Рішення

від 08.05.2012 по справі 29/254

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.05.12 р. Справа № 29/254

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Риженко Т.М., суддів Курило Г.Є., Сгара Е.В.

при секретарі судового засідання Бондар В.В.

розглянув матеріали справи

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк", м.Дніпропетровськ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Малахит", м.Дружківка, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 172 250,00грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 25.01.2012р. по 14.02.2012р., з 14.02.2012р. по 06.03.2012р.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк" м.Дніпропетровськ (далі-Позивач), звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Малахит" м.Дружківка, Донецької області (Далі-Відпоідач) заборгованості за векселем №АА 1396430 від 21.07.2008р. у розмірі 172 250грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що в результаті неналежного виконання зобов'язань ТОВ «МТК-Інвестстрой» за договором врахування векселів з реверсом № Р22-08 від 23.07.2008р., а саме здійснивши тільки часткові сплати, виникла сума боргу у розмірі 172 250грн, у зв'язку з чим Позивач пред'явив Відповідачу простий вексель №АА 1396430 від 21.07.2008р. до платежу, вартість якого залишилась неоплаченою.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору врахування векселів з реверсом № Р22-08 від 23.07.2008 р., акт прийому-передачі векселів від 23.07.2008 р., простого векселю серії АА № 1396430 виданого 21.07.2008 р., виписку по рахунку за період з 23.07.2008 р. по 01.02.2011 р., лист № 3689 від 08.12.2009 р., акт пред'явлення векселю до платежу від 07.12.2009 р., копії поштової квитанції та опису вкладення, а також надані належним чином засвідчені копії правоустановчих документів.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1,2,54-57 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем надано клопотання № б/н від 27.10.2011р., в якому просив суд в якості забезпечення позову накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ТОВ „Малахит" в межах 172 250,00грн. Позивач не навів належних обґрунтувань та не підтвердив документально необхідність застосування заходів забезпечення позову, тому клопотання судом задоволено не було.

21.11.11р. Відповідачем через канцелярію суду наданий відзив на позовну заяву вих.№14/11 від 21.11.2011р. в якому зазначив, що 26.04.2011р. господарським судом Донецької області у справі №22/46 було винесено рішення, яким відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційного банка „Приватбанк" м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Малахит" м.Дружківка, Донецької області про стягнення заборгованості за договором врахування векселів з реверсом № Р22-08 від 23.07.2008р. у сумі 172 250,00 грн., який є аналогічним предмету та підставам даного позову. Тому, просить суд припинити провадження по справі на підставі п.2 ст.80 ГПК України.

21.11.11р. Відповідачем через канцелярію суду наданий відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що векселедавцем простого векселя №АА 1396430 від 21.07.2008р. є відповідач і це не може бути підставою для стягнення з нього заборгованості за договором врахування векселів з реверсом №Р22-08 від 23.07.2008р. Також зауважив, що у п. 1.2 Положення №508 встановлено, що при врахуванні векселів з реверсом платежів за векселем виконує не безпосередньо зобов'язана за векселем особа-платник, а пред'явник, який підписує реверс і викуповує вексель. Крім цього, заперечив проти задоволення клопотання щодо застосування заходів забезпечення позову згідно ст. ст.66, 67 ГПК України.

29.11.2011р. через канцелярію суду Позивачем надані належним чином засвідчені копії наступних документів: меморіального ордеру № 1 від 23.07.2008р., повідомлення про вручення поштового відправлення на адресу Відповідача, правоустановчих документів, а також довідку про юридичну адресу та рахунки Позивача, розгорнутий акт звірки, підписаний з боку Позивача та докази надсилання акту звірки Відповідачу.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 11.01.2012р. справу передано на розгляд судді Соболєвій С.М.

11.01.2012р. через канцелярію суду Позивачем надані додаткові пояснення до позовної заяви про стягнення заборгованості, в яких зазначив, що 21.07.2008р. товариством з обмеженою відповідальністю «Малахіт» було видано вексель ТОВ «МТК-Інвестстрой». Пізніше у зв»язку із укладенням з Позивачем договору врахування векселів з реверсом № Р22-08 від 23.07.2008р. ТОВ «МТК-Інвестстрой» було здійснено бланковий індосамент, а вексель було передано Приватбанку (пізніше - ПАТ КБ «Приватбанк». Вказує, що ряд індосаментів є безперервним, а тому ПАТ КБ «Приватбанк» є законним держателем векселя серія АА № 1396430, складеного 21.07.2008р., що породжує усі відповідні права векселедержателя у Позивача, і оскільки Позивач є законним власником зазначеного векселя, він має право на задоволення своїх вимог до векселедателя.

11.01.2012р. через канцелярію суду від Позивача надійшло клопотання про виправлення технічної помилки, в якому просить найменування Відповідача вважати вірним товариство з обмеженою відповідальністю «Малахит» (ЄДРПОУ 23179817).

Суд, дослідив матеріали справи, встановив, що поточною назвою Відповідача є Товариство з обмеженою відповідальністю «Малахит» (ЄДРПОУ 23179817).

