Постанова

від 24.05.2012 по справі 57/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2012 № 57/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Авдеєва П.В.

Куксова В.В.

за участю представників:

Від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю;

Від відповідача: ОСОБА_3 - представник за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Данфосс ТОВ»,

на рішення Господарського суду м. Києва від 17.02.2012 року

у справі № 57/18 (суддя: Гулевець О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергомонтаж»

до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями

«Данфосс ТОВ»

про стягнення 88 716,38 грн.,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплоенергомонтаж» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Данфосс ТОВ» про стягнення 88 716,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині поставки оплаченого товару, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти, сплачені в рахунок попередньої оплати за товар у розмірі 88 716,38 грн., посилаючись на ст. ст.525, 526, 530, 625, 665 ЦК України.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.02.2012 року у даній справі позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергомонтаж» задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, як таким, що прийнято з порушенням норм матеріального права та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, відповідач звернувся з апеляційною скаргою та доповненнями до неї, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплоенергомонтаж» не було погоджено строку поставки оплаченого останнім товару.

Крім того, апелянт зазначив, що готовий передати оплачений позивачем товар після погодження сторонами строку його передачі, за умови звернення позивача за одержанням товару

за місцезнаходженням складу апелянта.

Також, апелянт стверджує про те, що він не отримував від позивача вимоги № 11/10-11 від 11.10.2011 року щодо здійснення поставки товару до 18.10.2011 року.

Розглянувши доводи апеляційної скарги доповнення до неї, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплоенергомонтаж» та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Данфосс ТОВ» було укладено договір у спрощений спосіб, що підтверджується рахунком-фактурою № 8530244855 від 15.09.2011р. та платіжним дорученням № 513 від 16.09.2011р.

За приписами ч.ч 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

В силу ч. 1,2 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Матеріали справи свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Данфосс ТОВ» виставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Теплоенергомонтаж» рахунок № 8530244855 від 15.09.2011р. на оплату товару (регулятора AVA PN 25) на суму 88 716,38 грн., який останній сплатив, перерахувавши на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Данфосс ТОВ» кошти в сумі 88 716,38 грн., що підтверджується платіжним дорученням №513 від 16.09.2011р.

Позивач стверджує про те, що 11.10.2011р. на адресу відповідача ним була направлена вимога №11/10-11, в якій він просить відповідача поставити товар до 18.10.2011р.

Однак, дослідивши зазначену вимогу, судова колегія не приймає її до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази направлення вказаної вимоги відповідачу.

Встановлено, що 28.11.2011р. позивач на адресу відповідача направив вимогу № 531, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 28.11.2011р. та фіскальним чеком № 9310 від 28.11.2011р., в якій просить відповідача повернути сплачені ним грошові кошти в розмірі 88 716,38 грн.

Проте, судова колегія прийшла до висновку про те, що позовна вимога про стягнення 88 716,38 грн. задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач просить суд стягнути з відповідача сплачені ним грошові кошти в розмірі 88 716,38 грн., посилаючись на ч. 1 ст. 665 ЦК України, якою передбачено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Тобто, як випливає зі змісту ч.1 ст.665 ЦК України, відмова від договору купівлі-продажу з боку покупця можлива лише у разі відмови продавця передати проданий товар.

Як вбачається з матеріалів справи, строк поставки товару (регулятора AVA PN 25) сторонами не був встановлений, а докази направлення відповідачу листа-вимоги про поставку товару у відповідний строк в матеріалах справи відсутні.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що готовий передати оплачений позивачем товар після погодження сторонами строку його передачі за умови звернення позивача за одержанням товару за місцезнаходженням складу апелянта.

За вимогами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин судова колегія дійшла до висновку про те, що відсутні підстави для повернення сплачених позивачем коштів у сумі 88 716,38 грн. Обов'язок відповідача поставити товар (регулятор AVA PN 25) може бути в майбутньому виконаним після погодження сторонами строку поставки.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 17.02.2012 р. у даній справі - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Данфосс ТОВ» на рішення Господарського суду м. Києва від 17.02.2012 року задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 17.02.2012 року у справі № 57/18 скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

3. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоенергомонтаж" (юридична адреса: 04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1; код ЄДРПОУ 30729875; рах. №26002053104548 в КГРУ "Приватбанк", МФО 321842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Данфосс ТОВ" (юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 15/15/6; код ЄДРПОУ 20074667, рах. № 2600800017900 у ПАТ "КІБ Креді Агріколь", МФО 300379) 1 774 (одну тисячу сімсот сімдесят чотири) грн. 32 коп. судового збору за подання позовної заяви та 888 (вісімсот вісімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

5. Матеріали справи № 57/18 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Коршун Н.М.

Судді Авдеєв П.В.

Куксов В.В.