від постачальників ТОВ «Лобос-Трейд», на переконання суду є безпідставними, виходячи з наступного.
Насамперед, слід відмітити, що висновок про порушення вимог Податкового кодексу України в частині формування податкового кредиту ТОВ «Лобос-Трейд» та про удаваність господарських операцій, (а потім і про відсутність об'єкта оподаткування при реалізації придбаного від своїх контрагентів нафтопродуктів своїм покупцям, в тому числі ПП «Атендер»), податковий орган загалом робить, у зв'язку з неможливістю перевірки (внесено запис про відсутність підтвердження відомостей, відсутність за місцезнаходженням) та не виконанням своїх податкових зобов'язань зі сплати податку до бюджету з продажу товарів таких контрагентів-постачальників ТОВ «Лобос-Трейд» (а також і їх постачальників в свою чергу), як ОСОБА_3, ТОВ «Будмашпост», ВП «Компанія «Надєжда», ТОВ «Гєк Плюс», ТОВ ВТФ «Авіас», ТД «Соболь» у формі ТОВ, ТОВ «Промгаз», ТОВ «Торговий Дім Тандем СВ», ТОВ «Інтернаціональні Телекомунікації», ТОВ ВКФ «ВВ», ТОВ «Сервісний центр Кварк-Н», ТОВ «Автосервіс», ТОВ «Псьол ЛТД», ТОВ «Три-А», ТОВ «УОТ-Трейд», НВКПП «Спектр-АС», ТОВ «Континент Нафто Трейд», ПП «Український Центр Екологія», ПП «Дк Лтд», Нпк «Стройсервіселектро», ОСОБА_4 Вказане підтверджується копіями актів перевірки ТОВ «Лобос-Трейд» (а.с.93-117).
Однак, варто зазначити, що згідно приписів Податкового кодексу України виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно такої операції та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Крім того, не можливість поставлення нафтопродуктів ТОВ «Лобос-Трейд» позивачу через неможливості його отримання в свою чергу від постачальників ТОВ «Лобос-Трейд», на переконання суду, не може свідчити про недійсність договору та відсутність господарських операцій, та про відсутність у покупця права на віднесення даних сум у складі податкового кредиту за наявності документального підтвердження господарських операцій. При цьому, податковий орган, на переконання суду, повинен був брати до уваги всі документи надані платником та оцінювати реальність здійснення операції, досліджуючи надані документи в їх сукупності, однак, як вбачається з акта перевірки (а.с.10-17), належної оцінки наданих позивачем первинним документам ДПІ в м. Суми надано не було, натомість зроблено висновок, що угода між позивачем та ТОВ «Лобос-Трейд» не створює юридичних наслідків.
Разом з тим суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, та ч. 1-3 ст. 180 Господарського кодексу України договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При цьому в судовому засіданні встановлено, що 03.01.2011р. між ПП «Атендер» та ТОВ «Лобос-Трейд» було укладено договір №23 (а.с.20) про постачання нафтопродуктів. Як вбачається з вказаного договору при його укладанні та підписанні, що вбачається з його змісту, сторонами, зокрема, були погоджено предмет, ціна та строк дії договорів. Таким чином, вказаний договір відповідає вимогам, встановленими статтею 638 Цивільного кодексу України та статтею 180 Господарського кодексу України і вважається укладеним, та не може вважитись недійсним в тому числі, приймаючи до уваги наступне.
Як вбачається з умов вказаного договору (а.с.20), зокрема п.1.1,2.1,3.1,5.1 постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставити нафтопродукти, а покупець - прийняти та оплатити об'єм партій. Ціна на товар, що є предметом поставки за цим договором, вказана в рахунках та накладних. Постачальник повинен повністю передати товар покупцю в строки, вказані покупцем. Якість товару повинна відповідати вимогам ГОСТу та ТУ на даний вид товару та підтверджуватися паспортом якості виробника або сертифікатом відповідності.
Згідно умов даного договору, позивачем у квітні та у травні 2011р. були придбані нафтопродукти (бензин, дизельне паливо), про що видано податкові накладні (а.с.55-66) та складені видаткові накладні (а.с.21,24, 27, 30,33,36, 37,40,43, 46,49,52) на загальну суму 595603грн.24 (в т.ч. ПДВ - 99267,21грн. (за квітень 2011р. - 54365,62грн. та за травень 2011р. - 44901,59грн.). На підтвердження якості товару згідно умов договору видано сертифікати відповідності та паспорти якості виробника, що містяться в матеріалах справи (а.с.23,26,29,32,35, 39,42,45, 48,51,54). Факт транспортування придбаного у ТОВ «Лобос-Трейд» товару приватним підприємцем ПП ОСОБА_5 та власними силами підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с.22,25, 28, 31, 34, 38,41, 44,47,50,53,126), копіями ліцензіями про надання послуг з перевезення небезпечних пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом, виданих ПП «Атендер» (а.с.124) та ПП ОСОБА_5 (а.с.125).