16.01.2012р. через канцелярію суду наданий додатковий відзив на позовну заяву вих.№01/10 від 10.01.2011р., в обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що перехід права власності на вексель здійснюється шляхом оформлення передавального напису - індосаменту. Спірний вексель не містить ні передавального напису, ні інших позначок відповідно до вимог вексельного законодавства. Крім того, звертає увагу на те, що позивач є тимчасовим власником векселю та не набуває права вимоги за векселем, переданий йому у відповідності до договору врахування векселів з реверсом.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 23.01.2012р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

14.02.2012р. через канцелярію суду Позивачем наданий розрахунок заборгованості станом на 12.02.2012р.

14.02.2012р. через канцелярію суду Позивачем надані додаткові пояснення до позовної заяви про стягнення заборгованості № б/н від 13.02.2012р., в яких зазначає, що ПАТ КБ «Приватбанк» є законним держателем векселя серія АА № 1396430, складеного 21.07.2008р., що породжує усі відповідні права векселедержателя у Позивача, і оскільки Позивач є законним власником зазначеного векселя, він має право на задоволення своїх вимог до векселедателя.

29.02.2012р. через канцелярію суду Позивачем наданий лист № б/н від 28.02.2012р., в якому повідомляє суд, що місцезнаходження Відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Малахит» є: 94013, Луганська область, м.Стаханов, проспект Леніна, будинок 3, офіс 20.

Судом здійснено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до якого станом на 06.03.2012р. місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Малахит»: 94013, Луганська область, м.Стаханов, просп.Леніна, буд. 3, оф. 20.

Судом здійснено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до якого станом на 18.04.2012р. місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Малахит»:03194 м.Київ, бульвар Кольцова, будинок 12. оф.23.

У відповідності до ст.17 Господарського процесуального кодексу України справа прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду. Отже, згідно довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесення змін до відомостей про юридичну особу стосовно зміни адреси внесені після прийняття господарським судом справи до свого провадження, тобто справа прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду, але у відповідності до ст.17 Господарського процесуального кодексу України розглядається по суті Господарським судом Донецької області.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 21.02.2012р. призначений колегіальний розгляд справи у складі: головуючий суддя Риженко Т.М., судді Курило Г.Є., Сгара Е.В.

Представник Позивача у судове засідання 08.05.2012р. не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник Відповідача у судове засідання 08.05.2012р. не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

21.07.2008р. Товариством з обмеженою відповідальністю „Малахит" м.Дружківка, Донецької області на ім'я ТОВ „МТК-Інвестстрой» був емітований простий вексель АА № 1396430 номінальною вартість 200 000грн. зі строком платежу „за пред'явленням", але не раніше 10.02.2009р.

Згідно індосаменту, що міститься на зворотному боці векселя, вексель серії АА № 1396430 від 21.07.2008р. був переданий ТОВ « МТК-Інвестстрой».

В подальшому 23.07.2008р. між Закритим акціонерним товариством Комерційний банк „Приватбанк", який був перейменований в Публічне акціонерне товариство Комерційний банк „Приватбанк", в особі Краматорської філії (Банк) та ТОВ «МТК «Інвестстрой» (Клієнт) було укладено договір врахування векселів з реверсом №Р22-08 (далі-Договір), відповідно до п.1.1 якого Банк придбає векселі, зазначені нижче, до настання строку платежу за ними у клієнта, за грошові кошти з дисконтом, а Клієнт дає Банку позавексельне зобов'язання викупити враховані векселі до настання строку їх оплати: усього 1 (один) простий вексель серії АА №1396430 загальною номінальною вартістю 200 000грн., виданий 21.07.2008р. зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 10.02.2009р. Якість послуг повинна відповідати законодавству України, нормативам Національного банку України, які регулюють правовідносини за векселями. Вартість врахування векселів складає 150 000,00 грн.

Крім того, в п.1.2. Договору зазначено, що у строк, зазначений у п.2.1.2, Клієнт зобов'язується провести оплату за векселі, зазначені у п.1.1 даного договору, в сумі згідно п.2.1.2, а банк у свою чергу зобов'язується передати ці векселі Клієнту.

Згідно з п.2.1.2. Договору клієнт зобов'язаний з метою виконання прийнятих на себе зобов'язань, відповідно до п.1.2. договору, в строк до 19.01.2009р. перерахувати грошові кошти за векселі, зазначені у п.1.1 договору, в сумі 168 750грн.

В свою чергу, відповідно до п.2.2.1. Договору Банк зобов'язується протягом двох банківських днів з моменту прийому векселів, у відповідності до п.2.1.1. даного договору, сплатити клієнту вартість врахування векселів. Сплата виконується в безготівковій формі по реквізитах, вказаних у п.8 договору. Банківський день - день, у який установи банку відкриті для проведення перерахунку грошей.

Даний Договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє до закінчення всіх розрахунків і платежів (п.5.1. договору).

