Постанова

від 23.05.2012 по справі 33/362

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2012 № 33/362

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Новікова М.М.

при секретарі Рибаруку М.М.

за участю представників

від позивача: ОСОБА_2, дов.№ 5 від 27.12.2011р.

від відповідача: ОСОБА_3, дов. № 19 від 03.01.2012р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна

страхова компанія «Інго Україна»

на рішення Господарського суду м. Києва

від 13.12.2011р.

у справі № 33/362 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова

компанія «Український страховий стандарт»

до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна

страхова компанія «Інго Україна»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі

11 487,51грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.12.2011р. у справі № 33/362 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 10 835,69 грн. та судовий збір в розмірі 1 331,41 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 13.12.2011р. у справі № 33/362 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2012р. у справі № 33/362 апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено на 23.05.2012р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Судом встановлено, що 17.11.2008 року в м. Харкові по проспекту Гагаріна, 258 сталась дорожньо-транспортна пригода, в якій мало місце зіткнення застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5.

Відповідно до довідки ДАІ № 9108 від 18.11.2008 року дорожньо-транспортна пригода сталась з вини ОСОБА_5, який керуючи автомобілем Skoda реєстраційний номер НОМЕР_1 порушив вимоги пункту 13.1 Правил дорожнього руху, внаслідок чого відбулося зіткнення з застрахованим автомобілем.

29.12.2008 року Червонозаводським районним судом м. Харкова винесено постанову, згідно якої ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

18.11.2008 року товариство з обмеженою відповідальністю "Експерт-Профі-Україна" на замовлення акціонерного страхового товариства "АИС-Поліс" проведено автотоварознавче дослідження, за результатами якого складено звіт № 18-11/08, згідно якого вартість матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП власнику автомобіля НОМЕР_3 становить 11 345,69 грн.

Відповідно до страхового акту № 2704-3371/08 від 10.12.2008 року, розмір страхового відшкодування було визначено в розмірі 11 345,69 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.12.2008 року платіжним дорученням № 9589 позивачем здійснено виплату страхового відшкодування, в розмірі 11 487,51 грн. (з них 141,51 грн. комісія банку) відповідно до страхового акту, умов договору страхування та положень чинного законодавства.

Цивільно-правова відповідальність пов'язана з експлуатацією автомобіля НОМЕР_1, була застрахована приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна", відповідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВВ/5912700.

08.09.2011 року позивач надіслав відповідачеві вимогу про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу.

01.12.2011 року позивач отримав лист № 3146 від 07.10.2011 року про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

Згідно постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29.12.2008 року встановлено, що 17.11.2008 року о 18 год. 29 хв., ОСОБА_6, керуючи автомобілем Skoda Fabia державний номер НОМЕР_1, рухався по пр.-т. Гагаріна, 258, а м. Харкові, не вірно обрав безпечний інтервал дистанції з автомобілем Citroen державний номер НОМЕР_3, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Вищевказаною постановою ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП і застосоване до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 68,00 грн.

Відповідно до договору добровільного страхування транспортного засобу, що є предметом застави № 05/К 030823 від 06.05.2008 року, укладеного між акціонерним страховим товариством "АИС-Поліс" та ОСОБА_7, застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортного засобу Citroen С1 державний номер НОМЕР_3.

Згідно протоколу № 28 чергових загальних зборів акціонерного страхового товариства "АИС-Поліс" від 30.04.2010 року, була змінена найменування товариства з акціонерного страхового товариства "АИС-Поліс" на приватне акціонерне товариство "Страхове компанія "Український страховий стандарт".

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку завданого при ДТП № 18-11/08 від 18.11.2008 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Citroen С1 державний номер НОМЕР_3, в результаті його пошкодження при ДТП складає 11 345,69 грн.

Згідно страхового акту № 2704-3371/08 від 10.12.2008 року та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, розрахункова сума страхового відшкодування склала 11 345,69 грн.

На підставі заяви страхувальнику виплачено страхове відшкодування в розмірі 11 487,51 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9589 від 24.12.2008 року.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно п. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне зазначено і в ст. 27 Закону України від 07.03.96 № 85/96 "Про страхування", згідно з якою до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Відповідно до трудової книжки БТ-ІІ № 7137299, наказу № 2501/1 від 28.01.2008 року та подорожнього листа службового легкового автомобіля № 37 від 17.11.2008 року ОСОБА_5 на законних підставах керував транспортним засобом, крім того цивільно-правової відповідальності ОСОБА_5 застрахована відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/5912700.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Skoda Fabia державний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_5, була застрахована приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/5912700, то відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.

08.09.2011 року позивач надіслав відповідачеві вимогу про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу.

01.12.2011 року позивач отримав лист № 3146 від 07.10.2011 року від приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

Згідно ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Стаття 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(чинний на момент дії полісу) встановлює, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/5912700 розмір франшизи дорівнює 510,00 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, щодо призначення платежу платіжного доручення № 9589 від 24.12.2008 року не приймаються судом до уваги, оскільки у 2005 році договір страхування з ОСОБА_7 не укладався.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з відповідача підлягає стягненню страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 10 835,69 грн.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позивачем при подачі заяви про виплату відшкодування в порядку регресу були неналежно оформлені документи, зокрема в постанові Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29.12.2008р. в мотивувальній частині зазначено невірний реєстраційний номер машини, а саме Skoda Fabia АА1846ЕК замість державного номера Skoda Fabia НОМЕР_1. За таких обставин суд вважає, що спір виник внаслідок неправильних дій позивача, оскільки при подачі всіх належно оформлених документів виплата могла бути проведена добровільно.

Частиною 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суду має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судовий збір слід покласти на позивача.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які і посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з наведеного, колегія Київського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду Київської м. Києва від 13.12.2011р. у справі № 33/362 підлягає зміні в частині стягнення судового збору, в іншій частині рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2011р. у справі № 33/362 змінити, виклавши абзац 2 резолютивної частини в такій редакції:

«Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (04073, м. Київ, пров. Балтійський, 20, ідентифікаційний код 22229921) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, ідентифікаційний код 16285602) страхове відшкодування в порядку регресу в сумі 10 835,69 грн. Судові витрати покласти на позивача.

В іншій частині рішення залишити без змін.»

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (04073, м. Київ, пров. Балтійський, 20, ідентифікаційний код 22229921) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, ідентифікаційний код 16285602) судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 374,04 грн.

Видачу наказу доручити Господарському суду м. Київ.

Матеріали справи № 33/362 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя Мартюк А.І.

Судді Зубець Л.П.

Новіков М.М.