Придбані нафтопродукти згідно умов договору було оплачено позивачем у квітні та травні 2011р., що підтверджується копією виписки банку (а.с.67-78).
При цьому, як вбачається з наданих позивачем доказів, придбані нафтопродукти були реалізовані в подальшому покупцям ПП «Атендер», що підтверджується копіями договорів (а.с.127-131), видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання товару та податковими накладними (а.с.132-173).
Як вбачається з акта перевірки (а.с.10-17) вказаним обставинам податковим органом взагалі не було надано жодної оцінки та зроблено висновок про завищення позивачем податкового кредиту у квітні 2011р. на суму 54366грн. та у травні 2011р. на суму 44902грн., у зв'язку з чим оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням (а.с.18) донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2011р. на суму 54366грн. та за травень 2011р. - 31677грн. (разом 86043,00грн.).
Разом з тим, відповідно до п. 14.1.181 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього кодексу.
Згідно пп. «а» п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно пп.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пп.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно пп.пп. 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.
Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При цьому, згідно пп. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.
З матеріалів справи, а саме з акта перевірки (а.с.10-17), вбачається, що податковим органом не встановлювався факт складення податкових накладних, на підставі яких був сформований податковий кредит позивача, з порушенням Податкового кодексу України, позивач виконав вимоги пп.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосереднього постачальника нафтопродуктів, який, в свою чергу, виконав вимоги пп.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України - видав покупцю, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку. Крім того, ТОВ «Лобос-Трейд» було задекларовано податкове зобов'язання за вказаними операціями у декларації з податку на додану вартість за квітень та травень 2011р. (а.с.93-117).
Враховуючи, що в судовому засіданні було достовірно встановлено, що на виконання умов договору між ПП «Атендер» та ТОВ «Лобос-Трейд» відбулась поставка нафтопродуктів, товар був оплачений позивачем та використаний у власній господарській діяльності, операція по придбанню нафтопродуктів, на переконання суду, носила реальний характер, та була виконана сторонами належним чином, та спричинила реальні зімни майнового стану підприємств. Із вказаного випливає, що суму податкового кредиту, позивач сформував правомірно, оскільки податок на додану вартість входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві в ціні товару. Відповідач не заперечує, що позивачем повністю сплачено податок на додану вартість в ціні товару продавцю.
З урахуванням встановлених вище обставин у справі, в судовому засіданні не знайшов своє підтвердження висновок податкового органу про відсутність об'єкта оподаткування у постачальника ТОВ «Лобос-Трейд», тим паче, що ДПІ у м. Сумах не надано доказів того, що бензин та дизельне паливо, які поставлені ПП «Атендер» був можливо отриманий саме від сумнівних, на думку податкового органу контрагентів ТОВ «Лобос-Трейд».
Що стосується санкцій, застосованих оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням (а.с.18), суд зазначає, що відповідно до пп.109.2 ст.109 Податкового кодексу України вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України. Згідно пп.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищення суми бюджетного. Відповідно до п.7 підрозділу 10 Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення. Враховуючи, що в судовому засіданні не знайшов своє підтвердження факт заниження позивачем суми податку на додану вартість за квітень та травень 2011р., застосування санкцій також є безпідставним.
З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 02 березня 2012 року за №0000152305/18465 суперечить вимогам чинного законодавства, є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням вимог ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
На підставі ст.94 КАС України за рахунок Державного бюджету України на користь ПП «Атендер» належить стягнути судові витрати - судовий збір в сумі 860грн. 44коп. (а.с.2,3), сплачений позивачем при подачі позову до суду.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов приватного підприємства "Атендер" до Державної податкової інспекції у місті Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Суми від 02.03.2012р. за №0000152305/18465, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 86044,00грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Атендер" (ідентифікаційний номер 32603307, м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, 10, кв.52) в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 860грн. 44коп. (вісімсот шістдесят гривень 44 копійки).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) І.Г. Шевченко
З оригіналом згідно
Суддя І.Г. Шевченко
Повний текст постанови складено 11.05.2012року.
Суд | Сумський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.05.2012 |
Оприлюднено | 07.06.2012 |
Номер документу | 24445702 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні