Постанова

від 29.05.2012 по справі 5/5007/49/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2012 р. Справа № 5/5007/49/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової -головуючого Н. Волковицької Л. Рогач за участю представників: прокуратури Томчук М.О. -прокурор відділу Генеральної прокуратури України позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) відповідачівне з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) третьої особине з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Першого заступника прокурора Житомирської області на постановувід 08.02.2012 р. Рівненського апеляційного господарського суду у справі№ 5/5007/49/11 господарського суду Житомирської області за позовомЖитомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у Житомирській області до - Ставищенської сільської ради Брусилівського району - Дочірнього підприємства "Оптіма -770 -Центр" Товариства з обмеженою відповідальністю "Севен Севенті Петроліум" провизнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 12.02.2008р. В С Т А Н О В И В :

У вересні 2011 року Житомирський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у Житомирській області звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до Ставищенської сільської ради Брусилівського району та Дочірнього підприємства "Оптіма -770 -Центр" ТОВ "Севен Севенті Петроліум" про визнання недійсним укладеного 12.02.2008 р. між відповідачами договору оренди земельної ділянки загальною площею 0,5000га для комерційного використання по вул. Леніна, 158 в с. Йосипівка, Брусилівського району, Житомирської області, посилаючись на приписи статей 210, 211 Земельного кодексу України та статті 203, 215 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в січні -лютому 2008 року службові особи Ставищенської сільської ради зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах ДП "Оптіма -770 -Центр" ТОВ "Севен Севенті Петроліум" склали та видали неправдиве рішення сільської ради від 23.01.2008 р. про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення та встановлення меж земельної ділянки для будівництва АЗС площею 0,50 га та про передачу цієї земельної ділянки в оренду відповідачу терміном на 10 років, в той час як таке рішення на сесії ради не приймалось.

Тобто, на думку прокурора, спірний договір оренди земельної ділянки був укладений на підставі підробленого рішення, факт підробки якого підтверджено постановою Брусилівського районного суду від 27.12.2010 р. у справі № 1-98/2010, та є підставою для визнання договору недійсним.

Головне управління Держкомзему у Житомирській області у поясненнях підтримало позовні вимоги, просило їх задовольнити.

ДП "Оптіма -770 -Центр" у запереченнях на позовну заяву зазначало, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, зокрема, вказавши на те, що рішеннями Ставищенської сільської ради від 04.08.2006 р. та 26.06.2007 р. товариству було надане попереднє погодження виділення земельної ділянки, погоджено вибір земельної ділянки, місце розташування та надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво АЗС. На замовлення товариства було виготовлено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який 11.10.2007 р. погоджено з начальником відділу земельних ресурсів в Брусилівському районі та листом від 24.10.2007 р. № 165 подано до Ставищенської сільської ради на затвердження. 23.01.2008 р. сільською радою прийняте рішення "Про затвердження проекту землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки ДП "Оптіма -770 -Центр" ТОВ "Севен Севенті Петроліум".

Відповідач зазначає, що вказані рішення і стали підставою для укладення спірного договору оренди, при цьому, всі ці рішення сільської ради є чинними.

Ставищенська сільська рада у відзиві на позовну заяву також просила відмовити у її задоволенні, зазначаючи про дійсність рішення ради від 23.01.2008 р. про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та встановлення меж земельної ділянки для будівництва АЗС, на підставі якого був укладений спірний договір оренди землі, який в свою чергу сторонами виконується, орендна плата сплачується.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 17.11.2011 р. (суддя Ляхевич А.А.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції посилаючись, зокрема, на статтю 21 Цивільного кодексу України, статтю 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та пункт 2.24 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 зазначив, що оскільки договір оренди земельної ділянки від 12.02.2008 р. було укладено на підставі та на виконання рішення ради від 23.01.2008 р., то без скасування цього рішення у встановленому законом порядку, відсутні правові підстави для визнання договору недійсним.

За апеляційною скаргою Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у Житомирській області Рівненський апеляційний господарський суд (судді: Філіпова Т.Л., Маціщук А.В., Саврій В.А.) переглянувши рішення господарського суду Житомирської області від 17.11.2011 р. в апеляційному порядку, постановою від 08.02.2012 р. залишив його без змін з тих же підстав.

Прокуратура Житомирської області подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги тим, що суди посилаючись на відсутність обвинувального вироку у кримінальній справі не взяли при цьому до уваги постанову Брусилівського районного суду Житомирської області від 27.12.2010 р. у кримінальній справі № 1-98/10, яка в розумінні статей 32, 34 та 36 Господарського процесуального кодексу України є належним доказом у справі, не надавши цій постанові відповідної правової оцінки в сукупності з іншими доказами у справі.

