Постанова

від 31.05.2012 по справі 5011-14/1307-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2012 № 5011-14/1307-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Тищенко О.В.

Смірнової Л.Г.

при секретарі

Дмитрина Д.О.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_3 (представник за довіреністю);

від відповідача - ОСОБА_4 (представник за довіреністю);

ОСОБА_5 (представник за довіреністю)

розглянувши апеляційну скаргу

Приватного підприємства «Прем'єрпродукт-Центр»

на рішення

господарського суду

міста Києва

від

21.03.2012 року

по справі

№ 5011-14/1307-2012 (суддя - Мельник С.М.)

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Океан»

до

Приватного підприємства «Прем'єрпродукт-Центр»

про

стягнення 103 297,57 грн.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2012 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Океан» задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства «Премєрпродукт-Центр» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Океан» 100 940,00 основного боргу, 2 357,57 грн. пені, 2 065,96 грн. судового збору.

Дане рішення мотивоване неналежним виконанням Відповідачем умов Договору поставки № 03/5 від 03.05.2011 року, в частині оплати за товар.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство «Прем'єрпродукт-Центр» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2012 року по справі № 5011-14/1307-2012 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що між сторонами окрім господарських відносин по Договору поставки № 03/5 від 03.05.2011 року існують відносини по Договору поставки риби та морепродуктів № 235 від 05.09.2011 року, згідно якого відповідач здійснив позивачу поставу товару на суму 100 940,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № ПК-21087 від 29.09.2011 року.

Після проведення переговорів сторони домовились провести залік взаємних вимог на суму 100 940,00 грн. Даний залік підтверджується протоколом про залік взаємних вимог від 30.09.2011 року, відповідно до даного протоколу зобов'язання, які існували по вказаним договорам на суму 100 940,00 грн. припинились, а відповідач був зобов'язаний сплатити відповідачу залишок по видатковій накладній № 423 від 29.09.2011 року у розмірі 95 035,00 грн. Таким чином, заборгованість по Договору поставки № 03/5 у відповідача відсутня.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2012 року апеляційну скаргу Приватного підприємства «Прем'єрпродукт-Центр» прийнято до розгляду.

Розпорядженням секретаря судової палати з розгляду справ у спорах між господарюючими суб'єктами від 08.05.2012 року змінено склад колегії суддів.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Океан» заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2012 року без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Позивач зазначає, що товар по Договору № 253 від 05.09.2011 року згідно видаткової накладної № ПК-21087 від 29.09.2011 року поставлено неякісний, про що свідчить протокол випробувань харчової продукції № 592/2011 та доповнення до протоколу.

Щодо протоколу взаємозаліку, то позивач стверджує, що протокол ним не підписувався.

Позивачем заявлено клопотання про витребування оригіналу протоколу про залік взаємних вимог.

Клопотання Київським апеляційним господарським судом було задоволено, у зв'язку із чим в судовому засіданні 10.05.2012 року оголошувалась перерва.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Океан» подало до Київського апеляційного господарського суду письмові пояснення. Позивач наполягає на тому, що протокол взаємозаліку він не підписував, про що свідчить те, що, по-перше, поставлений товар по Договору № 253 від 05.09.2011 року неякісний, по-друге, 28.10.2011 року на адресу відповідача направлялась претензія на суму 100 940,00 грн., що в свою чергу виключає проведення взаємозаліку.

Апелянтом надані письмові пояснення, відповідач пояснив суду наступне. 13 жовтня 2011 року комерційний директор у супроводі охорони незаконно проник до бухгалтерії ПП «Прем'єрпродукт-Центр» та викрав акт взаємних вимог.

Приватним підприємством «Прем'єрпродукт-Центр» заявлено клопотання про зупинення провадження у справі, у зв'язку із зверненням до органів МВС з приводу викрадення документів, а саме: акту взаєморозрахунку, Оболонське УМВС прийняло заяву для проведення перевірки по факту викрадення.

В судовому засіданні 30.05.2012 року оголошувалась перерва.

Клопотання про зупинення провадження у справі колегією Київського апеляційного господарського суду не задовольняється з огляду на наступне.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

1). призначення господарським судом судової експертизи;

2). надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;

3). заміни однієї з сторін її правонаступником.

Установлений статтею 79 Господарського процесуального кодексу України перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Приватне підприємство «Прем'єрпродукт-Центр» не навів колегії суддів Київського апеляційного господарського суду жодної підстави для зупинення провадження в порядку статті 79 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 03.05.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Океан» - Продавець і Приватним підприємством «Прем'єрпродукт-Центр» - Покупець було укладено договір поставки № 03/5, за умовами якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язався прийняти товар та здійснити його оплату на умовах, передбачених договором - п. 1.1. Договору.

Згідно з п. 1.2. Договору, найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість товару погоджуються сторонами при оформленні заявки та вказуються в накладних, які являються невід'ємною частиною даного договору.

Пунктами 3.1., 3.3. Договору сторони погодили, що оплата кожної партії поставленої продукції здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту переходу права власності на товар відповідної партії до покупця на умовах, передбачених даним договором. Сума, що підлягає оплаті за поставку кожної конкретної партії товару вказується у видатковій накладній. Загальна сума договору складається із сум усіх накладних.

03 травня 2011 року сторони підписали протокол розбіжностей. /а.с. 8/.

По видатковій накладній № 423 від 29.09.2011 року та довіреності № 1790 від 28.09.2011 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 195 975,00 грн. /а.с. 9-10/.

04.10.2011 року та 06.10.2011 року відповідач частково сплатив за поставлений товар, на суму 95 035,00 грн., що підтверджується банківським витягами, у яких призначення платежу зазначено оплата за товар згідно накладної № 423 від 29.09.2011 року /а.с. 16-17/.

Таким чином, заборгованість відповідача по Договору № 03/5 становить 100 940,00 грн.

01 липня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Океан» звернулось до Приватного підприємства «Прем'єрродукт-Центр» із претензією на суму100 940,00 грн. /а.с. 17/.

Доказів оплати, так само як і реагування на претензію, матеріали справи не містять.

Господарський суд міста Києва, керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 629, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 231 Господарського кодексу України, визнав позовні матеріали обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції Київський апеляційний господарський суд погоджується з огляду на наступне.

Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

За статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.2. Договору сторони встановили, що за порушення строків оплати товару, вказаних у п. 3.1. Договору, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від суми заборгованості, за кожен день прострочки.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Стосовно протоколу взаємозаліку, то в порушення статей 33, 36 Господарського процесуального кодексу України, оригінал протоколу про залік взаємних вимог від 30 вересня 2011 року поданий не був.

Щодо його викрадення, то зазначене також належними та допустимими доказами не доведено.

Крім того, колегія суддів, ознайомившись із матеріалами справи, а саме: Договором поставки № 03/05 від 03.05.2011 року, Протоколом розбіжностей від 03.05.2011 року, претензією № 72 від 01.11.2011 року та, надана відповідачем копія протоколу про залік взаємних вимог від 30.09.2011 року, візуально оглянувши їх можна зробити висновок, що підписи на Договорі поставки № 03/05 від 03.05.2011 року, Протоколі розбіжностей від 03.05.2011 року, претензії № 72 від 01.11.2011 року здійснені однією особою, а на протоколі про залік взаємних вимог від 30.09.2011 року іншою.

Так само не приймається до уваги твердження позивача про неякісний товар по Договору № 253 від 05.09.2011 року згідно видаткової накладної № ПК-21087 від 29.09.2011 року, оскільки протокол Торгово-промислової палати України випробувань харчової продукції № 592/2011 від 07 листопада 2011 року не відповідає вимогам Інструкції П-7 «Про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості», затвердженою постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1996 року - дослідження проводилось без попередження Постачальника та з порушенням п.п. 8.1., 8.2 Договору поставки риби та морепродуктів № 253 від 05.09.2011 року. Чи відповідає порядок відбору проб, розповсюдження його на всю партію, де, в яких умовах зберігався товар до проведення експертизи, Інструкції П-7, ДОСТ 4378:2005, висновок Торгово-промислової палати України випробувань харчової продукції № 592/2011 від 07 листопада 2011 року не містить, а отже, не має доказової сили, та також спростовує доводи щодо взаємозаліку.

А лист № 69 від 14.10.2011 року стосується повернення товару через те, що ТОВ «ТК «Океан» не має можливості його реалізувати, а не якості товару.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2012 року у справі № 5011-14/1307-2012.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2012 року у справі № 5011-14/1307-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи № 5011-14/1307-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Головуючий суддя Чорна Л.В.

Судді Тищенко О.В.

Смірнова Л.Г.