Рішення

від 26.04.2012 по справі 2-8644/11

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.04.2012 Справа №2-8644/11 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., з участю секретаря судового засідання Франчук Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області, Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, з участю прокуратури м. Тернополя про відшкодування шкоди завданої неправомірною бездіяльністю Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції під час здійснення виконавчих дій пов'язаних із виконанням рішення Тернопільського міськрайонного суду від 07 грудня 2004 року в справі № 2-6173/2004, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в Тернопільський міськрайонний суд із позовом до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області, Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції з участю прокуратури м. Тернополя про відшкодування шкоди завданої неправомірною бездіяльністю Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції пі час здійснення виконавчих дій пов'язаних із виконанням рішення Тернопільського міськрайонного суду від 07 грудня 2004 року в справі № 2-6173/2004.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 07 грудня 2004 року у справі №2- 6173/2004 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики стягнуто з ОСОБА_2. в користь ОСОБА_1 105062,00 грн. суми неповернутого боргу та 1049,00грн. сплаченого державного мита. Рішення суду набрало законної сили 08.01.2005р. 27.01.2005р. позивач отримав виконавчий лист на виконання вказаного рішення суду. Після відкриття виконавчого провадження державні виконавці почали зволікати з виконанням рішення суду, його неодноразові запити щодо отримання інформації про хід виконавчого провадження залишалися без відповідей.

Позивач вказав, що починаючи з 2006 року по 18.11.2010р. він неодноразово звертався з листами та заявами в Перший відділ ДВС Тернопільського міського управління юстиції та прокуратуру міста Тернополя, однак, усі звернення залишались без вжиття заходів необхідних для виконання рішення суду.

Далі, він звернутися до суду із скаргою на бездіяльність Першого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції.

30 червня 2011 року за результатами розгляду скарги Тернопільським міськрайонним судом постановлено ухвалу у справі №4-с-31/2011 якою визнано неправомірною бездіяльність державних виконавців Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ щодо виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 07 грудня 2004 року. Зокрема, в ухвалі встановлено, що всупереч вимогам ЗУ «Про виконавче провадження», Інструкції про проведення виконавчих дій, державним виконавцем при примусовому виконанні судового рішення порушено строк для відкриття виконавчого провадження, не було надіслано стягувачу постанову про відкриття виконавчого провадження ,постанов про опис та арешт майна боржника, зокрема про проведення опису та накладення арешту на нерухоме майно, що належить ПМП «Шанс+», що знаходиться в селі Кошляк Підволочиського району Тернопільської області, транспортного засобу марки ВАЗ 2105 (1983), червоного кольору, ДНЗ НОМЕР_1, та не було повідомлено стягувача про звернення стягнення на вищевказане майно чи про його реалізацію.

Крім цього державним виконавцем не в повній мірі вчинено виконавчі дії, зокрема проведено обмежені дії по запиту органів для виявлення майна боржника, не здійснено запитів до Держкомзему, нотаріату, кредитних установ для виявлення майна боржника чи грошових коштів у кредитних установах та не проведено дій по виявленню наявності у боржника інших джерел доходів.

Позивач вказав, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду 30 червня 2011 року у справі №4-с-31/2011 було встановлено факт неправомірної бездіяльності першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ щодо невиконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 07 грудня 2004 року у справі №2-6173/2004, що не підлягає доказуванню відповідно до положень ч.3 ст. 61 ЦПК України.

Сума матеріальної шкоди, яка була завдана незаконними діями відповідача, відповідає сумі, яку повинен був стягнути орган ДВС, згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду від 07 грудня 2004 року у справі №2-6173/2004, тобто розмір шкоди становить: 105062,76грн. неповернутого боргу 1049,00грн. сплаченого державного мита, разом - 106111,76грн.

Позивач вважає, що до стягнення підлягає 87011,64 грн. інфляційних збитків заподіяних незаконною бездіяльністю Першого відділу ДВС.

