Постанова

від 31.05.2012 по справі 5017/326/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2012 р.Справа № 5017/326/2012 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді Г.А.Єрмілова

суддів В.В.Лашина, О.Ю.Аленіна

(склад судової колегії змінено згідно розпорядження голови суду №402 від 30.05.2012р.)

при секретарі судового засідання Підгурському Д.Л.

за участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1, за довіреністю №215 від 15.03.2012р.;

від відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю №037 від 07.05.2012р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну ТОВ "Новікъ"

на рішення господарського суду Одеської області від 29.03.2012р.

у справі № 5017/326/2012

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Комінтернівському районі Одеської області

до ТОВ "Новікъ"

про стягнення 86772,64грн.

Відповідно до ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався на 31.05.2012р.

Відповідно до ст.4 4 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2012 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Комінтернівському районі Одеської області звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ "Новікъ" в порядку регресу витрат по сплаті страхових виплат по каліцтву у розмірі 86 772 грн. 64 коп.

Позовні вимоги Фонду обґрунтовані приписами ст.ст.34,35,37 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст.ст. 1166, 1172, 1187, 1188, 1191 ЦК України. Позивач посилався на те, що втрата працездатності особою (працівником ТОВ „Одеські курчата"), якій позивачем виплачено страхове відшкодування, була спричинена з вини працівника відповідача, і фактично відшкодувати цю шкоду мало саме ТОВ "Новікъ"; при цьому стаття 1197 ЦК України надає Фонду право зворотної вимоги до відповідача у розмірі виплаченого потерпілій особі відшкодування.

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.03.2012р. (суддя Рога Н.В.) позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ "Новікъ" на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Комінтернівському районі Одеської області відшкодування витрат по страховим виплатам у розмірі 86 772,64грн. та 1 735,44грн. витрат по сплаті судового збору.

Задовольняючи позов, господарський суд виходив з того, що позивачем за рахунок коштів Фонду проведено страхові виплати, що знаходяться в безпосередньому причинному зв'язку з діями особи (працівника ТОВ "Новікъ"), винної у скоєнні ДТП, правовідносини з якою не охоплюються сферою загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Тому, витрачені позивачем кошти є по суті відшкодуванням шкоди, яка була завдана іншою особою, і підлягають стягненню з відповідача на підставі ст.ст.1166,1191 ЦК України.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ТОВ "Новікъ" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду від 23.03.2012р. скасувати та при йняти нове , яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що за змістом норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст.ст. 6, 20 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснення Фондом усіх видів страхових виплат і соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду є його обов'язком , а тому здійснення таких виплат застрахованій особі не є шкодою в розумінні ст. 1166 ЦК України. Відповідно, позивач не набуває права зворотної вимоги до винної особи згідно із ч. 1 ст. 1191 ЦК України. Право вимоги страховика до особи, відповідальної за завдані збитки, обмежене рамками договору майнового страхування , а в разі проведення страхових виплат з особистого страхування (життя, здоров'я, працездатності, пенсійного забезпечення) Фонд не має права вимоги до винної особи, відповідальної за заподіяння шкоди.

Однак, вказані обставини не були прийняті місцевим господарським судом до уваги.

У відзиві на апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Комінтернівському районі Одеської області просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржене рішення, як прийняте з правильним застосуванням норм матеріального права, -без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.05.2007 р. внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася на автодорозі м. Іллічівськ - с. Санжейка Овідіопольського району Одеської області між автомобілями "КІА Преджио", реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить відповідачу, та автомобілем ВАЗ 21104, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ТОВ "Одеські курчата", отримав травму працівник ТОВ "Одеські курчата" ОСОБА_3, який знаходився в автомобілі ВАЗ.

Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 17.09.2007 року по справі №1п-16/07 винним у настанні дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_4, який керував автомобілем відповідача "КІА Преджио".

Згідно Акту огляду у МСЕК №002401 від 19.02.2008 року потерпілому встановлено стійку втрату професійної працездатності в розмірі - 60% та ІІ групу інвалідності .

У липні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Комінтернівському районі Одеської області з заявою про

призначення йому страхової виплати.

Постановою №1520/171/171/3 від 15.07.2008р. відділенням призначено потерпілому одноразову страхову виплату (37 980,00 грн.) та помісячні страхові виплати.

В подальшому, на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року № 1105-XIV відділенням виконавчої дирекції Фонду громадянину ОСОБА_3 продовжені виплати щомісячної допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, яка компенсує відповідну частину втраченого заробітку, що підтверджується постановами відділення від 31.03.2009р. № 1520\171\171\7, від 12.05.2010р. №1520\171\171\8, від 12.05.2010р. №1520\171\171\9, від 31.03.2011р. № 1520\171\171\11, від 17.05.2011р. № 1520\171\171\12.

Листами №331 від 22.09.2011р. та №334 від 05.10.2011р. відділення зверталось до ТОВ "Новікъ" з вимогою про добровільну сплату виплачених гр. ОСОБА_3 сум. Однак, зазначені вимоги товариством задоволені не були.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що всього, за період з грудня 2008року по грудень 2011року потерпілому було виплачено 86 772,64грн., які позивач просить стягнути з відповідача в порядку регресу.

Матеріали справи, а також пояснення представників сторін в судовому засіданні апеляційної інстанції свідчать про те, що причиною даного спору є питання про те, чи має відповідач відшкодовувати витрати відділення виконавчої дирекції Фонду, які виникли внаслідок здійснення останнім страхових виплат відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

З цього приводу судова колегія зазначає наступне.

Дійсно, згідно ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В той же час згідно Преамбули Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

За приписами ч.ч.4, 5 ст.6 цього Закону суб'єктом страхування є страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.

У відповідності до ст.ст.6, 20 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страховиками є цільові страхові фонди, які беруть на себе зобов'язання щодо збору страхових внесків та надання застрахованим особам матеріального забезпечення і соціальних послуг при настанні страхових випадків, основними джерелами коштів яких є внески роботодавців і застрахованих осіб.

Таким чином, відносини поміж Фондом та громадянином ОСОБА_3, як працівником ТОВ "Одеські курчата", є правовідносинами з обов'язкового особистого соціального страхування від нещасного випадку на виробництві.

За загальними правилами страхування можливість застосування страховиком права вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, обмежене рамками майнового страхування. В разі проведення страхових виплат за договором особистого страхування (життя, здоров'я, працездатності, пенсійного забезпечення) страховик не має права вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.

В особистому страхуванні страховик не може реалізувати своє право на звернення з вимогою до винної особи про відшкодування сплачених застрахованому за договором загальнообов'язкового державного соціального страхування страхових сум, оскільки ст.515 ЦК України не допускає заміни кредитора у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Зазначене співпадає з тлумаченням Вищим господарським судом України наведених норм права в аналогічній справі (постанова від 20.02.2012р. у справі №5015/4809/11 (5/198).

Крім того, відповідна правова позиція викладена в листі Верховного Суду України від 19.07.2011р. "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування".

Отже, у місцевого господарського суду не було достатніх правових підстав для задоволення позову.

З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду від 29.03.2012р., як прийняте з порушенням норм матеріального права, залишатись чинним не може та підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Комінтернівському районі Одеської області до ТОВ "Новікъ".

Згідно п.10 ч.2 ст.105 ГПК України у постанові суду апеляційної інстанції має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

За правилами ст.49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Отже, судовий збір, сплачений ТОВ "Новікъ" за подачу апеляційної скарги підлягає відшкодуванню за рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 44,49, 85, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ "Новікъ" - задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 29.03.2012 р. у справі № 5017/326/2012 - скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Комінтернівському районі Одеської області на користь ТОВ "Новікъ" 868,00грн. судового збору за подачу апеляційної скарги .

Господарському суду Одеської області видати наказ із зазначенням реквізитів сторін.

Повний текст постанови складено 01.06.2012р.

Головуючий суддя Єрмілов Г.А.

Суддя Лашин В.В.

Суддя Аленін О.Ю.