Рішення

від 07.11.2006 по справі 2/993-24/167

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/993-24/167

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

07.11.06                                                                                           Справа№ 2/993-24/167

За позовом: Приватного підприємства „Сейл”, м. Харків

До відповідача-1: Мостиської митниці, м. Мостиська,2 Львівської області

До відповідача-2: Державного казначейства України, м. Київ

За участю прокурора Львівської області в інтересах держави  в особі Мостиської митниці

Про стягнення 129 600,00 грн.  

                                                                                            Суддя Хабіб М.І.

                                                                                            Секретар  Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача –Кубара М.М.- представник

Від відповідача –1 –не  з”явився

Від відповідача -2 –Ожибко П.І –пров. спец. юр. відділу  управління ДК у Львівській області

Прокурор – не з”явився

Суть спору: Позов заявлено про стягнення з відповідача-1 на підставі ст.ст.19,56 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 22, 176, 623, 1166, 1172, 1173  ЦК України  неодержаного прибутку в сумі 129 600 грн.  

08.08.2006р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з держави неодержаний прибуток в сумі 129 600,00 грн. на підставі ст.ст. 1173,1174 ЦК України, а судові витрати стягнути з відовідача-1.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі контракту №5 від 21.12.2005р. на адресу позивача були відвантажені  стальні бочки відновлені в кількості 1800 шт., перевізником яких було ТзОВ „Веста”. 24.02.2005р. два автомобілі „Рено” з причепами і товаром без жодних підстав були затримані відповідачем-1. 03.03.2005р.складені протоколи про порушення  водіями Соломка Ю.С та Кацай С.Г. митних правил.

05.03.2005р. заступником начальника Галицької митниці винесені постанови про порушення кримінальних справ № 04-20700/2005 та № 03-20700/2005 по факту контрабанди товарів.

14.04.2006р. Мостиським районним судом Львівської області винесені рішення  у справах № 2-126/2005 та № 2-127/2005, згідно з якими скарги водіїв на неправомірні дії посадових осіб митниці задоволені. Ухвалами апеляційного суду Львівської області від 08.08.2005р. у справі № 22-1811та у справі № 22-1814 рішення  від 14.04.2005р. залишені в силі.

Постановами Мостиського районного суду Львівської області від 06.06.2005р., які залишені в силі 02.08.205р. апеляційним судом Львівської області, скасовані постанови порушення кримінальних справ № 04-20700/2005р. та № 03-20700/2005 за відсутністю ознак складу злочину.

Позивач стверджує, що у зв”язку з  неправомірними  діями відповідача, встановленими судами, він не отримав прибуток в сумі 129 600грн, оскільки товар був переданий відповідачем-1  тільки в листопаді 2005р., що привело до невиконання позивачем зобов”язань за договором № 24 від 22.02.2005р. про поставку до 01.03.2005р. ТзОВ „Київська пивна компанія”  бочок та відмови останнього від товару, позивач змушений був продати бочки іншому покупцеві по значно нижчій ціні ( по 66,00 грн. за 1 бочку), а за договором № 24 від 22.02.2005р. ціна 1 бочки становила 138,00грн.

Відповідач-1 проти позову заперечує, мотивуючи свої заперечення тим, що Мостиська митниця була позбавлена можливості виконати рішення судів та повернути вилучений вантаж, оскільки  предмети були визнані речовими доказами у  порушеній кримінальній справі, матеріали якої  були скеровані прокурору Мостиського району з метою проведення попереднього слідства; коли  почалося виконавче провадження з виконання рішень судів, то лише 13.10.2005р. місцевий суд Мостиського району Львівської області замінив сторону у виконавчому провадженні –Галицьку митницю на Мостиську. Відповідач не погоджується з твердженням позивача про те, що він змушений був укласти договір поставки, згідно із яким ціна товару склала 66,00грн. за 1 бочку, оскільки вважає, посилаючись на ст.7 Закону України „Про ціни і ціноутворення”, що сторони вільні у визначенні ціни.

На підтвердження своїх заперечень відповідач-1  подав 26.09.2006р.  висновок експерта Львівської торгово-промислової палати від 21.09.2006р. № 9/220  про ціну  стальної пивної бочки об”ємом 50л  на ринку України станом на листопад 2005р., згідно із яким станом на листопад 2005р. на ринку України ринкова вартість нових бочок  вказаного об”єму становить 237,62грн., а відновлених бочок –182,95 грн., тому ціна 66,00грн. за 1 бочку не відповідає ринковій вартості  і є нижчою від  ліквідаційної вартості.