Із вказаних підстав позивач просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі шляхом стягнення з Державного бюджету шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України у користь позивача 106111,76 грн. завданої матеріальної шкоди та 87011,64 грн. інфляційних збитків, а разом 193123,40 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міськрайонного управління юстиції в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог вказавши на те, що державним виконавцем при виконанні рішення Тернопільського міськрайонного суду № 2-6173/2004 про стягнення з ОСОБА_2. в користь ОСОБА_1 105062,00 грн. суми неповернутого боргу та 1049,00грн. сплаченого державного мита вчинено усі необхідні дії з метою виявлення майна боржника. Однак, за результатами вчинених виконавчих дій було встановлено, що за боржником зареєстрований автомобіль марки ВАЗ 2105 (1983), червоного кольору, ДНЗ НОМЕР_1, місцезнаходження якого не було встановлено, в зв'язку із чим вказаний автомобіль державним виконавцем був оголошений в розшук. Іншого майна за боржником ОСОБА_2 виявлено не було.

Представник ДВС вказав, що твердження позивача про наявність зареєстрованого за ОСОБА_2 нерухомого майна та автомобілів є неправомірним, оскільки за результатами вчинення виконавчих дій за іншим виконавчим провадження було встановлено наявність нерухомого майна належного ПМП «Шанс+», що не має жодного відношення до виконавчого провадження про стягнення боргу з ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1 Більше того, ПМП «Шанс+», як окрема та самостійна юридична особа, не може відповідати належним йому майном за зобов'язаннями ОСОБА_2 Із вказаних підстав представник ДВС просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник Державної казначейської служби України заперечив щодо задоволення позовних вимог з підстав відсутності причинного зв'язку між діями державного виконавця при виконанні рішення Тернопільського міськрайонного суду № 2-6173/2004 та сумою яку не стягнуто з ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1 згідно вказаного рішення суду.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області просить відмовити щодо задоволення позовних вимог відносно Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області, оскільки вказане управління не порушувало прав позивача та не здійснює безспірне списання коштів із Державного бюджету, в той час як таке списання здійснюється Державною казначейською службою України.

Прокурор м. Тернополя в судовому засіданні вказав, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити у повному обсязі за їх безпідставністю та незаконністю, оскільки держаним виконавцем вжито усіх заходів щодо виконання рішення суду про стягнення боргу з ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, заслухавши пояснення представників сторін, думку прокурора м. Тернополя вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити у повному обсязі виходячи з наступного.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 07 грудня 2004 року (Справа № 2-6173) стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 105062,76 грн. суми неповернутого боргу та 1049 грн. сплаченого державного мита.

13.09.2006 року ОСОБА_1 звернувся із заявою на ім'я начальника ДВС про примусове виконання рішення Тернопільського міськрайонного від 07.12.2004 року про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 105062,76 грн. суми неповернутого боргу та 1049 грн. сплаченого державного мита.

15.09.2006 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-6173 від 27.01.2005 року Тернопільського міськрайонного суду про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 106111,76 грн., копію якої надіслано стягувачу ОСОБА_1, про що в матеріалах виконавчого провадження наявний супровідний лист із зазначенням вихідного номера.

Із матеріалів виконавчого провадження щодо стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 105062,76 грн. вбачається, що державним виконавцем з метою виявлення майна та коштів боржника ОСОБА_2 направлялись запити у податкову інспекцію, УДАІ УМВС України в Тернопільській області, Бюро технічної інвентаризацію, відділ реєстрації Тернопільської міської ради, інспекцію Державного технічного нагляду. Із наявних в матеріалах виконавчого провадження відповідей із зазначених установ вбачається, що у ОСОБА_2 відсутнє будь-яке майно, окрім автомобіля марки ВАЗ 2105 (1983), червоного кольору, ДНЗ НОМЕР_1, який зареєстрований за останнім.