Відповідно до акту прийому-передачі векселя від 23.07.2008р., ТОВ «МТК-Інвестстрой" передало визначений в договорі вексель Позивачу. В свою чергу на виконання п.2.2.1 договору Позивач сплатив Клієнту вартість врахування векселів з вирахуванням суми комісійної винагороди за проведення операції врахування з реверсом.

Позивачем надані докази сплати Товариством з обмеженою відповідальністю «МТК-Інвестстрой" 27 750грн. в рахунок викупу векселя.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «МТК-Інвестстрой" - векселедержатель своєчасно у передбачений строк відповідно до п. 2.1.2 Договору не викупив простий вексель АА №1396430 від 21.07.2008р., позивач має право вимагати від векселедавця - відповідача сплати грошових коштів за векселем.

В простому векселі серії АА №1396430 від 21.07.2008р. встановлений строк оплати „за пред'явленням", але не раніше 10.02.2009р.

08.12.2009р. позивач супровідним листом пред'явив до відповідача вимогу щодо оплати векселя, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту пред'явлення векселя до оплати від 08.12.2009р., докази надіслання 11.12.2009р. наявні в матеріалах справи.

Оригінал простого векселя серія АА №1396430 від 21.07.2008р. був оглянутий судом (протокол судового засідання від 29.11.2011р.) копія, що надана до справи, відповідає оригіналу. На векселі здійснений бланковий індосамент. Вказаний вексель містить всі належні реквізити, встановлені ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, для простого векселя.

Позивач вказує на те, що отримавши вимогу про оплату простого векселя, відповідач не вчинив дій, спрямованих на досудове врегулювання спору, простий вексель серії АА №1396430, номінальною вартістю 200000грн., залишився непогашеним на суму 172 250грн., яка і заявлена Позивачем до стягнення.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Малахит" м.Дружківка, Донецької області (векселедавець) емітувало спірний вексель ТОВ «МТК-Інвестстрой".

Таким чином, випустивши спірні цінні папери, Відповідач взяв на себе безумовне грошове зобов'язання сплатити визначену у векселі суму.

В силу ст.14 Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок" встановлено, що вексель -цінний папір (борговий цінний папір), який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять усі посвідчені ним права.

Відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається ( ст. 5 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок").

Відповідно до ст.ст. 16, 17 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем.

Законний векселедержатель не зобов'язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними та дійсними. Доведення протилежного -є обов'язком особи, якій пред'явлено вимогу за векселем, якщо вона заперечує проти позову.

Відповідно ст. 33 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: за пред'явленням; у визначений строк від пред'явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату. Переказні векселі, що містять або інші строки платежу, або передбачають оплату частинами, є недійсними.

До простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів (ст.77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі).

Векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як і акцептант за переказним векселем (ст. 78 Уніфікованого Закону про прості векселі та переказні векселі).

Якщо останній індосамент є бланковим або на пред'явника (тобто в ньому не зазначено особу, що отримує вексель), законним векселедержателем такого векселя вважається особа, у якої вексель фактично знаходиться. Така особа має всі права за векселем, у тому числі право вимоги платежу за ним.

Відповідно до змісту статті 11 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі передача векселів іншим способом ніж вчинення індосаменту має наслідки лише звичайної цесії.

Згідно ст. ст. 43, 53, 77, 78 Уніфікованого закону, векселедержатель має право пред'явити позовні вимоги до векселедавця в разі, якщо не було здійснено платежу за векселем.

Під правом вимоги за векселем розуміється право векселедержателя заявити позов згідно статей 47, 48 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі.

Як встановлено судом вище, спірний вексель знаходиться у Позивача, у зв'язку з чим він має право на задоволення позову та стягнення суми, вказаної у векселі.

В простому векселі серії АА № 1396430 від 21.07.2008р. встановлений строк оплати „за пред'явленням", але не раніше 10.02.2009р.

Однак, як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів, відповідач всупереч нормам законодавства свої зобов'язання не виконав, решта вартості векселя в розмірі 172 250грн. залишилась неоплаченою.

Згідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грошові кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Доказів сплати суми 172 250грн. за простим векселем серії АА №1396430 від 21.07.2011р. до матеріалів справи не надано, право Позивача на стягнення зазначеної суми підтверджено матеріалами справи, тому вимоги Позивача про стягнення 172 250грн. по векселю є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк" м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Малахит» про стягнення 172 250грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Малахит" (03194 м.Київ, бульвар Кольцова, будинок 12. оф.23, ЄДРПОУ 23179817) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк" (юридична адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, будинок 50, код ЄДРПОУ 14360570) суму основного боргу в розмірі 172 250,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Малахит", (03194 м.Київ, бульвар Кольцова, будинок 12. оф.23, ЄДРПОУ 23179817) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк" (юридична адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, будинок 50, код ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті державного мита в розмірі 1722,50грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 08.05.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Головуючий суддя Риженко Т.М.

Суддя Сгара Е.В.

Суддя Курило Г.Є.

Повний текст рішення складено та підписано 14.05.12р.