Прокурор послався на те, що в даному випадку рішення сільської ради від 23.01.2008 р. непотрібно визнавати недійсним та скасовувати, оскільки таке рішення підроблене, на сесії не приймалось і є нікчемним.

У відзивах на касаційну скаргу ДП "Оптіма -770 -Центр" та Ставищенська сільська рада просили залишити її без задоволення, а судові рішення без змін, при цьому, сільська рада у відзиві наполягала на тому, що в межах кримінальної справи на яку посилався прокурор докази не досліджувались та ніякі обставини не встановлювались, а Ставищенською сільською радою 23.01.2008 р. на 21 сесії 5 скликання було прийнято рішення про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення та встановлення меж земельної ділянки для будівництва АЗС, що в свою чергу підтверджено й рішенням Ставищенської сільської ради 15 сесії 6 скликання від 22.11.2011 року.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляд справи, рішенням п'ятої сесії сільської ради 25-го скликання від 04.08.2006 р. "Про попереднє погодження виділення земельної ділянки під будівництво автозаправочних станцій ДП "Оптіма-770-Центр" вирішено:

- попередньо погодити і вважати за можливе виділення земельних ділянок площею 0,5 га для кожної заправки на умовах оренди в полосах відводу автомобільної дороги Київ-Чоп з лівої та право сторони під будівництво автозаправочних станцій: на 75 км.800 м.(праворуч) та 78 км.200 м.(ліворуч);

- надати ДП "Оптіма-770-Центр" дозвіл на підготовку матеріалів попереднього погодження вибору земельної ділянки для будівництва автозаправочних станцій у вищезазначених місцях.

Згідно акта вибору земельної ділянки під будівництво автозаправної станції, автодорога Київ-Чоп 75 км+800 (праворуч) полоса відводу, затвердженого головою райдержадміністрації 22.11.2006 р., комісією зроблено висновки про відповідність вибраної ділянки для будівництва АЗС а/д Київ-Чоп 75+800 (праворуч) санітарним, пожежним і екологічним вимогам, земельному, водному та ін. законодавству і може бути рекомендована для затвердження.

Рішенням шістнадцятої сесії сільської ради 5-го скликання від 26.06.2007 р. "Про погодження вибору земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво автозаправочної станції ДП "Оптіма-770-Центр" вирішено:

- погодити місце розташування земельної ділянки площею 0,50 га під будівництво автозаправочної станції в полосі відводу автодороги Київ-Чоп на 75 км +800 (праворуч) в межах населеного пункту с.Йосипівка Брусилівського району Житомирської області;

- надати дозвіл ДП "Оптіма-770-Центр" на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення та встановлення меж земельної ділянки для будівництва;

- присвоїти адресу на земельну ділянку під будівництво автозаправочної станції в с.Йосипівка, вул.Леніна,158;

- матеріали проекту землеустрою щодо відведення та встановлення меж земельної ділянки площею 0,50 га для будівництва автозаправочної станції в с.Йосипівка на 75 км+800 (праворуч) подати на затвердження чергової сесії Ставищенської сільської ради.

Судами першої та апеляційної інстанції було зазначено, що матеріали справи містять рішення Ставищенської сільської ради двадцять першої сесії сільської ради п'ятого скликання від 23.01.2008 р. "Про затвердження проекту землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки ДП "Оптіма-770-Центр" "Севен Севенті Петроліум", згідно якого вирішено затвердити проект із землеустрою щодо відведення та встановлення меж земельної ділянки площею 0,50 га для будівництва автозаправочної станції в с.Йосипівка на 75 км+800 (праворуч), в межах населеного пункту с.Йосипівка вул.Леніна, 158 Брусилівського району Житомирської області та надати в оренду земельну ділянку площею 0,50 га для будівництва автозаправочної станції ДП "Оптіма-770-Центр" терміном на 10 років та встановити оренду за земельну ділянку в розмірі 10% від нормативної грошовї оцінки землі.

12.02.2008 р. Ставищенською сільською радою (орендодавець) в особі Ставищенського сільського голови ОСОБА_5. та ДП "Оптіма-770-Центр" ТОВ "Севен Севенті Петроліум" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування з правом викупу земельну ділянку загальною площею 0,5000 га, за кадастровим №1820286005:003:001:0138 для комерційного використання, яка знаходиться с. Йосипівка Брусилівського району Житомирської області, вул. Леніна, 158, строком на 10 років.