У зв'язку із невстановленням місцязнаходження автомобіля марки ВАЗ 2105 (1983), червоного кольору, ДНЗ НОМЕР_1 державним виконавцем 07.11.2007 року винесено постанову про оголошення розшуку вказаного автомобіля, яка була спрямована для виконання в УДАІ УМВС України в Тернопільській області. На даний час УДАІ УМВС України місцезнаходження вказаного автомобіля не встановило.

Із повідомлення відділу державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції від 20.04.2011 року вбачається, що наявний актовий запис № 1574 від 23.11.2010 року про смерть ОСОБА_2. Дата смерті 22.11.2010 року.

На вимогу державної виконавчої служби від 26.04.2011 року Друга Тернопільська Державна нотаріальна контора відмовила у наданні інформації виконавчій службі про те, чи звертались із заявою про прийняття спадщини родичі померлого боржника ОСОБА_2 з посиланням на положення ст. 8 Закону України «Про нотаріат».

10.05.2011 року головним державним виконавцем Корсою О.Л. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-6173, який виданий 27.01.2007 року Тернопільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 106111,76 грн. у зв'язку із смертю боржника.

Відповідно до положень ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

За вказаних обставин суд вважає, що Першим відділом державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції вжито усіх заходів з метою належного виконання виконавчого листа № 2-6173, який виданий 27.01.2007 року Тернопільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 106111,76 грн. боргу. Із матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем здійснювались усі необхідні заходи з метою виявлення майна боржника ОСОБА_2, однак такого не виявилось, окрім автомобіля марки ВАЗ 2105 (1983), червоного кольору, ДНЗ НОМЕР_1 місцезнаходження якого, в зв'язку із розшуком, органами УДАІ УМВС України в Тернопільській області встановлено не було.

Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Посилання позивача на те, що факт протиправної бездіяльності державних виконавців Першого відділу ДВС встановлений ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 30 червня 2011 року судом до уваги не береться, оскільки суд вважає, що встановлена судом протиправна бездіяльність державних виконавців Першого відділу ДВС щодо виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 07 грудня 2004 року не перебуває у причинному зв'язку із причинами невиконання вказаного судового рішення (не стягнення з ОСОБА_2 у користь ОСОБА_1 суми боргу), оскільки судом встановлено, що вказане рішення не було виконане через відсутність майна у боржника ОСОБА_2, а в подальшому провадження було закінчене через смерть ОСОБА_2

Доказів належності ОСОБА_2 іншого майна на яке могло бути звернено стягнення для погашення боргу позивачем не подано, а судом в ході судового розгляду даної цивільної справи не встановлено.

Твердження позивача про те, що звернення могло бути стягнуто на майно ПМП «Шанс+»судом до уваги не береться, оскільки вказана юридична особа не несе відповідальності за невиконання зобов'язань третіми особами, зокрема ОСОБА_2 Наявність правових підстав для такої відповідальності, зокрема щодо обов'язку ПМП «Шанс+»відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_2 в зазначеній ухвалі Тернопільського міськрайонного суду не обґрунтована, позивачем в ході судового розгляду справи не доведена, а також не встановлена судом.

Отже, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити за їх недоведеністю.

У задоволенні позовних вимог по відношенню до Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області слід відмовити як до неналежного відповідача оскільки вказане управління не порушувало прав позивача та не здійснює безспірне списання коштів із Державного бюджету, оскільки таке списання здійснюється Державною казначейською службою України.

На підставі викладеного. керуючись ст. 1173 ЦК України, ч.3 ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу», ч.2 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 6, 11, 8, 10, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області, Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, з участю прокуратури м. Тернополя про відшкодування шкоди завданої неправомірною бездіяльністю Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції під час здійснення виконавчих дій пов'язаних із виконанням рішення Тернопільського міськрайонного суду від 07 грудня 2004 року в справі № 2-6173/2004 -відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий Дзюбич В.Л.