Постанова

від 05.06.2012 по справі 11/152-11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2012 р. Справа № 11/152-11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. -головуючого,

Кочерової Н.О.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Заступника прокурора Київської області

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06 березня 2012 року

у справі № 11/152-11

господарського суду Київської області

за позовом Міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в інтересах держави

в особі 1. Державної екологічної інспекції в Київський області

2. Новопетрівської сільської ради в Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлопобут-2007"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача Дніпровське басейнове управління водних ресурсів

про стягнення 45439,36 грн.

за участю представників

позивача - 1. Дацько Я.О.

2. не з'явився

відповідача -Буцик Г.М.

третьої особи -не з'явився

прокуратури -Савицька О.В.

ВСТАНОВИВ:

Міжрайонний природоохоронний прокурор Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Київській області та Новопетрівської сільської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Житлопобут -2007" про стягнення 45439,36 грн. збитків за забруднення безіменного струмка, який знаходиться в басейні річки Дніпро.

Рішенням господарського суду Київської області від 11 січня 2012 року (суддя Мальована Л.Я.) зі справи №11/152-11 позовні вимоги міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області задоволені повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Житлопобут-2007" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції 45439,36 грн. та судові витрати.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06 березня 2012 року (судді: Отрюх Б.В., Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.) рішення господарського суду Київської області від 11.01.2012р. скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено міжрайонному природоохоронному прокурору Київської області у задоволенні позову повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, заступник прокурора Київської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2012р. зі справи №11/152-11 скасувати та залишити в силі рішення господарського суду Київської області від 11.01.2012р.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у серпні 2011 року Міжрайонною природоохоронною прокуратурою Київської області проведено перевірку господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Житлопобут-2007" на предмет дотримання останнім вимог п.6 ст. 70 Водного кодексу України, зокрема, встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти.

За результатами перевірки складено Акт №286 від 15.08.2011р. у якому зафіксовано, що товариство з обмеженою відповідальністю "Житлопобут-2007" упродовж 2010 року завдало шкоди навколишньому природному середовищу, допустивши експлуатацію каналізаційних очисних споруд у с. Нові Петрівці без ефективного технологічного очищення стічних вод, обсяги забруднюючих речовин у яких перевищують гранично допустимі норми при їх скиданні у водний об'єкт зі зворотними водами, внаслідок чого спричинено забруднення поверхневих вод безіменного струмка, який знаходиться у басейні річки Дніпро.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеної перевірки, Державною екологічною інспекцією в Київській області на підставі Методики розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 20.07.2009 за № 389 здійснено розрахунок розміру збитків завданих відповідачем, який складає 45439,36 грн.

Одними з основних принципів охорони навколишнього природного середовища, згідно ст. 3 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" є пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість дотримання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності, гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров'я людей, а також компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Предметом спору у даній справі є вимоги природоохоронної прокуратури про стягнення з відповідача збитків за шкоду завдану навколишньому природному середовищу, спричинену скидом наднормативних забруднюючих речовин у водний об'єкт у с. Нові Петрівці зі зворотними водами.

Статтею 18 Водного кодексу України передбачено, що контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів полягає в забезпеченні дотримання усіма юридичними та фізичними особами вимог водного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 42 Водного кодексу України водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства, одними з основних обов'язків яких є дотримання встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території, використання ефективних сучасних технічних засобів і технологій для утримання своєї території в належному стані, та здійснення заходів щодо запобігання забрудненню водних об'єктів стічними водами, а також не допущення порушення прав, наданих іншим водокористувачам та заподіяння шкоди об'єктам навколишнього природного середовища.

Статтею 110 Водного кодексу України передбачено, що порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Згідно положень ст. 111 підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. З аналізу норм чинного в Україні законодавства вбачається, що для притягнення осіб до відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього середовища необхідна наявність таких умов: протиправність поведінки, вина заподіювача шкоди та причинно-наслідковий зв'язок між діями останнього та шкодою, завданою довкіллю.

Проте з наявних у матеріалах справи документів вбачається, що згідно протоколу №14 від 19.04.2011р. та протоколу №28 від 21.07.2011р., складених Басейновою лабораторією моніторингу вод Дніпровського БУВР, товариство з обмеженою відповідальністю "Житлопобуд-2007" належним чином здійснювало очистку стічних вод.

З протоколу № 43 дослідження проб стічних (зворотних) вод від 25.10.2010р. вбачається, що аналізи здійснені Басейновою лабораторією моніторингу вод Дніпровського Басейного управління водних ресурсів були здійснені на підставі проб стоків, які відповідно до п.1.3 Договору від 26.07.2010р. надав відповідач. Проте згідно п. 13.5.10 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995р. № 30, проби для аналізу стічних вод, як неочищених, так і очищених, необхідно відбирати у місцях повного перемішування потоку з глибини 0,3-0,5 м.

Натомість, судом попередньої інстанції встановлено, що проби було відібрано безпосередньо із ємності очисної установки, а не зі створу 500м. нижче скиду, як того вимагають Правила технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України та Додаток 1 до Дозволу на спеціальне водокористування від 01.01.2010р. № 33/1338, виданого товариству з обмеженою відповідальністю "Житлопобут-2007".

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що результати аналізів здійснених Басейновою лабораторією моніторингу вод, які покладено в основу здійсненої прокуратурою перевірки, не можуть свідчити про порушення відповідачем норм природоохоронного законодавства, що призвело до завдання шкоди довкіллю.

Твердження заступника прокурора Київської області про відсутність необхідності визначення проб стічних вод не може бути прийняте до уваги колегією суддів касаційної інстанції, оскільки є помилковим, спростовується матеріалами справи та не ґрунтується на нормах права.

Таким чином, враховуючи те, що решта доводів заявника касаційної скарги зводиться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією касаційної інстанції з огляду на вимоги ст.ст.111 5 , 111 7 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час вирішення спору, судами попередніх інстанцій правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову суду апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 111 5 ,111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника прокурора Київської області залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06 березня 2012 року зі справи №11/152-11 залишити без змін.

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді Н. О. Кочерова

С. С. Самусенко