Договір зареєстрований у Брусилівському районному відділі Житомирської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 12.02.2008 р. за №040820500005.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога про визнання недійсним укладеного 12.02.2008 р. між Ставищенською сільською радою та ДП "Оптіма-770-Центр" ТОВ "Севен Севенті Петроліум" договору оренди земельної ділянки, з посиланням на приписи статей 203, 215 Цивільного кодексу України, з огляду на укладення цього договору на підставі підробленого рішення ради від 23.01.2008 р., що підтверджується постановою Брусилівського районного суду від 27.12.2010 р. у справі № 1-98/2010

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 1 статті 215 зазначеного Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним в судовому порядку за позовом однієї із сторін цього правочину або іншої заінтересованої особи, що заперечують його дійсність на підставах, встановлених законом.

Згідно зі статтею 116 Земельного кодексу Українивизначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтями 124, 125 Земельного кодексу України встановлено порядок передачі земельних ділянок в оренду та виникнення права власності чи користування земельною ділянкою та визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами статей 84, 118, 123, 124 Земельного кодексу України, з урахуванням необхідності у певних випадках дотримання порядку її вилучення.

Згідно пункту 34 статті 26, пункту 2 статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

За приписами статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради приймається відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням. Таємне голосування обов'язково проводиться у випадках, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону.

Рішення сільської, селищної, міської ради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обгрунтуванням зауважень. Рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено судами під час розгляду справи, 27.12.2010 року Брусилівський районний суд Житомирської області виніс постанову по обвинуваченню Ставищенського сільського голови ОСОБА_5 за частиною 1 статті 364, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, зі змісту якої вбачається, що при розгляді кримінальної справи судом встановлено, що ОСОБА_5, займаючи посаду Ставищенського сільського голови, в порушення Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в лютому 2008 року, вчинив службове підроблення, підписавши і затвердивши печаткою сільської ради завідомо неправдиве рішення 21-ої сесії 5-го скликання від 23.01.2008 р. про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення та встановлення меж земельної ділянки для будівництва АЗС пл.0,50 га 75 км + 800 автошляху Київ-Чоп (праворуч) в межах населеного пункту с.Йосипівка, вул.Леніна,158 та передачу цієї земельної ділянки в оренду ДП "Оптіма-770-Центр" ТОВ "Севен Севенті Петроліум" терміном на 10 років, в той час як таке рішення на вказаній сесії сільської ради не приймалося, проект землеустрою виготовлений не був. З метою незаконної передачі в оренду земельної ділянки, знаючи, що рішення сільською радою з приводу передачі земельної ділянки не приймалося, ОСОБА_5 12.02.2008 р. підписав та затвердив печаткою Ставищенської сільської ради договір оренди землі з ДП "Оптіма-770-Центр" ТОВ "Севен Севенті Петроліум", згідно якого останньому передано в оренду на 10 років земельну ділянку пл.0,50 га, зазначивши, що договір укладений на підставі рішення від 23.01.2008 р.

За результатами розгляду кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_5 вищеназваною постановою Брусилівського районного суду від 27.12.2010 р. кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_5 закрито у зв'язку з актом амністії, із звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Судом апеляційної інстанції було зазначено, що за відсутності вироку суду у кримінальній справі по обвинуваченню голови сільради ОСОБА_5 у скоєнні службового злочину, відсутні і підстави вважати, що вчинення ним дій щодо підроблення рішень Ставищенської сільської ради є фактом, який встановлено і не потребує доказування, а постанова у кримінальній справі стосовно вчинення умисних дій Ставищенським сільським головою ОСОБА_5 та обставин прийняття рішення 21 сесією 5 скликання Ставищенської сільської ради від 23.01.2008 р., розглянута судом першої інстанції в сукупності з іншими доказами.

Проте, судова колегія вважає такі висновки судів передчасними з огляду на те, що за приписами Кримінально - процесуального кодексу України амністія застосовується до осіб, які повинні нести відповідальність за вчинення злочину.

За приписами статті 35 Господарського процесуального кодексу України, не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони. Таке ж значення для господарського суду має вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Таким чином, судам першої та апеляційної інстанції, насамперед, необхідно було з'ясувати питання щодо того, чи підлягає рішення Ставищенської сільської ради двадцять першої сесії сільської ради п'ятого скликання від 23.01.2008 р. визнанню недійсним чи скасуванню, з огляду на факти, встановлені судовим рішенням у кримінальній справі -постанові Брусилівського районного суду від 27.12.2010 р. щодо вчинення Ставищенським сільським головою ОСОБА_5 службового підпроблення шляхом підписання цього рішення від 23.01.2008 р., а також з'ясувати питання стосовно того, чи може таке рішення ради бути підставою для укладення спірного договору оренди землі, виходячи з приписів чинного законодавства.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 43, 111 7 , пунктом 3 статті 111 9 , статтями 111 10 , 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08.02.2012 р. у справі № 5/5007/49/11 та рішення господарського суду Житомирської області від 17.11.2011 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційну скаргу задовольнити.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач