Рішення

від 07.06.2012 по справі 6/5014/783/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.12 Справа № 6/5014/783/2012

За позовом

Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Свердловськекологія ", м. Свердловськ Луганської області

про стягнення 16 065 грн.89 коп.

Суддя Василенко Т.А.

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 дов. № 68-03/68 від 03.01.2012;

від відповідача - ОСОБА_2, дов. № 153 від 10.05.2012;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу в сумі 16 065 грн. 89 коп. в рахунок сплачення шкоди в порядку регресу.

Відповідач за відзивом на позовну заяву від 11.05.2012 та доповненнями до відзиву від 18.05.2012 проти позову заперечує, посилаючись на норми ст. 993 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України "Про страхування". Так, відповідач зазначає, що вимоги позивача ґрунтуються на положеннях ст. 993 Цивільного кодексу України, якою встановлено особливий правовий режим переходу до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за завдані збитки, а тому строк позовної давності починається з моменту виникнення страхового випадку. Враховуючи, що страховий випадок настав 20.11.2008, а позивач звернувся із позовом до суду лише 23.03.2012, строк позовної давності сплив. Також, відповідач посилається на те, що в даному випадку виникає суброгація, а не регрес, у зв'язку з чим просить суд застосувати строк позовної давності і відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач з доводами відповідача не погодився та надав відповідні заперечення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

18.01.2008 між ТДВ Стахова компанія «Провіта»(позивач у справі) та фізичною особою ОСОБА_3 був укладений договір страхування № 20/02-01574 добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані із володінням та користуванням транспортним засобом - транспортний засіб „ВАЗ 21124" державний реєстраційний № НОМЕР_1.

20.10.2008 на автошляху Краснодон - Антрацит відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу „ВАЗ 21124" державний реєстраційний № НОМЕР_1, що належить страхувальнику і яким керувала ОСОБА_4 та транспортного засобу "ВАЗ 21213", державний реєстраційний № НОМЕР_2, що належить ПАТ «Свердловськекологія», яким керував водій ОСОБА_5.

Відповідно до постанови Свердловського міського суду Луганської області від 22.12.2008 вказана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_5 правил дорожнього руху, у зв'язку з чим, його було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 124 КУпАП.

Відповідно до довіреності від 31.01.2008 № 535 ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_6 та ОСОБА_7 представляти його інтереси в державних органах і установах з питань експлуатації належного ОСОБА_3 автомобіля „ВАЗ 21124" державний реєстраційний № НОМЕР_1. В той же час, зазначеною довіреністю ОСОБА_3 уповноважив вказаних осіб представляти його інтереси в державних органах, страхувати його інтереси, подавати та отримувати необхідні документи, розписуватися за нього на документах та і їх одержанні ( том.1, арк. справи 96).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії 1 - ЄД № 066903 (том. 1, арк. справи 97) ОСОБА_6 і ОСОБА_7 зареєстрували шлюб і після реєстрації шлюбу прізвища вказаних осіб стали ОСОБА_6 і ОСОБА_4 відповідно.

Внаслідок ДТП, транспортному засобу „ВАЗ 21124", державний реєстраційний номер № НОМЕР_1, що належить страхувальнику були спричинені механічні пошкодження, у зв'язку з чим, ОСОБА_6 на підставі довіреності від 31.01.2009 № 535 звернувся до страхової компанії з заявою від 11.02.2009 щодо виплати страхового відшкодування, пов'язаного із дорожньо-транспортною пригодою, яка є страховим випадком відповідно до умов договору страхування.

Для визначення розміру збитку позивачем була замовлена експертиза (висновок спеціаліста 2851/ИС від 29.11.2008 з визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу „ВАЗ 21124", державний реєстраційний № НОМЕР_1).

На підставі Страхового Акту № 02-4224-08 від 06.03.2009 та виходячи з Висновку спеціаліста № 2851/ИС від 29.11.2008, ТДВ "Страхова компанія "Провіта" здійснила першу частину виплати страхового відшкодування на користь страхувальника в розмірі 12 166 грн. 24 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 4300 від 06.05.2009.

17.07.2009 до ТДВ "Страхова компанія "Провіта" із заявою вдруге звернувся ОСОБА_6 на підставі довіреності від 31.01.2009 № 535 щодо виплати страхового відшкодування, у зв'язку з додатково виявленими пошкодженнями транспортного засобу „ВАЗ 21124", державний реєстраційний № НОМЕР_1.

Для визначення розміру збитку позивачем була замовлена експертиза (висновок спеціаліста № 2851/ИС дод. від 13.07.2009) з визначення вартості додатково виявлених пошкоджень транспортного засобу „ВАЗ 21124", державний реєстраційний № ВВ21 61 АР).

На підставі Страхового Акту № 02-4224-08Д від 15.09.2009 та виходячи з висновку спеціаліста 2851/ИС дод. від 13.07.2009, ТДВ "Страхова компанія "Провіта" здійснила другу виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в розмірі 3 899 грн. 65 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 11067 від 06.10.2009.

Оскільки, дорожня пригода сталася з вини працівника відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом в порядку регресу відповідно до ст. 1172,1187,1191,1192 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування».

Відповідач позовні вимоги оспорив з підстав вказаних у відзиві та наведених вище.

Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Наведеними вище обставинами і матеріалами справи підтверджено, та не спростовано відповідачем, що 18.12.2008 трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу „ВАЗ 21124" державний реєстраційний № НОМЕР_1, та транспортного засобу "ВАЗ 21213", державний реєстраційний № НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5 Вказана пригода відбулася з вини працівника ПАТ «Свердловськекологія» ОСОБА_5, який під час ДТП виконував трудові обов'язки.

Згідно договору страхування №20/02-01574 були застраховані майнові інтереси страхувальника -ОСОБА_3, пов'язані із володінням та користуванням транспортним засобом - легковим автомобілем „ВАЗ 21124" державний реєстраційний № НОМЕР_1

Оскільки внаслідок ДТП транспортному засобу, що належить ОСОБА_3 були заподіяні пошкодження, останній через уповноважених осіб звернувся до страхової компанії з відповідними заявами і згідно висновків спеціалістів № 2851/ИС від 29.11.2008 та № 2851/ИС від 13.07.2009, страхових актів № 02-4224-08 від 06.03.2009 та № 02-4224-08 Д від 15.09.2009 та розрахунків сум страхового відшкодування, потерпілому в тому числі через його представників було виплачено страхове відшкодування в загальній сумі 16 065 грн 89 коп.

Згідно ст. 25 Закону України «Про страхування»здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як було вказано вище, матеріалами справи підтверджений факт ДТП та вини водія ОСОБА_5, що на час пригоди знаходився у трудових правовідносинах з ПАТ «Свердловськекологія»

Також, наведеними вище обставинами та матеріалами справи підтверджено, що позивачем на користь страхувальника здійснено страхове відшкодування в сумі 16 065 грн. 89 коп., пов'язане із дорожньо-транспортною пригодою, винним в якій є працівник відповідача.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Жодних застережень щодо наявності права регресу до будь-якої іншої особи (страховика тощо), окрім самої винної особи, вказані норми не містять.

Статтею 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Отже, відповідно до вищенаведених вимог закону позивач після виплати страхового відшкодування отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

В силу приписів ст. ст. 256, 257 ЦК України до даних правовідносин застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.6 ст. 261 ЦК України, за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

В даному випадку страхові виплати були здійснені відповідно до платіжних доручень від 06.05.2009 та від 06.10.2009, і саме з цьому моменту у позивача виникло право зворотньої вимоги сплачених коштів.

Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що в даному випадку виникають правовідносини які регулюються ст. 993 ЦК України і є суброгацією. Так, за суброгацією відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні (зміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов'язків іншої особи в конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. При регресі одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

Але, суд не може погодитися з даними доводами, виходячи з того, що фактично позивач набув права вимоги відповідних коштів саме після сплати страхового відшкодування, яке відбулося після встановлення фактичних обставин дорожньо- транспортної пригоди.

Із наведених вище норм діючого законодавств вбачається, що закон не містить підстав для відмови у задоволенні вимоги страховика, який виплатив страхове відшкодування згідно з договором майнового страхування, до особи, відповідної за завдані збитки, про відшкодування виплачених ним фактичних сум у межах, передбачених відповідним договором.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного суду України від 12.03.2012 № 53/128, від 27.03.2012 № 58/168, а також в постановах Вищого господарського суду України від 08.11.2011 № 5023/3978/11, від 23.08.2011 № 5019/438/22, від 16.05.2011 № 3/43/10, від 03.06.2008 № 34/397, від 20.11.2007 № 16/45-07.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги є доведеними та підлягають задоволенню, а доводи відповідача судом відхиляються.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44,49,82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Свердловськекологія", м. Свердловськ, Луганської області, вул. Гагаріна, 159, код 05427677, на користь:

- Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта", м. Київ, вул. І.Дубового, 18, код 31704186, кошти в сумі 16 065 грн. 89 коп. в якості відшкодування шкоди зі сплати страхового відшкодування, судовий збір в сумі 1 609 грн.50 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 11.06.2012.

Суддя Т.А.Василенко