24.10.2006р. позивач подав заперечення на висновок експерта та докази на обґрунтування заперечень.

07.11.2006р. відповідач-1 не забезпечив явку свого представника в судове засідання, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв”язку з перебуванням його представника у відпустці, а також подав клопотання про виклик в судове засідання експерта  для дачі пояснень.

Згідно із ухвалою суду від 03-08.08.2006р. до участі у справі в якості відповідача -2 залучено Державне казначейство України.

Відповідач-2 відзиву на позов чи будь –яких письмових пояснень не подав.

В судовому засіданні представник відповідача-2 усно проти позову заперечує з тих підстав, що в бюджеті не передбачені кошти на відшкодування шкоди, завданої неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових осіб.

03.08.2006р. прокурором Львівської області подана заява про вступ у справу з метою захисту інтересів держави  на стороні відповідача -1  - Мостиської митниці.

Прокурор в судове засідання 07.11.2006р. не з”явився, письмового відзиву на позов чи будь - яких письмових пояснень не подав. В судовому засіданні 24.10.2006р. прокурор в усних поясненнях не погоджується із  сумою збитків, заявленою до стягнення, вважає, посилаючись на висновок експерта, що пивні бочки можна було продати після повернення їх митницею за вищою ціною, ніж продана позивачем, відтак, сума збитків була б меншою.

За клопотанням сторін було продовжено строк вирішення спору, встановлений ст.69 ГПК України, про що вказано в ухвалі суду від 22.08-26.09.2006р.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до контракту №5 від 21.02.2005р., укладеного позивачем та Інтер Експрес Сервіс с.р.о. ( Чеська республіка), останнє поставляє позивачеві стальні пивні  бочки  відновлені об”ємом 50 літрів в кількості 3500шт та об”ємом 30літрів в кількості1500шт.     ( договір в матеріалах справи).

На підставі  договору № 12/03 від 21.02.2005р. та заявки на перевезення від 21.02.2005р, перевізником вантажу виступило ТзОВ „Веста”.( договір і заявка в матеріалах справи).

03.03.2005р.інспекторами Галицької митниці Бушуновим О.П.та Ямборко В.І. на митному посту” Шегіні” складені протоколи № 0355/ 2071/2005 , № 0354/20701/2005 про порушення водіями ТзОВ „Веста” Соломка Ю.С. і Кацай С.Г. митних правил, вилучено два автомобілі „Рено” з напівпричепами з вантажем 1800 стальних пивних бочок об”ємом 50літів.

Рішеннями Мостиського районного суду від 14.04.2005р. у справах № 2-126/2005 та № 2-127/2005 скарги водіїв задоволено, визнано дії інспекторів щодо складання названих вище протоколів та вилучення вантажу і транспортних засобів неправомірними, а також визнано  неправомірною бездіяльність митниці щодо непроведення оформлення всіх необхідних документів для пропуску   вилучених автомобілів, причепів та вантажу на митну територію України і направлення на Східну регіональну митницю для митного оформлення, зобов”язано митницю провести оформлення всіх необхідних документів для пропуску транспортних засобів і вантажу на митну територію України та направлення їх до м. Харкова на Східну регіональну митницю для проведення митного оформлення товару( рішення в матеріалах справи).

Згідно із ухвалами Апеляційного суду Львівської області від 08.08.2005р. у справах № 22-1811 і №22-1814, рішення Мостиського районного суду Львівської області від  14.04.2005р. залишені без змін ( ухвали в матеріалах справи).

Відповідно до постанов Мостиського районного суду від 06.06.2005р.ухвал апеляційного суду Львівської області від 02.08.2005р. у справах № 11А-696 2005р. і № 11А- 697 2005р., скарги водіїв Соломки Ю.С. і Кацай  С.Г. задоволено,  скасовано за відсутністю ознак складу злочину постанови заступника начальника Галицької митниці про порушення  кримінальної справи № 04-20700/2005 від 05.03.05р.і № 03-20700/2005 від 05.03.2005р. по факту контрабанди товару - стальних пивних бочок об”ємом 50 літрів ( постанови і ухвали  матеріалах справи).

Постановами Мостиського районного суду від 20.12.2005р. закрито провадженням на підставі п.1 ст.247 КпАП  України  адміністративні справи, які надійшли від Мостиської митниці, відносно Соломки Ю.С. та  відносно Кацай С.Г. –за відсутністю складу адміністративного правопорушення (постанови в матеріалах справи).

Згідно із договором поставки бочок-кег № 24 від 22.02.2005р., позивач зобов”язується поставити Товариству з обмеженою відповідальністю „Київська пивна компанія”, зокрема, до 1 березня 2005р. стальні пивні бочки відновлені об”ємом 50 літрів в кількості 1800штук. Ціна 1 бочки-кег 50л. –138,00 грн.

У зв”язку із невиконанням зобов”язань приватним підприємством „Сейл” щодо поставки бочок у встановлений договором строк, закінченням сезону і зниження попиту на пиво, товариство з обмеженою відповідальністю „Київська пивна компанія” в листі від 31.10.2005р. №97, надісланому на адресу позивача, відмовилася від прийняття бочок по ціні 138,00 грн. за 1 бочку і запропонувало прийняти бочки по ціні 30,00 грн. за 1 бочку, в т.ч ПДВ. У разі незгоди на такі умови, компанія просить вважати договір розірваним та відшкодувати збитки.

01.11.2005р. позивачем укладено договір поставки №15 з Дочірнім підприємством „Українська пивна компанія”, умовами якого передбачено поставку упродовж 30 календарних днів з моменту укладення договору 1800 стальних пивних бочок об”ємом 50літів по ціні 66,00 грн. ( в т.ч.ПДВ) на загальну суму  118 800 грн.

Поданими суду платіжними дорученнями  №2207, №2257, №31 та № 7 підтверджено перерахування ДП „УПК” позивачеві за період 26.01.2006р. по  10.02.2006р. суми 118 800грн. за договором № 15 від  01.11.2005р.

Згідно із  висновком експерта Львівської торгово-промислової палати від 21.09.2006р. № 9/220  про ціну  стальної пивної бочки об”ємом 50л  на ринку України станом на листопад 2005р.,   станом на листопад 2005р. на ринку України ринкова вартість нових бочок  вказаного об”єму становить 237,62грн., а відновлених бочок –182,95 грн., тому ціна 66,00грн. не відповідає ринковій вартості  і є нижчою від  ліквідаційної вартості.

Позивач не погоджується із названим висновком з тих підстав, зокрема, що ціна на ринку визначається в залежності від попиту на товар, а не на підставі теоретичних і потенційно існуючих цін у споживача на території Росії чи Німеччини, як зазначено у висновку, та  що в 2005році на ринку України  угоди по продажу пивних бочок КЕГ відновлених не укладались, на підтвердження чого подав відповіді товарних бірж України ( м. Київ, м. Харків).

Крім того судом встановлено,  що відповідно до наказу Державної митної служби України від 25.03.2005р. №212, Положення про Мостиську митницю, затв.наказом Державної митної служби України від 23.06.2005р. №565,   Мостиська митниця є юридичною особою та правонаступником Галицької митниці.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд  дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення  з наступних підстав.

В силу ст.19 Конституції України, органи державної влади їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями  чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Названими вище рішеннями Мостиського районного суду та апеляційного суду Львівської області встановлена непровомірність дій інспекторів Галицької митниці Бушунова О.П.та Ямборко В.І. щодо складання протоколів № 0355/ 2071/2005 , № 0354/20701/2005 про порушення водіями ТзОВ „Веста” Соломка Ю.С. і Кацай С.Г. митних правил та щодо вилучення 1800 стальних пивних бочок об”ємом 50літів, двох автомобілів „Рено” з напівпричепами, а також визнано  неправомірною бездіяльність митниці щодо непроведення оформлення всіх необхідних документів для пропуску   вилучених автомобілів, причепів та вантажу на митну територію України і направлення на Східну регіональну митницю для митного оформлення.

Крім того, згаданими вище рішеннями суду скасовано за відсутністю ознак складу злочину постанови заступника начальника Галицької митниці про порушення  кримінальної справи № 04-20700/2005 від 05.03.05р.і № 03-20700/2005 від 05.03.2005р. по факту контрабанди товарів ( стальні пивні бочки об”ємом 50 літрів), а також  закрито провадженням на підставі п.1 ст.247 КпАП  України  адміністративні справи, які надійшли від Мостиської митниці, відносно Соломки Ю.С. та  відносно Кацай С.Г. –за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Отже,   згідно із ст.35 ГПК України,  рішення Мостиського районного суду та апеляційного суду Львівської області щодо неправомірності дій відповідача-1 та його посадових осіб, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, є обов”язковими для господарського суду і дані факти не потребують повторного доказування.

Матеріалами справи підтверджено, що у зв”язку з протиправними діями відповідача –1 та його посадових осіб при здійсненні  своїх повноважень, позивач  не зміг виконати у встановлений строк ( до 01.03.2005р.)своїх зобов”язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Київська пивна компанія” за договором  № 24 від 22.02.2005р. по поставці пивних бочок об”ємом 50 літрів в кількості 1800штук , у зв”язку з чим ТзОВ„Київська пивна компанія” відмовилася від прийняття бочок по ціні 138,00 грн. за 1 бочку, як було передбачено договором. Після повернення відповідачем -1 позивачеві ( в листопаді 2005р.) неправомірно затриманих пивних бочок, останній продав їх Дочірньому підприємству „Українська пивна компанія”  за договором  №15 від 01.11.2005р. по ціні 66,00 грн. ( в т.ч. ПДВ) за 1 бочку.

Різниця між вартістю 1800 бочок за договором № 24 від 22.02.2005р., та вартістю цих бочок, яку позивач фактично отримав за договором №15 від 01.11.2005р., становить 129 600,00грн.

В силу ст.7 Закону України „ Про ціни та ціноутворення”, сторони договірних відносин вільні у визначенні ціни товару у контракті.

Як вбачається із матеріалів справи,   в жовтні 2005р. ( після повернення бочок відповідачем -1) позивач звернувся, зокрема, до ЗАТ „Євроазіатська пивна група”, м. Харків, ДП „Українська пивна компанія” с. Шелестово Харківської області, ВАТ „Українська інформаційна компанія” з комерційною пропозицією щодо продажу пивних бочок –КЕГ відновлених об”ємом 50л. Найвища ціна -66,00 грн. за 1 бочку була запропонована ДП „Українська пивна компанія” , з якою позивач і уклав 01.11.2005р. договір № 15  на поставку бочок.

Доказів, які підтверджують фактичну можливість продажу  бочок в листопаді 2005р.  по вищій ціні, ніж та, по якій бочки продані позивачем, суду не подано.

Суд  вважає необґрунтованими доводи відповідача-1 про те, що Мостиська митниця була позбавлена можливості виконати рішення судів та повернути вилучений вантаж  у зв”язку з тим, що вилучені  предмети були визнані речовими доказами у  порушеній кримінальній справі, матеріали якої  були скеровані прокурору Мостиського району з метою проведення попереднього слідства, а коли  почалося виконавче провадження з виконання рішень судів, то лише 13.10.2005р. місцевий суд Мостиського району Львівської області замінив сторону у виконавчому провадженні – Галицьку митницю на Мостиську, оскільки неможливість виконання рішення судів та неможливість повернення вилученого вантажу –це наслідок  дій відповідача-1 та його посадових осіб, неправомірність яких встановлена судом.

На думку суду , висновок експерта № 9/220 від 21.09.2006р. не можна вважати належним доказом  ринкової вартості відновлених пивних бочок об”ємом 50л. станом на листопад 2005р. на ринку України в сумі 182,95грн., та що вартість 1 КЕГу  66,00 грн. є нижчою ліквідаційної його вартості, тобто вартості КЕГу при здачі його на брухт,  з наступних підстав.

Висновок містить посилання на Закон України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність” ( далі –Закон) та Національний Стандарт № 1.” Загальні засади оцінки майна та майнових прав”, затв. постановою КМУ № 1440 від 10.09.2003р. Висновок ні по формі, ні по змісту не відповідає названим нормативним актам. Висновок про вартість може бути лише у формі звіту про оцінку, а не у формі висновку експерта, однак, його не можна вважати звітом про оцінку, оскільки він не містить всіх положень, передбачених для звіту пунктами 56,60Стандарту.

Крім того, висновок експерта грунтується на інформації заступника генерального директора  SCHAFER Sudex ( Чеська республіка), менеджера цієї фірми ( Німеччина), консультації з менеджером  фірми „Рауш”, м.Москва , російських журналах та мережі Інтернет, які не визначають та не підтверджують вартість товару на ринку України.

Висновок експерта  спростовується відповідями Центральної універсальної біржі , м. Київ від 17. 10.2006р. № б/н, Українсько-Російської товарної біржі, м. Харків від 16.10.2006р. №63 , Центральної товарної біржі, м. Київ від13.10.2006р., Універсальної біржі „Україна” м. Харків від 29.09.2006р. № 483 , Харківської товарної біржі від29.09.2006р. № 10-391, на запити позивача, згідно з якими в жовтні - листопаді 2005року заявок на придбання чи продаж  відновлених пивних бочок об”ємом 50л. не поступало, договори купівлі-продажу на такий товар не укладались.

На підставі викладеного суд вважає, що заявлений до стягнення неодержаний прибуток підтверджений належними доказами та становить суму 129 600,00 грн.  ( 138,00  х 1800 =248 400,00грн; 66,00 х 1800=118 800,00 грн.;  248 400,00 –118 800,00).

Згідно із статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави  чи органів місцевого самоврядування  матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю цих органів, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними повноважень.

Відповідно до статті 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній  або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень відшкодовується державою, Автономною  Республікою Крим або органом місцевого самоврядування.

Статтею 1174 ЦК України встановлено, що шкода завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади при здійсненні  нею своїх повноважень, відшкодовується державою.

Названими нормами обов”язок відшкодування  шкоди,  завданої  органом державної влади, посадовою або службовою особою при здійсненні своїх повноважень, покладено на державу.

Згідно із рекомендаціями президії Вищого господарського суду України „ Про деякі питання практики вирішення спорів, пов”язаних із застосуванням законодавства України з питань митної справи” від 14.07.2005р. № 04-5/218, при вирішенні спорів , пов”язаних з відшкодуванням майнової шкоди на підставі ст.ст.1166,1173 ЦК України, господарські суди повинні враховувати, що відповідальність за шкоду, яка завдана органами державної влади несе держава за рахунок грошових коштів, які належать їй на праві власності             (статті 326-327 ЦК України).

Відповідно до ст.48 Бюджетного кодексу України, в Україні застосовується  казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету.

Зі змісту ст.25 Бюджетного кодексу України вбачається, що державне казначейство здійснює безспірне списання з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийнято державним органом, що відповідно до закону, має право на його застосування.

При цьому господарські суди повинні враховувати, що оскільки розпорядження даним майном відбувається через відповідні фінансові органи держави, то саме зазначені фінансові органи держави мають бути відповідачами за позовами, що випливають з цього делікту, а отже, залучення органів державного казначейства у цій категорії справ є обов”язковим.

Відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення за рахунок держави шляхом стягнення суми  129 600,00 грн. з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету, відкритих у Державному казначействі України.

Суд відхиляє клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи , оскільки відповідач-1 двічі не забезпечив явку  свого представника в судові засідання                         ( 24.10.2006р.та 07.11.2006р.) з причин, які , на думку суду, не можна вважати поважними ( зайнятість представника в іншому судовому засіданні, відпустка представника).

Суд також відхиляє клопотання відповідача-1 про виклик в судове засідання експерта для дачі пояснень з тих підстав, що експерт свою позицію щодо ціни товару виклав у висновку, який є доказом у справі. В силу ст.43 ГПК України ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили, а   оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об”єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На думку суду, доводи представника відповідача-2 про те, що в державному бюджеті не передбачені кошти на відшкодування завданої шкоди,  суперечать чинному законодавству, оскільки норми Конституції України, які закріплюють право кожного на відшкодування за рахунок держави  шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю державних органів, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, є нормами прямої дії і не пов”язуть реалізацію цього права з тим, передбачені чи не передбачені в державному бюджеті кошти на відшкодування завданої шкоди.

З огляду на те, що спір виник з вини відовідача-1, судові витрати покладаються на відповідача-1.

Керуючись ст.ст. 22, 29, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 69, 82-85, 116-118 ГПК України, суд

                                                             ВИРІШИВ:

        1.  Позов задоволити повністю.

             Стягнути з  рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету, відкритих у Державному казначействі України, ідент.код 20055032, адреса: 01114, м. Київ, вул. Бастіонна,6 на користь Приватного підприємства „Сейл”, ідент. код 31940521, адреса:  61093,м.Харків, вул. Рилєєва, 17/2 - 129 600,00грн. неодержаного прибутку.

       2.  Стягнути з Мостиської митниці, ідент. код 33584343, адреса: Львівська область, Мостиський район, с. Мостиська-2, вул. Вокзальна,1    на користь Приватного підприємства „Сейл”, ідент. код 31940521, адреса: 61093, м. Харків, вул. Рилєєва,17/2 - 1296,00грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

             Накази видати після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                                                                             Хабіб М.